09 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 191/4671/24
провадження № 61-11464ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення
в натурі 1/2 частини земельної ділянки та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частки земельної ділянки,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- припинити право спільної часткової власності його та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом поділу її в натурі;
- виділити в натурі йому у приватну власність 1/2 земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0398 із земельної ділянки площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147
з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд:
- припинити право спільної часткової власності її та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом поділу її в натурі;
- виділити в натурі їй у приватну власність 1/2 земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0398 із земельної ділянки площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147
з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 25 жовтня 2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частки земельної ділянки до спільного розгляду
з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частини земельної ділянки. Призначено підготовче судове засідання.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 25 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення
в натурі 1/2 частини земельної ділянки задоволено.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Виділено в натурі ОСОБА_1 у приватну власність 1/2 частку земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га, з кадастровим номером 1224881300:01:002:0398, із земельної ділянки площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147 з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Виділено в натурі ОСОБА_2 у приватну власність 1/2 частку земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0399 із земельної ділянки площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, фермерське господарство «Відродження ВР» (далі - ФГ «Відродження ВР»), як особа, яка не брала участі
у справі, подало апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу особи, яка не приймала участі у розгляді справи ФГ «Відродження ВР» задоволено.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 25 жовтня 2024 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частини земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частки земельної ділянки закрито.
04 вересня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 22 серпня
2025 року, касаційна скарга надійшла до суду 08 вересня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 424,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2024 році та заявляв 2 позовні вимоги немайнового характеру.
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом у 2024 році та заявляла 2 позовні вимоги немайнового характеру
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн).
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Рішенням суду першої інстанції було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , у зв'язку з визнанням ними позовних вимог один одного.
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 7 265,60 грн, а саме:
1) Судовий збір за первісним позовом - 2 422,40 грн (1 211,20*2=2 422,40);
2) Судовий збір за зустрічним позовом - 2 422,40 грн (1 211,20*2=2 422,40);
3) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 9 689,60 грн ((2 422,40+2 422,40)*200%=9 689,60);
4) Сплачено судового збору - 2 424,00 грн;
5) Доплата судового збору - 7 265,60 грн (9 689,60-2 424,00=7 265,60).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць