08 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 638/12189/21
провадження № 61-9927ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року в справі за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про витребування майна, скасування державної реєстрації права власності,
У серпні 2021 року керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу
№ ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІІІв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв. м, розташовані у будинку
літ. «А-Б» за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 650801163101, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Галіщевої О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
№ 45259664 від 29 січня 2019 року з одночасним припиненням права приватної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка А. Г. задоволено.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги про витребування майна скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу
№ ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІІІв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв м, розташовані у будинку
літ. «А-Б» за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
19 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку представник Харківської міської ради - Марченко М. С. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року, повний текст якої складено 01 липня 2025 року.
Вказана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року складено 01 липня 2025 року, тобто останнім днем касаційного оскарження даної постанови є 31 липня 2025 року.
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою через систему «Електронний суд» 19 серпня 2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку, в якому представник заявника посилається на те, що постанову апеляційного суду було отримано 02 липня 2025 року. Посилаючись на трудове навантаження на працівників Департаменту Харківської міської ради, що викликано зменшенням численності працівників Департаменту у зв'язку із веденням воєнного стану, та постійні сигнали тривоги в м. Харкові, що унеможливило підготовку касаційної скарги в строк, встановлений статтею 390 ЦПК України, просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.
Однак, наведені представником заявника причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
У клопотанні представник заявника посилається на загальновідомі обставини та не наводить змістовних міркувань неможливості подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови апеляційного суду.
Посилання заявника на складну ситуацію у місті Харків, введення воєнного стану є визначає необґрунтованими, оскільки сам факт запровадження в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року не свідчить про наявність підстав для безумовного поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником реальних фактичних обставин, які зумовлені воєнним станом і були перешкодою у вчиненні процесуальних дій.
При цьому, жодного доказу з приводу об'єктивної неможливості направлення касаційної скарги в установлений законом строк,представник заявника не надала.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести обґрунтування неможливості вчасного звернення до суду з касаційною скаргою на постанови Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі
2 270,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, як подана юридичною особою, судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Предметом касаційного оскарження є вимоги про витребування нежитлових приміщень підвалу № ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІІІв, ІІІг, загальною площею 59,2 кв м, розташовані у будинку літ. «А-Б» за адресою: м. Харків, вулиця Римарська, 8.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити вартість спірних нежитлових приміщень підвалу та перевірку правильності сплати заявником судового збору у розмірі, визначеному законом.
Як наслідок, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, нормативна грошова оцінка спірного майна, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову.
Заявником до касаційної скарги додано платіжну інструкцію № 741 від 04 серпня 2025 року, яка підтверджує сплату судового збору в розмірі 9 445 грн.
Ураховуючи викладене, заявнику у разі несплати судового збору у повному обсязі необхідно доплатити різницю не сплаченого судового збору, з урахуванням визначеного відповідно до вказаних вимог закону розміру судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська