Ухвала
Іменем України
08 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 674/1142/24
провадження № 61-11373ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Корінного Дениса Олександровича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Хмельницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу,
У липні 2024 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Хмельницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просило стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача вартість необлікованого об'єму природного газу в сумі 18713,03 грн.
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області рішенням від 03 червня 2025 року позов задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Хмельницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вартість необлікованого об'єму природного газу в сумі 18 713,03 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 14 липня 2025 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення з посиланням на те, що копію оскаржуваного рішення суду отримано 13 червня 2025 року. До апеляційної скарги додав розписку про отримання ОСОБА_2 копії оскаржуваного судового рішення 13 червня 2025 року.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 21 липня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії ухвали суду, а саме заявнику необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.
Підставами для залишення апеляційної скарги без руху було пропущення заявником строку на апеляційне оскарження, а наведені ним підстави для поновлення такого строку є неповажними, оскільки копію оскаржуваного рішення суду представник ОСОБА_1 - адвокат Корінний Д. О. отримав 04 червня 2025 року в електронному кабінеті, тому останнім днем оскарження рішення суду було 04 липня 2025 року.
На виконання вимог ухвали суду від 21 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначив, що його представник - адвокат Корінний Д. О. дійсно отримав копію оскаржуваного судового рішення 04 червня 2025 року, проте з 04 до 27 червня 2025 року його представник перебував у щорічній відпустці і не мав технічної можливості підготувати та подати апеляційну скаргу. Крім того, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , як другий відповідач у справі, отримала копію рішення суду 13 червня 2025 року.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 04 серпня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 червня 2025 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
04 вересня 2025 року адвокат Корінний Д. О. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що адвокат Корінний Д. О. дійсно отримав оскаржуване судове рішення в електронному кабінеті 04 червня 2025 року, проте з 04 до 27 червня 2025 року він перебував у щорічній відпусті і не мав технічної можливості підготувати та подати належним чином апеляційну скаргу. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та має проблемі зі здоров'ям, унаслідок чого за нього отримала оскаржуване судове рішення його дружина та другий відповідач у справі ОСОБА_2 13 червня 2025 року. Ураховуючи наведене, представник заявника вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Вивчивши касаційну скаргу та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Апеляційним судом встановлено, що копію оскарженого судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Корінний Д. О. отримав в електронному кабінеті 04 червня 2025 року, а тому відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України вважається, що вона вручена особі, яку він представляє, 04 червня 2025 року.
З апеляційною скаргою на оскаржуване судове рішення ОСОБА_1 звернувся 14 липня 2025 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та докази на підтвердження таких причин.
За приписами частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у рішеннях у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Апеляційний суд, встановивши, що оскаржуване судове рішення отримано заявником 04 червня 2025 року, а відпустка представника з 04 до 27 червня 2025 року не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Доводи, якими заявник мотивує касаційну скаргу, не можуть слугувати підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на незгоді з висновками суду щодо встановлених обставин справи та відносяться до переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Крім того, аналогічним доводам вже була надана належна оцінка апеляційним судом.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Корінного Дениса Олександровича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Хмельницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов