08 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 755/7455/21
провадження № 61-6806св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Десята київська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Швачка Олексія Вікторовича на постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Десята київська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_4 , з яким перебувала у шлюбі з 29 серпня 2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Заповіту спадкодавець за життя не склав. Після його смерті за заявою відповідача відкрито спадкову справу у Десятій київській державній нотаріальній конторі. До складу спадкового майна входить двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки «Міцубісі Лансер», 1987 року випуску. Через тяжкі хвороби ОСОБА_4 потребував постійного догляду та значних фінансових затрат на лікування. Позивач працювала та одночасно доглядала чоловіка. Відповідач є батьком ОСОБА_4 , який протягом тривалого часу не піклувався про нього та не допомагав ні морально, ні фізично, ні матеріально, ухилявся від допомоги сину, тоді як міг це робити, мав фінансовий дохід, житло, вільний час тощо. Позивач зверталась до відповідача за допомогою, хоча її чоловік ОСОБА_4 забороняв це робити, оскільки був з батьком у неприязних стосунках. Похованням чоловіка займалась позивач, відповідач жодним чином участі
в цьому не брав. Вважала, що відповідач не має права на спадщину, оскільки не утримував свого сина, який потребував догляду та різного роду допомоги, яку відповідач мав можливість надавати, але не надавав.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просила суд усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року замінено ОСОБА_3 в порядку процесуального правонаступництва на ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що не доведено жодними доказами, що спадкодавець ОСОБА_4 чи позивач або інші особи звертались до
ОСОБА_3 з проханням надання будь-якої допомоги у зв'язку з хворобою ОСОБА_4 , а відповідач своїми умисними діями чи бездіяльністю ухилявся від надання такої допомоги за можливості її надання.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
26 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності адвоката Швачка О. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , та не повідомив його про дату, час і місце розгляду справи. Також вказує, що апеляційний суд не навів жодних мотивів відхилення аргументів апеляційної скарги.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2025 року представнику ОСОБА_1 - Швачку О. В. поновлено строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року. Відкрито касаційне провадження
у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.
06 серпня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню зтаких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.
У частині другій статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з частиною п'ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка,
а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час
і місце судового засідання.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу
в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня
2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
20 березня 2025 року Київський апеляційний суд направив ОСОБА_1
судову повістку-повідомлення про виклик на 03 квітня 2025 року о 11:45 год (т. 2, а. с. 52).
Відомостей про отримання ОСОБА_1 судової повістки-повідомлення про розгляд справи 03 квітня 2025 року о 11:45 год в матеріалах справи немає.
Відомостей про направлення та отримання судової повістки-повідомлення про розгляд справи 03 квітня 2025 року о 11:45 год Швачку О. В. , який
є представником ОСОБА_1 , в матеріалах справи немає.
03 квітня 2025 року Київський апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів про повідомлення
ОСОБА_1 та її представника Швачка О. В. про судове засідання, призначене на 03 квітня 2025 року о 11:45 год.
Враховуючи викладене, справа в суді апеляційної інстанції була розглянута
03 квітня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 та її представника Швачка О. В., які не були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України.
Направлення судової повістки-повідомлення ОСОБА_7 та наявність
в матеріалах справи довідки про доставлення судової повістки-повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу ОСОБА_7 не
є належним підтвердженням про повідомлення сторони позивача про дату, час і місце розгляду справи, оскільки, як відомо з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 є Швачко О. В. , про що апеляційному суду було надано відповідні документи (т. 1, а. с. 235).
Проте на вказане апеляційний суд уваги не звернув.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням норм статей 128, 130 ЦПК України.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені норми закону та розглянув справу за відсутності сторони
у справі, щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право заявника знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» та від
27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України»).
Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які зумовлюють обов'язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про наявність обов?язкових підстав для скасування постанови Київського апеляційного суду від 03 квітня
2025 року, інших аргументів касаційної скарги Верховний Суд не перевіряє.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Швачка Олексія Вікторовича задовольнити.
Постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська