08 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10271/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Аль-Сіррі Абдурахман
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025
за позовом керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Аль-Сіррі Абдурахман
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації,
05.08.2025 (відповідно до відбитку штампу Верховного Суду "Скриня" на першому аркуші касаційної скарги) Фізична особа-підприємець Аль-Сіррі Абдурахман (далі - ФОП Аль-Сіррі Абдурахман, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 (повний текст постанови складено 10.07.2025) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2025 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
15.08.2025 (відповідно до відбитку штампу Верховного Суду "Скриня" на першому аркуші касаційної скарги) ФОП Аль-Сіррі Абдурахман подав заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що скаржник є директором ТОВ ?ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП? і в період з 10.07.2025 по 18.07.2025 знаходився у відрядженні за межами міста Києва, а саме перебував у місті Одеса за виробничими потребами; користуватися електронним судом під час відрядження не було технічної можливості, тому із судовим рішенням ознайомився 16.07.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Перевіривши заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як вже було зазначено судом в ухвалі від 08.08.2025, документ в електронному вигляді: ЄДРСР ст. 282 Постанова (повний текст) від 10.07.2025 у справі № 910/10271/24 (суддя Яценко О.В.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Фізична особа-підприємець Аль-Сіррі Абдурахман. Документ доставлено: 11.07.25 18:28. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 11.07.25 18:39?, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Дану касаційну скаргу скаржник подав до суду касаційної інстанції лише 05.08.2025, тобто з порушенням встановленого ГПК України строку на касаційне оскарження.
Наведені доводи про перебування скаржника у відрядженні не можуть бути розцінені як поважна причина чи непереборна обставина, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки перебування у відрядженні не звільняє сторону від обов'язку дотримуватись порядку та строків подання касаційної скарги. При цьому ФОП Аль-Сіррі Абдурахман не позбавлений можливості брати участь у справі через представника у відповідності до статті 56 ГПК України.
У контексті викладеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У даному ж випадку пропущення строку на касаційне оскарження відбулося не через об'єктивні причини, а через суб'єктивні чинники, які скаржник міг і повинен був уникнути під час звернення з касаційною скаргою; тому доводи скаржника про неспроможність вчасно підготувати касаційну за обставин відрядження, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки вказана аргументація не доводить поважність причини пропуску процесуального строку, а свідчить про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для звернення з касаційною скаргою.
Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 залежали лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства, тому визнає їх неповажними.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із касаційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №910/10271/24 за касаційною скаргою ФОП Аль-Сіррі Абдурахман на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.
Дана ухвала постановлена Верховним Судом у розумні строки після виходу колегії суддів з відпустки.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/10271/24 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Аль-Сіррі Абдурахман на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов