"08" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2644/25
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Красовському В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків. вул. Гоголя, 10)
до Шевцова Вячеслава Володимировича ( АДРЕСА_1 )
простягнення 3639,95 грн,
за участю представників:
позивача - Курбатової К.С.;
відповідача - не з'явився;
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) подало через систему "Електронний суд" позовну заяву до Шевцова Вячеслава Володимировича (відповідач), в якій просить суд: стягнути з Шевцова Вячеслава Володимировича на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію у сумі 3118,98 грн, 3% річних у сумі 115,51 грн, інфляційні втрати у сумі 405,46 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Також позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовну заяву обґрунтовує невиконанням відповідачем договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №6-1442 від 01.01.2019, посилаючись при цьому на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.06.2025 по справі №638/11665/25.
Ухвалою від 05.08.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 5-ти денний строк з дня вручення йому цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
12.08.2025 позивач надав заяву про усунення недоліків, в якій уточнив зміст позовних вимог, виклавши його у такій редакції: стягнути з Шевцова Вячеслава Володимировича на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 3118,98 грн, 3% річних за період з 11.01.2024 по 31.03.2025 у сумі 115,51 грн, інфляційні втрати за період з березня 2024 року по березень 2025 року у сумі 405,46 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Ухвалою від 18.08.2025 суд відкрив провадження у справі №922/2644/25 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання на 08.09.2025 о 12:30 год, в яке викликав учасників справи, а також встановив позивачу 5-денний строк для подання суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна відповідача; копій правовстановлюючих документів відповідача на нерухоме майно.
Позивач не виконав ухвалу суду від 18.08.2025, без поважних причин не надав вказані документи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Як убачається з відповіді №1645397 від 06.08.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Шевцов Вячеслав Володимирович припинив свою підприємницьку діяльність 04.12.2013.
Таким чином, Шевцов Вячеслав Володимирович не укладав договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №6-1442 від 01.01.2019 як фізична особа-підприємець та не споживав електричну енергію у лютому 2022 року як фізична особа-підприємець.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Положенням статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено підвідомчість або предметну компетенцію господарського суду, під якою розуміється коло справ, віднесених законом до розгляду і розв'язання системою господарських судів. Підвідомчість дозволяє відмежувати господарські справи від усіх інших справ, віднесених до ведення інших органів.
Великою Палатою Верховного Суду сформовано правову позицію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №686/19389/17 та від 09.10.2019 у справі №209/1721/14), згідно якої критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі па вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком випадку, коли розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.
По-друге, таким критерієм є суб'єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Таким чином, факт виникнення заборгованості за об'єктом, який використовується особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, виключає можливість вирішення спору про її стягнення у порядку господарського судочинства.
Оскільки спірні правовідносини не пов'язані з господарською діяльністю відповідача, то вони мають розглядатися судом загальною юрисдикції у цивільному судочинстві.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. 4, 20, 41, 45, 231, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
Закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строк оскарження передбачено статтями 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 09.09.2025.
Суддя В.І. Ольшанченко