8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08 вересня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2252/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025) по справі
за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)
до Приватного підприємства "Колома" (02034, м. Київ, вул. Лаврухіна Миколи, буд. 4)
про застосування наслідків нікчемності правочинів.
за участю представників:
позивача (заявника) - Савчук О.Г.;
відповідача - Черкасов І.Р.;
третьої особи - Кустова Т.В.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Колома", згідно вимог якої позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61875388 від 26.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "Колома" та проведення державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством "Мегабанк" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №114, 115, 1-го поверху №1, 1-:-25, 93-:-98, 100, 2-го поверху №26-:-63, 101, 101а, 102-:-107, 3-го поверху №64-:-75, 77-:-92, 108-:-112, надбудови №113 загальною площею 1731,2 кв.м., в нежитловій будівлі літ "А-3"; овочесховище літ. "В" площею 76,2 кв.м.; басейн літ. "Г", нежитлове приміщення 1-го поверху №99, в літ. "А-3", загальною площею 4,5 кв. м., що розташоване за адресою: Харківська обл., Харківський (колишній Дергачівський) р-н., с. Черкаська Лозова, вул. Бєлгородське шосе, буд. 3-А.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" (вх. № 569 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.07.2024 закрито касаційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22.
25.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Мегабанк" зареєстровано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10), в якій просить суд:
- відкрити провадження за заявою Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 за нововиявленими обставинами;
- переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 за нововиявленими обставинами;
- cкасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Колома", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі;
- cтягнути з Приватного підприємства "Колома" витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025) залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків у п'ять днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено заявнику, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику зі всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.
04.08.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від АТ "Мегабанк" зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №17965), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.08.2025 заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025) прийнято до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2025 о 12:15. Встановлено Приватному підприємству "Колома" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк до 01.09.2025 для подання пояснень (заперечень) на заяву АТ "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
05.08.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №18046), в яких просить суд відмовити в задоволенні заяви АТ "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, залишити рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 в силі.
В обґрунтування заперечень, зокрема, зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024 підтверджено, що рішення суду в адміністративній справі №640/12723/22 не було підставою для ухвалення судового рішення по цій справі. Звертає увагу, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Зазначає, що для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 320 ГПК України належить перевірити: чи підтверджуються доводи заявника про скасування такого судового рішення (перший критерій) та чи дійсно таке рішення було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, тобто, наслідком скасування такого рішення є інше за змістом вирішення спору по справі (другий критерій).
Відтак, резюмує, що враховуючи правові позиції/висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, а також доведені та не спростовні факти того, що суд рішення у справі не обґрунтовував рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 по справі №640/12723/22, відсутні законодавчі підстави для перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 за нововиявленими обставинами та просить суд відмовити в задоволенні заяви АТ "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, залишити рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 в силі.
02.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від АТ "Мегабанк" зареєстровано заяву (вх. №20057), в якій повідомляє, що через оголошену повітряну тривогу не має можливості прийняти участь в судовому засіданні 02.09.2025 о 12:10, а тому просить суд відкласти судове засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 з метою забезпечення рівності та змагальності учасників справи, надання можливості усім учасникам процесу скористатися своїми процесуальними правами та прийняти участь в судовому засіданні, задоволено заяву та судове засідання відкладено на 08.09.2025 о 10:00 на підставі статті 201, 232, 233 ГПК України.
05.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зареєстровано заяву (вх. №20383), в якій просить суд забезпечити участь представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судовому засіданні у справі №922/2252/22, призначеному на 08.09.2025 о 10:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми ВКЗ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх. №20383 від 05.09.2025) задоволено та призначено судове засідання на 08.09.2025 о 10:00 у режимі відеоконференції.
08.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Мегабанк" зареєстровано заяву про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №20405), в якій просить забезпечити участь представника АТ "Мегабанк" адвоката Савчука Олександра Григорійовича у судовому засіданні, призначеному на 08.09.2025 у справі №922/2252/22 та у всіх наступних засіданнях, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №20405 від 08.09.2025) задоволено частково та призначено проведення судового засідання на 08.09.2025 о 10:00 у режимі відеоконференції.
Представник заявника у призначене судове засідання з'явився, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримав та просив суд задовольнити.
Представник відповідача у призначене судове засідання з'явився, проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.
Представник третьої особи у призначене судове засідання з'явився, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримав та просив суд задовольнити.
Суд зазначає, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Отже, матеріали справи свідчать, що судом було створено необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду заяви, вжито заходи для повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, надано учасникам справи можливість висловити правову позицію в судовому засіданні.
Розглянувши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 323 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Частиною 15 статті 32 ГПК України унормовано, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою.
Відповідно до частини 2 статті 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Враховуючи вище викладене, слід дійти висновку, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Вона не є тотожною новому розгляду справи, не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін та інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а).
Натомість нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, вияснені після ухвалення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Слід також враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Разом з тим, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Суд звертає увагу, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Суд приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №752/4995/17 про те, що питання, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Крім того, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору (правова позиція Верховного Суду у постанові від 27.06.2019 по справі №711/2178/17, від 26.01.2022 по справі №922/3149/18).
Європейський Суд з прав людини у рішення по заяві №69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" №2 виснував, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Крім того, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Разом з тим, обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Так, у даному разі звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник підставою визначив пункт 3 частини 2 статті 320 ГПК України. Цим пунктом встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Заявник обґрунтовує та зазначає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а саме 24.06.2025 Верховний Суд прийняв постанову по справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних". Відповідно до цієї постанови було задоволено касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18 виснувала, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для адміністративного суду. Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Матеріали справи свідчать, що рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції та було залишено без змін, тобто визнано таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та судовій практиці сформованій на момент розгляду справи.
Разом з тим, суд зауважує, що ухвалюючи рішення від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 суд керувався тим, що визначальним у вирішенні цього спору було встановлення обставин щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що укладені між Акціонерним товариство "Мегабанк" та Приватним підприємством "Колома" на підставі статті 216 ЦК України.
Як встановлено матеріалами справи, Господарський суд Харківської області у рішенні від 30.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з такого:
- для оцінки нікчемності договорів відповідно до пункту 3 та 6 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" слід встановити, зокрема, чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- купівлю-продаж рухомого та нерухомого майна вчинено позивачем та відповідачем по балансовій вартості цього майна, за якою воно відображено в балансі АТ "Мегабанк" та відповідає ринковій вартості відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 04.11.2021, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП "АС ТЕРРА", що спростовує твердження позивача про те, що договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна мають ознаки нікчемності; позивачем не надано до суду доказів про наявність можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі;
- процентна ставка за кредитним договором №20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 в розмірі 4,8% річних є такою, що перевищує середньозважену ставку за кредитами, виданим нефінансовим корпораціям в євро в листопаді 2021 року. Отже, Приватне підприємство "Колома" отримало кредит на ринкових умовах і в даному випадку відсутні підстави вважати, що Акціонерне товариство "Мегабанк" під час укладання кредитного договору передбачило процентну ставку, яка була б меншою ніж звичайна, що також спростовує твердження позивача про наявність ознак нікчемності правочину;
- викладений в Акті №7 від 11.07.2022 р. та зазначений позивачем висновок про те, що існуючі ознаки та обставини вчинення договорів вказують, що в результаті їх укладення відбулась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу, що свідчить про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг, є таким, що прямо суперечить матеріалам справи та обґрунтованим висновкам суду про ринковість умов укладених правочинів; відсутність інших покупців на майно та доказів заінтересованості інших осіб у його придбанні в матеріалах даної справи також спростовує посилання позивача щодо надання переваг саме відповідачу у придбанні вищевказаного майна;
- позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України фактів, які би свідчили про нікчемність кредитного договору, договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна з підстав, передбачених п.п. 3, 6, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- скасування рішень про державну реєстрацію є самостійним способом захисту права та є відмінним від заявленої позивачем вимоги про застосування наслідків нікчемності правочинів, з огляду на що позов про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішень про державну реєстрацію не відповідає положенням статті 216 ЦК України і не підлягає задоволенню.
Також, Східний апеляційний господарський суд у постанові від 23.04.2024 у справі №922/2252/22 залишаючи рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 без змін, а апеляційну скаргу АТ "Мегабанк" без задоволення зазначив наступне:
- купівля-продаж рухомого та нерухомого майна вчинена позивачем та відповідачем за балансовою вартістю цього майна, що відображена в балансі АТ "Мегабанк" та відповідає ринковій вартості відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 04.11.2021, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП "АС ТЕРРА", що спростовує твердження позивача про те, що договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна мають ознаки нікчемності; позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції будь-яких доказів, що свідчили б про те, що умови відчуження банком зазначеної нерухомості не є поточними ринковими умовами;
- матеріали справи не містять доказів наявності інших покупців на майно, доказів заінтересованості інших осіб у його придбанні та доказів наявності можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі;
- доводи апелянта про те, що придбання ПП "Колома" майна за договорами купівлі-продажу, укладеними з позивачем, здійснювалося за кошти банку, не узгоджується з нормами ст.1046, 1054 ЦК України, адже на момент укладення договору купівлі-продажу відповідні кошти, отримані відповідачем у кредит, не були коштами банку;
- відповідні обставини (придбання майна за кредитні кошти) також не можуть свідчити про нікчемність договорів купівлі-продажу в розумінні вищенаведених приписів пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- місцевим господарським судом вірно встановлено, що згідно офіційної кредитної та фінансової статистики Національного банку України процентна ставка за кредитами нефінансових корпорацій в євро становила: в жовтні 2021 року - 4,4%, в листопаді 2021 року - 4,2%. Наведене дає підстави для висновку про те, що процентна ставка за кредитним договором №20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021, укладеного між сторонами спору, в розмірі 4,8% річних є такою, що перевищує середньозважену ставку за кредитами, виданим нефінансовим корпораціям в євро в листопаді 2021 року;
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Приватне підприємство "Колома" отримало кредит на ринкових умовах і в даному випадку відсутні підстави вважати, що Акціонерне товариство "Мегабанк" під час укладання кредитного договору передбачило процентну ставку, яка була б меншою ніж звичайна;
- позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів наявності інших осіб, які у відповідний період бажали отримати такий кредит на придбання спірного майна, не надав доказів наявності укладення з іншими особами кредитних договорів, умови яких відрізнялися б від умов договору №20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021, що могло б свідчити про отримання саме Приватним підприємством "Колома" переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку. Копій будь-яких внутрішніх документів банку, так само як і посилань на норми чинного законодавства, яким би суперечили умови кредитного договору (зокрема, в частині тривалості розстрочки оплати), позивач також не надав;
- місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що кредитний договір, договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна не відповідають поточним ринковим умовам або останні є такими, що передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
Одночасно судом апеляційної інстанції в розрізі аргументів апеляційної скарги про нікчемність кредитного договору, договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна з підстав, передбачених пунктом 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що матеріали справи №922/2252/22 не містять сукупності доказів, що свідчили б про наявність ознак пов'язаності ПП "Колома" з АТ "Мегабанк" у розумінні норм статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення №315, тобто відсутнє документальне підтвердження щодо підстав ухвалення рішення про пов'язаність відповідача з АТ "Мегабанк". Суд апеляційної інстанції також зазначив, що необхідною умовою для визнання правочину нікчемним є не лише факт його укладення з пов'язаною особою, але і порушення вимог законодавства, зокрема, що угоди, які здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими умовами.
Вищенаведене також встановлено ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2024 у справі №922/2252/22 та підтверджує, що рішення суду в адміністративній справі №640/12723/22 не було підставою для ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22.
Таким чином, наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 №261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних, не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням.
При цьому, заявником не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
В контексті наведеного, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення у справі "Рябих проти Росії", заява №52854/99).
Європейський суд з прав людини наголошує, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
При цьому посилання заявника щодо ризиковості кредиту, надання переваг позичальнику тощо відхиляються судом, оскільки ці обставини ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Частиною 4 статті 325 ГПК України унормовано, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вище наведене, у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025) слід відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025) - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 09.09.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.