нп 3/490/1071/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
Справа № 490/243/25
08.09.2025р. суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., розглянувши протокол про вчинення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про місце роботи відсутні, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
На адресу Центрального районного суду надійшли матеріали адміністративного протоколу серії ЕПР1 №211073 від 02.01.2025р., складеного у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який надійшов до провадженні судді Дірко І.І.
Згідно протоколу, 02.01.2025р. близько 08:40 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Nissan Micra" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась на 226 км. а/д Н-11 "Дніпро-Миколаїв" та в порушення п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху України проявила неуважність до дорожньої обстановки та особливостей її змін, допустила виїзд на смугу зустрічного руху, де в цей час рухався транспортний засіб марки "Volvo FH42", реєстраційний номер НОМЕР_2 у з'єднанні з напівпричепом марки "Trailor" реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого допустила із ним зіткнення. В результаті вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодилась із обставинами вчиненого правопорушення, пояснила що 02.01.2025р. близько 08:40 год. керувала транспортним засобом марки "Nissan Micra" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась по а/д Н-11 в напрямку з м. Миколаєва в сторону м. Кривий Ріг. Проїзна частина була слизькою внаслідок обледеніння. Рухаючись по прямій ділянці дороги біля с. Мар'янівка, ОСОБА_1 побачила, що попереду у зустрічному напрямку, із заокругленої ділянки дороги виїхав вантажний автомобіль з напівпричепом, який одразу почало заносити в її смугу руху. Намагаючись уникнути із ним зіткнення, ОСОБА_1 різко прийняла кермо вліво, внаслідок чого її автомобіль занесло на слизькій дорозі у зустрічну смугу та вона втратила керування, після чого сталося зіткнення із вантажівкою, а далі - з відбійником. Подальших подробиць розвитку подій не пам'ятала, будучи у шоковому стані. Вже перебуваючи в медичному закладі, ОСОБА_1 допросив працівник поліції та зважаючи на її поганий стан самопочуття, пов'язаний із отриманням тілесних ушкоджень, остання не змогла об'єктивно перевірити правильність викладеного інспектором, а лише підписала документи, де їй показали, не читаючи.
Захисник Дементьєва Ю.С. у судовому засіданні заперечила проти наявності в діях ОСОБА_1 порушення п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху України з огляду на те, що саме водій вантажівки створив їй аварійну обстановку та уникаючи зіткнення з якою, остання змушена була різко прийняти кермо вліво з виїздом у смугу зустрічного руху, внаслідок чого на слизькій проїзній частині втратила керування автомобілем та далі сталося контактування із вантажним транспортним засобом.
Окрім наведеного захисник звернула увагу суду на те, що зібрані у справі докази не можуть вважатися належними та допустимими, зважаючи на те, що:
- відомості, викладені у схемі з місця ДТП не відповідають дійсності в частині розташування транспортних засобів після зіткнення та з огляду на припущення поліцейського щодо розташування місця зіткнення між автомобілями;
- письмові пояснення водія ОСОБА_2 суперечать дійсним обставинам події;
- поліцейський, який отримував письмові пояснення у ОСОБА_1 , не врахував її фізичний стан після ДТП, з огляду на який остання не могла надати їх власноруч та перевірити правильність написаного інспектором.
У підтвердження своєї позиції адвокат долучила письмові заперечення та роздруківки фотознімків з місця ДТП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 02.01.2025р., керуючи транспортним засобом марки "Volvo FH42", реєстраційний номер НОМЕР_2 у з'єднанні з автоцистерною марки "Trailor" реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по а/д Н-11 "Дніпро-Миколаїв" в напрямку до м. Миколаєва зі сторони м. Дніпро із приблизною швидкістю 40-45 км/год., зважаючи на слизьке дорожнє покриття. Проїжджаючи біля с. Мар'янівка, по прямій ділянці дороги, побачив як попереду в зустрічному напрямку на заокругленній частині дороги виїхав автомобіль "Nissan", вже перебуваючи у стані заносу боковою частиною вперед та з траекторією в напрямку його смуги руху. Надалі некерований автомобіль "Nissan" здійснив перший удар своєю правою задньою частиною у праву передню частину кабіни т/з "Volvo FH42", його розвернуло та вказаний автомобіль здійснив другий удар об міжколісну раму над бочкою. Від контактування тягач також розвернуло та транспортний засіб фактично "склався" посеред проїзної частин й зіткнувся із відбійником.
Після ДТП ОСОБА_2 пішов до автомобіля "Nissan" з метою перевірити стан водія. Жінка за кермом вказала, що не впоралась з керуванням та її автомобіль занесло.
В цей же час повз проїжджали оперативні працівники, які зупинились та викликали на місце події поліцію.
Допитаний у судовому засіданні поліцейський Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 пояснив, що він складав схему з місця ДТП та безпосередньо адміністративний протокол серії ЕПР1 №211073. Зазначив, що 02.01.2025р. отримав на службовий планшет виклик по факту ДТП. Точно не пам'ятав від кого саме надійшов виклик, однак цю інформацію відображено у відповідному рапорті. Приїхавши на місце події - на а/д Н-11 біля с. Мар'янівка, побачив вантажний автомобіль, який стояв розвернутим посеред траси. За межами проїзної частини, біля відбійника, стояв сильно пошкоджений легковий автомобіль. Підійшовши спочатку до легкової автівки, ОСОБА_3 побачив всередині жінку, спитав про її самопочуття та викликав швидку медичну допомогу.
Водій вантажівки також перебував на місці події, пояснював що їхав в напрямку м. Миколаєва. Була слизька дорога. Легковий автомобіль вилетів йому на зустріч. Він намагався уникнути зіткнення, однак не вдалося. Щодо пояснень водія з приводу конкретики дій, направлених на уникнення ДТП (маневрував чи гальмував), інспектор Бондарєв І.І. не пам'ятав.
Окрім наведеного ОСОБА_3 додав, що місце зіткнення визначали згідно пояснень водія ОСОБА_2 , оскільки жінку вже забрали до медичного закладу, слідів гальмування не було, так як проїзна частина була слизькою, осип уламків також не дозволяв вірно визначити таку точку.
Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_4 пояснив, що на місце ДТП не виїжджав, натомість в медичному закладі допитав ОСОБА_1 , яка пояснила, що їхала з м. Миколаєва та біля с. Мар'янівка втратила керування транспортним засобом.
Адвокат Долгов А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , в судовому засіданні надав роздруківки фотознімків з місця ДТП, а також надав для прослуховування на власному мобільному телефоні аудіозапис, яким зафіксовано спілкування між ОСОБА_1 та власником вантажного автомобіля після ДТП та в ході якого остання вказує про те, що її автомобіль занесло на слизькій дорозі і почало крутити.
На підставі викладеного адвокат вважав, що наявними доказами у сукупності підтверджується, що саме неуважність ОСОБА_1 до дорожньої обстановки, зокрема слизької дороги, спричинило занос та втрату керування її автомобіля із подальшим виїздом на смугу зустрічного руху й зіткненням з вантажівкою.
Враховуючи наведене, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).
Таким чином, необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення.
За протоколом серії ЕПР1 №211073 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП у зв'язку із порушенням вимог п. 2.3 "б" ПДР України.
Згідно п. 2.3 "б" ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, факт вчинення адміністративного правопорушення повинен підтверджуватися наявними об'єктивними належними та достатніми доказами.
Так, в ході судового розгляду обидва водії надали взаємовиключні пояснення щодо обставин ДТП:
- ОСОБА_1 вказала, що на заокругленні дороги занесло вантажний автомобіль з напівпричепом, який одразу почало заносити в її смугу руху. Намагаючись уникнути із ним зіткнення, ОСОБА_1 різко прийняла кермо вліво, внаслідок чого її автомобіль занесло на слизькій дорозі у зустрічну смугу та вона втратила керування, після чого сталося зіткнення із вантажівкою, а далі - з відбійником;
- ОСОБА_2 пояснив, що попереду в зустрічному напрямку відносно його руху, на заокругленній частині дороги виїхав автомобіль "Nissan", вже перебуваючи у стані заносу боковою частиною вперед та з траекторією в напрямку його смуги руху. Надалі некерований автомобіль "Nissan" здійснив перший удар своєю правою задньою частиною у праву передню частину кабіни т/з "Volvo FH42", його розвернуло та вказаний автомобіль здійснив другий удар об міжколісну раму над бочкою. Від контактування тягач також розвернуло та транспортний засіб фактично "склався" посеред проїзної частин й зіткнувся із відбійником.
Аналогічні за суттю письмові пояснення надані ОСОБА_2 при складанні адміністративного протоколу.
Допитані в судовому засіданні свідки - працівники поліції не були очевидцями події. Інспектор ОСОБА_4 взагалі не виїжджав на місце ДТП. Інспектор Бондарєв І.І. складав схему з місця події та визначав точку зіткнення виключно на підставі слів водія ОСОБА_2 , оскільки наявна слідова інформація не дозволяла це встановити самостійно.
Схемою з місця ДТП зафіксовано ділянку проїзної частини, де сталась подія; розташування автомобілів після зіткнення; "ймовірну" точку зіткнення зі слів одного з водіїв. Однак при цьому схема не містить достатніх вихідних даних, щоб суд мав змогу встановити хто з водіїв та у якій смузі руху перебував до настання зіткнення.
До наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.01.2025р. суд ставиться критично з огляду на наступне. Такі пояснення викладені інспектором поліції зі слів ОСОБА_1 безпосередньо в день ДТП, коли остання перебувала у медичному закладі у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями. Отже вбачається сумнівним що ОСОБА_1 (з огляду на її психофізичний стан) на той час могла об'єктивно оцінювати подію та свої дії, що передували настанню зіткнення та безпосередньо під час її розвитку. Тим більше в ході судового розгляду ОСОБА_1 заперечила обставини викладені у письмових поясненнях.
Наданий адвокатом Долговим А.Г. для прослуховування в судовому засіданні аудіозапис спілкування з ОСОБА_1 інтерпретований останнім як доказ визнання нею провини у вчиненні ДТП. Однак з вказаного запису не вбачається будь-якої конкретики щодо події, за якою суд міг би дійти висновку про початкове розташування автомобілів (в якій смузі руху) кожного з водіїв та їх дії до настання зіткнення, отже не може бути покладений в основу доведення обставин, які належать до предмету розгляду по справі.
Окрім наведеного за клопотанням адвоката Долгова А.Г. судом було призначено судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставлено ряд питань та проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Для проведення дослідження судом направлено на адресу експертної установи усі наявні у розпорядження суду матеріали у виді документів, складених органом поліції під час оформлення адміністративного протоколу, а також письмових доказів та пояснень, наданих сторонами провадження.
Згідно повідомлення №СЕ-19/115-25/6817-ІТ від 30.06.2025р. Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повідомлено про неможливість проведення експертного дослідження у зв'язку із недостатністю вихідних даних. В той же час самостійно суд не вправі відшукувати додаткові докази по справі.
Інших доказів у підтвердження пояснень будь кого з водіїв щодо обставин дорожньо-транспортної події матеріали справи не містять.
У задоволенні клопотання адвоката Долгова А.Г. про повернення матеріалів адміністративного протоколу на доопрацювання до Управління патрульної поліції в Миколаївській області з метою встановлення додаткових вихідних даних події слід відмовити з наступних підстав.
Так системний аналіз приписів, передбачених ст.ст. 256,278 КУпАП дає змогу прийти до висновку, що повернення матеріалів протоколу для доопрацювання можливе лише за умови наявності в таких матеріалах недоліків, які унеможливлюють здійснення розгляду справи. Однак протокол не містить недоліків, які б унеможливлювали розгляд справи, в той час як доопрацювання протоколу з метою отримання фактично нових доказів не передбачено.
Таким чином, оскільки наявними доказами не доведено неуважність ОСОБА_1 під час керування автомобілем; з урахуванням ст. 62 Конституції України не спростовано її пояснення щодо механізму ДТП; таким чином в діях ОСОБА_1 не доведено порушення вимог п. 2.3 "б" ПДР України, що є підставою до закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 124, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Дірко І.І.