адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
28.08.2025 Справа № 917/822/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн», 08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 14, каб. 405, код ЄДРПОУ 42255574,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд», 36014, м. Полтава, пл. Павленківська, 24, код ЄДРПОУ 43075713,
про стягнення 2 589 275,12 грн,
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники сторін: згідно протоколу.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» про стягнення 2 589 275,12 грн, з яких 1 914 210,48 грн - заборгованість за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р., 225 342,93 грн - штрафні санкції, 108 579,09 грн - 3 % річних, 341 142,62 грн - втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
08.05.2025 р. та 23.05.2025 р. відповідачем було подано до суду клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/1481/25 та відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 27.05.2025 р. судом було відмовлено в задоволенні вказаних клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд», а також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2025 р.
17.06.2025 судом було відкладено розгляд справи на 07.08.2025 р.
Ухвалою суду від 07.08.2025 р. також було відкладено розгляд справи на 19.08.2025 р.
У судове засідання 19.08.2025 р. учасники справи представництво не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання останні були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке судом задовольняється.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Також 19.08.2025 р. суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 28.08.2025 р. до 9:30, про що сторони були повідомлені належним чином через електронні кабінети.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р., чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
Також позивач просить стягнути витрати ТОВ «Натан Констракшн» на правову допомогу.
07.07.2025 року відповідач подав до суду відзив б/н від 07.07.2025 р. (вх. № 8985), у якому виклав клопотання про продовження строку на подання вказаного відзиву.
Дослідивши вказаний документ, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.04.2025 р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - 15 днів з дня отримання ухвали.
Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі» від 24.04.2025 р. по справі № 917/822/25 (суддя Мацко О.С.) було доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» 24.04.2025 р. о 18:19.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 р. є 25.04.2025 р.
Відповідно до ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Також відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, перебіг строку на подачу відзиву, встановленого ухвалою суду від 24.04.2025 р., почався 26.04.2025 р. та закінчився 12.05.2025 р.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У постанові Верховного Суду від 05.06.2024 р. у справі № 914/2848/22 зроблено висновок про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
Враховуючи, що строк на подачу відзиву, встановлений судом в ухвалі від 24.04.2025 р., на дату звернення відповідача з клопотанням про його продовження закінчився, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на подачу відзиву із зазначенням причин його неподання у вищевказаний строк від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи що відповідачем не було заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву в даній справі, а в задоволенні клопотання останнього про продовження строку на подання відзиву судом відмовлено, вказаний відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» підлягає залишенню без розгляду.
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
16.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО (а.с. 11-15).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору Клієнт (ТОВ «УЗТК Трейд») доручає, а Експедитор (ТОВ «Натан Констракшн») приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок Клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортного експедирування вантажів Клієнта залізничним рухомим складом в межах України та/або на експорт/імпорт.
Клієнт зобов'язується прийняти та оплачувати надані послуги в сумі, узгодженій сторонами в Заявці (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 4.4 договору загальна сума договору визначається як загальна вартість послуг, наданих Клієнту, згідно Актів виконаних робіт.
На виконання вказаного договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується актами виконаних робіт № 289 від 19.09.2022 р., № 318 від 03.10.2022 р., № 326 від 03.10.2022 р., № 327 від 03.10.2022 р., № 331 від 03.10.2022 р., № 334 від 03.10.2022 р., № 346 від 05.10.2022 р., № 349 від 10.10.2022 р., № 413 від 10.11.2022 р., № 434 від 21.11.2022 р., № 440 від 21.11.2022 р., № 460 від 24.11.2022 р., № 459 від 28.11.2022 р., № 447 від 02.12.2022 р., № 456 від 02.12.2022 р., № 458 від 02.12.2022 р., № 488 від 16.12.2022 р., № 501 від 26.12.2022 р., № 40 від 02.01.2023 р., № 46 від 05.01.2023 р., № 52 від 09.01.2023 р., № 128 від 31.01.2023 р., № 196 від 06.03.2023 р., № 309 від 12.07.2023 р., № 308 від 19.07.2023 р., № 310 від 31.07.2023 р., № 316 від 31.07.2023 р., № 31 від 26.01.2024 р., № 88 від 14.02.2024 р., № 97 від 15.02.2024 р., № 109 від 26.02.2024 р., № 114 від 26.02.2024 р., № 104 від 29.02.2024 р., № 105 від 29.02.2024 р., № 153 від 15.03.2024 р. та № 9 від 11.03.2025 р., підписаними сторонами.
Пунктом 4.1 договору № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р. визначено, що Клієнт здійснює попередню оплату у розмірі 100 % від заявленого обсягу перевезення у Заявці або Партії шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Експедитора на підставі виставлених рахунків протягом 5 (п'яти) банківських днів, але не пізніше ніж за 1 (одного) дня до дати запланованого оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на навантажений рейс/дати оформлення перевізного документу (залізничної накладної) на підсил вагону (за наявності підсилу), якщо інше не узгоджено в Заявці.
У випадку поділу вказаного у Заявці об'єму вантажу на окремі Партії, Експедитор виставляє Клієнту рахунки на сплату за кожну Партію окремо. Сторони домовилися вважати, що рахунок визнається належним чином пред'явленим до оплати з моменту його відправлення Експедитором Клієнту по електронній пошті або засобами факсимільного зв'язку.
Після фактичного надання послуг Клієнт не має права посилатися на неотримання рахунку від Експедитора як на підставу для відмови від погашення виниклої заборгованості.
Позивач вказує, що відповідач за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» 2 589 275,12 грн, з яких 1 914 210,48 грн - заборгованість за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р., 225 342,93 грн - штрафні санкції, 108 579,09 грн - 3 % річних, 341 142,62 грн - втрати від інфляції.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р., акти виконаних робіт № 289 від 19.09.2022 р., № 318 від 03.10.2022 р., № 326 від 03.10.2022 р., № 327 від 03.10.2022 р., № 331 від 03.10.2022 р., № 334 від 03.10.2022 р., № 346 від 05.10.2022 р., № 349 від 10.10.2022 р., № 413 від 10.11.2022 р., № 434 від 21.11.2022 р., № 440 від 21.11.2022 р., № 460 від 24.11.2022 р., № 459 від 28.11.2022 р., № 447 від 02.12.2022 р., № 456 від 02.12.2022 р., № 458 від 02.12.2022 р., № 488 від 16.12.2022 р., № 501 від 26.12.2022 р., № 40 від 02.01.2023 р., № 46 від 05.01.2023 р., № 52 від 09.01.2023 р., № 128 від 31.01.2023 р., № 196 від 06.03.2023 р., № 309 від 12.07.2023 р., № 308 від 19.07.2023 р., № 310 від 31.07.2023 р., № 316 від 31.07.2023 р., № 31 від 26.01.2024 р., № 88 від 14.02.2024 р., № 97 від 15.02.2024 р., № 109 від 26.02.2024 р., № 114 від 26.02.2024 р., № 104 від 29.02.2024 р., № 105 від 29.02.2024 р., № 153 від 15.03.2024 р. та № 9 від 11.03.2025 р., рахунки на оплату, платіжні доручення за період з 24.08.2022 р. по 26.03.2024 р. та ін.
Докази відповідача в спростування вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» в матеріалах справи відсутні.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного Кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р. щодо надання транспортно-експедиторських послуг. Так, судом досліджено акти виконаних робіт № 289 від 19.09.2022 р., № 318 від 03.10.2022 р., № 326 від 03.10.2022 р., № 327 від 03.10.2022 р., № 331 від 03.10.2022 р., № 334 від 03.10.2022 р., № 346 від 05.10.2022 р., № 349 від 10.10.2022 р., № 413 від 10.11.2022 р., № 434 від 21.11.2022 р., № 440 від 21.11.2022 р., № 460 від 24.11.2022 р., № 459 від 28.11.2022 р., № 447 від 02.12.2022 р., № 456 від 02.12.2022 р., № 458 від 02.12.2022 р., № 488 від 16.12.2022 р., № 501 від 26.12.2022 р., № 40 від 02.01.2023 р., № 46 від 05.01.2023 р., № 52 від 09.01.2023 р., № 128 від 31.01.2023 р., № 196 від 06.03.2023 р., № 309 від 12.07.2023 р., № 308 від 19.07.2023 р., № 310 від 31.07.2023 р., № 316 від 31.07.2023 р., № 31 від 26.01.2024 р., № 88 від 14.02.2024 р., № 97 від 15.02.2024 р., № 109 від 26.02.2024 р., № 114 від 26.02.2024 р., № 104 від 29.02.2024 р., № 105 від 29.02.2024 р., № 153 від 15.03.2024 р. та № 9 від 11.03.2025 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, без зауважень підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги розрахувався не в повному обсязі.
Так, згідно з платіжними дорученнями за період з 24.08.2022 р. по 26.03.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» було частково сплачено заборгованість за договором № 021101 від 02.11.2020 р. на суму 28 212 664,50 грн.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ «УЗТК Трейд» 1 914 210,48 грн заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 6.10 договору транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р. визначено, що у разі порушення строків оплати послуг, що надаються Експедитором Клієнту за цим договором (в тому числі відшкодування витрат, понесених Експедитором в інтересах Клієнта) Клієнт сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених в строк послуг, передбачених цим договором, за кожен день прострочення платежу.
Відповідач контррозрахунку штрафних санкцій суду не надав.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 225 342,93 грн пені за несвоєчасне здійснення платежів за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р. (а.с. 169), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем приведено розрахунок 3% річних за несвоєчасне здійснення платежів за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р. в розмірі 108 579,09 грн та інфляційних втрат в розмірі 341 142,62 грн (а.с. 164-168).
Контррозрахунку розміру інфляційних втрат та відсотків річних відповідачем також надано не було.
Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» у даній справі в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 31 071,30 грн.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як було зазначено вище, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» витрати на правову допомогу.
У позовній заяві ТОВ «Натан Констракшн» у даній справі міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Також 18.08.2025 року позивачем було подано до суду заяву від 18.08.2025 р. (вх. № 10715), до якої додано належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги б/н від 14.04.2025 р., укладеного між ТОВ «Натан Констракшн» та Адвокатом Несторовою Ольгою Валеріївною, актів прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2025 р., 30.05.2025 р., 30.06.2025 р. та 18.08.2025 р., платіжних інструкцій № 497 від 04.06.2025 р., № 533 від 20.06.2025 р., № 568 від 03.07.2025 р. та № 632 від 18.08.2025 р. та ордеру серія ВН № 1498026 від 14.04.2025 р. на надання адвокатом Несторовою Ольгою Валеріївною правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» на підставі договору № б/н від 14.04.2025 р.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № б/н від 14.04.2025 р. цей договір регулює порядок надання Адвокатом Клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи позов, відзив та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів Клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» про стягнення заборгованості.
В актах прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2025 р., 30.05.2025 р., 30.06.2025 р. та 18.08.2025 р. сторони підтвердили, що Адвокатом Несторовою Ольгою Валеріївною було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» правову (правничу) допомогу в суді першої інстанції у справі № 917/822/25 на загальну суму 51 500,00 грн.
Вказана сума була сплачена позивачем на користь Адвоката Несторової Ольги Валеріївни згідно з платіжними інструкціями № 497 від 04.06.2025 р., № 533 від 20.06.2025 р., № 568 від 03.07.2025 р. та № 632 від 18.08.2025 р.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, і ін.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 51 500,00 грн. є такими, що пов'язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Клопотання про зменшення розміру вказаних витрат від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, а витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені у розмірі 51 500,00 грн, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» (36014, м. Полтава, пл. Павленківська, 24, код ЄДРПОУ 43075713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» (08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 14, каб. 405, код ЄДРПОУ 42255574) 1 914 210,48 грн - заборгованість за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1608-2022/ТЕО від 16.08.2022 р., 225 342,93 грн - штрафні санкції, 108 579,09 грн - 3 % річних, 341 142,62 грн - втрати від інфляції, 31 071,30 грн судового збору, 51 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 08.09.2025 р.
Суддя О.С. Мацко