65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3511/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши подання приватного виконавця Шипкова Єгора Олексійовича (вх. №21408/25 від 09.09.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, подане по справі, -
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет»
до відповідача: обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив
«Будівельників», ОСОБА_1
про стягнення 6 444 092,98 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 у даній справі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет» (далі по тексту - ТОВ «Паритет») було задоволено шляхом присудження до стягнення в солідарному порядку з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Будівельників» (далі по тексту - ОК «ЖБК «Будівельників»), ОСОБА_1 (далі по тексту - Беженар В.М.) суму основної заборгованості в розмірі 5 399 324,42 грн, пені в розмірі 753 102,49 грн, 3% річних в розмірі 84 087,84 грн, збитків від інфляції у розмірі 207 578,23 грн, судового збору у розмірі 96 661,40 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 16.07.2025, апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Будівельників» на рішення від 19.02.2025 було повернуто без розгляду.
27.05.2025 судом було видано накази про примусове виконання рішення суду від 19.02.2025.
Супровідним листом від 13.08.2025 матеріали справи №916/3511/24 були скеровані на адресу суду апеляційної інстанції у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду від 19.02.2025.
09.09.2025 до суду від приватного виконавця Шипкова Єгора Олексійовича надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за наказом №916/3511/24 від 27.05.2025, виданим Господарським судом Одеської області.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно з ч. 10 ст. 13 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Господарський суд зазначає, що станом на момент надходження до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника матеріали даної справи в суді відсутні. При цьому порядок розгляду подання виконання за відсутності матеріалів справи приписами ст. 337 ГПК України не врегульований.
Водночас приписи ст. 328, 331 ГПК України визначають, що відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяв про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Враховуючи відсутність судового рішення про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 у даній справі, а також постанови про зупинення виконавчого провадження, господарський суд доходить висновку про правомірність застосування до подання приватного виконавця норми права, що регулюють подібні відносини (аналогія закону), а саме розгляду подання за відсутності матеріалів справи.
10.06.2025 до приватного виконавця Шипкова Єгора Олексійовича надійшла заява ТОВ «Паритет» про примусове виконання наказу від 27.05.2025, виданого Господарським судом Одеської області на виконання рішення від 19.02.2025.
10.06.2025 приватним виконавцем Шипковим Єгором Олексійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78330433 з примусового виконання наказу від 27.05.2025 про стягнення з Беженара В.М. грошових коштів у загальному розмірі 6 540 754,38 грн.
Крім того, 10.06.2025 приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 78330433 були винесені постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт коштів боржника.
На підтвердження факту направлення на адресу боржника постанов від 10.06.2025, винесених у межах виконавчого провадження №78330433, заявником було надано суду список згрупованих поштових відправлень.
11.08.2025 приватним виконавцем Шипковим Єгором Олексійовичем у межах виконавчого провадження № 78330433 була винесена постанова про арешт коштів Беженара В.М., що містяться на рахунку, відкритому в АТ КБ «Приватбанк».
11.08.2025 виконавцем було отримано відповідь на запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, згідно з яким у Беженара В.М. відсутні зареєстровані транспортні засоби.
12.08.2025 приватним виконавцем Шипковим Єгором Олексійовичем у межах виконавчого провадження № 78330433 була винесена постанова про арешт коштів Беженара В.М., що містяться на рахунку, відкритому в АТ «Полтава Банк».
При цьому 12.08.2025 та 13.08.2025 виконавець звернувся до АТ КБ «Приватбанк», АТ «Полтава Банк» з вимогами про розкриття банківської таємниці, яка стосується укладених з ОСОБА_1 договорів; з повторною вимогою до АТ «Полтава Банк» виконавець звернувся 27.08.2025.
Листом від 28.08.2025 АТ «Полтава Банк» повідомило виконавця про відкриття Беженару В.М. 12.08.2025 поточного рахунку в гривні, на якому станом на 28.08.2025 кошти відсутні.
02.09.2025 виконавцем було отримано відповідь на запит до Пенсійного фонду України та до Державної податкової служби України, згідно з якими відомості про отримання Беженаром В.М. доходів відсутні; боржник на обліку в органах ДФС не перебуває.
03.09.2025 виконавцем було отримано відповідь на запит до Державної податкової служби України, згідно з якою інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого Беженаром В.М. в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня.
06.09.2024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис про накладення приватним виконавцем Шипковим Єгором Олексійовичем у межах виконавчого провадження № 78330433 арешту на все нерухоме майно Беженара В.М.
У поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника виконавець зазначає про обізнаність боржника із фактом відкриття виконавчого провадження, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Проте дії боржника, а саме: відсутність у боржника на праві власності майна та коштів на рахунках в банківських установах, за рахунок яких може бути виконане рішення суду, а також відкриття боржником нових рахунків, не подання декларації у встановлений строк у своїй сукупності свідчать про ухилення боржника від виконання судового рішення, що є достатньою підставою для застосування такого заходу забезпечення виконання судового рішення як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII (зі змінами) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII (зі змінами) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Господарським судом було встановлено, що з метою примусового виконання наказу від 27.05.2025 виконавцем було вжито достатніх заходів: повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження, накладено арешт на кошти боржника, направлено запити до уповноважених державних органів. Проте вжиті заходи виявилися без результативними, оскільки майно або кошти у боржника виявлені не були.
Поряд з цим після винесення виконавцем постанови від 10.06.2025 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 були відкриті два рахунки: в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Полтава Банк», на які виконавцем після їх виявлення також було накладено арешт.
Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
З огляду на вищевикладене, враховуючи надання виконавцем доказів на підтвердження вжиття Беженаром В.М. заходів з метою унеможливлення виконання судового рішення, невжиття боржником взагалі будь-яких дій з метою виконання судового рішення, господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом правових підстав для застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Беженара В.М. Наведене має наслідком необхідність задоволення подання приватного виконавця Шипкова Єгора Олексійовича.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 86, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Подання приватного виконавця Шипкова Єгора Олексійовича (вх. №21408/25 від 09.09.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - задовольнити.
2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон Беженара Вячеслава Миколайовича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 / до повного виконання наказу від 27.05.2025, виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 у справі №916/3511/24.
Ухвала набрала законної сили у порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повна ухвала складена 09.09.2025.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна