29.08.2025
Справа №489/625/25
Провадження 2/489/1287/25
іменем України
(додаткове)
29 серпня 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ільїна Олександра Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
встановив.
Заявник, через свого представника - адвоката Ільїна О.В., звернувся до суду з заявою про долучення доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, які сплатив позивач, відповідно до якої просив вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн. по цивільній справі № 489/625/25.
Судом вирішено розгляд справи проводити без повідомлення (виклику сторін).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29.08.2025, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 29.11.2021 у розмірі 634500 грн. 00 коп.; три процента річних у розмірі 3285 грн. 00 коп.; інфляційні витрати у розмірі 18532 грн. 48 коп. Всього на загальну суму 656317 грн. 48 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6325грн. 77 коп.
Згідно зі ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням суду визначено що питання щодо витрат на правничу допомогу підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 та ст.. 270 ЦПК України.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч.3, 4 ст.270 ЦПК України).
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як встановлено судом, представник позивача разом із подачею позову повідомив, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,0 гривень та подав докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а тому вимоги ч.8 ст.141 ЦПК України позивачем дотримано.
Рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29.08.2025, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.
18 серпня 2025 представником позивача - адвокатом Ільїним О.В. суду подано заяву долучення доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., додавши до заяви детальний опис виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від 23.01.2025.
Як встановлено судом, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським обєднанням «Астрея-груп» в особі керуючого партнера Ільїна О.В. укладено договір про надання правової допомоги від 23.01.2025, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором в усіх справах, а клієнт зобов'язаний прийняти та оплатити допомогу у порядку та строки обумовлені сторонами.
Згідно з п.3.1. Договору, за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2 Договору, замовник сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі, який складає 25000,00 грн.
Відповідно до Детального опису виконаних робіт до договору про надання правової допомоги, вбачається, що правова допомога полягала у наданні консультації, ознайомлення та вивченням документів, аналіз законодавства, складання та направлення позовної заяви, прибуття до приміщення суду з метою особистого подання клопотання про долучення оригіналів документів до матеріалів судової справи, за яку сторони погодили гонорар у розмірі 25000,0 гривень.
На підтвердження понесених витрат суду надано: Договір № 2 про надання правничої допомоги від 23.01.2025; детальний опис виконаних робіт від 14.08.2025 до Договору про надання правової допомоги № 2 від 23.01.2025; ордер на надання правничої допомоги серії ВЕ № 1144068 від 29.01.2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК № 000968.
В порушення вимог ст. 137 ЦПК України, позивачем чи представником позивача не надано платіжного документу (квитанції, прибуткового ордеру, накладної, відомості щодо переказу коштів на рахунок адвоката, тощо) про сплату за послуги адвоката, що позбавляє суд упевнитися в сплаті позивачем за надання послуг адвокату у тому розмірі, якому просить представник позивача стягнути з відповідача, а тому у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст.ст., 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
у стягненні витрат на правничу допомогу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «29» серпня 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева