79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.09.2025 Справа № 914/1946/25
За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Наталі», м.Новий Розділ Львівської області
про стягнення 167751,42грн заборгованості за теплову енергію, 16544,45грн інфляційні втрати, 3713,25грн 3% річних
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 справу №914/1946/25 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
21.07.2025 від позивача до суду надійшов лист, до якого долучено докази скерування відповідачу акту звірки взаємних розрахунків.
Конверт з ухвалою, надісланий відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позові, повернутий поштовим відділенням із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 cуд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Разом з тим, суд звертає увагу, що ГПК України не передбачено обов'язок суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Станом на 30.08.2025 від відповідача до суду відзив не надходив.
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 30.08.2025. В період з 04.08.2025 по 02.09.2025 суддя У.І.Ділай перебувала у щорічній відпустці. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (надалі - позивач/постачальник) визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області відповідно до Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329. Даним рішенням також погоджено ТОВ «Нафтогаз Тепло» застосування тарифів на теплову енергію на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води.
На виконання Рішення Виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 з листопада 2019 року ТОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечило постачання теплової енергії та гарячої води для міста Новий Розділ. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальні періоди безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Тариф на теплову енергію та гарячу воду є регульованим та встановлюється органом місцевого самоврядування у визначеному законодавством порядку.
Тарифи на теплову енергію та гарячу воду для ТОВ «Нафтогаз Тепло» погоджено рішеннями виконавчого комітету Новороздільської міської ради: від 19.11.2019 №329, від 12.10.2021 № 438, від 12.12.2023 № 507, від 17.12.2024 № 467.
Приміщення за адресою: м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок № 9 приєднано до системи централізованого теплопостачання. З метою з'ясування власника приміщення за даною адресою позивач подав відповідний запит, однак згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.
Як зазначено в позові нежитлове приміщення за адресою: м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок № 9 використовує у підприємницькій діяльності Приватне підприємство «Наталі». На підтвердження долучено копію свідоцтва платника єдиного податку, в якому вказано, що місцем проведення підприємницької діяльності ПП «Наталі» є м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок № 9. Також на підтвердження проведення підприємницької діяльності відповідачем у вказаному приміщенні по даний час долучено копію заяви-приєднання від 07.09.2020 до чинного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 67 від 07.09.2020, укладеного між ПП «Наталі» та ТОВ «Нафтогаз Тепло».
За твердженням позивача товариством забезпечено надання теплової енергії до будинку, в якому проводить діяльність відповідач впродовж опалювальних сезонів 2019-2020 років, 2020-2021 років, 2021- 2022років, 2022-2023 років, 2023-2024 років та 2024-2025 років.
З метою врегулювання договірних відносин ТОВ «Нафтогаз Тепло» зверталося до відповідача як споживача з метою укладення договору про надання теплової енергії, проте відповідачем вказані звернення залишені поза увагою та таким не вжито жодних заходів спрямованих на укладення договірних стосунків.
З 1 листопада 2021 року набули чинності Індивідуальні договори приєднання на надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані 1 жовтня 2021 року на корпоративному сайті ТОВ «Нафтогаз Тепло», про що споживачам було надіслане повідомлення в квитанції за жовтень 2021 р.
Відповідно до п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.28.2019 № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.
Так, за такими договорами ТОВ «Нафтогаз Тепло» взяло на себе зобов'язання надати споживачам послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення, а споживач зобов'язання своєчасно оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що визначені цими договорами. Вартість послуг є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та тарифу на постачання гарячої води. Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.
Позивач звернув увагу, що відповідач не підписав заяву-приєднання, однак будинок, в якому знаходиться нежитлове приміщення, яким користується ПП «Наталі», отримують послугу з постачання теплової енергії. При цьому відповідач фактично користувався послугами, які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м. Новий Розділ, і ПП «Наталі», зокрема. Жодних претензій та заперечень щодо отримання послуг та якості послуг від споживача не надходило. Таким чином, відповідач фактично використав послуги з постачання теплової енергії, однак так і не оплатив в повному обсязі.
Як зазначено в позові житловий будинок № 9 по вулиці Винниченка у місті Новий Розділ до 2024 року не було оснащено комерційним засобом обліку теплової енергії. У січні 2024 року житловий будинок оснащено загальнобудинковим приладом комерційного обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії SЕМРАL SIH, заводський номер № 007454), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 18 квартир та одне нежитлове приміщення, яким користується ПП «Наталі». Прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік 04.01.2024. На підтвердження долучено акт опломбування від 04.01.2024. У період з грудня 2024 по березень 2025 загально будинковий лічильник було знято з комерційного обліку, у зв'язку з ремонтом, повторно прийнято на комерційний облік 20.03.2025. На підтвердження долучено акт опломбування від 20.03.2025.
Покази загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії зафіксовано в Актах про відпуск теплової енергії за січень 2024 - квітень 2025 року.
Оскільки впродовж періоду з листопада 2021 року по грудень 2023 року житловий будинок № 9 по вулиці Винниченка у місті Новий Розділ не був оснащений комерційним засобом обліку теплової енергії, впродовж цього періоду нарахування за постачання теплової енергії проводилося розрахунково, а з січня 2024 року здійснюється з врахуванням показів загальнобудинкового лічильника теплової енергії відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.
Одночасно приміщення за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка,9 оснащене індивідуальним засобом обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії марки РоlluСоm ЕХ, заводський номер 03441494). За результатами повірки встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ЕИ 1434-1: 2014, ДСТУ ЕИ 1434-5: 2014. На підтвердження долучено копії свідоцтва про повірку від 16.07.2021. Покази індивідуального засобу обліку теплової енергії зафіксовано в Довідках за листопад 2021 року, за січень-квітень 2022року, листопад-грудень 2023 року, січень -лютий 2024 року.
На підтвердження того, що впродовж опалювальних сезонів 2022/2023 та 2023/2024 років ТОВ «Нафтогаз Тепло» забезпечено подачу теплової енергії за адресою, де проводить діяльність відповідач, позивач також долучив копію Паспортів готовності до роботи в опалювальні періоди 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024, 2024/2025 років по будинку № 9 по вулиці Винниченка у м. Новий Розділ та акти готовності до опалювальних періодів.
Таким чином позивач зазначив, що нарахування за постачання теплової енергії здійснювалося з врахуванням показів загально будинкового та індивідуального приладів обліку теплової енергії. Також загальний обсяг Гкал для нарахування для споживача ПП «Наталі» впродовж спірного періоду складалось з нарахування за фактично використану теплову енергію по показниках індивідуального лічильника, донарахування до мінімальної частки споживання, у випадку якщо обсяг споживання теплової енергії у приміщенні споживача за показаннями індивідуального лічильника тепла менший від мінімального споживання по будинку та за теплову енергію витрачену на внутрішньо будинкові потреби. Нарахування відповідачу проводилося відповідно до встановленого тарифу на теплову енергії та з врахуванням зміни коефіцієнту перерахунку у зв'язку зі зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу) відповідно до Постанови КМУ № 1209 від 10.11.2021 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із зміною ціни природного газу».
До позову долучено рахунки на оплату, які виставлено споживачу: № 000000465 від 24.12.2021 на суму 7731,93 грн; № 34 від 20.01.2022 на суму 8592,12 грн; № 000000082 від 22.02.2022 на суму 22778,19 грн; № 000000237 від 12.03.2022 на суму 11788,27 грн; № 000000439 від 11.04.2022 на суму 12319,60 грн; № 000000569 від 12.05.2022 на суму 6130,79 грн; № 000000713 від 13.06.2022 на суму 33,63 грн; № 000000848 від 13.07.2022 на суму 33,63 грн; № 000000980 від 15.08.2022 на суму 33,63 грн; № 000001109 від 12.09.2022 на суму 33,63 грн; № 000001277 від 06.10.2022 на суму 33,63 грн; № 000001428 від 07.11.2022 на суму 33,63 грн; № 000001604 від 12.12.2022 на суму3902,49 грн; № 000000183 від 17.01.2023 на суму 6993,21 грн; № 000000241 від 08.02.2023 на суму 3198,34 грн, № 000000468 від 06.03.2023 на суму 4039,73 грн; № 000000779 від 05.04.2023 на суму 3532,87 грн; № 000000980 від 05.05.2023 на суму1963,62 грн; № 000001374 від 08.06.2023 на суму 39,47 грн; № 000001469 від 05.07.2023 на суму 39,47 грн; № 000001631 від 03.08.2023 на суму 39,47 грн; № 000001837 від 05.09.2023 на суму 39,47 грн; № 000002042 від 05.10.2023 на суму 39,47 грн; № 000002234 від 02.11.2023 на суму 39,47 грн; № 000002488 від 08.12.2023 на суму 7719,91 грн; № 000000012 від 09.01.2024 на суму 7176,00 грн; № 000000241 від 12.02.2024 на суму 7947,82 грн; № 000000466 від 05.03.2024 на суму 6192,10 грн; № 000000469 від 10.04.2024 на суму 4885,22 грн; № 000000923 від 07.05.2024 на суму 42,94 грн; № 000001127 від 04.06.2024 на суму 42,94 грн; № 000001357 від 03.07.2024 на суму 42,94 грн; № 000001590 від 02.08.2024 на суму 42,94 грн; № 000001803 від 05.09.2024 на суму 42,94 грн; № 000002022 від 03.10.2024 на суму 42,94 грн; № 000002368 від 14.11.2024 на суму 411,34 грн; № 000002483 від 09.12.2024 на суму 6945,14 грн; № 000000089 від 10.01.2025 на суму 8831,24 грн; № 0000000251 від 05.02.2025 на суму 10379,78 грн; № 000000488 від 10.03.2025 на суму 13332,90 грн; № 000000723 від 09.04.2025 на суму 9148,43 грн; № 000000937 від 08.05.2025 на суму 4271,08 грн.
Відповідачу додатково за період листопад 2021 року - квітень 2025 року сформовано Акти приймання- передачі теплової енергії , які надавалися разом з рахунками на оплату.
Позивач звернув увагу, що вказані рахунки на оплату та акти приймання- передачі теплової енергії скеровані відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи, згідно з даними з ЄДР та/або на адресу кінцевого бенефіціарного власника. На підтвердження долучено супровідні листи та поштові квитанції.
За твердженням позивача розмір заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка, будинок №9 (опалювальна площа 100,00 кв.м.) становить - 167751,42 грн, в тому числі ПДВ.
У порядку досудового врегулювання спору ТОВ «Нафтогаз Тепло» надіслало відповідачу та його бенефіціарному власнику вимогу про сплату заборгованості від 26.03.2024 № 126/1.11/20- 424, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не сплатив позивачу за отриману теплову енергію. Відтак, ТОВ «Нафтогаз Тепло» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 167751,42 грн основного боргу.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) позивач нарахував - 16 544,45 грн інфляційних втрат за травень 2024 року - квітень 2025 року та 3713,25 грн 3% річних за період з 22.04.2024 по 09.06.2025.
Відповідач відзиву на позов не подав.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як встановлено судом позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на території Новояворівської міської ради Львівської області, відповідно до рішення Новояворівської міської ради Львівської області від 19.11.2019 №1119.
Відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюють Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (надалі - Правила).
Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» (абз. п. 13 Правил ).
01.10.2021 на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Тепло" (https://www.naftogazteplo.com.ua/important-information/) опубліковано Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Договір набрав чинності через 30 днів з моменту розміщення.
Позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем немає укладеного договору в письмовій формі.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України “Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця) (абз. 5 п. 13 Правил).
Верховний Суд у постановах від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц, від 25.03.2020 № 211/3347/18, від 31.10.2019 № 754/14098/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 916/3566/13 виклав позицію, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
З матеріалів справи встановлено, що позивач - ТОВ "Нафтогаз Тепло" упродовж опалювальних періодів 2019-2025 років, забезпечив надання послуг з постачання теплової енергії до будинку, що знаходиться за адресою: вул.Винниченка, буд.9 у м. Новий Розділ. Вказане підтверджено актами про відпуск теплової енергії.
Відповідач фактично використав послуги з постачання теплової енергії за місцезнаходженням своєї гсоподарської діяльності, однак так і не оплатив в повному обсязі.
Житловий будинок № 9 по вулиці Винниченка у місті Новий Розділ оснащений комерційним засобом обліку теплової енергії. У січні 2024 року житловий будинок оснащено загальнобудинковим приладом комерційного обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії Sempal SIH, заводський номер № 07454), який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 18 квартир та 1 нежитлове приміщення, в тому числі приміщення, яким користується відповідач. Даний прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік 04.01.2024, на підтвердження долучено Акт опломбування. У період грудня 2024- березень 2025 загально будинковий лічильник було знято з комерційного обліку, у зв'язку з ремонтом, повторно прийнято на комерційний облік 20.03.2025, на підтвердження чого долучаємо акт опломбування від 20.03.2024.
Покази загально будинкового приладу обліку теплової енергії зафіксовано в Актах про відпуск теплової енергії за січень 2024 - квітень 2025 року.
Оскільки впродовж періоду з листопада 2021 року по грудень 2023 року житловий будинок № 9 по вулиці Винниченка у місті Новий Розділ не був оснащений комерційним засобом обліку теплової енергії, впродовж цього періоду нарахування за постачання теплової енергії проводилося розрахунково, а з січня 2024 року здійснюється з врахуванням показів загальнобудинкового лічильника теплової енергії відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.
Одночасно приміщення за адресою м. Новий Розділ, вулиця Винниченка,9 оснащене індивідуальним засобом обліку теплової енергії (лічильник теплової енергії марки РоlluСоm ЕХ, заводський номер 03441494). За результатами повірки встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ ЕИ 1434-1: 2014, ДСТУ ЕИ 1434-5: 2014. На підтвердження долучено копії свідоцтва про повірку від 16.07.2021. Покази індивідуального засобу обліку теплової енергії зафіксовано в Довідках за листопад 2021 року, за січень-квітень 2022року, листопад-грудень 2023 року, січень -лютий 2024 року.
Покази індивідуального засобу обліку теплової енергії зафіксовано в Довідках за листопад 2021 року, за січень-квітень 2022року, листопад-грудень 2023 року, січень -лютий 2024 року, які долучаємо (Додатки 11).
Таким чином нарахування за постачання теплової енергії здійснено з врахуванням показів загально будинкового та індивідуального приладів обліку теплової енергії.
Обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно до пункту 10 частини 1 і частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (частина 3 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-УІІІ зі змінами та доповненнями споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Позивач зазначає, що виставляв відповідачу рахунки на оплату, низку рахунків на оплату послуг та актів приймання-передачі вручав відповідачу безпосередньо, частина рахунків надіслані поштовими відправленнями на юридичну адресу відповідача.
За обставинами цієї справи, відповідач про дійсність отримання теплової енергії не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
У порядку досудового врегулювання спору ТОВ «Нафтогаз Тепло» надіслало відповідачу та його бенефіціарному власнику вимогу про сплату заборгованості від 26.03.2024 № 126/1.11/20- 424, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Слід зазначити, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку всього за період з 30.11.2021 по 30.04.2025 за адресою м. Новий Роділ, вул. Винниченка, 9, позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на суму 167751,42 грн з ПДВ та послуги з абонентського обслуговування постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Беручи до уваги, що строк виконання обов'язку сплати за теплову енергію є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 167751,42 грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог (на суму 109308,65грн), підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 16 544,45 грн інфляційних втрат за травень 2024 року - квітень 2025 року та 3713,25 грн 3% річних за період з 22.04.2024 по 09.06.2025.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Наталі» (81652, Львівська область, місто Новий Розділ, вул. Винниченка, будинок 9; ідентифікаційний код 20819280) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код 42399765) 167751,42 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування, 16 544,45 грн інфляційних втрат за травень 2024 року - квітень 2025 року та 3713,25 грн 3% річних та 3028,00 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 09.09.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ