Справа № 487/6575/25
Провадження № 1-кс/487/4059/25
09.09.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого Другого СВ (з дислокацією у місті Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025080200001981 від 31.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
встановив:
05.09.2025 слідчий Другого СВ (з дислокацією у місті Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025080200001981 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на транспортний засіб - мотоцикл SUZUKI GSR600, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.
Підставою для внесення клопотання стало те, що вилучене майно може бути використано у якості речового доказу у даному кримінальному провадженні, а тому на нього, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя, вивчивши зміст клопотання дійшов до такого висновку.
Згідно з ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Частиною 3 ст. 172 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Слідчим суддею встановлено, що Другим СВ (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025080200001981 від 31.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Крім того з матеріалів клопотання вбачається, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було виявлено та вилучено в ході проведення огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди), 30.08.2025.
Підозра у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не пред'явлена.
Згідно з ч. 1,2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосується арешту майна.
Таким чином положеннями ст. 64-2 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна, яке належить третій особі, має право звернутися виключно прокурор.
Разом з тим клопотання про арешт вилученого майна подано слідчим Другого СВ (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі.
Отже слідчий суддя доходить до висновку, що зазначене клопотання подане не уповноваженою особою, у зв'язку з чим підлягає поверненню слідчому для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64-2,170-173,309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого Другого СВ (з дислокацією у місті Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025080200001981 від 31.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - повернути особі, яка його подала.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1