Справа №487/6471/25
Провадження №1-кс/487/4037/25
04.09.2025 Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152030001190 від 02.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,-
03.09.2025 старший слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 терміном на 60 діб, без визначення розміру застави.
В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025152030001190 від 02.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
03.09.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами. Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частинами 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку сторони обвинувачення, лише обрання найбільш суворого запобіжного заходу зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні. Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор не підтримав клопотання слідчого. Враховуючи встановлені на час розгляду клопотання обставини, дані про особу підозрюваного, просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того просив врахувати дані про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, захворювання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив врахувати, що став учасником конфлікту, який було спровоковано як на його думку неправомірними діями працівників поліції, Просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких необхідно матеріально забезпечувати.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025152030001190 від 02.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, 02.09.2025 до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою звернувся працівник поліції ДОП ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , щодо вжиття заходів до невстановленої особи, котра 02.09.2025 близько об 11 годині 00 хвилин, знаходячись у дворі будинку № 24 по пр. Центральному у місті Миколаєві, спричинила заявнику тілесні ушкодження у зв'язку із виконанням останнім службових обов'язків.
02.09.2025 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні вказаного кримінального правопорушення було затримано ОСОБА_4 .
03.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: Витягом з ЄРДР за № 12025152030001190; Електронним рапортом ЧЧ МРУП; Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 щодо вжиття заходів до невстановленої особи, яка заподіяла йому тілесні ушкодження, під час виконання ним службових обов'язків; Протоколом огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 24 в ході якого зафіксовано обстановку місця події, та вилучено знаряддя вчинення злочину - балончик із сльозогінним газом; Протоколом огляду відеозаписів із нагрудних камер працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яких зафіксовано вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення відносно працівника правоохоронного органу; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; Протоколом пред'явлення до впізнання фотознімків потерпілому ОСОБА_8 , в ході якого останній впізнав ОСОБА_4 як особу, яка спричинила останньому тілесні ушкодження; Протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; Протоколами пред'явлення до впізнання фотознімків свідкам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в ході яких свідки впізнали ОСОБА_4 як особу, яка заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_8 ; Довідкою КНП ММР «МЛШМД», в якій зазначено, що у ОСОБА_8 маються тілесні ушкодження у вигляді забійного садна лівої кисті, садни обох передпліч і грудної клітини; Консультаційним висновком спеціаліста Офтальмологічної лікарні, відповідно до якої у ОСОБА_8 мають місце тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку очей І ступеню.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років, у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному проваджені, оскільки підозрюваний, не маючи обмежень у пересуванні, буде мати можливість особисто або через спільників, схиляти свідків, яким відомі обставини зазначеного кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на свою користь, а також свідків протиправної діяльності.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клоот проти Бельгії" (Clootv. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Росии» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Враховуючи вищевикладене, обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, який відповідно до Довідки від 31.10.2023 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою АДРЕСА_1 ; одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відповідно до МРТ головного мозку від 29.07.2025 має патологію (захворювання) головного мозку, процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, в межах строку досудового слідства, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Визначаючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, неофіційно працевлаштований, що потребує необхідності залишати житло в денний час доби, з метою належного матеріального забезпечення сім'ї.
Отже, враховуючи зокрема позицію прокурора, який не підтримав клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягаючи на обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам переховування від слідства та суду, а також незаконного впливу на свідків, може запобігти запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 певних обов'язків, які мінімізують встановлені ризики.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що положення п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачають можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яка підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, лише за умови доведеності фактів, які свідчать про те, що ця особа переховувалась від органів досудового розслідування або суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Проте, в клопотанні слідчого, не наведено переконливих доказів того, що ОСОБА_4 дійсно ухилявся від слідства або суду, здійснював дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, або вчинив інше кримінальне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 370, 372, 376 КПК України,-
В задоволенні клопотання слідчого - відмовити .
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому в період доби з 23.00 год. до 06.00 год. залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді , яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 02.11.2025 наступні обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Запобіжний захід - домашній арешт в певний період доби встановлюється до 02.11.2025 (включно).
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 202 КПК України негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та зобов'язати останнього невідкладно прибути до місця свого проживання.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 08.09.2025 об 11.30 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1