Справа №487/5211/25
Провадження №3/487/1214/25
29.08.2025 Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря Домніцької Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали які надійшли від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді: керівника ТОВ "Рівер Ойл Компані" , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.05.2025 при проведенні фактичної перевірки ТОВ "Рівер Ойл Компані" ( м.Миколаїв вул. Озерна буд. 16), керівником якого є ОСОБА_1 встановлено порушення п. 1,2,12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та п.п. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Виявлені порушення були зафіксовані у Акті фактичної перевірки від 05.05.2025 № 6407/Ж5/14/29/07/45501066, та складено протокол про адміністративне правопорушення № 331 від 03.06.2025 у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, направив до суду письмові заперечення, відповідно до яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 155-1 КУпАП не визнає. Зазначив, що за результатами перевірки господарської діяльності ТОВ "Рівер Ойл Компані" було складено акт, та на підставі акту прийняті повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області, які оскаржуються ним до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Зазначив, що наведені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості відображають лише позицію однієї із сторін-контролюючого органу, і вказане не може бути підставою для висновку про наявність в діях особи вини в порушення порядку ведення розрахунків й, відповідно, не може бути правовою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності достатніх доказів.
Отже, оскільки прийняті за результатами перевірки повідомлення-рішення оскаржені ним до суду , рішення за вказаним позовом не прийняте, просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАПобов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч.1 ст.155-1КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено та до суду направлено такі докази: акт фактичної перевірки ; Наказ про проведення фактичної перевірки; Направлення на перевірку .
Натомість, у своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Крім того, відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Миколаївській області проводилась перевірка ТОВ "Рівер Ойл Компані" за результатами якої 05.05.2025 складено Акт фактичної перевірки, на підставі якої прийняті податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області.
Разом з цим, згідно зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 , та доданих письмових документів, на теперішній час, останній оскаржує податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки. Отже на даний час, фактичні обставини щодо дій ОСОБА_1 не є остаточно встановленими, має місце спір між платником податку та податковим органом.
Виходячи з наведеного, до остаточного вирішення спору між податковим органом і платником податку, складений працівниками податкового органу акт відображає лише позицію однієї зі сторін спору, а тому не може бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини у формі умислу або необережності, і відповідно бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
У зв'язку із зазначеним, суддя вважає, що подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, на даний час не встановлена у належний спосіб, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.155-1, ст.ст.265,283,284,285 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Заводський районний суд м.Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В.Щербина