79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.09.2025 Справа № 914/2059/25
За позовом: Приватного підприємства «Мокоша», м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Берко Буд», с. Поріччя Львівської області,
про стягнення 177?830,46 грн. заборгованості.
Суддя Б. Яворський.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Мокоша» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берко Буд» про стягнення 177?830,46 грн. заборгованості за договором поставки №11/06-163/М від 11.06.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.07.2025 справу №914/2059/25 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою суду від 08.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернута відправнику за закінченням терміну зберігання. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.). Негативні наслідки неодержання звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19).
05.09.2025 позивач подав суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 2?070,00 грн з підстав їх сплати відповідачем, решта вимог підтримав. До заяви долучено копію платіжної інструкції №87 від 04.07.2025.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару 12.06.2025 на загальну суму 177?830,46 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №№ 7629, 7636, 7646, 7647, які підписані без зауважень.
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
11 червня 2025 року Приватним підприємством «Мокоша»» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Берко Буд» (покупець) укладено договір поставки №11/06-163/М, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити продукти харчування, а покупець зобов'язується приймати товар та оплатити його вартість в терміни, що визначені цим договором, та за договірними цінами, що визначені у видаткових накладних.
Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється шляхом відвантаження зі складу постачальника на підставі видаткових накладних, що виписані згідно з замовленням покупця.
Приймання товару здійснюється по кількості та якості на підставі товаросупровідних документів постачальника. Якщо під час приймання товару не було виявлено будь-яких порушень по якості та кількості, то товар вважається прийнятим. Підпис особи та відтиск печатки покупця на видатковій накладній свідчить про факт прийняття товару покупцем. (п. 3.5 договору).
За умовами п. 4.3 договору розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування покупцем суми вартості товару в українській національній валюті в безготівковому порядку на банківський рахунок постачальника, що зазначений у цьому договорі протягом 7 календарних днів з дати поставки товару.
Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати цей договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах. (п. 8.1. Договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору 12.06.2025 поставив відповідачу товар на загальну суму 177?830,46 грн, що підтверджується видатковими накладними: №7629 від 12.06.2025, на суму 57812,04 грн., №7636 від 12.06.2025 на суму 43916,34 грн, № 7646 від 12.06.2025 на суму 2070,00 грн, №7647 від 12.06.2025 на суму 74032,42 грн, копії яких долучено до матеріалів справи. Факт поставки товару підтверджується також відповідними товарно-транспортними накладними. Первинні документи підписані сторонами без зауважень, проте відповідач вартість отриманого товару оплатив лише частково (здійснив оплату за накладною №7646 від 12.06.2025), залишок його заборгованості складає 175?760,46 грн. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути зазначену заборгованість з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору поставки №11/06-163/М від 11.06.2025.
Як уже відзначалося, під час розгляду справи відповідачем сплачено заборгованість за видатковою накладною №7646 від 12.06.2025 у розмірі 2?070,00 грн. Пунктом 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, то наявні підстави для закриття провадження у справі у цій частині.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів розірвання договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання, доставлено та передано товар покупцю. Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За умовами укладеного договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється упродовж 7 календарних днів з дати поставки товару (п.4.3 договору).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України,). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується, що 12.06.2025 відповідачу був відвантажений товар на загальну суму 177?830,46 грн, який ним був оплачений лише у розмірі 2070,00 грн. Відповідач доказів оплати поставленого товару у повному обсязі суду не надав. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони відповідача. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 175?760,46 грн заборгованості за договором підлягає задоволенню.
Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження повного погашення боргу суду не надав.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 2250 від 03.07.2025 на суму 3'028,00 грн. Законом України «Про судовий збір» вказана сума судового збору визначена мінімальною ставкою при зверненні з позовною заявою до суду. Відтак вказаний розмір судового збору застосовується судом при розподілі судових витрат щодо заявлених позивачем решти позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому при розподілі судових витрат судовий збір у розмірі 3'028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі в частині стягнення 2?070,00 грн заборгованості закрити.
2. Решта позовних вимог задоволити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берко Буд», (81059, Львівська область, Яворівський район, с. Поріччя, вул.Шевченка, 25А; ідентифікаційний код 41959717) на користь Приватного підприємства «Мокоша» (79054, м. Львів, вул. Петлюри, 2; ідентифікаційний код 35898374) 175?760,46 грн основного боргу та 3'028,00 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.