08.09.2025 р. Справа № 914/2747/25
Суддя Господарського суду Львівської області Яворський Б.І.,
розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,
до відповідача: держави російська федерація, м. москва російська федерація,
про стягнення 15'678'773,07 грн. шкоди,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до держави російська федерація про стягнення 15'678'773,07 грн. шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії відповідача на території України було знищено приміщення підстанції та обладнання, у зв'язку з чим позивачу було завдано збитків у розмірі 13'471'544,40 грн. Також позивачем нараховано 1'841'088,85 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.09.2025 справу № 914/2747/25 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні. При цьому, вирішуючи питання про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, судом враховано, що згідно п. 22 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Господарське судочинство у даній справі здійснюється за правилами, передбаченими ГПК України, у порядку загального позовного провадження відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 ГПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
У постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету російської федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.
У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання. При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом. Також суд зазначає, що, оскільки, в Україні введено воєнний стан у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією відповідача проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди рф бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним. (така правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах № 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022).
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до посольства російської федерації в Україні щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою росії та білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється, у зв'язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022). Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. №100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).
Отже, приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у даній справі в порядку ст. 367 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З метою дотримання основних засад господарського судочинства, суд вбачає за необхідне повідомити відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі шляхом публікації оголошення про дату, час і місце проведення підготовчого засідання на офіційній веб-сторінці Господарського суду Львівської області.
Керуючись статтями 12, 122, 176, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
3. Підготовче засідання призначити на 06.10.25 о 09:50 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м.Львів, вул.Личаківська,128. Інформацію про номер залу судового засідання буде розміщено на дошці оголошень.
4. Явка сторін у підготовчому засіданні - обов'язкова.
5. Встановити відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз'яснити, що згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6. Встановити позивачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
7. Встановити відповідачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Копія заперечення та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду.
8. Здійснювати повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційній веб-сторінці Господарського суду Львівської області.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а саме: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ .
У випадку явки в судове засідання представника, останньому при собі слід мати документ, що підтверджує повноваження представника у відповідності до статті 60 Господарського процесуального кодексу України (якщо в матеріалах справи такий документ відсутній), а також документ, що посвідчує особу представника.
Суд звертає увагу учасників справи, що згідно пункту 1 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству - суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.135 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.
У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов'язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Права та обов'язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Процесуальні права та обов'язки сторін передбачені у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
У випадку неявки в судове засідання, сторони зобов'язані повідомити суд про причини неявки. Наслідки неявки в судове засідання передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Яворський Б.І.