Миколаївської області
Справа №477/1732/25
Провадження №1-кп/477/465/25
про закриття кримінального провадження
09 вересня 2025 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
в ході розгляду відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 в інтересах свого підзахисного за кримінальним провадженням № 62024150010000334 від 10.02.2024 року по обвинуваченню: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Крива Балка Миколаївського району , Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, одруженого на утриманні має двоє малолітніх дітей, фактично проживає та зареєстрований АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
- про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України
В провадженні Вітовського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження яке надійшло 19.08.2025 року з Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону №62024150010000334 від 10.02.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
В ході судового засідання захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в інтересах свого підзахисного ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, так як ОСОБА_4 висловив своє бажання продовжити службу та має письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 на продовження проходження служби обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання та пояснила, що, що солдат ОСОБА_4 є військовослужбовцем призваним на військову службу по мобілізації з 08.08.2023 року, до військової частини. З 14.09.2023 року призначено на посаду стрільця- санітара 3 відділення морської піхоти 3 взводу, 2 роти морської піхоти1 батальйону, у військовому званні старший матрос, військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зобов'язують солдата ОСОБА_6 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби 3бройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, старший матрос ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Однак, старший матрос ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ст.ст. 1, 2, 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Так, старший матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, обіймаючи посаду на посаду стрільця- санітара 3 відділення морської піхоти 3 взводу, 2 роти морської піхоти1 батальйону, у військовому званні старший матрос, військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби, 27.11.2023 року, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби та проводив час на власний розсуд.
Старший матрос ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 27.11.2024 року в умовах воєнного стану без поважних причин, самовільно залишив місце несення військової служби, а саме місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 яка розташовувалася у АДРЕСА_2 та у період з 27.11.2024 року по 14.10.2024 року, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця постійної та тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 14.10.2024 року.
Таким чином, старший матрос ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив свій намір продовження служби та просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження. Крім цього, підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні", у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Крім того Президентом України було видано Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.2ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 є військовослужбовцем призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, призначено на посаду на посаду стрільця- санітара 3 відділення морської піхоти 3 взводу, 2 роти морської піхоти1 батальйону, у військовому званні старший матрос, військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2025 року підполковника ОСОБА_7 за № 58973, ОСОБА_4 буде прийнятий на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , та не пізніше 72 годин з моменту набрання рішенням суду законної сили повинен прибути в частину для продовження служби.
Враховуючи, зазначене, те що підозрюваний виявив бажання повернутися на військову службу до військової частини НОМЕР_2 , наявна письмова згода командира військової частини на проходження ОСОБА_4 військової служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Крім цього, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Керуючись ч.5 ст.401,ч.5 ст. 407 КК України, ст.ст.284-286, ч.3 ст. 288, 314 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 в інтересах свого підзахисного за кримінальним провадженням № 62024150010000334 від 10.02.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 5 ст. 407 КК України, про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024150010000334 від 10.02.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою за даним кримінальним провадженням скасувати.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти у залі суду.
Зобов'язати ОСОБА_4 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 , для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_4 для продовження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1