"26" серпня 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/1518/23
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:
1. Державного агентства лісових ресурсів України (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9-А, код ЄДРПОУ 37507901)
2. Київської обласної державної адміністрації (01196, місто Київ, площа Лесі Українки, будинок 1, код ЄДРПОУ 00022533)
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (08022, Київська обл., Макарівський р-н, село Наливайківка, вулиця Жовтнева, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 37824236);
2. Державного підприємства «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» (07850, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Клавдієво-Тарасове(з), вул. Вербна, будинок 4, код ЄДРПОУ 00992065)
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код ЄДРПОУ 00034022)
про усунення перешкод у користуванні лісами шляхом розірвання договору тимчасового користування лісовими ділянками
за участю представників:
прокурора: Карнов Артем Олександрович;
позивача: не з'явились;
відповідача-1: Заболотньої Віти Сергіївни;
відповідача-2: не з'явились,
третьої особи: Журавльова Андрія Вячеславовича,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та Державного підприємства «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Міністерство оборони України про усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження лісовими ділянками площею 1,7 га (квартал 52 виділ 13, 14, 15, 16, 17 Дібровського лісництва), шляхом розірвання договору від 08.12.2016 №ДК-01/16 довгострокового тимчасового користування лісами, укладеного між Державним підприємством «Клавдієвське лісове господарство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та припинення ТОВ «МРК «Ярик» право користування вказаними лісовими ділянками.
Підставою для звернення прокурора з вказаним пощовом є самовільне будівництво споруд і будівель на лісовій ділянці в межах 52 Дібровського лісництва виділів 17, 16, 15, 14, 13 відповідачем ТОВ «МРК «Ярик» без дозволу постійного землекористувача ДП «Клавдієвське лісове господарство» в порушення п. 22, 29 Договору №ДК-01/16 довгострокового тимчасового користування лісами від 08.12.2016, а також вимог ст. ст. 20, 74 Лісового кодексу України, та Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 №502.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2023 залишено позовну заяву без руху.
До канцелярії Господарського суду Київської області 12.06.2023 від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та виконання вимог ухвали суду від 24.05.2023 у справі № 911/1518/23.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 відкрито провадження у справі № 911/1518/23 за правилами загального позовного провадження.
08.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП «Клавдієвська ЛНДС» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 частково визнає вимоги прокуратури та просить суд частково задовольнити позовні вимоги, а саме щодо усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження лісовими ділянками площею 1,7 га шляхом розірвання Договору №ДК-01/16 та припинення ТОВ «МРК «Ярик» права користування вказаними лісовими ділянками. Щодо стягнення з ДП «Клавдієвська ЛНДС» судових витрат відмовити.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче провадження на 31.08.2023.
12.08.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор просить визнати його необґрунтованим та безпідставним та задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2023 відкладено підготовче зсідання на 21.09.2023.
06.09.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП «Клавдієвська ЛНДС» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що спір виник внаслідок неправомірних дій ТОВ «МРК «Ярик», тому і судові витрати повинні бути покладені на нього.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/1518/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2023 відкладено розгляд справи на 02.11.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 оголошено перерву у судовому засіданні на 16.11.2023.
02.11.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «МРК «Ярик» надійшло клопотання про призначення судової експертизи, оскільки з'ясування питання чи розміщений громадський будинок на земельній ділянці має суттєве значення для розгляду справи.
16.11.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури надійшли заперечення проти призначення судової експертизи, в яких прокурор заперечив проти проведення судової експертизи, вказавши, що у господарській справі №911/337/19 вже проведена будівельна експертиза, за результатами якої встановлено, що новостворені об'єкти збудовані ТОВ «МРК «Ярик» у 2016, 2017 роках, і знаходяться в межах спірної земельної ділянки. Отже, будь-яких підстав для прзначення у справі №911/1518/23 судової експертизи не існує.
У судовому засіданні 16.11.2023 суддею А.Ю. Кошиком заявлено про самовідвід від розгляду справи № 911/1518/23, про що подано відповідну заяву в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2023 заява про самовідвід судді задоволена.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області від 29.11.2023 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого справу передано на розгляд судді Черногузу А.Ф.
Відповідно до абз. 2 частини 14 статті 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2023 прийнято справу № 911/1518/23 до свого провадження. Призначено проведення засідання на 20.12.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 10.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2024, враховуючи ту обставину, що попередній склад суду, закривши підготовче провадження не завершив необхідних дій на стадії підготовчого провадження, щодо досягнення судом конструктивної мети підготовчого провадження щодо збору доказів та, враховуючи необхідність зясування суперечливих обставин, викладених в наданій експертизі та відомостях, наданих сертифікованим інженером землевпорядником, які не дають чіткої відповіді на питання знаходження новостворених обєктів нерухомості в межах відділів 13, 14, 15, 16, 17 кварталу 52 Дубровського лісництва, з'ясування яких є наріжним в межах даної справи, суд постановив повернутись до стадії підготовчого провадження для вирішення судом питання про призначення з ініціативи суду експертизи в межах даної справи. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2024 призначено у справі судову комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу з ініціативи суду. На вирішення експерта поставлено питання: чи розташовані повністю або частково об'єкти нерухомого майна, визначені як об'єкти створені внаслідок нового будівництва здійсненого у 2016 році (новостворене майно) у резолютивній частині висновку експерта від 23.12.2020 року №29322/19-42 складеного за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі №911/337/19, що знаходиться на аркушах 85-170 першого тому справи № 911/1518/23, в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17 кварталу 52 Дібровського лісництва ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція»? - якщо так, то які саме об'єкти нерухомого майна, визначені як об'єкти створені внаслідок нового будівництва здійсненого у 2016 році (новостворене майно) у резолютивній частині висновку експерта від 23.12.2020 року №29322/19-42 складеного за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі №911/337/19, що знаходиться на аркушах 85-170 першого тому справи № 911/1518/23, повністю чи частково перебувають в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17 кварталу 52 Дібровського лісництва ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція»? Проведення експертизи доручено Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024, зокрема: поновлено провадження у справі для розгляду клопотання Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області від 29.02.2024 про долучення матеріалів до справи; задоволено клопотання Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області від 29.02.2024 про долучення матеріалів до справи; долучено до матеріалів справи належним чином засвідчену копію Планшета №5 Дібровського лісництва.
До суду 15.04.2025 від експертів надійшло клопотання про забезпечення умов роботи судових експертів по місцезнаходженню об'єкта дослідження для проведення судової комплексної комісійної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.04.2025 поновлено провадження у справі. Прийнято клопотання експертів до розгляду у судовому засіданні. Повідомлено учасників справи, що засідання з розгляду клопотання експертів відбудеться 29.04.2025 та викликано судових експертів у засідання для надання пояснень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2025 зобов'язано відповідача-1 запропонувати суду кандидатуру інженера-геодезиста для здійснення топогеодезичної зйомки в межах проведення експертизи по даній справі в строк до 06.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2025 залучено до участі у справі Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код ЄДРПОУ 00034022) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки вказана особа є власником нерухомого майна, яке є об'єктом дослідження земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, що була призначена судом у цій справі, а отже рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки.
Через систему «Електронний суд» 19.05.2025 від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення по справі. Крім того, Міністерство оборони України заявило клопотання здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025, зокрема: з огляду на клопотання третьої особи вирішено проводити подальший розгляд справи №911/1518/23 у закритому судовому засіданні; скасовано проведення експертизи з питань означених в ухвалі суду від 12.01.2024.
Скасовуючи ухвалу про призначення експертизи суд виходив з того, що проведення експертизи за питаннями, визначеними ухвалою від 12.01.2024 у справі №911/1518/23, наразі є недоцільним, оскільки вони вже були вирішені остаточними судовими рішеннями у справі №911/337/19. Подальше проведення експертизи призвело б до переоцінки встановлених судом у іншій справі обставин та порушення принципу юридичної визначеності, що є неприпустимим.
Через систему «Електронний суд» 30.05.2025 від прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову, в якій прокурор зазначив, що підставами для розірвання Договору №ДК-01/16 відповідно до його умов та чинного законодавства є:
- самовільне будівництво ТОВ «МРК «Ярик» металевого паркану на бетонній основі на лісовій ділянці без погодження з постійним землекористувачем - ДП «Клавдієвське лісове господарство», що суперечить умовам договору (п.п. 22, 29), ст.ст. 20, 74 Лісового кодексу України та Правилам використання корисних властивостей лісів, затвердженим наказом Мінагрополітики №502 від 14.08.2012; - пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та ґрунтів, що призвело до погіршення навколишнього природного середовища та порушення інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин; - перешкоджання здійсненню повноважень постійного лісокористувача через встановлення огорожі, що унеможливлює доступ до лісової ділянки для здійснення охорони, захисту та контролю за станом лісу; - невиконання обов'язків самим постійним лісокористувачем - ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», передбачених п. 21 Договору, зокрема щодо належного контролю за використанням ділянки, забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2025, зокрема: задоволено заяву прокуратури про зміну підстав позову у справі №911/1518/23 та встановлено строк для подання додаткових пояснень з огляду на зміну підстав позову.
16.06.2025 через систему «Електронний Суд» від ТОВ «МРК «Ярик» надійшли додаткові пояснення на заяву про зміну підстав позову у справі, в яких відповідач зазначив, зокрема:
- паркан існував раніше, ТОВ «Ярик» лише здійснило його відновлення, а не нове будівництво;
- роботи мали господарський характер, не потребували дозволів і не порушували прав землекористувача; - доказів самовільного будівництва та шкоди довкіллю не надано;
- акт огляду містить неточності, зокрема щодо меж ділянки;
- порушень умов договору не доведено - підстав для розірвання Договору немає.
20.06.2025 через систему «Електронний Суд» від ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» надійшли додаткові пояснення, в яких підприємство наголошує, що існуючий раніше паркан, зазначений у договорі, був тимчасовим і виконаний із сітки-рабиці. Обмеження доступу до лісової ділянки заперечується, оскільки паркан відмежовує територію, яка належить Міністерству оборони України і має спеціальний режим охорони. Представники ДП «Клавдієвська ЛНДС» мали безперешкодний доступ до лісової ділянки в межах договору.
23.06.2025 через систему «Електронний Суд» від ТОВ «МРК «Ярик» надійшли додаткові пояснення на додаткові пояснення ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція», в яких товариство категорично не погоджується з твердженнями представника ДП «Клавдієвське лісове господарство» про нібито самовільне зведення металопрофільного паркану на бетонній основі без погодження з постійним землекористувачем. Відповідач зазначає, що паркан з бетонною основою був зведений до набуття ТОВ «Ярик» права користування земельними ділянками.
24.06.2025 через канцелярію суду від ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» надійшло клопотання про доручення додаткових доказів, а саме план-схему лісової ділянки, що перебуває у довгостроковому тимчасовому користуванні ТОВ «МРК «Ярик» за Договором №ДК-01/16, з орієнтовним нанесенням розміщення металопрофільного паркану.
Ухвалою від 24.06.2025 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 29.07.2025.
24.07.2025 через систему «Електронний Суд» від ТОВ «МРК «Ярик» надійшла письмова промова, в якій товариство висловило свою правову позицію проти задоволення позову.
25.07.2025 через канцелярію суду від Міністерства оборони України надійшло клопотання про доручення додаткових доказів, а саме: скан-копія детального плану території маєтку та фото огорожі/паркану.
25.07.2025 через систему «Електронний Суд» від ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» надійшов виступ у судових дебатах, в якому підприємство просить частково задовольнити позовні вимоги, а саме розірвати спірний договір, а частині стягнення з підприємства судових витрат відмовити повністю.
29.07.2025 через канцелярію суду від Київської обласної прокуратури надійшла письмова промова у судових дебатах, в якій прокурор висловив свою правову позицію та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2025 оголошено перерву на стадії дослідження доказів, зокрема огляду відеодоказу, у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 12.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2025 оголошено перерву на стадії дослідження доказів, зокрема огляду відеодоказу, у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 19.08.2025.
19.08.2025 через канцелярію суду від прокуратури надішли письмові пояснення по справі щодо огляду місця події 17.05.2025 в рамках кримінального провадження.
19.08.2025 через канцелярію суду від ТОВ «МРК «Ярик» надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
19.08.2025 судове засідання у справі не відбулось у зв'язку з перебоями в роботі Інтернет у приміщенні Господарського суду Київської області, у зв'язку з чим призначено розгляд справи по суті, на стадії дослідження доказів, на 26.08.2025.
26.08.2025 через канцелярію суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.
Суд, розглянувши матеріали справи та подане клопотання про призначення судової експертизи, дійшов висновку, що підстав для призначення будівельно-технічної експертизи у справі №911/1518/23 немає, оскільки всі необхідні докази вже зібрані та досліджені, а з'ясування обставин спору не потребує спеціальних знань. Крім того, клопотання подано після закриття підготовчого провадження у справі на стадії дослідження доказів у судомому засіданні з розгляду справи по суті, а відтак є таким, що спрямоване виключно на затягування процесу, у зв'язку з чим у його задоволенні судом відмовлено.
У судовому засіданні 26.08.2025 представник прокуратури підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача-1 заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи просив суд при ухваленні рішення врахувати подані ним раніше письмові пояснення.
У судовому засіданні 26.08.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Київської обласної державної адміністрації
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Частинами 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За правилами статей 4, 5 3К України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об?єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Також згідно з частинами другою та третьою статті 1, частиною першою та другою статті 7 ЛК України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об?єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Основною рисою лісової ділянки є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі, що за змістом ст. 63 Лісового кодексу України, полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет. Однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання з лісокористуванням.
За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про розірвання договору від 08.12.2016 №ДК-01/16 довгострокового тимчасового користування лісами є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - забудови лісів державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Представництво інтересів Київської обласної державної адміністрації у даній справі обумовлене необхідністю захисту прав держави на лісові ділянки, передані у довгострокове користування на підставі розпорядження адміністрації. Зазначене зумовлено неналежним виконанням сторонами умов договору та невжиттям державним підприємством належних заходів щодо розірвання договору тимчасового користування спірними лісовими ділянками.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Бучанською окружною прокуратурою листами №53/1-2538вих-23 та №53/1-2573вих-23 від 30.04.2023 повідомлено Київську ОВА та Держлісагентство про невиконання ТОВ «МРК «Ярик» умов Договору. Разом з тим, ними питання щодо розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами не ініційовано та заходів про припинення права ТОВ «МРК «Ярик» на користування лісами не вжито.
Листом від 14.04.2023 №02-18/2324-23 Державне агентство лісових ресурсів України повідомило Бучанську окружну прокуратуру про те, що Держлісагентство доручило ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» у встановленому законодавством порядку вжити заходів, спрямованих на усунення порушень вимог земельного та лісового законодавства. Водночас повідомило, що Держлісагентство не заперечує щодо вжиття Бучанською окружною прокуратурою заходів представницького характеру із захистом інтересів держави в суді.
Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної військової адміністрації від 01.05.2023 №328/31.01/31.02.01/2023, обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади, позбавлена можливості самостійно встановлювати порушення законодавства та не має законодавчих підстав для проведення відповідних перевірок. Київська обласна державна адміністрація не вживала заходів цивільно-правового характеру та не зверталась до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні Київською ОДА права користування та розпорядження лісовою земельною ділянкою.
Окрім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 (справа № 806/1000/17), від 10.05.2018 (справа № 910/18283/17), від 17.10.2018 (справа № 910/11919/17) не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень-він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Отже прокуратурою вірно визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави та захист її інтересів у спірних правовідносинах, а саме Київську обласну державну адміністрацію та Державне агентство лісових ресурсів України, та документально підтверджена їх бездіяльність, а також дотримано порядок попереднього повідомлення такого органу, встановлений статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Фактичні обставини справи, узагальнена позиція сторін та висновки суду.
Судом встановлено, що розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 01.11.2012 №465 (далі - Розпорядження №465) «Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування ТОВ «МРК «Ярик» вказаному товариству виділено у довгострокове тимчасове користування термінорм на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей лісову ділянку площею 1,7000 га (квартал 52 виділи 9, 11, 12, 13, 15 Дібровського лісництва), що знаходиться у постійному користуванні ДП «Клавдієвське лісове господарство» та розташована на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бориспільського (на даний час - Бучанського) району Київської області. Вказана лісова ділянка виділена без вилучення її у постійного лісокористувача ДП «Клавдієвське лісове господарство» та без зміни цільового призначення.
В подальшому, на підставі розпорядження Київської обласної адміністрації від 10.08.2016 №330 (далі - Розпорядження №330) до Розпорядження №465 внесено зміни до пункту 1, зокрема, слова та цифри «виділи 9, 11, 12, 13, 15» замінено словами та цифрами (виділи 13, 14, 15, 16, 17).
На підставі вказаних розпоряджень, між ДП «Клавдієвське лісове господарство» (далі - Сторона 1) та ТОВ «МРК «Ярик» (далі - Сторона 2) 08.12.2016 укладено договір №ДК 01/16 довгострокового тимчасового користування лісами (далі - Договір №ДК 01/16) відповідно до умов якого:
- Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування (далі - користування) лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей. У користування виділяється лісова ділянка загальною площею 1,7 гектарів, яка розташована в Дібровському лісництві (квартал 52 виділ 13, 14, 15, 16, 17) на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області, згідно з планом-схемою (додаток 1). На момент передачі в користування на лісовій ділянці розміщені такі об'єкти: паркан (тимчасовий), виконаний з металевої сітки рабиці (пункти 1-3 Договору);
- передача лісової ділянки в користування здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки у Сторони 1. Передача лісової ділянки не тягне за собою виникнення у Сторони 2 права власності на відповідну земельну ділянку. Сторона 2 приймає у користування лісову ділянку не раніше дати підписання Сторонами цього Договору у термін 10 днів та складання акта приймання-передачі лісової ділянки (пункти 6, 8, 9 Договору);
- права Сторони 1, зокрема: здійснювати на лісовій ділянці охорону, використання та відтворення лісів, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, користуючись при цьому безумовним правом вільного та безперешкодного доступу (пункт 20 Договору);
- обов'язки Сторони 1, зокрема: здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, яка передана в користування; забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, які знаходяться на лісовій ділянці, яка передана в користування, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших лісогосподарських заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; не допускати використання земельної ділянки в цілях, не пов'язаних з умовами цього Договору та законодавства (пункт 21 Договору);
- права Сторони 2, зокрема: здійснювати господарську діяльність в межах виділеної лісової ділянки з дотримання умов цього договору та законодавства; за погодженням із Стороною 1 у встановленому порядку зводити тимчасові паркани, будівлі і споруди, необхідні для ведення господарського діяльності, не забороненої чинним законодавством України, та у відповідності з цільовим призначенням лісової ділянки (пункт 22 Договору);
- обов'язки Сторони 2, зокрема: проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим Договором та законодавством; при використанні лісової ділянки додержуватись зобов'язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів, що передбачені безнес-планом; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка; забезпечувати Стороні 1 безперешкодний доступ на об'єкт користування з метою перевірки його стану і відповідності напрямкам використання, що визначені цим Договором; не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки (пункт 23 Договору);
- договір укладено строком на 40 років, що діє з 08.12.2016 до 08.12.2065 включно (пункт 24 Договору);
- дія договору припиняється у випадку: закінчення строку, на який його було укладено; припинення дії Договору за взаємною згодою сторін; припинення діяльності однієї із сторін; випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використання Стороною 2; системного невиконання стороною 2 обов'язків, що передбачені цим договором та законом; використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища; вилучення у сторони 1 у встановленому законом порядку земельної ділянки, на якій розташована виділена в користування стороні 2 лісова ділянка; використання стороною 2 відповідної земельної ділянки не за цільовим призначенням; проведення стороною 2 будь-якого будівництва, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу без згоди Сторони 1; з інших підстав, визначених законодавством (пункт 29 Договору).
- цей договір набирає чинності після підписання сторонами (пункт 34 Договору).
08.12.2016 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі лісової ділянки за Договором №ДК-01/16, відповідно якого Сторона 1 передала лісову ділянку загальною площею 1,7 гектарів, яка розташована в Дібровському лісництві (квартал 52 виділ 13, 14, 15, 16, 17) на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області, згідно з планом-схемою, а Сторона 2 прийняла вищевказану лісову ділянку у строкове платне довгострокове тимчасове користування у стані, придатному для ведення лісового господарства.
Згідно акту, на момент передачі в користування на лісовій ділянці розміщені такі об'єкти: паркан (тимчасовий), виконаний з металевої сітки рабиці.
Вбачається, що прокурору відповідно до частини 1 статті 222 КПК України надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, зібраних в межах кримінального провадження №12021111050002294 для використання їх, як доказів під час розгляду даної справи.
Судом встановлено, що в ході огляду місця події проведеного 17.05.2025 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12021111050002294 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 197-1 КК України, яке перебуває у провадженні слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за участі сертифікованого інженера-геодезиста та представників ДП «Клавдієвська ЛНДС» встановлено, що на загальнодоступній земельній ділянці 52 квартал 13 виділ Дібровського лісництва ДП «Клавдієвська ЛНДС» наявний суцільний металопрофільний паркан, встановлений на бетонній основі ТОВ «МРК «Ярик» (копія протоколу огляду місця події від 17.05.2025 долучена до матеріалів справи).
В ході проведення огляду сертифікованим інженером-геодезистом проведено визначення геодезичних координат двох точок та встановлено точки.
Отже, вказаний об'єкт нерухомого майна, а саме суцільний металопрофільний паркан, встановлений на бетонній основі розташований на земельній ділянці лісогосподарського призначення, яка виділена у довгострокове тимчасове користування ТОВ «МРК «Ярик» на підставі договору №ДК-01/16 від 08.12.2016 в межах кварталу 52 Дібровського лісництва виділ 13, що підтверджується протоколом огляду місця події від 17.05.2025.
Під час огляду здійснювалось відео фіксація на відеокамеру Panasonic Full HD.
В ході проведення огляду сертифікованим інженером-геодезистом проведено визначення геодезичних координат двох точок та встановлено точки.
Судом в рамках дослідження доказів у даній справі були дослідженні докази, зокрема:
- відео огляду земельної ділянки 52 кварталу, на якій знаходиться спірний паркан;
- протокол огляду місця події від 17.05.2025;
- план-схема (копія), на якій відображені лісові ділянки, які плануються на виділення в довгострокове тимчасове користування ТОВ «МРК «Ярик», детальний план території земельної ділянки та фото огорожі/паркану.
- надані ТОВ «МРК «Ярик» технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна по вул. Миру №23 с. Проскотень.
- інші надані до справи доказові матеріали.
Вбачається, що пунктом 22 Договору №ДК 01/16 передбачено право Сторони 2 за погодженням із Стороною 1 у встановленому порядку зводити тимчасові паркани, будівлі і споруди, необхідні для ведення господарського діяльності, не забороненої чинним законодавством України, та у відповідності з цільовим призначенням лісової ділянки.
Згідно з поясненнями ДП "Клавдієвська лісова науково-діслідна станція", погодження щодо встановлення паркану державним підприємством не надавалось.
Відсутність згоди на встановлення паркану підтверджується листом ДП «Клавдієвське лісове господарство» від 12.09.2022 та відсутністю самої формалізованої згоди в матеріалах справи.
Суд констатує, що ТОВ «МРК «Ярик» не надано належних доказів згоди ДП «Клавдієвське лісове господарствт» на здійснення користувачем огородження використовуваної ділянки суцільним металопрофільним парканом, який встановлений на бетонній основі (фундаменті).
За умовами Договору №ДК-01/16, встановлення ТОВ «МРК «Ярик» парканів чи інших споруд лінійного типу без згоди ДП «Клавдієвське лісове господарство», має наслідком припинення його дії. Додатково слід зазначити, що спорудження капітального паркану без погодження з постійним землекористувачем є істотним порушенням умов договору, яке унеможливлює використання ділянки за рекреаційним та культурно-оздоровчим призначенням, що становить порушення публічного інтересу.
З аналізу умов договору №ДК-01/16 від 08.12.2016 та відомостей викладених в Акті приймання-передачі лісової ділянки від 08.12.2016 вбачається, що як в п. 3 договру так і в п.2 Акту єдиним об'єктом розміщеним на переданій лісовій ділянці на момент передачі був «паркан (тимчасовий), виконаний з металевої сітки рабиці».
Відповідно до положень п. 3.22 Державних будівельних норм України «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ДБН А.2.2-3:2014, споруда - штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей
Відтак, суд констатує, що означений в п. 2 Акту та п. 3 Договору «паркан», який є лінійним об'єктом, в розумінні п. 3.22 ДБН А.2.2-3:2014 - є спорудою.
З огляду на те, що означена «споруда» згідно умов договору охарактеризована як «тимчасова» суд акцентує увагу на ознаки тимчасових споруд, які визначало законодавство станом на час укладення означеного договору.
Визначення тимчасового паркану, як тимчасової споруди законодавство не містить, водночас ознаки, яким повинна відповідати тимчасова споруда наводяться в законодавстві, що врегульовує сферу будівництва, зокрема в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, зі змісту положень ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції станом на час укладення спірного договору, вбачається, що ознакою тимчасової споруди є те, що означена споруда «встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту».
Відтак, з огляду на ту обставину, що в період укладення спірного Договору та підписання Акту приймання-передачі лісової ділянки чинне на той момент законодавство чітко визначало ознаки тимчасовості, зокрема і лінійної споруди(паркану) суд констатує, що сторони Договору чітко бачили, розуміли і знали (повинні були знати), споруда якого типу (з фундаментом чи тимчасова без фундаменту) - знаходиться на лісовій ділянці, що приймається за Актом, а відтак своїми підписами підтверджували, що вона відповідає вимогам чинного на той момент законодавства, що ставились до тимчасових споруд.
Отже, суд констатує, що підписавши означений договір №ДК-01/16 від 08.12.2016 та Акт приймання-передачі лісової ділянки від 08.12.2016 відповідач визнав той факт, що «паркан (тимчасовий), виконаний з металевої сітки рабиці» є саме тимчасовою спорудою, яка «встановлена тимчасово, без улаштування фундаменту».
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, наявних в матеріалах справи документів, пояснень прокурора та представників сторін, суд визнає доведеним факт зведення ТОВ «МРК «Ярик» суцільного металопрофільного паркану, встановленого на бетонній основі(фундаменті), який розташований на земельній ділянці лісогосподарського призначення, яка виділена у довгострокове тимчасове користування ТОВ «МРК «Ярик».
Щодо доводів відповідача-1 то суд вважає доводи ТОВ «Ярик» необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, з огляду на таке.
Відповідно до умов Договору №ДК-01/16 та акта приймання-передачі до Договору №ДК-01/16, який передував фактичному користуванню ТОВ «Ярик» спірною лісовою ділянкою, передавався паркан (огорожа) тимчасового характеру, виконаний з металевої сітки типу «рабиця». Жодних відомостей про наявність бетонної основи або капітального огородження у вказаному документі не міститься, що підтверджує відсутність такої споруди на момент передачі об'єкта.
Щодо посилань Відповідача на експертний висновок від 17.09.2024 №1395/22-43, складений у межах розгляду іншої справи №911/337/19, суд зазначає наступне.
Наведений висновок ґрунтується, зокрема, на Свідоцтві про право власності серії САВ №278836 від 22.07.2008 та інвентаризаційних даних від 18.04.2008. Разом з тим, із вказаної технічної документації вбачається, що станом на 2008 рік на території комплексу були наявні наступні об'єкти: - хвіртка (металева сітка в металевій рамці) - №2; - огорожа (металева сітка в металевій рамці) - №3; - огорожа дерев'яна - №4; - замощення - асфальтобетонне.
Водночас суд наголошує на тому, що означені інвентаризаційні дані не стосуються 13 виділу в якому виявлено порушення, позаяк судом у судовому засіданні в ході дослідження доказів встановлено, що означені інвентаризаційні данні так само як і дані наведені у наданих ТОВ «МРК «Ярик» технічних паспортах на об'єкти нерухомого майна по вул. Миру №23 с. Проскотень стосуються виключно об'єктів нерухомості (зокрема і парканів), що розташовані в 18 виділі 52 кварталу Дібровського лісництва, які наразі належать Міністерству оборони України.
Додатково суд наголошує на тому, що відповідач помилково зазначає, що використаний у наведених вище відомостях термін «замощення»- «асфальтобетонне» є тотожним фундаменту спірної огорожі по перше з огляду на те, що означене замощення, як зазначив суд стосувалося об'єктів що знаходяться в межах 18 виділу 52 кварталу Дібровського лісництва та не стосується об'єкту, що виник в період лісокористування ТОВ «МРК «Ярик» у 13 виділі 52 кварталу Дібровського лісництва.
По друге суд акцентує увагу на тому, що термін «замощення» не є тотожним фундаменту спірної огорожі, оскільки така тотожність спростовується відомостями, що містяться в Наказі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», яка була чинна як в 2008 так і в 2016, 2017 роках. Так, суд акцентує увагу ТОВ «МРК «Ярик» на тому, що згідно означеної інструкції поняття фундамент, паркан та замощення є самостійними об'єктами, що підлягають технічній інвентаризації, а відтак не є тотожними.
Відтак, асфальтобетонне замощення, на яке покликається ТОВ «МРК «Ярик», відповідно до загальноприйнятої будівельної термінології, стосується облаштування проїздів, тротуарів, під'їздів, майданчиків тощо і не є конструктивним елементом (фундаментом) огорожі. Тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між зазначеним замощенням і спірним парканом, що підтверджує недостовірність доводів ТОВ «Ярик» про нібито існування бетонної основи огорожі з 2008 року.
Таким чином, жодного підтвердження наявності бетонної основи (бетонного фундаменту) саме під огорожею (яка наразі виконана з металопрофілю) яка зявилась в період лісокористування ТОВ «МРК «Ярик» в межах 13 виділу 52 кварталу Дібровського лісництва матеріали справи не містять.
Більше того, ТОВ «Ярик» не надало жодного технічного чи дозвільного документа, що засвідчує факт реконструкції або «відновлення» тимчасової огорожі з сітки рабиці в межах в межах 13 виділу 52 кварталу Дібровського лісництва з дотриманням чинних вимог, зокрема погодження з постійним землекористувачем - ДП «Клавдієвське лісове господарство».
Отже, суд приходить до висновку, що твердження Відповідача про те, що спірна огорожа є лише результатом «відновлення» старої конструкції, не підтверджені належними доказами, а тому є необґрунтованими. Враховуючи викладене, суд не приймає доводи ТОВ «Ярик» як такі, що спростовують факт самовільного зведення нового капітального паркану без погодження з постійним землекористувачем. Крім того, відсутність будь-яких технічних чи дозвільних документів підтверджує системність порушення з боку Товариства, що свідчить не про випадкове відхилення, а про свідоме ігнорування обов'язків користувача лісової ділянки.
Аргументи ТОВ «Ярик» про нібито неможливість встановлення розташування огорожі через відсутність доступу до земельної ділянки у кварталі 52 Дібровського лісництва є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема оглянутими судом в судовому засіданні доказами, зокрема відеодоказу та протоколу огляду місця події від 17.05.2025.
Так, під час проведення огляду місця події сертифікованим інженером-геодезистом було здійснено визначення геодезичних координат двох точок, які закріплені на місцевості. Це дало змогу однозначно встановити місцезнаходження об'єкта нерухомого майна - суцільного металопрофільного паркану, встановленого на бетонній основі (бетонному фундаменті).
Указаний об'єкт розташований на земельній ділянці лісогосподарського призначення, яка перебуває у довгостроковому тимчасовому користуванні ТОВ «МРК «Ярик» відповідно до договору № ДК-01/16, в межах кварталу 52, виділ 13 Дібровського лісництва.
Це підтверджується належним доказом - протоколом огляду місця події від 17.05.2025, складеним у відповідності до чинного законодавства з участю сертифікованого спеціаліста.
Таким чином, на підставі об'єктивних геодезичних вимірювань і документально підтвердженого огляду, твердження про відсутність підстав для встановлення місця розташування огорожі є помилковими та такими, що мають на меті ввести суд в оману.
Принагідно суд звертає увагу на те, що в ході дослідження судом відеодоказу (відеоматеріалів проведеного 17.05.2025 огляду місця події ) суд звертав увагу сторін провадження на ту обставину, що згідно означених відеоматеріалів безпосередньо вбачається, що в межах 13 виділу кварталу 52 Дібровського лісництва окрім означеного вище паркану влаштовано також і асфальтований проїзд з бордюрами, факт наявності якого в момент передачі ділянки в користування також не підтверджується матеріалами справи, що також може додатково вказувати на порушення відповідачем умов лісокористування.
Водночас, вказана обставина встановлена судом за наслідками дослідження відеодоказу не може бути покладена в основу рішення, оскільки не була покладена покуратурою в основу підстав позову та не відображена в протоколі огляду місця події від 17.05.2025 у зв'язку з чим суд витребовував у прокуратури відповідні пояснення щодо причин відсутності в протоколі відомостей, які вбачаються з відео фіксації огляду місця події.
Відповідно до статті 13, 14 Конституції України, ст. 1-3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 1, 2, 7 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), статті 324 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), земля та ліси є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Так само й усі ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
При цьому, відповідно до статті 8 ЛК України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності, а право державної власності на ліси набувається і реалізується державою.
Згідно статті 18 ЛК України, об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Статтею 20 ЛК України передбачено права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.
Зокрема, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації.
Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов'язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів.
Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.
Згідно статті 74 ЛК України, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2, 3 статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Статтею 22 ЛК України встановлено, що підставами припинення права постійного користування лісами є: використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
Вказана норма кореспондується з Правилами використання корисних властивостей лісів, що затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за № 502 від 14.08.2012 (надалі «Правила»).
Зокрема, пунктом 5.6. Правил визначено, що при використанні корисних властивостей лісів не допускається пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та ґрунтів, засмічення та забруднення виділеної лісової ділянки та прилеглої до неї території.
Пунктом 6.4. Правил передбачено, що спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів).
Так, серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України).
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свого майна, які не пов'язані із порушенням володіння. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.
Власник об'єкта речових прав - ділянки з обмеженим оборотом може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку, а у цьому випадку - шляхом розірвання правочину (абзац п'ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного суду від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/15, постанова Верховного суду від 05.07.2023 у справі № 442/1208/21).
Водночас, стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про доведеність обставин відносно того, що надана відповідачу 1 лісова ділянка у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей лісову ділянку площею 1,7 гектарів, яка розташована в Дібровському лісництві (квартал 52 виділ 13, 14, 15, 16, 17) на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області, використовується з порушенням умов договору, яке зумовлено встановленням у лісовому масиві суцільного металопрофільного паркану на бетонній основі(фундаменті) за відсутності на те дозволу постійного лісокористувача, що безпосередньо вплинуло на лісові насадження, рослинний покрив та ґрунти в межах означених лісових ділянок, позаяк особливості монтажу фундаментної основи безпосередньо передбачають пошкодження лісових насаджень(зокрема коріння дерев), рослинного покриву та ґрунтів. Крім того суд звертає увагу на те, що встановлення суцільного паркану в лісовому масиві також порушує проходження повітряних мас через лісовий масив, що негативно впливає на екосистему лісу та може мати наслідком зниження якості лісових насаджень, а відтак завдає збитків державі як власнику. Також з протоколу огляду та відеофіксації проведення огляду місця події вбачається, що вільний достп, як постійного лісокористувача так і власника земельної ділянки до виділу 13 кварталу 52 Дібровського лісництва є неможливим з огляду на встановлення спірного металопрофільного паркану на бетонній основі, що є порушенням умов договору.
Вказане вище порушення лісового законодавства, яке допущене ТОВ «МРК «Ярик», суд визначає як істотне порушення умов Договору довгострокового тимчасового користування лісами від 08.12.2016, наслідком чого відповідно до статті 611, 651 ЦК України, статті 22 ЛК України є розірвання вказаного Договору.
Отже, позовна вимога прокурора про усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження лісовими ділянками площею 1,7 га (квартал 52 виділ 13, 14, 15, 16, 17 Дібровського лісництва), шляхом розірвання договору від 08.12.2016 №ДК-01/16 довгострокового тимчасового користування лісами, укладеного між Державним підприємством «Клавдієвське лісове господарство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та припинення ТОВ «МРК «Ярик» право користування вказаними лісовими ділянками підлягає задоволенню.
Судовий збір, сплачений прокурором за вимогу про розірвання Договору, відповідно статті 129 ГПК України, покладається судом порівну на обидві сторони Договору. При цьому суд також враховує не лише протиправну поведінку відповідача 1, а й протиправну поведінку відповідача 2, яка виразилась у його неналежному реагуванні на порушення умов Договору з боку відповідача 1, що має ознаки бездіяльності. Це також є порушенням умов Договору з боку відповідача 2 і викликало необхідність розірвання Договору в судовому порядку.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження лісовими ділянками площею 1,7 га (квартал 52 виділ 13, 14, 15, 16, 17 Дібровського лісництва), шляхом розірвання договору від 08.12.2016 №ДК-01/16 довгострокового тимчасового користування лісами, укладеного між Державним підприємством «Клавдієвське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992065) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (код ЄДРПОУ 37824236) та припинення ТОВ «МРК «Ярик» (код ЄДРПОУ 37824236) права користування вказаними лісовими ділянками.
Стягнути з Державного підприємства «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» (07850, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Клавдієво-Тарасове(з), вул. Вербна, будинок 4, код ЄДРПОУ 00992065) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 1342 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (08022, Київська обл., Макарівський р-н, село Наливайківка, вулиця Жовтнева, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 37824236) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 1342 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз