вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2771/25
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
1. 29.08.2025 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» (далі - суд) звернулась ОСОБА_2 (далі - представниця), діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник), із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останнього (вх. № 7099 від 01.09.2025).
Водночас, заявником у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією - Бігдана Олексія Антоновича (свідоцтво № 1106 від 11.06.2013, далі - Бігдан О.А.), який у свою чергу також подав заяву про участь у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
Водночас у період із 04.09.2025 по 08.09.2025 головуюча суддя перебувала на лікарняному, а тому питання щодо подальшого руху заяви ОСОБА_1 вирішується судом після припинення вказаних обставин.
2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ та ГПК України з наступних підстав.
2.1. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно.
Як вбачається з опису майна боржника, що поданий разом із заявою, ОСОБА_1 на праві власності належать, зокрема: 1/2 земельної ділянки 3222482401:01:002:5087 площею 0,0727 та житловий будинок площею 177.1 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 ; автомобіль «GEELY СК-2» (рік випуску: 2012).
Проте, заявником не надано документів, які підтверджують право власності на вказане вище майно, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання ним вимоги п. 5 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
2.2. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
2.2.1. Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», зокрема, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2025 у розмірі 3028,00грн.
Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником, становить 45420,00грн (3028,00*5*3= 45420,00).
2.2.2. Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.
За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК -України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.
Так, до матеріалів заяви долучено скан-копію договору про оплату основної винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 05.08.2025 (далі - Договір), що укладений між ОСОБА_3 (арбітражний керуючий) та ОСОБА_1 (боржник), проаналізувавши який суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи ч. ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди (установити окремий порядок розрахунку за виконану роботу), у зв'язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.
Так, із змісту п. 2 «Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат арбітражному керуючому» наданого Договору вбачається, що сторонами не визначені конкретні умови (порядок, строки) оплати послуг арбітражного керуючого, а загальне посилання - «на протязі процедури реструктуризації боргів, до моменту припинення повноважень в якості керуючого реструктуризації боргів» суперечить меті угоді, яка передбачена абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
За таких обставин, долучений до заяви договір, укладений ОСОБА_1 із арбітражним керуючим Бігданом О.А. не може братися судом до уваги.
Ураховуючи вищевикладене ОСОБА_1 має надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду у розмірі 45420,00грн або угоду з обраним ним арбітражним керуючим, умови якої відповідають вимогам чинного законодавства.
2.3. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
При цьому, згідно вимог п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення.
Із змісту наданого проекту вбачається, що в якості обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника, заявник вказує, зокрема: несприятливу економічну ситуацію в країні, в тому числі підсилена спалахом пандемії нової коронавірусної інфекції (SARS-СOVID-19); воєнну агресію Російської федерації та загрозу воєнної агресії з боку Білорусі, що призвело до девальвації гривні, підвищення інфляції за 2022-2024 роки.
Проте зазначені обставини не можуть вважатися обставинами, які спричинили неплатоспроможність боржника, оскільки конкретно не зазначено яким чином вони безпосередньо вплинули на платоспроможність боржника.
Крім того як вбачається зі змісту списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 , останній має зобов'язання перед одинадцятьма кредиторами, в той час як у поданому проєкті зазначено тільки трьох кредиторів.
Відтак поданий заявником проект плану реструктуризації не відповідає вимогам п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 124 КУзПБ, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання ним вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ.
2.4. Поряд із цим, п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки (за наявності).
Водночас, ч. 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, виходячи зі змісту зазначеного припису ч. 5 ст. 91 ГПК України, відповідність копій перелічених вище документів оригіналам таких документів повинна підтверджуватися підписом особи, в якої ці документи знаходяться.
Таким чином, відповідність копії трудової книжки її оригіналу повинна підтверджуватися підписом заявника (як особою в якої ці такий документ знаходиться).
Водночас, долучена до зави копія трудової книжки засвідчена представницею ОСОБА_1 , позаяк заяву подано останньою через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Указане, у свою чергу свідчить про неналежне виконання заявником вимог п. 9 ч. 3 ст. 116 КУзПБ та ч. 5 ст. 91 ГПК України.
2.5. Також, до заяви додані копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 , також завірені представницею, а не самим заявником (як особою в якої такі документи знаходяться).
Указане, з урахуванням підстав які зазначені у п. 2.3. цієї ухвали, свідчить про недотримання заявником вимог ч. 5 ст. 91 ГПК України в частині надання належним чином завірених копій вказаних документів.
2.6. Відповідно до ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про: зобов'язання контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону; зобов'язання органу державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки.
У свою чергу, абз. 2 ч. 5 ст. 115 КУзПБ унормовано, що до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Так, у заяві, а також деклараціях про майновий стан, як членів сім'ї, заявником указані, зокрема, син - ОСОБА_4 та донька - ОСОБА_5 .
Проте документів останніх, зокрема, копій паспортів та карток платників податків, засвідчених підписами осіб, в яких такі документи знаходяться - до заяви долучено не було.
Відтак, з метою належної та своєчасної підготовки, в подальшому, справи до розгляду в підготовчому засіданні, суд вважає за доцільне зобов'язати ОСОБА_1 надати копії паспортів та карток платників податків вказаних вище членів сім'ї.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявником подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 91, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116, 117, 119 КУзПБ, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 (вх. № 7099 від 01.09.2025). про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ та надати:
копії документів, що підтверджують право власності на майно, яке зазначено у п. 2.1. цієї ухвали;
докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 45420,00грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ) або копію укладеної угоди з обраним арбітражним керуючим із дотриманням положень чинного законодавства;
проєкт плану реструктуризації боргів, розробленого відповідно до ст. 124 КУзПБ;
належним чином завірені копії документів, які зазначені у п. п. 2.4. - 2.6. цієї ухвали.
3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, установлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 09.09.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 09.09.2025.