ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.08.2025Справа № 910/5297/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участі помічника судді Криська О.А., що за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/5297/24
За позовом Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів»
до Київської міської ради
до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Безпека»
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Фізична особа-підприємець Немножко Дар'я Петрівна
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання усунути перешкоди
Представники учасників справи:
від позивача: Кисляк Ю.С.;
від відповідача-1: Котовський В.М.;
від відповідача-2: Волосюк Т.С.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: Сабадин А.В.
Громадська організація «Київська міська спілка автомобілістів» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Київської міської рада (далі - відповідач 1), Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання усунути перешкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків та зборів у місті Києві» за відповідачем-2 були закріплені, належні позивачеві, паркувальні майданчики, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 відкрито провадження у справі №910/5297/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
У судовому засіданні 24.10.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Безпека" в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2; Фізичну особу-підприємця Немножко Дар'ю Петрівну в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2 та відкладення підготовчого засідання у справі.
У судовому засіданні 19.12.2024 виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
У судовому засіданні 15.07.2025, суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 26.08.2025.
18.08.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Київської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому відповідач-1 просить суд закрити провадження у справі №910/5297/24, у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві» в частині закріплення за КП «Київтранспарксервіс» паркувальних майданчиків за адресами: м. Київ, вул. Березняківська 17 та м. Київ, вул. Березняківська 19, у розумінні положень КАС України є нормативно- правовим актом, а тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
19.08.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Немножко Дар'ї Петрівни надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому третя особа-2 просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження та зупинити провадження у справі №910/5297/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № №910/20045/23 за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації земельної ділянки у земельному кадастрі.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 у справі №910/20045/23 задоволено позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів», усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126 площею 5,2456 га по вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі міста Києва шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар'ї Володимирівни від 28.09.2021, індексний номер 60618862 (з відкриттям розділу) про реєстрацію за Громадською організацією «Київська міська спілка автомобілістів» права власності на нежитлові будівлі - літ. «А» площею 25,3 кв.м. та літ. «Б» площею 19,7 кв.м., загальною площею 45 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-19, номер об'єкту нерухомого майна 2465907980000, номер відомостей про речове право 44183470, скасовано державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126 площею 5,2456 га по вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі міста Києва. Таким чином, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за позивачем на спірні нежитлові будівлі, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в даній справі в частині усунення перешкод в користуванні вказаними об'єктами нерухомістю.
21.08.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Немножко Дар'ї Петрівни надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якій третя особа-2 наголосила, що підставою позову в даній справі є порушення, на думку позивача, права користування земельною ділянкою, на якій розташована автостоянка, та нежитловими будівлями, які перебувають у власності позивача, у зв'язку з чим позивач просить усунути перешкоди в користуванні вказаними об'єктами нерухомості, а відтак спірні правовідносини стосуються речового права - права користування земельною ділянкою та нежитловими будівлями, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, у зв'язку з чим такий спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
22.08.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів» надійшли заперечення на клопотання, в яких позивач заперечив проти клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі та вказав, що однією з ключових ознак нормативно-правового акту, що відрізняє його від індивідуального акту, це неперсоніфікований характер, що означає, що він застосовується до невизначеного кола осіб, а не до конкретної особи, тоді як закріплення за комунальним підприємством «Київтранспарсервіс» паркувальних майданчиків, зокрема, за адресами: м. Київ, вул. Березняківська, 17 та м. Київ, вул. Березняківська, 19, має персональний, оперативно-розпорядчий та інформаційний характер, спрямований на організацію виконання власного рішення Київської міської ради, що не має нових правових норм. Також рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 не містить посилань на проходження державної реєстрації органом юстиції та відсутнє в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, враховуючи викладене, доводи Київської міської ради, що правовідносини, які виникли у справі № 910/5297/24 мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства, є повністю помилковими.
У судове засідання з'явилися позивач, відповідачі, третя особа-2 та надали свої пояснення щодо суті поданих заяв та клопотань.
У свою чергу, третя особа-1 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що третя особа-1 була повідомлена про розгляд даної справи і не надала суду доказів наявності поважних причин неявки в судове засідання, суд керуючись приписами статті 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе проводити судове засідання за її відсутності.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання третьої особи-2 про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників учасників справи, які не заперечували проти даного клопотання, суд дійшов такого висновку.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За приписами ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, дата і час якого призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до пунктів 6, 10, 15 та 19 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У свою чергу, відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
У судовому засіданні 19.12.2024 виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
У той же час, після початку розгляду справи по суті, третьою особою-2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 у справі №910/20045/23, яке стосується спірних правовідносин та ухвалено господарським судом вже після закриття підготовчого провадження у даній справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
У свою чергу, оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
У той же час, у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №907/651/18 зазначено, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя".
Враховуючи обставини справи та доводи сторін, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, оскільки нормами ст. 182 ГПК України передбачено зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України лише на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого провадження для вирішення питання про можливість зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №910/20045/23.
Частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому положеннями ч. 2 ст. 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
У даному випадку, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 у справі №910/20045/23 задоволено позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів», усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126 площею 5,2456 га по вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі міста Києва шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар'ї Володимирівни від 28.09.2021, індексний номер 60618862 (з відкриттям розділу) про реєстрацію за Громадською організацією «Київська міська спілка автомобілістів» права власності на нежитлові будівлі - літ. «А» площею 25,3 кв.м. та літ. «Б» площею 19,7 кв.м., загальною площею 45 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-19, номер об'єкту нерухомого майна 2465907980000, номер відомостей про речове право 44183470, скасовано державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126 площею 5,2456 га по вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі міста Києва.
Вирішуючи спір у справі №910/20045/23 судом надавалась оцінка правомірності виникнення права власності Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів» на об'єкти нерухомості, а саме нежитлові будівлі - літ. «А» площею 25,3 кв.м. та літ. «Б» площею 19,7 кв.м., загальною площею 45 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-19, які слугували підставою для внесення відомостей про державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126 площею 5,2456 га по вул. Березняківській, 17-19 у Дніпровському районі міста Києва, та забезпечували право ГО «Київська міська спілка автомобілістів» (позивача у даній спараві) користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126.
Станом на дату постановлення Господарським судом міста Києва цієї ухвали, рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 у справі №910/20045/23 не набрало законної сили.
У той же час, в межах даної справи, предметом спору є оскарження рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві» в частині закріплення за КП «Київтранспарксервіс» паркувальних майданчиків за адресами: м. Київ, вул. Березняківська 17 та м. Київ,вул. Березняківська 19 та зобов'язання Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126 за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-19, загальною площею - 5.2456 га, та об'єктами нерухомого майна, що знаходяться на даній земельній ділянці - нежитлові будівлі загальною площею 45 кв.м., а саме: нежитлова будівля «А», площею 25,3 кв.м. та нежитлова будівля «Б» площею 19,7 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Березняківська, 17-19, м. Київ, шляхом їх повернення у володіння Громадської організації «Київська міська спілка автомобілістів».
Підставою позову є порушення права позивача на користування автостоянкою за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-19, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126, яке набуте ним, як правонаступником Київської міської ради Республіканського добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР», що виникло на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 08.10.1986 №985. Разом з тим, позивач посилається на те, що з 23.09.2021 є власником нежитлової будівлі, об'єкта житлової нерухомості, загальною площею 45 кв.м.: нежитлова будівля «А» площею 25,3 кв.м., нежитлова будівля «Б» площею 19,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-19, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Враховуючи вказане, ГО «Київська міська спілка автомобілістів» просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради в частині закріплення за КП «Київтранспарксервіс» паркувальних майданчиків за адресами: м. Київ, вул. Березняківська, 17 та м. Київ, вул. Березняківська, 19, та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та нежитловими будівлями.
Отже, в межах розгляду даної справи, судом має надаватись оцінка обставинам набування ГО «Київська міська спілка автомобілістів» права користування автостоянкою за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 17-19, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:1126.
Тоді як, законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.
Викладене вище свідчить про наявність об'єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/20045/23, оскільки, в даному випадку, господарським судом має бути надана оцінка правомірності права користування спірною автостоянкою, що вже було здійснено судом у справі №910/20045/23, яке, на даний час, не набрало законної сили, що у відповідності до приписів статті 227 Господарського процесуального кодексу України є достатньою процесуальною підставою для зупинення провадження у справі №910/5297/24.
При цьому, судом враховано, що статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Зазначене в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття розумності строку розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини слід розглядати як порушення не лише з точки зору довготривалості розгляду. Занадто швидкий розгляд справи також може свідчити про порушення розумності строку її розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №924/491/17.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини оцінка у конкретній справі: обґрунтованість тривалості проваджень відповідно до статті 6 §1 має бути оцінена окремо для кожної справи відповідно до обставин (Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], §43), що може встановити загальну оцінку (Obermeier v. Austria (Обермайєр проти Австрії, §72).
Таким чином, розумний строк судового розгляду є оціночним поняттям та становить ідеальну часову модель відправлення правосуддя без визначення конкретних строків з огляду на ті дії (рішення), які суд ухвалює для справедливого та неупередженого розгляду справи з метою постановлення обґрунтованого, як це визначено в статті 236 Господарського процесуального кодексу України, рішення, що повинно бути ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2025 у справі №910/20045/23, яке не набрало законної сили, надана оцінка обставинам, які мають бути оцінені господарським судом під час розгляду цієї справи, з метою повного та всебічного розгляду справи та дотримання принципу правової визначеності, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/5297/24 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №910/20045/23.
Керуючись статтями 2, 46, 177, 183, 202, 227, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернутися до розгляду справи №910/5297/24 у підготовчому провадженні.
2. Продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.
3. Клопотання Фізичної особи-підприємця Немножко Дар'ї Петрівни про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/20045/23 задовольнити.
4. Зупинити провадження у справі №910/5297/24 до набрання законної сили судовим рішенням в господарській справі №910/20045/23.
5. Зобов'язати учасників справи негайно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/5297/24.
Ухвала набирає законної сили 26.08.2025 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2025.
СуддяТ.В. Васильченко