"09" вересня 2025 р. Справа № 469/852/17
2/469/9/25
09 вересня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.
прокурора Мішустіна М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки,-
04 серпня 2025 року до суду надійшла заява заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Ціоми В.В. про закриття провадження у справі в частині вимог про:
-визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 розпорядження Березанської РДА від 11 вересня 2012 року № 543 в частині затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки з кадастровим номером площею 0.08 га для індивідуального дачного будівництва за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;
- визнання недійсним виданого ОСОБА_1 державного акта серії ЯК № 957563 на право власності на вказану земельну ділянку.
Прокурор посилався на зміну законодавства та судової практики, з огляду на які такі позовні вимоги не є ефективним способом захисту порушених інтересів власника майна та розгляд їх не є необхідним, а тому вважав за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаних вимог на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Також просив повернути Миколаївській обласній прокуратурі сплачений судовий збір у сумі 3200 грн. та залучити Миколаївську районну державну адміністрацію до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, посилаючись на те, що рішення суду може вплинути на її права та обов"язки, оскільки під час розгляду справи суд має встановити обставини законності вибуття спірної земельної ділянки із державної власності та прийняття райдержадміністрацією відповідного рішення.
У судовому засіданні прокурор Мішустін М.А. вказану заяву підтримав.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача Миколаївської РДА надав заяву про розгляд справи без його участі.
Зважаючи на належне повідомлення учасників судового розгляду про час та місце судового засідання та їх повторну неявку у судове засідання, суд постановив розглянути справу без участі осіб, що не з"явились у судове засідання.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
За частиною 2 статті 57 ЦПК України відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
Разом з тим, представник позивача жодного разу у судове засідання не з"явився, отримавши заяву прокурора про закриття провадження у частині вимог, заперечень на неї до суду не надав, з заявою про продовження розгляду справи у первісному обсязі не звертався.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Частиною 2 статті 256 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За змістом ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Станом на дату подання позовної заяви сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем-юридичною особою за вимогою немайнового характеру, складала 1 600,00 грн., прокуратурою сплачено за три позовні вимоги, з яких одна вимога майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру, судовий збір у розмірі 4800 грн., з яких судовий збір за дві вимоги немайнового характеру становить 3200 грн., тобто поверненню прокуратурі підлягає 50 відсотків зазначеної суми, що становить 1600 грн.
Заявляючи вимогу про повернення судового збору у повному обсязі (у сумі 3200 грн.), прокурор посилався на те, що судовий збір було внесено у більшому розмірі, ніж встановлено законом, оскільки через зміни у законодавстві захист порушених прав держави наразі імперативно досягається виключно шляхом заявлення позовної вимоги про витребування спірної ділянки від останнього набувача - суб"єкта права приватної власності, яким є ОСОБА_1 .
Суд не погоджується з наведеним прокурором обгрунтуванням з таких підстав.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства (ч.1 ст.3 вказаного Закону).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір судового збору визначається частиною другою статті 4 вказаного Закону та станом на день подання позовної заяви становив, зокрема, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вже зазначалось вище, прокурором при поданні позову до суду сплачено судовий збір за ставками, визначеними вказаними нормами Закону, відповідно до кількості заявлених позовних вимог.
На підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Зазначена норма застосовується щодо кількісних показників судового збору, сплаченого за заявленою до суду позовною вимогою, тоді як у разі закриття провадження у справі застосовується відповідна норма, викладена у п.5 ч.1 ст.7 вказаного Закону.
Так як прокурором заявлено до суду три позовні вимоги, і сплачений при поданні позову судовий збір відповідає ставкам, визначеним ст.4 Закону України "Про судовий збір", закриття провадження у справі за частиною позовних вимог не свідчить про внесення позивачем судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За змістом ст.ст.53-54 ЦПК України, суд залучає третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог у справі, у разі, якщо встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі.
Враховуючи, що первісні позовні вимоги були заявлені прокурором, у тому числі, до Миколаївської РДА, тобто питання її участі у справі вирішене при відкритті провадження у справі, та судом здійснюється розгляд справи по суті, суд вважає, що заяву про залучення Миколаївської РДА як третьої особи належить залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст.255, ст.53-54, 258-261 ЦПК України, суд-
Заяву прокурора про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у частині вимог керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Роз'яснити учасникам справи, що у зв'язку із закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути Миколаївській обласній прокуратурі (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 28, ЄДРПОУ 02910048) судовий збір у сумі 1600 грн.
Заяву прокурора про залучення Миколаївської районної державної адміністрації до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, залишити без розгляду.
Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У іншій частині ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: