Справа № 127/14810/25
Провадження № 2/127/2904/25
09 вересня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У травні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2023 сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серія НОМЕР_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалось з об'єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками та з іншими життєвими обставинами, збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Сторони досить довго разом не проживають, шлюб існує суто формально. Спільних дітей у подружжя немає.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач до судового засідання не з'явився, про дату час та місце повідомлявся належним чином, у позовній заяві представник просив суд слухати справу у їх відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату час та місце повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Судом установлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 24.10.2023 року (свідоцтвом про шлюб а.с. 11).
Спільних дітей у подружжя немає.
Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу обидві сторони продовжують проживати на її території, тому розірвання шлюбу слід проводити за законодавством України.
Згідно статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
На підставі викладеного та враховуючи, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, зі своєї сторони позивач не має наміру зберегти шлюб, вважає, що примирення між сторонами не можливе, скористалась своїм правом та звернувся до суду з даним позовом, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 1211.20 грн судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 24, 105, 110, 112 СК України, 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273, 280 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 24.10.2023 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2282.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 1211.20 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 09.09.2025
Суддя: