Справа № 127/14210/25
Провадження № 2/127/2803/25
02 вересня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, в якому просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.01.2021 року. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно - квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюк Т.Є. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем.
Інші спадкоємці за законом чи за заповітом до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не зверталися, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса від 06.03.2025 №79/01-15.
Рішенням Вінницького міського суду від 17 березня 2025 року у справі №127/4888/25 встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю з 2008 року до дня його смерті.
У зв'язку з цим позивачка просить суд визнати за нею право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.
На підставі ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2025 підготовче провадження у цивільній справі - закрито та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Окрім того, витребувано у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Таранюка Тараса Євгеновича належним чином завірену копію спадкової справи 45/2022, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
27.06.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса надійшла належним чином завірена копія спадкової справи 45/2022, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
07.08.2025 на виконання ухвали суду Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2025 року на адресу суду з КП «ВМБТІ» для огляду в судовому засіданні надійшла інвентаризаційна справа на будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача адвокат Ткач Ю.А. в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, судові витрати просив суд залишити за позивачем.
Представник відповідача Вінницької міської ради в судовому засіданні не заперечила проти заявлених вимог, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази в їх сукупності, вислухавши позицію сторін у справаі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 9.01.2021 року.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно - квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою оформлення права на спадщину ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюк Т.Є. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Окрім позивача, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався, інших спадкоємців, передбачених законом, немає.
Згідно з витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 23.01.2024 року приватним нотаріусом Таранюк Т.Є. заведено спадкову справу.
25.01.2024 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Таранюк Т.Є. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (вих. №29/02-31), яка обґрунтована відсутністю документів, що підтверджують родинні стосунки спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , належність її до будь-якої із черг спадкоємців, а також документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.
Довідкою №79/01-15 від 06.03.2025 року приватним нотаріусом Таранюк Т.Є. встановлено відсутність спадкоємців за заповітом та будь-якої з черг за законом, які б подали заяву про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини.
Вищевказане також підтверджується надісланою на адресу суду приватним нотаріусом належним чином завіреною копією спадкової справи 45/2022, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2025 року у справі №127/4888/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Вінницька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено вимоги заявника: встановлено юридичний факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2008 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї (ст.ст. 1268-1270 ЦК).
При цьому у положенні п. 3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, у постанові від 22.09.2021 (справа № 227/3750/19).
Суд зазначає, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту прав, який може бути застосований судом в разі відсутності умов для оформлення відповідних прав в нотаріальному порядку.
В даному випадку позивач отримав відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії (вих. №29/02-31), яка обґрунтована відсутністю документів, що підтверджують родинні стосунки спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , належність її до будь-якої із черг спадкоємців, а також документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.
Отже, у позивача відсутня можливість оформити своє право власності на вказане майно в нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, право на спадкування виникає в день відкриття спадщини, яким є день смерті особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України**, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від неї. Прийняття спадщини здійснюється поданням заяви до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом спадщина визнається відумерлою.
Однак встановлений судом факт спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем упродовж понад п'яти років до його смерті надає їй право на спадкування у четверту чергу.
Таким чином, на підставі наведених норм матеріального права та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 права на спадкування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд також звертає увагу на те, що ВССУ в інформаційному листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначив наступне: належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тобто, у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 265/6868/16-ц).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України суд враховує, що представник позивача просив суд судові витрати залишити за позивачем.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,268, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст.316, 321,328, 384, 392, 1216, 1218, 1261, 1296, 1297,1298 ЦК України, суд,
озов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники судового розгляду:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Вінницька міська рада, ЄДРПОУ 25512617, адреса розташування: вул. Соборна, 59, м. Вінниця.
Суддя: