Cправа № 127/26161/25
Провадження № 1-кс/127/10505/25
Іменем України
03 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 17 липня 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 17 липня 2025 року.
Скарга мотивована тим, що 17.07.2025 ОСОБА_3 звернулася до Департаменту кіберполіції Національної поліції України (Подільське управління кіберполіції) з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. 22.07.2025 від УПК у Вінницькій області ДКП НП України надійшла відповідь №50655-2025, в якій зазначалося, що звернення зареєстровано в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» УПК у Вінницькій області ДКП НП України за №ЄО 168 від 22.07.2025, опрацьовано та направлено до відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. У зв'язку з цим заявником було зроблено запит до ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області стосовно її заяви від 17.07.2025. Однак станом на день звернення до суду з даною скаргою жодної інформації про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявнику не надано.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила суд зобов'язати уповноважену особу відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 17.07.2025.
Уповноважена особа ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги та з огляду на строки розгляду даної категорії скарг, визначені кримінально-процесуальним законодавством, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності уповноваженої особи правоохоронного органу, бездіяльність якого оскаржується.
В судовому засіданні особа, яка звернулась до суду зі скаргою, свою скаргу підтримала в повному обсязі за викладених у ній обставин та простила її задовольнити.
Вислухавши позицію особи, яка звернулась до суду з даною скаргою, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Зокрема забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до Подільського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України із заявою від 17.07.2025 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення.
За змістом листа Управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України № 50655-2025 від 22.07.2025,Управлінням в межах компетенції розглянуто звернення ОСОБА_3 від 17.07.2025 та передано до ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Також в матеріалах скарги міститься копія запиту ОСОБА_3 від 12.08.2025 до ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про надання інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР.
Як зазначено у скарзі та не спростовано під час судового розгляду, відповідь на зазначений запит заявнику надано не було, як і будь-якого підтвердження внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 09.11.2012 роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності прокурора, слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, однак вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Тож суд приділяє особливу увагу змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, в якій заявник повідомляє про конкретні обставини, які, на її думку, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення.
Також варто зауважити, що, як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 №9-49/0/4-17, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Дані обставини зобов'язували уповноважених осіб ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести передбачені законом відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Разом з тим, у поданій до суду скарзі та у заяві про вчинення кримінального правопорушення заявником окрім викладеного змісту обставин кримінального правопорушення наведено норми Кримінального кодексу України, за якими, на її переконання, повинні кваліфікуватися дії суб'єкта кримінального правопорушення.
В цьому контексті слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу особи, яка звернулась до суду зі скаргою, що порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
І хоча точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення відомостей до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Разом з тим, п.5 ч.5 ст.214 КПК містить поняття саме «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного здійснення досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння.
Отже, визначення попередньої правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення належить до дискреційних повноважень особи, яка вносить відомості до ЄРДР (реєстратора заяви), що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.
Обставини щодо наявності або відсутності суспільно небезпечного караного діяння (дії чи бездіяльності), вчиненого суб'єктом злочину, можуть бути встановлені лише після проведення дій, передбачених главою 20 КПК України.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області у відповідності до ст.214 КПК України внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 17 липня 2025 року, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення відомостей надати заявнику відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_4