Справа №127/25839/25
Провадження №1-кс/127/10394/25
02 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
дізнавача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на постанову дізнавача СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 06.08.2025, про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 30.07.2025 про визнання ОСОБА_3 потерпілою в рамках кримінального провадження №120230250100000060, внесеного до ЄРДР 07.02.2023,-
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на постанову дізнавача СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 06.08.2025, про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 30.07.2025 про визнання ОСОБА_3 потерпілою в рамках кримінального провадження №120230250100000060.
Адвокат вважає, що вказана постанова винесена незаконно, оскільки слідчим було порушено вимоги ч. 2 ст. 9 і ст. 94 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала.
Дізнавач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки в межах даного кримінального провадження немає підстав визнавати ОСОБА_3 потерпілою.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
В судовому засіданні встановлено, що СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120230250100000060 від 07.02.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України.
В рамках вказаного провадження адвокат ОСОБА_4 звернувся до СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області з клопотанням про визнання ОСОБА_3 потерпілою.
Постановою дізнавача ОСОБА_5 від 06.08.2025 було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання є те, що об'єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 275 КК України характеризується :1. діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель та споруд; 2. наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо настання наслідків відповідно до об'єктивної сторони вказаного злочину, ОСОБА_3 не може бути визнана потерпілою.
Статтею 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді..
Адвокат ОСОБА_4 вказує про завдання вказаним кримінальним правопорушення ОСОБА_3 моральної шкоди, однак зі змісту заяви про залучення до провадження як потерпілої не вбачається жодного належного обґрунтування, що заявнику завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, та в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б підтверджували відповідні обставини.
Крім того, в судовому засіданні безпосередньо ОСОБА_3 зазначила, що наразі ніяких наслідків від можливого правопорушення немає.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини. При цьому мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Зміст оскаржуваної постанови свідчить про дотримання дізнавачем вищевказаних вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставин кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови.
Згідно ч.1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вказані вище положення процесуального законодавства та досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №120230250100000060, які не містять жодної інформації щодо завдання ОСОБА_3 будь-якої шкоди, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови дізнавача ОСОБА_6 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 відповідно до ст. 55 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на постанову дізнавача СД Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 06.08.2025, про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 30.07.2025 про визнання ОСОБА_3 потерпілою в рамках кримінального провадження №120230250100000060, внесеного до ЄРДР 07.02.2023 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя