Справа № 149/1002/23
Провадження №1-кп/149/25/25
09.09.2025 р.
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу проданого в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання з покладенням обов"язків, визначених ст.194 КПК України строком на 60 днів, посилаючись на продовження існування ризиків визначених ч.1 ст. 177КПК України.
ОСОБА_4 заперечує у задоволенні клопотання прокурора вважаючи його безпідставним, оскільки вчиняти будь-яких дій визначених ст. 177 КПК України немає наміру.
Адвокат ОСОБА_7 заперечує щодо задоволення клопотання прокурора, вважаючи його безпідставним, оскільки ризики зазначені прокурором недоведені. Додав, що докази в даному кримінальному проваджені зібрано та передано до суду, а тому безпідставним є посилання прокурора на можливість обвинуваченим знищити докази. Зазначені прокурором свідки не є очевидцями та їх покази не мають доказового значення для справи.
Адвокат ОСОБА_8 заперечує проти клопотання у зв"язку з недоведеністю ризиків та зазначаючи про належну поведінку обвинуваченого протягом часу розгляду кримінального провадження та тривале порушення його прав на вільне пересування та працю.
Адвокат ОСОБА_9 просить відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи на тривалий розгляд кримінального провадження під час якого прокурором до клопотання про продовження запобіжного заходу не надаються докази існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, вважає клопотання не обгрунтованим.
Суд, заслухавши присутніх, зазначає таке.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Згідно ч.1, ч.2 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі доведення перед судом його провини , стадію розгляду справи на якій свідки, що зазначені в обвинувальному акті не допитані, а обвинуваченому відомо їх місце проживання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків визначених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є підставою для продовження раніше обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу. Разом з тим, прокурором не доведено існування ризику передбаченого п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки письмові докази знаходяться при матеріалах судової справи.
Крім цього, суд вважає за необхідне продовжити покладення на обвинуваченого обов"язків, визначених ст. 194 КПК України. Суд зауважує, що саме з метою дотримання права обвинуваченого на працю останньому було надано дозвіл на вільне пересування по м. Києву та Київській області. У зв"язку з необхідністю виїхати за межі вказаної території обвинувачений не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним клопотанням та необхідними доказами.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 177,179,194 КПК України суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання на строк 60 днів, тобто до 08.11.2025 року.
На обвинуваченого ОСОБА_4 покласти наступні обов"язки:
не виїжджати за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;
з"являтися до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області на всі судові виклики;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_10