Справа № 146/654/25
"08" вересня 2025 р. селище Томашпіль Вінницької області
Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Мороз І.С., розглянувши заяву про самовідвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
3 вересня 2025 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу передано на розгляд судді Томашпільського районного суду Вінницької області Морозу І.С. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
До прийняття даної справи в своє провадження суддею Морозом І.С. заявлено самовідвід.
Заява про самовідвід мотивована наступним.
З матеріалів справи, вбачається відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя було передано для розгляду судді Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчуку О.В.
Ухвалою від 28.07.2025 судом задоволено клопотання представника позивача про врегулювання спору за участі судді (Пилипчука О.В.) та призначено проведення процедури врегулювання спору у даній цивільній справі.
Ухвалою судді від 01.09.2025 постановлено припинити процедуру врегулювання спору за участю судді в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Крім цього, провадження у справі поновлено, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - передано до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу та визначення складу суду на підставі статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу передано для розгляду судді Морозу І.С.
Однак, суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Мороз І.С. заявляє самовідвід у даній справі з наступних причин.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Ухвалою судді Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчука О.В. від 01.09.2025 постановлено: припинити процедуру врегулювання спору за участю судді в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; провадження у справі поновити; цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - передати до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу та визначення складу суду на підставі статті 33 ЦПК України.
В ухвалі від 01.09.2025 вказано, що оскільки під час врегулювання спору за участі судді, сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом, строк врегулювання спору за участю судді закінчився, то необхідно припинити врегулювання спору за участю судді, провадження в справі поновити з передачею її для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.
Однак, суддя звертає увагу, що в матеріалів справи на аркуші № 139, знаходиться заява представника відповідача - адвоката Самара В.О. про долучення до матеріалів справи заяви про затвердження (визнання) мирової угоди (від12.08.2025 вх. №4673/25), а також на аркушах справи № 145 знаходиться мирова угода від 12.08.2025 по справі № 146/654/25 яка підписана представниками сторін по справі.
Тобто, вказана мирова угода у справі № 146/654/25 надійшла до судді Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчука О.В. через канцелярію суду на стадії врегулювання спору за участю судді.
У відповідності приписів ч. 1 ст. 204 ЦПК України врегулювання спору за участю судді припиняється:
1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;
2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;
3) за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін;
4) у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.
Зі змісту ухвали від 01.09.2025 вбачається, що суддею постановлено припинити врегулювання спору за участю судді, оскільки під час врегулювання спору за участі судді, сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом та закінчення строку врегулювання спору за участю судді.
Однак головуючим по справі суддею Пилипчуком О.В. не взято до уваги те, що на аркушах № 139-144 знаходиться заява від 12.08.2025 (вх. № 4673/25), а також мирова угода укладеної між сторонами по справі, які надійшли на стадій врегулювання спору за участю судді.
При цьому, враховуючи приписи ЦПК України, внаслідок передачі справи на новий розгляд, в разі прийняття мною її до свого провадження, розгляд такої справи повинен початися спочатку (ч.12 ст. 33 ЦПК України).
Однак, зважаючи на те, що знаходження в матеріалах справи мирової угоди поданої до суду на стадії врегулювання спору за участю судді, (яка була фактично знехтувана суддею на вказаній стадії, оскільки не прийнято по ній жодного процесуального рішення в розумінні ст. 204 ЦПК України), разом із позовною заявою фактично унеможливлює розпочати з початку розглядати таку справу в порядку позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, оскільки позовне провадження відкривається судом винятково на підставі поданої до суду позовної заяви і характеризується такими ознаками: 1) між сторонами є матеріально-правовий спір; 2) спір стосується не тільки фактичних обставин справи, а й самих правовідносин; 3) вимога до суду пред'являється у формі позовної заяви (позову). Тобто, знаходження в матеріалах справи позовної заяви та мирової угоди, яка не розглянута судом в порядку ст. 204, 207 ЦПК України, є взаємовиключним.
У відповідності ч. 11 ст. 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, оскільки в матеріалах справи знаходиться мирова угода сторін по справі, яка надійшла до суду на стадії врегулювання спору за участю судді, а тому суддя Мороз І.С. вважає, що в даному випадку завершення процедури врегулювання спору за участю судді мало бути проведене у відповідності п. 4 ч. 1 ст. 204 ЦПК України, а саме розгляд справи завершується затвердженням мирової угоди і закриттям провадженням по справі, чи залишенням позову без розгляду, чи закриттям провадження по справі в разі відмови позивача від позову.
Однак, суддею, який проводив врегулювання спору за участю судді, взагалі не було взято до уваги дану мирову угоду, жодного рішення по ній, у відповідності п. 4 ч. 1 ст. 204, ст. 207 ЦПК України не прийнято, результати розгляду суддею заяви про затвердження мирової угоди від 12.08.2025 не знайшло свого відображення в ухвалі від 01.09.2025
Таким чином, враховуючи вказані обставини, а також те, що в матеріалах справи наявна заява про направлення до суду мирової угоди (а.с. 139) та заяви про затвердження мирової угоди на (а.с. 140-144), які надійшли до суду 12.08.2025 за вх. №4673/25 на стадії врегулювання спору за участю судді, а тому повноваженим складом суду, що має розглядати заяву про затвердження мирової угоди та за результатами її розгляду приймати відповідне рішення (тобто вирішення питання про можливість регулювання спору мирним шляхом), є Томашпільський районний суд в складі головуючого судді Пилипчука О.В.
В іншому випадку, не вирішивши питання про затвердження чи відмову в затвердженні мирової угоди попереднім складом суду, в разі прийняття суддею Морозом І.С. до свого провадження даної справи та розпочатку її розгляду зі стадії підготовчого провадження, вважатиметься, що справа розглядається неповноважним складом суду та суперечитиме принципу «незмінності складу суду», що є не припустимим.
Вказане відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є підставою для самовідводу.
Заява про самовідвід судді заявлена до прийняття справи до провадження судді, а тому відповідає вимогам ст. 39, 40 ЦПК України.
Учасники справи про розгляд заяви не повідомлялись.
Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
З матеріалів справи, вбачається відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя було передано для розгляду судді Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчуку О.В.
Ухвалою від 28.07.2025 судом задоволено клопотання представника позивача про врегулювання спору за участі судді (Пилипчука О.В.) та призначено проведення процедури врегулювання спору у даній цивільній справі.
Ухвалою судді від 01.09.2025 постановлено припинити процедуру врегулювання спору за участю судді в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Крім цього, провадження у справі поновлено, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - передано до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу та визначення складу суду на підставі статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу передано для розгляду судді Морозу І.С.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Ухвалою судді Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчука О.В. від 01.09.2025 постановлено: припинити процедуру врегулювання спору за участю судді в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; провадження у справі поновити; цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - передати до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу та визначення складу суду на підставі статті 33 ЦПК України.
В ухвалі від 01.09.2025 вказано, що оскільки під час врегулювання спору за участі судді, сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом, строк врегулювання спору за участю судді закінчився, то необхідно припинити врегулювання спору за участю судді, провадження в справі поновити з передачею її для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.
Однак, в матеріалів справи на аркуші № 139, знаходиться заява представника відповідача - адвоката Самара В.О. про долучення до матеріалів справи заяви про затвердження (визнання) мирової угоди (від12.08.2025 вх. №4673/25), а також на аркушах справи № 145 знаходиться мирова угода від 12.08.2025 по справі № 146/654/25 яка підписана представниками сторін по справі.
Тобто, вказана мирова угода у справі № 146/654/25 надійшла до судді Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчука О.В. через канцелярію суду на стадії врегулювання спору за участю судді.
У відповідності приписів ч. 1 ст. 204 ЦПК України врегулювання спору за участю судді припиняється:
1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;
2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;
3) за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін;
4) у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.
Зі змісту ухвали від 01.09.2025 вбачається, що суддею постановлено припинити врегулювання спору за участю судді, оскільки під час врегулювання спору за участі судді, сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом та закінчення строку врегулювання спору за участю судді.
Однак головуючим по справі суддею Пилипчуком О.В. не взято до уваги те, що на аркушах № 139-144 знаходиться заява від 12.08.2025 (вх. № 4673/25), а також мирова угода укладеної між сторонами по справі, які надійшли на стадій врегулювання спору за участю судді.
При цьому, враховуючи приписи ЦПК України, внаслідок передачі справи на новий розгляд, в разі прийняття мною її до свого провадження, розгляд такої справи повинен початися спочатку (ч.12 ст. 33 ЦПК України).
Однак, зважаючи на те, що знаходження в матеріалах справи мирової угоди поданої до суду на стадії врегулювання спору за участю судді, (яка була фактично знехтувана суддею на вказаній стадії, оскільки не прийнято по ній жодного процесуального рішення в розумінні ст. 204 ЦПК України), разом із позовною заявою фактично унеможливлює розпочати з початку розглядати таку справу в порядку позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, оскільки позовне провадження відкривається судом винятково на підставі поданої до суду позовної заяви і характеризується такими ознаками: 1) між сторонами є матеріально-правовий спір; 2) спір стосується не тільки фактичних обставин справи, а й самих правовідносин; 3) вимога до суду пред'являється у формі позовної заяви (позову). Тобто, знаходження в матеріалах справи позовної заяви та мирової угоди, яка не розглянута судом в порядку ст. 204, 207 ЦПК України, є взаємовиключним.
У відповідності ч. 11 ст. 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, оскільки в матеріалах справи знаходиться мирова угода сторін по справі, яка надійшла до суду на стадії врегулювання спору за участю судді, а тому в даному випадку завершення процедури врегулювання спору за участю судді мало бути проведене у відповідності п. 4 ч. 1 ст. 204 ЦПК України, а саме розгляд справи завершується затвердженням мирової угоди і закриттям провадженням по справі, чи залишенням позову без розгляду, чи закриттям провадження по справі в разі відмови позивача від позову.
Однак, суддею, який проводив врегулювання спору за участю судді, взагалі не було взято до уваги дану мирову угоду, жодного рішення по ній, у відповідності п. 4 ч. 1 ст. 204, ст. 207 ЦПК України не прийнято, результати розгляду суддею заяви про затвердження мирової угоди від 12.08.2025 не знайшло свого відображення в ухвалі від 01.09.2025
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правова конструкція «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого ст. 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ЦПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
«Неповноважним» потрібно вважати склад суду у таких випадках: справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду; справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні; справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово.
Склад суду, який розглядає справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, а також коли відсутні обставини, що унеможливлюють участь судді у справі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 18.02.1999 у справі «Бускаріні проти Сан-Марино» («Buscarini v. San Marino») зробив висновок, що словосполучення «встановлений законом» належить не тільки до правової основи самого існування суду, але і до складу суду у кожній справі.
ЄСПЛ у рішенні від 12.10.1978 у справі «Занд проти Австрії» («Zand v. Austria») зазначив, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Поняття «суд, встановлений законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
Тобто поняття «суд, встановлений законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова практика свідчить, що зазначена підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) або з порушенням порядку визначення складу суду.
Судочинство, яке здійснюється з порушенням наведених правил, за наявності сумнівів у безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, оскільки вирішення справи неповноважним складом суду належить до безумовних підстав перегляду судових рішень.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2024 у справі № 705/4763/22.
Таким чином, враховуючи вказані обставини, а також те, що в матеріалах справи наявна заява про направлення до суду мирової угоди (а.с. 139) та заяви про затвердження мирової угоди на (а.с. 140-144), які надійшли до суду 12.08.2025 за вх. №4673/25 на стадії врегулювання спору за участю судді, а тому повноваженим складом суду, що має розглядати заяву про затвердження мирової угоди та за результатами її розгляду приймати відповідне рішення (тобто вирішення питання про можливість регулювання спору мирним шляхом), є Томашпільський районний суд в складі головуючого судді Пилипчука О.В.
В іншому випадку, не вирішивши питання про затвердження чи відмову в затвердженні мирової угоди попереднім складом суду, в разі прийняття суддею Морозом І.С. до свого провадження даної справи та розпочатку її розгляду зі стадії підготовчого провадження, вважатиметься, що справа розглядається неповноважним складом суду та суперечитиме принципу «незмінності складу суду», що є не припустимим.
За таких обставин заява про самовідвід судді Мороза І.С. у даній справі підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 33, 36, 39, 40, 173, 447, 448 ЦПК України
Задовольнити заяву про самовідвід головуючого судді Мороза І.С. у цивільній справі № 146/654/25, провадження № 2/146/360/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відвести суддю Мороза І.С. від розгляду цивільної справи № 146/654/25, провадження № 2/146/360/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Цивільну справу № 146/654/25, провадження № 2/146/360/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя передати до канцелярії Томашпільського районного суду Вінницької області для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. С. Мороз