Справа № 146/453/20
"03" вересня 2025 р. смт.Томашпіль
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , начальника СВ ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12018020000000136 від 11 квітня 2018 року
4 серпня 2025 року ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Томашпільського районного суду із даною скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12018020000000136 від 11 квітня 2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 проводити подальше досудове розслідування кримінального провадження №12018020000000136від 11 квітня 2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Зазначена скарга обґрунтована наступним.
4 липня 2025 року заступником начальника - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі п. 2 ч. 284 КПК України винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018020000000136 від 11 квітня 2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Вказану постанову скаржник отримав особисто 25 липня 2025 року у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 вважає, що вказана постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, безпідставною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Так, скаржник зазначає, що у 2010 році група осіб, за попередньою змовою, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 заволоділа його коштами на загальну суму 80 тис. доларів США, проте із часу відкриття кримінального провадження слідчим так і не допитана головна фігурантка вказаного провадження ОСОБА_6 . Також слідчим не проведено одночасний допит скаржника ОСОБА_3 та голови СТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_9 , хоча скаржник на цьому наполягав, адже особисто ОСОБА_9 також брала у нього кошти.
Слідчим не вжито заходи щодо ініціювання проведення фінансово-бухгалтерських експертиз документації споживчого товариства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ІНФОРМАЦІЯ_3 , не встановлено куди поділися його власні грошові кошти.
Крім цього, в скарзі вказано, що слідчим не допитано керівництво облспоживспілки, адже ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 тривалий час запевняли скаржника, що вони вирішують питання із керівництвом облспоживспілки про погодження переоформлення майна Томашпільського хлібзаводу на його користь.
Слідчим долучено до матеріалів кримінального провадження копії договорів про надання ОСОБА_7 фінансової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте слідчим так і не встановлено номера даних договорів, дати від яких вони були укладені та суми грошових коштів, які б мали вноситися.
По вказаному кримінальному провадженні слідчим взагалі тривалий час не проводилися будь-які слідчі дії, а процесуальними прокурорами не вживаються заходи впливу відносно слідчого, тому з даною скаргою він звернувся до суду.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав за обставин зазначених в скарзі, скаргу просив задоволити.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 в судовому засіданні проти скарги заперечив, просив в її задоволенні відмовити з тих підстав, що ним було винесено вмотивовану постанову на підставі дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
За змістом ст. 26 КПК, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, параграф №1, ст. 303 - 308.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 КПК, з урахуванням відповідних положень глави 26 КПК України.
З досліджених матеріалів вбачається, що в провадженні СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12018020000000136 від 11 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно витягу з ЄРДР № 12018020000000136 від 11 квітня 2018 року, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 товарів шахрайським шляхом, зловживаючи довірою гр. ОСОБА_3 під виглядом продажу йому нерухомості та виробничих потужностей Томашпільського хлібзаводу, заволоділи грішми останнього на загальну суму 478 тис. грн, чим завдали шкоди у великих розмірах.
Встановлено, що у кримінальному провадженні були проведені такі слідчі дії, зокрема допитано свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; допитано потерпілого ОСОБА_3 ; проведено огляд місця події; здійснено тимчасовий доступ згідно ухвали слідчого судді; до матеріалів справи долучено ряд документів.
В зазначеному кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (процесуальних) дій, та оперативно розшукових заходів, однак в ході проведеного аналізу отриманої інформації, прямих та ґрунтовних фактів вчинення кримінального правопорушення встановлено не було.
Проведеними слідчо-розшуковими та процесуальними заходами, направленими на отримання інформації щодо підтвердження фактів висвітлених у заяві ОСОБА_3 встановити та підтвердити скоєне кримінальне правопорушення не надалось можливим.
Досудовим слідством також встановлено, що в ході проведення комплексу слідчих (процесуальних) дій та оперативно-розшукових заходів, будь яких інших доказів немає.
Постановою начальника СВ ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 4 липня 2025 року закрито кримінальне провадження ЄРДР № 12018020000000136 від 11 квітня 2018 року, у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_7 складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити кримінальне провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
В силу ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення і якщо в цьому кримінального провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, посилання на обставини, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття. Виконання цих вимог є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
За змістом ст.284 КПК України під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Як вказано в КК України, покарання за ч. 3 ст. 190 КК України настає тоді, коли встановлюється, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов'язаний це зробити.
Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі. Таким чином, обман чи зловживання довірою виступають як спосіб зовні законного, за згодою потерпілого отримання майна або придбання права на майно.
Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній.
Таким чином, проведеними слідчими (розшуковими) діями вказана інформація не знайшла свого об'єктивного підтвердження.
Проаналізувавши, та всебічно оцінивши всі матеріали кримінального провадження, слідство дійшло висновку, що в ньому відсутній склад кримінального правопорушення.
Як зазначає слідчий, досудове розслідування проведено в повному обсязі, можливості для підтвердження вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та встановлення осіб, причетних до нього, вичерпано.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що при постановленні рішення про закриття кримінального провадження №12018020000000136 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення слідчим належним чином дотримані вказані вимоги кримінального процесуального закону.
Зокрема, оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, у даному кримінальному провадженні слідчим зібрано достатній обсяг матеріалів та доказів, аналіз яких дає підстави вважати, що органом досудового розслідування дотриманий визначений порядок та вжито вичерпний перелік заходів для встановлення істини по справі, результати яких дали змогу надати належну правову оцінку щодо відсутності складу кримінального правопорушення.
Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя погоджується з висновками начальника СВ ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , викладеними в оскаржуваній постанові про відсутність складу кримінального правопорушення.
Скаржником не наведено доводів, які б виключали підстави для закриття даного кримінального провадження за п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, а тому рішення про закриття кримінального провадження начальника СВ ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області винесене з дотриманням вимог КПК України, підстави для її скасування з наведених у скарзі підстав відсутні, а тому в задоволенні скарги потрібно відмовити у повному обсязі.
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12018020000000136 від 11 квітня 2018 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 8 вересня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя: ОСОБА_1