ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2025Справа № 910/17887/23
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О. розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма
"ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ"
вул. Кловський узвіз 14/24, оф. 101, м. Київ, 01021
до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни
АДРЕСА_1
про стягнення 906 713,95 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/17887/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про стягнення 906 713,95 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 733718,56 грн. заборгованості та 11 005,78 грн. судового збору.
13.01.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 видано накази.
29.01.2025 до Господарського суду міста Києва від представника Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/17887/23 в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23 залишено в силі.
21.04.2025 до Господарського суду міста Києва від представника Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/17887/23 за нововиявленими обставинами. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання призначено на 28.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2025 зупинено провадження у справі №910/17887/23 на підставі п.п. 17.12 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до повернення матеріалів справи №910/17887/23 до Господарського суду міста Києва.
23.05.2025 матеріали справи №910/17887/23 направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/17887/23 залишено без задоволення, а Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/17887/23 залишено без змін.
24.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/17887/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 поновлено провадження у справі №910/17887/23, розгляд заяви у судовому засіданні призначено на 03.09.2025.
07.08.2025 через систему “Електронний суд» від представника Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни надійшла третя заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23. Як на підставу наявності нововиявлених обставин заявник посилається на неврахування судом обставини оголошення 25.07.2022 у кримінальному провадженні підозри Лавриновичу О.В. у державній зраді, з огляду на що єдиним законним отримувачем орендної плати за договорами суборенди від 27.11.2013 №№ СО-17 та СО-18 між ТОВ “Адвокатська фірма “Лавринович і Партнери» і ФОП Мороз Р.О. та ФОП Зимня В.В. могло виступати тільки Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни, сформовану в підсистемі “Електронний суд» 07.08.2025, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024у справі №910/17887/23 за нововиявленими обставинами, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 11, ч. 3, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Як зазначено у п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (частина друга статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/1873/17).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Суд вважає за необхідне зауважити, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Суд наголошує, що процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні та матеріальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, звернення представника Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни втретє із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, одразу після завершення апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 19.03.2025, поставленої за результатами розгляду попередньої заяви від 29.01.2025 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23 та після поновлення ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 провадження з перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23 за нововиявленими обставинами за заявою представника Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани від 21.04.2025, із посиланням на неврахування судом обставини оголошення 25.07.2022 у кримінальному провадженні підозри Лавриновичу О.В. у державній зраді, яка начебто стала відома представнику Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни лише 06.07.2025, суд визнає зловживанням процесуальними правами, направленим на створення перешкод позивачу у його діяльності та можливості отримати кошти, присуджені позивачу за рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Приймаючи до уваги вище викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни, сформованої в підсистемі “Електронний суд» 07.08.2025, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Визнати дії Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни щодо подання заяви, сформованої в підсистемі “Електронний суд» 07.08.2025, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 за нововиявленими обставинами зловживанням процесуальними правами.
2. Заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни, сформовану в підсистемі “Електронний суд» 07.08.2025, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 за нововиявленими обставинами - залишити без розгляду.
3. Попередити Фізичну особу-підприємця Мороз Руслану Олександрівну, що при подальшому зловживанні своїми процесуальними правами судом можуть бути застосовані заходи процесуального впливу у вигляді стягнення штрафу, передбаченого ст.135 Господарського процесуального кодексу України.
4. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Лиськов