ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/17887/23
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Жалобі С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма
"ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ"
вул. Кловський узвіз 14/24, оф. 101, м. Київ, 01021
до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни
АДРЕСА_1
про стягнення 906 713,95 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/17887/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про стягнення 906 713,95 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/17887/23 за нововиявленими обставинами. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання призначено на 28.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2025 зупинено провадження у справі №910/17887/23 на підставі п.п. 17.12 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до повернення матеріалів справи №910/17887/23 до Господарського суду міста Києва.
23.05.2025 матеріали справи №910/17887/23 направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/17887/23 залишено без задоволення, а Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі №910/17887/23 залишено без змін.
24.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/17887/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 поновлено провадження у справі №910/17887/23, розгляд заяви у судовому засіданні призначено на 03.09.2025.
03.03.2025 позивачем до суду подано відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якому просив у задоволенні вказаної заяви відмовити.
В судове засідання 03.09.2025, з'явились представники позивача та відповідача.
Представники позивача надав пояснення, відповідно до яких у повному обсязі заперечив проти заяви та просив суд відмовити у її задоволенні.
Представник відповідача вимоги заяви підтримав, просив суд її задовольнити.
В обґрунтування заяви від 18.04.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024, представник ФОП Мороз Р.О. посилається на наступні обставини. 12.12.2024 ФОП Мороз Руслані Олександрівні із спілкування зі своїм адвокатом Алієвим В.В. стало відомо, що ним із інформації мобільного телефону відповідача у справі №910/18282/23 - ФОП Зимньої В.В. виявлено ряд матеріально-правових фактів, які є нововиявленими обставинами у справі за позовом ТОВ “Адвокатська фірма “Лавринович і партнери» до неї, ФОП Мороз Р.О. Так заявник зазначає, що із повідомлення керівника ТОВ “Адвокатська фірма “Лавринович і партнери» Поліщук В.І. на адресу суборендаря ФОП Зимня В.В. від 25.03.2022 йому стало відомо між орендарем ТОВ “Адвокатська фірма “Лавринович і партнери» та суборендарями ФОП Зимня В.В. та ФОП Мороз Р.О. було прийнято рішення про призупинення дії договору суборенди № СО-17 від 27 листопада 2013 року групи приміщень № 24 (в літері А), що розташовані на першому поверсі будинку № 21 по вулиці Лютеранській у місті Києві, та консервування об'єкту, вжиття заходів його охорони та збереження цілісності силами суборендаря. Вищезазначені факти позивачем ТОВ “Адвокатська фірма “Лавринович і партнери» було приховано від суду.
Окрім того, заявник вказує, що позивачем ТОВ «Адвокатська фірма «Лавринович і партнери» 19.03.2025 під час судового засідання Господарського суду міста Києва з розгляду заяви ФОП Мороз Р.О. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23 про стягнення заборгованості із суборендної плати визнано факт неможливості використання бізнес-партнерами ФОП ЗИМНЯ ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА та ФОП МОРОЗ РУСЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА суборендованих приміщень у період часу із 24 лютого 2022 року по червень 2022 року.
Дослідивши доводи поданої заяви та перевіривши матеріали справи суд вважає, що заява Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Глави 3 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
ФОП Мороз Р.О. вказала, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина друга стаття 320 ГПК України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Разом з тим частинами 4 і 5 статті 320 вказаного Кодексу передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 року у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 року у справі № 916/24/17).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов'язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.
Водночас не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами (схожий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15.07.2021 року у справі № 910/20564/16 (пункт 7.7), від 07.11.2023 року у справі № 911/21/21 (пункт 30)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 909/252/20, від 14.03.2023 у справі № 917/908/17, від 25.08.2022 у справі № 925/1147/18.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №19/028-10/13).
Суд критично оцінює повторне посилання заявника на факт виявленням електронного повідомлення керівника ТОВ “Адвокатська фірма “Лавринович і партнери» Поліщук В.І. на адресу суборендаря ФОП Зимня В.В. від 25.03.2022 зі змісту якого, на переконання заявника, можна встановити обставини прийняття рішення про призупинення дії договору суборенди № СО-17 від 27 листопада 2013 року, оскільки судом вказані обставини вже були досліджені при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 29.01.2025.
Посилання представника ФОП Мороз Р.О. на існування такої нововиявленої обставини, як визнання представником позивача ТОВ «Адвокатська фірма «Лавринович і партнери» 19.03.2025 під час судового засідання Господарського суду міста Києва з розгляду заяви ФОП Мороз Р.О. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23 про стягнення заборгованості із суборнедної плати факту неможливості використання бізнес-партнерами ФОП Зимня В.В. та ФОП Мороз Р.О. суборендованих приміщень у період часу із 24 лютого 2022 року по червень 2022 року, не є існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вказує, що станом на момент ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17883/23 судом досліджено питання наявності/відсутності письмових угод між сторонами спору про припинення користування ФОП Мороз Р.О. Приміщенням, або звільнення останнього від обов'язку здійснення оплати. Також у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17883/23 судом встановлено факт користування ФОП Мороз Р.О. орендованим приміщенням протягом спірного періоду.
Отже, з урахуванням положень чинного законодавства, виходячи з того, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів і які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, а Заявником не було спростовано, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені не мають тих ознак, одночасна наявність яких є необхідною умовою віднесення тієї чи іншої обставини до нововиявленої, тобто, такої, яка може бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
При цьому, Верховний Суд неодноразово зазначав, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Так, згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заявник обґрунтовує свою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а фактично прагне переглянути остаточне судове рішення, яке набрало законної сили, однак інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не передбачений для таких випадків.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що доводи і твердження заявника, якими він обґрунтовує наявність нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду рішення Господарського суду міста Києва, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню всіма особами на території України, не відповідають фактичним обставинам справи, мають на меті переоцінку вже неодноразово встановлених судами обставин, свідчать про недобросовісність відповідача та його намагання ухилитись від виконання судових рішень у даній справі.
Згідно з частиною 3 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої відповідачем заяви, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Згідно з ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни судовий збір, сплачений за подану заяву, покладається на заявника відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23 відмовити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17887/23 залишити в силі.
3. Ухвала набирає законної сили 03.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 09.09.2025
Суддя М.О. Лиськов