ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/4830/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" (04116, місто Київ, вул.Старо-Київська, будинок 14)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (01001, місто Київ, пл.Спортивна, будинок 1-А)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП АССЕТ" (01001, місто Київ, СПОРТИВНА ПЛОЩА, будинок 1-А)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ПОСТАВКА" (03035, місто Київ, вул.Сурикова, будинок 3, офіс 412).
про визнання договору недійсним.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасники справи:
Від позивача: Колода О.О.
Від відповідача-1: Трещов А.О.,
Від відповідача-2: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП АССЕТ" (далі-відповідач-2) про визнання договору про відступлення права вимоги №070325 від 07.03.2025 недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" залишено без руху.
23.04.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ПОСТАВКА", призначено підготовче засідання на 02.06.2025.
06.05.2025 через систему “Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
09.05.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
16.05.2025 через систему “Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
29.05.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
29.05.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи.
02.06.2025 через систему “Електронний суд» від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.
Представник відповідача-2 у підготовче засідання 02.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610250291054.
Представник третьої особи у підготовче засідання 02.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610250291046.
Представник позивача у підготовчому засіданні 02.06.2025 підтримав клопотання про залучення третьої особи.
Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні 02.06.2025 не заперечив щодо задоволення клопотання представника позивача про залучення третьої особи.
Суд у підготовчому засіданні 02.06.2025 постановив ухвалу, яку занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про залучення третьої особи.
Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні 02.06.2025 заявляв усне клопотання про надання додаткового строку для подання заперечень.
Представник позивача у підготовчому засідання 02.06.2025 заперечив проти усного клопотання представника відповідача-1 про надання додаткового строку для подання заперечень.
Суд у підготовчому засіданні 02.06.2025 постановив ухвалу, яку занесена до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника відповідача-1 про надання додаткового строку для подання заперечень.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 відкладено підготовче засідання на 16.06.2025.
13.06.2025 через систему “Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
16.06.2025 через систему “Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Представник відповідача-2 у підготовче засідання 16.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610258084988.
Представник третьої особи у підготовче засідання 16.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610258084953.
Представник позивача у підготовчому засіданні 16.06.2025 повідомив суд про намір подати клопотання про долучення документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 відкладено підготовче засідання на 09.07.2025.
07.07.2025 через систему “Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення.
07.07.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення.
07.07.2025 через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Представник відповідача-2 у підготовче засідання 09.07.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610262667963.
Представник третьої особи у підготовче засідання 09.07.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2025.
13.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
Представник відповідача-2 у судове засідання 13.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610268266553.
Представник третьої особи у судове засідання 13.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, конверт з ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечив проти долучення щодо матеріалів справи доказів, наданих представником позивача.
Суд відклав розгляд клопотання представника позивача про долучення доказів до встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.09.2025.
28.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 задоволено заяву представника відповідача-1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшло клопотання про передачу справи 910/4830/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».
Представники відповідача та третьої особи 08.09.2025 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача 08.09.2025 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання відповідача-1 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».
Представник відповідача-1 08.09.2025 у судовому засіданні підтримав клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА».
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача-1 про передачу справи №910/4830/25 за підсудністю, вирішив його задовольнити, з огляду на наступне.
Приписи статті 125 Конституції України передбачають, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 ГПК України).
Так, у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Стаття 30 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок розгляду справ за виключною підсудністю, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом статті 30 ГПК України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 року у справі №917/1212/21 та від 16.08.2019 у справі №916/142/19.
Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 року у справі №917/1212/21 та від 15.05.2018 у справі №905/1566/17.
Виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
Так, частина 13 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлює виключну підсудність справ, що передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, господарським судам за місцезнаходженням боржника.
При цьому, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктами 2, 4 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами частини другої вказаної статті, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, законодавцем вкотре підкреслено, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №910/1065/21, від 09.06.2022 у справі №906/1041/19 (906/878/21), від 02.02.2021 у справі №925/1342/14, від 12.01.2021 у справі №334/5073/19, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18.
Системний аналіз приписів Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №908/3468/13, від 28.04.2021 у справі №428/2376/20 та від 24.05.2023 року у справі №908/1957/21(908/3544/21).
Відтак, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18(916/1051/20) та у постанові Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №908/129/22(908/1332/22) підтримано раніше викладений висновок про те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
При цьому, як наголошено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного Господарського суду від 24.05.2023 у справі №908/1957/21(908/3544/21) цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (ідентифікаційний код 36483471, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 45), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого; призначено попереднє засідання суду та вирішено інші процедурні питання.
За таких обставин, з огляду на положення законодавства України, приймаючи до уваги правові висновки, які викладені в постановах Верховного Суду, суд дійшов висновку, що спір має вирішуватись господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи №910/4830/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП АССЕТ", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ПОСТАВКА" про визнання договору недійсним необхідно передати до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА".
Керуючись ст. ст. 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Матеріали справи № 910/4830/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЛК УКРАЇНА" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП АССЕТ", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-ПОСТАВКА" про визнання договору недійсним передати до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА".
2. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя М.Є. Літвінова