ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2025Справа №910/4911/25
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Престо"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні відповідача:1. ОСОБА_1
на стороні позивача:2. ОСОБА_2
простягнення відшкодування збитків у розмірі 30 929,42 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи на проголошення судового рішення в судове засідання, призначене на 09.09.2025, не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
У квітні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" про стягнення відшкодування збитків у розмірі 30 929,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" вказує, що внаслідок настання 19.03.2024 дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини водія автомобіля ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , позивач, виконуючи свої зобов'язання як страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217648820, виплатив страхове відшкодування в розмірі 30 929,42 грн власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 .
При цьому, позивач вказує, що оскільки водій автомобіля ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 працює водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Престо" та після спричинення спірної дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди, то на підставі п.п. в) п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" наявні правові підстави для стягнення з відповідача коштів в розмірі 30 929,42 грн на умовах регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 відкрито провадження у справі №910/4911/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; судове засідання призначено на 27.05.2025.
13.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" в системі "Електронний суд" було сформовано відзив на позов, в якому позивач вказує на недоведеність належними доказами розміру завданої автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , шкоди. Зокрема відповідач посилається на те, що ремонтна калькуляція від 27.03.2024 №2354296 ніким не підписана та без зазначення її автора; протокол технічного огляду КТЗ від 26.03.2024 підписаний власником авто та невстановленою фізичною особою лише через 7 днів; відсутні будь-які фото з яких можливо було б припустити про ступінь пошкодження вказаних в проколі деталей (тобто не відомо це була деформація чи лише подряпини); відсутні докази оплати власником авто ОСОБА_2 вартості робіт СТО зазначених у ремонтній калькуляції від 27.03.2024 №2354296 чи взагалі будь-яких по відновленню автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 ; на автомобілі ТОВ "Престо" ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_3 , взагалі відсутні будь-які пошкодження; трудові відносини ТОВ "Престо" припинено з ОСОБА_1 з 02.09.2024 за власним бажання останнього; про пошкодження автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , та його огляд ТОВ "Престо" ніхто не повідомляв і не запрошував на його огляд; в протоколі техогляду від 26.03.2024 вказано, що роком випуску автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , є 2018, отже останньому біля 7 років, а тому не відомо чи пораховано для відновлення вартість оригінальних деталей чи аналогів та чи враховано знос. Також у змісті відзиву відповідач повідомив суд, що поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 279,00 грн.
16.05.2025 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" в системі "Електронний суд" було сформовано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп'ютерної програми "Audatex", не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма "Audatex" рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів; залучення представника відповідача до огляду пошкодженого ТЗ не є обов'язковим; автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2018 року випуску, а відтак строк його експлуатації станом на дату дорожньо-транспортної пригоди не перевищував 7 років, тому відсутні підстави для застосування коефіцієнта фізичного зносу; страховиком не проводилась доплата страхового відшкодування в частині ПДВ, тому відсутні підтверджуючі документи про проведення відновлювального ремонту ТЗ; ОСОБА_1 припинив трудові відносини з ТОВ "Престо" з 02.09.2024, що вказує на те, що на дату дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Престо".
23.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" в системі "Електронний суд" було сформовано заперечення на відповідь на відзив (зареєстровані в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 26.05.2025), в яких відповідач зазначає, що на момент звернення ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" існував спір про розмір збитків спричинених 19.03.2024 і останнє було про це обізнане. На думку відповідача, існування спору про розмір збитків і є тією потребою коли здійснюється виклик заінтересованих осіб для огляду КТЗ відповідно до п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Відповідач повторно звернув увагу суду, що в матеріалах даної справи відсутні будь-які фото, з яких можливо було б зрозуміти ступінь (обсяг) пошкодження їх локалізація та характер (тобто це могли бути лише подряпини які усуваються, приміром, шляхом фарбування). Відповідач вважає, що позивач, в даному випадку, мав можливість та повинен був зафіксувати наявність пошкоджень у встановлений законом спосіб та мати беззаперечні докази на підтвердження їх ступеню (обсягу), локалізації та характеру. Розмір збитків мав оцінити експерт (оцінщик) та оформити свої висновки у встановлений законом спосіб.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів; витребувано у позивача докази фотофіксації пошкоджень автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , пояснення осіб, які складали протокол технічного огляду пошкодженого автомобіля, відомості з відповідними доказами проведеного ремонту за наявності; відкладено судове засідання на 26.06.2025.
29.05.2025 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, в якій позивач повторно повідомив суд, що оскільки страхове відшкодування не включало ПДВ, то докази відновлення ремонтом автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , відсутні. До даної заяви позивачем було долучено фото пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Також 29.05.2025 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, в якій позивач просив суд подальший розгляд справи здійснювати за відсутністю представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО".
26.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" в системі "Електронний суд" було сформовано заяву, в якій відповідач вказує, що Корольовським райсудом міста Житомира надано копії документів адміністративної справи №296/2931/24, з яких вбачається, що спірний наїзд вчинено в 12 год. 45 хв., а виклик поліції отримано 16 год. 22 хв. (через 4 години). Відповідач повторно акцентує увагу на тому, що Протокол огляду КТЗ від 26.03.24 складений фізичною особою ОСОБА_3 , яка не є ані працівником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", ані експертом. Крім того, відповідач посилається на те, що у Протоколі огляду КТЗ від 26.03.2024 зафіксовані пошкодження, які не стосуються спірної дорожньо-транспортної пригоди (передній бампер - пошкодження ЛФП, дефекти лакофарбового покриття).
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 долучено подані відповідачем докази до матеріалів справи; запропоновано відповідачу надати власну версію розміру заподіяної шкоди; залучено до участі у справі ОСОБА_2 , в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; визнано явку представника позивача в наступне засідання обов'язковою; уточнено протокольну ухвалу від 27.05.2025 та витребувано у відповідача пояснення щодо осіб, які складали протокол технічного огляду пошкодженого автомобіля (зокрема посадове становище особи ОСОБА_3 ); зобов'язано ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" надати пояснення та докази щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" (або водія) про огляд пошкодженого транспортного засобу у спірному ДТП; зобов'язано сторін направити залученій третій особі-2 копії заяв по суті спору протягом п'яти днів з дня одержання ухвали; запропоновано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ВУСО" надати пояснення щодо неврахування коефіцієнту фізичного зносу з огляду на відмітку в протоколі технічного огляду КТЗ про пошкодження переднього бамперу в обставинах, що не відносяться до спірного ДТП; зобов'язано ОСОБА_2 надати пояснення та докази (в разі наявності) здійснення ремонту пошкодженого у спірній ДТП автомобіля; відкладено судове засідання на 24.07.2025.
01.07.2025 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" в системі "Електронний суд" було сформовано додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що огляд пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , проводився експертом Журавлем Олександром Миколайовичем, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №6572 від 13.12.2008. Також позивач вказує, що огляд проводився без залучення інших осіб, оскільки на момент врегулювання страхової події позивачем не було встановлено того факту, що гр. ОСОБА_1 перебуває з ТОВ "Престо" в трудових службових відносинах ( ОСОБА_1 не повідомляв сторін даної справи про дорожньо-транспортну пригоду). Крім того, позивач вважає, що оскільки автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2018 року випуску (строк експлуатації не перевищує 7 років на дату дорожньо-транспортної пригоди 19.03.2024), не експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг не перевищує щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний), складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ до дорожньо-транспортної пригоди від 19.03.2024 не відновлювались ремонтом, не мають наскрізної корозії, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини, та не мають пошкодження у вигляді деформації, відтак коефіцієнт фізичного зносу (Ез) даного автомобіля дорівнює нулю, а вартість матеріального збитку дорівнює вартості відновлювального ремонту. Щодо фіксування пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу, то на думку позивача, коефіцієнт фізичного зносу також не підлягає застосуванню, оскільки немає місце відновлення ремонтом складових частин кузова, кабіни, рами, а також немає корозійних руйнувань чи пошкоджень у вигляді деформації.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 долучено до матеріалів справи подані докази (в тому числі подані в судовому засіданні 24.07.2025); запропоновано позивачу надати розрахунок вартості відновлювального ремонту спірного автомобіля з урахування коефіцієнту фізичного зносу; запропоновано відповідачу надати копію апеляційної скарги, поданої у справі №296/2931/24; витребувано у Корольовського районного суду міста Житомира копію апеляційної скарги на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 16.04.2024 у справі №296/2931/24; оголошено перерву у судовому засіданні до 26.08.2025.
28.07.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на виконання протокольної ухвали суду від 24.07.2025 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про визначення коефіцієнту фізичного зносу колісного транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 .
05.08.2025 засобами поштового зв'язку на виконання протокольної ухвали суду від 24.07.2025 від Корольовського районного суду міста Житомира надійшла копія апеляційної скарги на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 16.04.2024 у справі №296/2931/24.
26.08.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" в системі "Електронний суд" було сформовано додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що наведені позивачем пояснення щодо "становища особи - ОСОБА_3 " безпідставні та не підтверджені жодним доказом, в той час як калькуляція може бути складена лише за наслідками огляду КТЗ в силу п. 8.5 Методики №142/5/2092, тим більше що в програму дані введені вручну користувачем. Щодо наданих позивачем 29.05.2025 фото, то відповідач зазначає, що жодне з них не містить дат їх створення, так само як і відомостей про те ким та за яких умов останні були зроблені. Також відповідач вказує, що автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , 13.08.2024 перереєстрований на ОСОБА_4 , в той час як згідно відомостей по авто Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , з сайту www.carvertical.com останній відчужено з пошкодженнями мінімальна вартість яких складає 501 долар США, що станом на 03.2024 становить 19 378,68 грн. Позивач вважає, що ОСОБА_1 не намагався приховати факт і обставини дорожньо-транспортної пригоди.
В судове засідання, призначене на 26.08.2025, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а відповідач проти позову заперечував та просить відмовити в його задоволенні.
Треті особи в судове засідання 26.08.2025 явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.
Так, ухвала суду від 25.07.2025 була надіслана ОСОБА_1 29.07.2025 на адресу, яка вказана у Єдиному державному демографічному реєстрі згідно відповіді №1326211 від 28.04.2025 ( АДРЕСА_1 ), та на адресу, вказану у постанові Корольовського районного суду м. Житомира від 16.04.2024 у справі №296/2931/24 ( АДРЕСА_2 ), рекомендованими листами з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштові відправлення №0610270765680 та №0610270765702 не були вручені ОСОБА_1 та були повернуті до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідками відділення поштового зв'язку від 19.08.2025 та від 05.08.2025 на відповідних конвертах.
ОСОБА_2 ухвала суду від 25.07.2025 була надіслана 29.07.2025 на адресу, яка вказана у Єдиному державному демографічному реєстрі згідно відповіді №1528325 від 30.06.2025 ( АДРЕСА_3 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштове відправлення №0610270765699 не була вручене ОСОБА_2 та було повернуте до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 08.08.2025 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днями вручення третім особам ухвали суду від 25.07.2025 є дати проставлення на довідках відділення поштового зв'язку відміток щодо причини повернення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №910/4911/25 по суті за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 долучено додаткові пояснення відповідача до матеріалів справи.
В судовому засіданні 26.08.2025 судом завершено розгляд справи №910/4911/25 по суті, та оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, яке буде проголошено 09.09.2025 о 11:30 год.
На проголошення судового рішення по справі №910/4911/25 представники учасників справи не з'явились.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.10.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" (страхувальник), укладено Поліс №217648820 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Поліс), предметом якого було страхування цивільно-правова відповідальності власника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо") автомобіля ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , пов'язаної з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Строк дії Полісу з 01.11.2023 по 31.10.2024 включно.
19.03.2024 близько 12 год. 45 хв. по вул. Синельниківська, 14, в м. Житомирі, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю автомобіля ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302, рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Passat, що призвело до механічних пошкоджень на транспортних засобах з матеріальними збитками, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 10.9, 2.10 "а" Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 16.04.2024, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18.09.2024, у справі №296/2931/24.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004 в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто станом на 19.03.2024.
21.03.2024 ОСОБА_2 (як власник пошкодженого автомобіля) звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (як страховика за Полісом цивільно-правової відповідальності власника автомобіля ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 ) із заявою про настання страхового випадку та із заявою про відшкодування збитку, заподіяного внаслідок ДТП за участю забезпеченого Полісом позивача транспортного засобу.
Частиною 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
26.03.2024 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 здійснив огляд пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , за участю ОСОБА_2 , про що було складено Протокол технічного огляду КТЗ від 26.03.2024. У вказаному Протоколі зафіксовано наступні пошкодження: 1) розлом заднього правого зовнішнього ліхтаря; 2) деформацію та розлом (приблизно 1,5 см) заднього бамперу; 3) деформацію кришки багажника у зоні розташування елементу жорсткості (приблизно 4 х 2 см). Крім того, у Протоколі також було зафіксовано наявність на автомобілі Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодження, що не відноситься до досліджуваного ДТП: пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу.
На підставі страхового акта №2354296-1 від 17.04.2024 та ремонтної калькуляції №2354296 від 27.03.2024 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Полісом, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів в розмірі 30 929,42 грн на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №23295 від 17.04.2024.
Згідно підпункту в) пункту 38.1.1. частини 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Водієм автомобіля ГАЗ 3302, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було самовільно залишено місце ДТП 19.03.2024, що стало підставою для визнання його винним у вчиненні, зокрема адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, у постанові від 18.09.2024 у справі №296/2931/24 Житомирський апеляційний суд, надаючи правові оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що він не намагався уникнути відповідальності за скоєне ним ДТП або приховати такий факт, зазначив, що об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у залишені місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад), а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. У даному випадку, ОСОБА_1 усвідомлював те, що вчинив ДТП, а тому мав негайно зупинити транспортний засіб та залишитись на місці пригоди, проте таких дій не вчинив, не повідомив орган чи підрозділ поліції про ДТП.
Таким чином, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" щодо не намагання ОСОБА_1 уникнути обов'язку із відшкодування шкоди, завданої спірною ДТП, були викладені у апеляційній скарзі ОСОБА_1 в межах справи №296/2931/24, та Житомирським апеляційним судом було надано їм оцінку, за наслідками якої прийнято постанову від 18.09.2024 про залишення без змін постанови Корольовського районного суду міста Житомира від 16.04.2024 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3 400,00 грн.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки Житомирським апеляційним судом було надано оцінку тим самим доводам та доказам щодо дій ОСОБА_1 після спричинення ним ДТП, що наводяться Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" в даній справі, у Господарського суду міста Києва відсутні правові підстави для їх повторної оцінки, оскільки це б поставило під сумнів остаточні судові рішення у справі №296/2931/24, що є недопустимим як в силу національного законодавства, так і міжнародного.
Більше того, за приписами частини 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:
33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;
33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;
33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як стверджує позивач, ні водієм ОСОБА_1 , ні страхувальником за Полісом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо") не було виконано наведених приписів 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо повідомлення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про настання спірної дорожньо-транспортної пригоди 19.03.2024. Такі твердження позивача підтверджується самим відповідачем, який у відзиві вказав, що про спірну ДТП дізнався лише після отримання ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 про відкриття провадження у справі №910/4911/25.
Отже, незалежно від мотивів та намірів ОСОБА_1 щодо залишення місця ДТП та відшкодування завданих збитків, незмінним залишається те, що він не зупинив транспортний засіб та не залишився на місці пригоди, не повідомив орган чи підрозділ поліції про ДТП, що є самовільним залишенням місця пригоди, а відтак у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" наявне право регресної вимоги до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов'язань. Ці правовідносини регулюються Главою 82 Цивільного кодексу України.
За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов'язання; збитки; причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; вина.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Статтями 1166, 1167 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України.
За приписами частин 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У даній справі позивач вказує, що збитки були завдані протиправною дією працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" при виконанні ним своїх трудових обов'язків.
Перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" станом на дату настання ДТП встановлене Корольовським районним судом міста Житомира у постанові від 16.04.2024 у справі №296/2931/24 та не заперечувалось відповідачем у відзиві. Навпроти, Товариство з обмеженою відповідальністю "Престо" повідомило суд, що трудові відносини між відповідачем та ОСОБА_1 припинено з 02.09.20.24 (тобто через більш як півроку після настання спірної ДТП) згідно наказу №53-к від 02.09.2024.
Факт неправомірних дій ОСОБА_1 , що мали своїм наслідком завдання автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , збитків, встановлений постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 16.04.2024, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18.09.2024, у справі №296/2931/24, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Заперечення відповідача щодо позову фактично звелись до тверджень про ненадання позивачем належних доказів розміру завданих збитків автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо", є акт виконаних ремонтних робіт з ремонту пошкодженого автомобіля та/або звіт про оцінку майна.
Крім того, відповідач вказує, що позивач при визначені розміру страхового відшкодування за Полісом мав визначити розмір завданої автомобілю Volkswagen Passat шкоди із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Щодо розміру завданих автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок спірної ДТП збитків, то суд відзначає, що визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
На підтвердження розміру завданих автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , збитків позивачем було надано:
- заяву ОСОБА_2 21.03.2024, в якій власником авто викладено опис (відмічено на графічному зображенні автомобіля) пошкоджень спірного транспортного засобу (заднього правого ліхтаря, кришки багажника в правій частині та заднього бамперу у правій частині);
- Протокол огляду транспортного засобу від 26.03.2024, в якому зафіксовано пошкодження спірного авто, в тому числі із здійсненням фото фіксації;
- ремонтну калькуляцію №2354296 від 27.03.2024, складену в комп'ютерній програмі Audatex;
- схему місця ДТП, складену працівником поліції, в якій також вказані пошкодження спірного транспортного засобу (задня права фара, кришка багажника, задній бампер), а також довідку Національної поліції України №3024080547441885;
- складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Фаворит-Ассистанс" звіт про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу вих. №43756 від 27.07.2025, згідно якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 19.03.2024 дорівнює 0;
- заяву потерпілої особи про виплату страхового відшкодування від 21.03.2024, в якій власник авто просив виплати страхове відшкодування на його рахунок;
- платіжну інструкцію в національній валюті №23295 від 17.04.2025 на суму 30 929,42 грн, з якого вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" було перераховано ОСОБА_2 кошти у розмірі 30 929,42 грн в якості виплати страхового відшкодування.
Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" про неналежність такого доказу як Протокол огляду транспортного засобу від 26.03.2024, то, по-перше, суд відзначає, що огляд пошкодженого автомобіля як правило здійснюється протягом кількох днів після настання ДТП (а не в той же день), а відтак огляд автомобіля 26.03.2024 після настання 19.03.2024 ДТП жодним чином не свідчить про не належність такого доказу.
По-друге, огляд автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював Фізична особа-підприємець Журавель Олександр Миколайович, основним видом діяльності якого згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є оцінювання ризиків та завданої шкоди.
Кваліфікація ОСОБА_3 підтверджується Кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача №6572, виданим Фондом державного майна України та Українським центром післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" 13.12.2008, Свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №7353, виданим Фондом державного майна України 13.03.2009, Посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача серії МФ №0875-ПК, виданим Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Формула Вартості" 22.02.2023, Сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності №318/2023, виданим Фондом державного майна України 31.05.2023.
Таким чином, огляд автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , за наслідками якого було складено Протокол огляду транспортного засобу від 26.03.2024, здійснювався професійним суб'єктом оціночної діяльності із досвідом роботи у цій сфері понад десять років. Тобто Протокол огляду транспортного засобу від 26.03.2024 складений належним суб'єктом, кваліфікація якого є підтвердженою.
Водночас цивільно-правові підстави виконання Фізичною особою-підприємцем Журавлем Олександром Миколайовичем такого огляду спірного авто (наявність трудових відносин із позивачем чи укладення безпосередньо із ним чи опосередновано правочину про надання відповідних послуг та ін.) не мають жодного значення для висновку про належність такого доказу як Протокол огляду транспортного засобу від 26.03.2024.
Отже, Фізичною особою-підприємцем Журавлем Олександром Миколайовичем було проведено огляд пошкодженого авто, здійснено фотофіксацію цих пошкоджень та складено Протокол огляду транспортного засобу від 26.03.2024, натомість посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" на огляд авто Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , лише зі спливом 6 (а не секми) календарних днів (два з яких були вихідними), відсутність доказів наявності правовідносин між позивачем та Журавльом О.В. та відсутність доказів фотофіксації пошкоджень саме у дату огляду авто (неможливість встановлення з фото дати їх виготовлення) є лише абстрактними припущеннями, які не спростовують самого факту завдання шкоди та фіксації такої шкоди належним суб'єктом.
На підставі даного Протоколу огляду транспортного засобу від 26.03.2024 позивачем було розраховано розмір завданої автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , шкоди з використанням комп'ютерної програми Audatex.
Визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у комп'ютерній програмі Audatex та виплата страхового відшкодування на підставі такої калькуляції є усталеною практикою, а відповідна калькуляція визнається судами належним доказом розміру завданого збитку, що підтверджується постановами Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 464/917/20, від 03.04.2019 у справі №758/4854/16-ц, від 05.09.2018 у справі №222/1/16-ц, від 24.04.2018 у справі №910/9030/17).
Зокрема навіть професійні суб'єкти оціночної діяльності при визначенні розміру матеріального збитку, завданого колісному транспортному засобу, використовують програму Audatex, а відповідна калькуляція приєднується до звіту про оцінку, оскільки її використання рекомендоване п. 59 Переліку рекомендованих-1 нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури-2 та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням-3 (Додаток 6 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженого, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003).
Внесення користувачем у комп'ютерну програму Audatex вихідних даних є необхідною умовою для обрахунку вартості відновлювального ремонту КТЗ, що обумовлене специфікою роботи із такою комп'ютерною програмою.
Наявна у справі ремонтна калькуляція №2354296 від 27.03.2024 складена з використанням програми Audatex, містить дані про характер пошкоджень, заподіяних транспортному засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , містить чіткий опис пошкоджень автомобіля (перелік яких відповідає переліку, вказаному у Протоколі), а також перелік та характер робіт і способів усунення механічних пошкоджень.
Судом у вказаній калькуляції не виявлено ознак завищення вартості робіт з відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 (наприклад, включення деталей та/або робіт, які не є необхідними для виконання відновлювального ремонту), в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Престо" про такі робот не вказувало, а лише формально посилалось на неналежність такого доказу.
Зокрема до відновлювального ремонту не включено податок на додану вартість, а страхова виплата була перерахована безпосередньо потерпілій особі - ОСОБА_2 , що нівелює необхідність доведення позивачем факту виконання ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 . Суд звертає увагу відповідача, що потерпіла особа має право на компенсацію завданої її майну шкоди в незалежності від того чи планує вона відновлювати ремонтом своє майно.
Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" про необхідність врахування коефіцієнта фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки останній містив пошкодження, до настання спірної ДТП, то суд зазначає наступне.
Перш за все, поза увагою суду не залишилась та обставина, що відповідач, заперечуючи належність такого доказу як Протокол від 26.03.2024, аргументуючи свою правову позицію, сам посилається на нього в якості доказу існування пошкоджень спірного автомобіля, непов'язаних із спірною ДТП, що є суперечливою поведінкою.
Попри наведене, пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика), передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до Свідоцтва серії НОМЕР_4 про державну реєстрацію транспортного засобу рік випуску автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , - 2018, а відтак на дату ДТП (19.03.2024) строк його експлуатації не перевищував 7 років (строк експлуатації автомобіля становив менше 6 років та 3 місяців).
Водночас із загального правила пункту 7.38 Методики у пункті 7.39 Методики зазначено виключення.
Так, згідно п. 7.39 Методики винятками стосовно використання зазначених вимог є:
а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);
б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини));
в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;
г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики;
ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.
Із наведених положень Методики вбачається, що не будь-яке пошкодження колісного транспортного засобу є підставою для застосування при визначенні вартості відновлювального ремонту коефіцієнту фізичного зносу. Зокрема не підлягає врахуванню коефіцієнт, якщо пошкодження підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики.
Згідно пункту 1.6 розділу I цієї Методики експлуатаційне пошкодження - пошкодження, що утворилося внаслідок експлуатації КТЗ й обумовлене його експлуатаційним зносом (зміною первісних властивостей) та умовами експлуатації. До експлуатаційних пошкоджень належать прості деформації складових частин кузова, кабіни, що характеризуються плавними формами, легко піддаються ремонту та розташовані у легкодоступних місцях, які виникли в процесі експлуатації КТЗ, сколювання лаку пофарбованого покриття (далі - ЛФП) на лицьових поверхнях кузова, пошкодження ЛФП внаслідок тертя з ущільнювачами. Загальна площа деформації (деформацій) не повинна перевищувати 1,0 кв.дм. До експлуатаційних пошкоджень у вигляді простої деформації складових кузова, кабіни КТЗ належать деформації, які виникли від тиску будь-яких предметів чи тіла людини (вм'ятини від рук, від падіння граду, каштанів і подібних за розмірами і масою предметів, від дрібних камінців під час руху КТЗ тощо);
Як вбачається із Протоколу від 26.03.2024, на автомобілі Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , були наявні пошкодження, що не відноситься до досліджуваного ДТП: пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу. Дані пошкодження не відновлювались ремонтом, що виключає можливість застосування виключення, передбаченого підпунктом б) пункту 7.39 Методики. Також у Протоколі не зафіксовано деформації переднього бамперу, тим більше такої, що б перевищувала 1,0 кв.дм.
Таким чином, пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу (легко піддаються ремонту та розташовані у легкодоступному місці) вважається експлуатаційним пошкодженням, яке не має своїм наслідком застосування при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , коефіцієнту фізичного зносу.
До аналогічного висновку дійшов оцінювач Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Фаворит-Ассистанс" у звіті про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу вих. №43756 від 27.07.2025, згідно якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 19.03.2024 дорівнює 0.
Щодо тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" про обов'язковість для визначення розміру страхового відшкодування складення звіту суб'єктом оціночної діяльності, то суд зазначає, що з аналізу ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
Водночас статтею 37 Закону №1961-ІУ від 01.07.2004 передбачено вичерпний перелік правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, серед яких не передбачено такої, як відсутність звіту про оцінку майна (майнової шкоди).
Такий підхід судів у спорах, в яких підлягає визначенню розмір страхового відшкодування, є усталеною судовою практикою та знайшов своє відображення, зокрема у постановах Вищого господарського суду України від 30.01.2013 у справі №5011-35/11156-2012, від 13.05.2013 у справі №5011-50/17051-2012, від 14.05.2013 у справі №5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 у справі №910/3655/13, від 12.11.2013 у справі №905/4194/13, у постановах Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі №910/2820/13, від 05.05.2014 у справі №910/133/14, від 10.12.2014 у справі №910/21118/14, від 02.03.2015 у справі №910/24276/14, від 20.06.2017 у справі №910/22886/16, у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у справі №904/4992/13, у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі №908/29/15-г. Тобто такий підхід застосовується всіма судами (незалежно від інстанції та територіального розташування) вже понад десять років.
Щодо посилань Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" на оголошення про продаж автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , з сайту www.carvertical.com, в якому було вказано, що пошкодження спірного автомобіля мінімальні і складають 501 долар США, що станом на березень 2024 року становило 19 378,68 грн, то суд відзначає, що, по-перше, із даного оголошення не вбачається, що вартість матеріального збитку була оцінена суб'єктом оціночної діяльності (на необхідності чого неодноразово наголошував відповідач по відношенню до наданих позивачем доказів).
По-друге, дане оголошення не може бути визнане судом достовірним доказом, оскільки продавець товару завжди зацікавлений в отриманні найбільшої ціни при його відчуженні та відповідно зацікавлений у применшенні завданої такому товару шкоди.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
В свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" не надано жодних належних та достовірних доказів на противагу наданим позивачем доказам на спростування вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 (незважаючи на пропозицію суду надати власний розрахунок розміру шкоди в судовому засіданні 26.06.2025). Наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю "Престо" не було позбавлене можливості надати суду складений на його замовлення звіт про оцінку майна (майнової шкоди), який міг бути складений на підставі наявних в матеріалах справи фотографій пошкодженого транспортного засобу (складення таких звітів на підставі фотографій у сфері правовідносин страхування є усталеною практикою).
Фактично відповідач проігнорував приписи ст.ст. 3, 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають змагальність сторін і обов'язок доведення обставин на які посилається, не лише позивача, а й відповідача. Тобто вся правова позиція відповідача зводиться до голослівних зауважень щодо поданих позивачем доказів без надання будь-яких доказів, наприклад, звіту про оцінку завданого матеріального збитку транспортному засобу Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , чи власної ремонтної калькуляції ціни ремонту по системі Audatex (яка може бути складена на підставі фото пошкодженого автомобіля).
Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, суд, застосовує стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , склала 30 929,42 грн.
Причино-наслідковий зв'язок між завданими збитками та протиправною поведінкою полягає у тому, що ОСОБА_1 , який станом на дату ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем та виконував свої трудові обов'язки (що відповідачем не заперечувалось у відзиві), було порушено п.п. 10.9, 2.10 "а" Правил дорожнього руху, внаслідок чого було спричинено ДТП, у результаті якої завдано матеріальної шкоди автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, то відповідно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" наявний обов'язок відшкодувати завдану шкоду у розмірі 30 929,42 грн.
Доказів відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю "Престо" збитків в розмірі 30 929,42 грн матеріали справи не місять, а відповідачем суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" підлягає задоволенню повністю із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" відшкодування шкоди у розмірі 30 929,42 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.
Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 78, 79, 80, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престо" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1; ідентифікаційний код 31286469) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) відшкодування шкоди у розмірі 30 929 (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 42 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 09.09.2025.
Суддя Р.В. Бойко