ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/10048/25
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт»
до Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз»
про стягнення 1 141 470.04 грн
Суддя Привалов А.І.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Хеліпорт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз» про стягнення 1 141 470,04 грн, з яких: 202 621,28 грн - 3% річних та 938 848,76 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати заборгованості, стягнутої рішенням суду, за Договором поставки № 940 від 31.08.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, в ухвалі суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін.
05.09.2025 через систему «Електронний суд» на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державну казначейську службу України.
Розглянувши клопотання відповідача, які містяться у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, з положень ст.50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Дослідивши матеріали справи та ураховуючи предмет і підстави, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України, оскільки з наведених відповідачем у заяві аргументів щодо залучення третьої особи не вбачається, що рішення суду у даній справі матиме безпосередній вплив на права або обов'язки вказаної особи.
При цьому, суд звертає увагу, що інформацією про стан виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки від 19.07.2013 у справі № 901/2028/13 має володіти і сам відповідач, а не тільки Державна казначейська служба України.
Крім того, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів позову, справа є малозначною, у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, не є складною, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 250 ГПК України, у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приписами ч. 5, 6, 7 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд при відкритті провадження у справі визнав дану справу малозначною та ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін
При цьому, у поданому відповідачем клопотанні щодо розгляду справи з повідомленням сторін належним чином обґрунтованих підстав для виклику представників у судове засідання не наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі та те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд приходить до висновку, що зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення.
Крім того, не є обмеженням доступу до правосуддя застосування норм Господарського процесуального кодексу України, якими суду надано право відносити той чи інший спір до категорії малозначних справ.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити в задоволенні клопотань Акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз» про залучення третьої особи та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.І. Привалов