Рішення від 04.09.2025 по справі 910/6310/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2025Справа № 910/6310/24 (369/2813/24)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (03189, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок, 73а, інше, приміщення 1,2; ідентифікаційний код: 41228141)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (м. Київ, 03150, вул. Івана Федорова, буд. 10, оф. 1а)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 910/6310/24

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що сумлінно виконувала умови кредитного та іпотечного договорів, а коли виникали труднощі з внесенням чергового платежу завжди повідомляла про це Банк. Жодних листів від Банку щодо невиконання умов кредитного або іпотечного договорів на адресу ОСОБА_1 не надходило, жодних повідомлень про заборгованість з Банку також не надходило. Втім, на початку січня 2024 року позивачу стало відомо, що її будинок та земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.10.2020. Однак, позивач вказує, що не знає ОСОБА_2 , не укладала з даною особою жодних правочинів та не надавала вказаній особі прав та доручень на вчинення будь-яких дій.

Таким чином, позивач вказує, що такі дії Банку та ОСОБА_2 порушують права ОСОБА_1 та створили таку ситуацію, коли майно вибуло із законного володіння власника не з її волі іншим шляхом.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відзиві відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що він є добросовісним власником спірного майна на підставі укладених 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки.

При цьому, відповідач посилається на те, що 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" укладено договір №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018.

Також, 07.09.2020 ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" укладено договір №1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. за реєстровим номером 1072.

На момент проведення позасудового врегулювання шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем в порядку, передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", у позивача була наявна прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 344 719 грн. 43 коп.

Крім того, відповідач посилається на те, що 09.09.2020 ОСОБА_1 отримано вимогу про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку"), про що залишила особистий запис на даній вимозі. В подальшому, як стверджує відповідач, ОСОБА_1 надала ТОВ "ФК "Інвестандарт" заяву від 09.10.2020, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. за реєстровим номером № 2049, в якій зазначила, що не заперечую проти звернення стягнення за договором іпотеки.

Відтак, на переконання відповідача, були дотримані вимоги законодавства в частині реєстрації права власності на предмет іпотеки, відсутні факти порушення права позивача, у зв'язку з чим, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії процедуру реструктуризації боргів боржника, введеної ухвалою суду від 13.06.2024 перебуває справа № 910/6310/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому позивач просить суд:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 ; паспорт: НОМЕР_3 , виданий Балаклійським РВГУМВС України в Харківській обл.) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.07.2008 року).

- скасувати Державну реєстрацію прав ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме щодо: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2024 відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи вирішено провести в порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 29.04.2024.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.01.2025 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.03.2025 цивільну справу № 369/2813/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння передано на розгляд до Господарського суду міста Києва де перебуває справа № 910/6310/24 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану справу передано для розгляду судді Стасюка С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 прийнято справу № 910/6310/24 (369/2813/24) в межах розгляду справи № 910/6310/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Підготовче засідання призначено на 22.05.2025.

22.05.2025 до Господарського суду міста Києва подані через електронний суд та безпосередньо через канцелярію суду надійшли клопотання представника позивача про витребування доказів та про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 задоволено клопотання представники позивача ОСОБА_3 про витребування доказів. Витребувано у ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" оригінал вимоги про усунення порушень від імені ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" з надписом здійсненим Данильчук Т.М. про отримання такої вимоги від 09.09.2020 року та оригінал заяви про згоду на зверненні стягнення на майно написаної від імені ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 09.10.2020 року засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 матеріали, які засвідчують справжність посвідчення нею заяви про згоду на звернення стягнення на майно написаної від імені ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 09.10.2020 року, а також другий екземпляр даної заяви, який має зберігатись в матеріалах нотаріальної справи. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 до участі у справі № 910/6310/24 (369/2813/24) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Відкладено підготовче засідання на 29.05.2025.

29.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача про призначення експертизи, а також, докази направлення третім особам позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" виконати вимоги ухвали суду від 22.05.2025 та надати оригінал вимоги про усунення порушень від імені ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" з надписом здійсненим Данильчук Т.М. про отримання такої вимоги від 09.09.2020 року та оригінал заяви про згоду на зверненні стягнення на майно написаної від імені Данильчук Т.М. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 09.10.2020 року засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (м. Київ, 03150, вул. Івана Федорова, буд. 10, оф. 1а) виконати вимоги ухвали суду від 22.05.2025 та надати матеріали, які засвідчують справжність посвідчення нею заяви про згоду на звернення стягнення на майно написаної від імені ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 09.10.2020 року, а також другий екземпляр даної заяви, який має зберігатись в матеріалах нотаріальної справи. Відкладено підготовче засідання на 26.06.2025.

13.06.2025 до Господарського суду міста Києва від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 надійшли пояснення із доданою копією реєстру для реєстрації нотаріальних даних.

26.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 відкладено підготовче засідання на 31.07.2025, крім того, даною ухвалою також було витребувано у приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 всі наявні документи реєстраційної справи на підставі яких за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (03189, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок, 73а, інше, приміщення 1,2; ідентифікаційний код: 41228141), було зареєстровано право власності на житловий будинок - розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Польова, буд. 18 та земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Польова, земельна ділянка 18, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, зокрема:

нотаріального округу ОСОБА_7, номер запису про право власності 38635009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557248932224;

- зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, номер запису про право власності 38635229, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557009132224.

08.07.2025 до Господарського суду міста Києва від приватного нотаріуса ОСОБА_7 на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2025 надійшов лист, в якому повідомлено про неможливість надання витребуваних судом документів, оскільки, вони були вилучені на підставі ухвали Печерського районного суду у справі № 757/13940/23-к від 12.04.2023, копію відповідної ухвали та копію протоколу обшуку від 05.05.2023 було долучено до даного листа.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 відкладено підготовче засідання на 14.08.2025. Повторно витребувано у приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 всі наявні документи реєстраційної справи на підставі яких за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (03189, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок, 73а, інше, приміщення 1,2; ідентифікаційний код: 41228141), було зареєстровано право власності на житловий будинок - розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, зокрема:

- зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, номер запису про право власності 38635009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557248932224;

Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 належним чином засвідчені копії нотаріальної справи на підставі яких були посвідчені укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будинку від 16.10.2020, зареєстровано в реєстрі за № 2159 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2020, зареєстровано в реєстрі за № 2160.

Витребувано у ОСОБА_2 докази здійснення оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" за придбане майно за договором купівлі-продажу будинку від 16.10.2020 та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2020, а також, докази (акт, тощо)/пояснення наявності у ОСОБА_2 оригіналу вимоги про усунення порушень від імені ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" з надписом здійсненим ОСОБА_1 про отримання такої вимоги від 09.09.2020 року та оригіналу заяви про згоду на зверненні стягнення на майно написаної від імені ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 09.10.2020 року засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

08.08.2025 до Господарського суду міста Києва від приватного нотаріуса ОСОБА_7 на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2025 надійшла відповідь, в якій повідомлено, що для реєстрації права власності на земельну ділянку та житловий будинок, що на ній знаходиться заявником були надані оригінали документів, а саме: договір № 1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги посвідчений 07.09.2020, документи на ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", паспорт директора ОСОБА_4 . Також, зазначено, що по протоколу оригінали документів, які подавали для реєстрації майна не залишаються в реєстратора, а скануються в ДРРП та повертаються власнику.

В реєстраційній справі зберігаються оригінали заяв поданих для державної реєстрації, яка була вилучена згідно ухвали Печерського районного суду у справі № 757/13940/23-к від 12.04.2023.

13.08.2025 до Господарського суду міста Києва від представник відповідача адвоката Ігоря Ліщишина на виконання вимог ухвали суду надійшли пояснення, до якої була додана копія довідки ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 12.08.2025 та копія оборотно-сальдової відомості від 12.08.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/6310/24 (369/2813/24) призначено на 04.09.2025. Повторно витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 належним чином засвідчені копії нотаріальної справи на підставі яких були посвідчені укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будинку від 16.10.2020, зареєстровано в реєстрі за № 2159 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2020, зареєстровано в реєстрі за № 2160. Витребувані судом докази необхідно подати у строк до 01.09.2025, а за їх відсутності (неможливості їх подання) - мотивовані пояснення з цього приводу.

У судовому засіданні 04.09.2025 представник третьої особи-1 - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" просив суд про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи з метою формування правової позиції.

Суд заслухавши пояснення представника третьої особи критично оцінив його усне клопотання, оскільки, в ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" було достатньо часу в рамках підготовчого засідання для формування своєї правової позиції, більш того, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси у судовому процесі. Відповідно наявність ордеру на представництво адвокатом Ваніним В.В. інтересів ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" датованого 04.09.2025 на переконання суду не є підставою для відкладення розгляду справи, а є виключно волевиявленням учасника справи (третьої особи-1) на надання чи ненадання повноважень тій чи іншій особі на представництво її інтересів та свідчить виключно про відношення та зацікавленість такого учасника справи - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" у її розгляді.

Крім того, суд відзначає, що третя особа-1 не була позбавлена права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 ГПК України, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 -IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необґрунтованість усного клопотання представника третьої особи-1 про відкладення розгляду справи та відповідно відмову у його задоволенні.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про його задоволення.

Представники відповідача та третьої особи-1 заперечили щодо задоволення позову та просили суд відмовити в його задоволенні.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи у судовому засіданні 04.09.2025 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи-1, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12, з урахуванням внесення змін та доповнень до даного договору, зокрема:

21.01.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до п. 5.17. договору кредиту, який викладено у наступній редакції: "5.17. В строк до 21.02.2019 року (включно) забезпечити укладання між ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315) та Банком іпотечного договору щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 256,0 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1341717532224), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та належить на праві власності ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315)".

18.02.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до п. 5.17. договору кредиту, який викладено у наступній редакції: "5.17. В строк до 21.04.2019 року (включно) забезпечити укладання між ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315) та Банком іпотечного договору щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 256,0 кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1341717532224), розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ,та належить на праві власності ПВКП "БРАТИНА" (код в ЄДРПОУ 23516315) ".

18.06.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до п. 4.2. договору кредиту, який викладено у наступній редакції: "4.2. Позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом не пізніше 13 (тринадцятого) календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти були нараховані. Останнє погашення процентів здійснюється не пізніше дати повернення кредиту, що вказана в п. 1.1.5. даного Договору".

Так, відповідно пп. 1.1.1. договору кредиту загальний розмір кредиту становить 2 300 000,00 (два мільйони триста тисяч) грн. 00 коп.; дата повернення кредиту 21.12.2028 року (пп. 1.1.5. договору).

Разом з тим, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 22.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають із договору про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, а також всіх майбутніх додаткових договорів та угод до них, укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до умов якого іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит в сумі 2 300 000,00 грн, в строк до 21 грудня 2028 року, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 24 % річних, або у розмірі 27 % річних у разі невиконання іпотекодавцем п. 5.17 кредитного договору, можливі пені та штрафи, комісії та інші платежі у розмірах та на умовах, визначених Кредитним договором.

За умовами п. 1.4. договору, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця, є:

- житловий будинок АДРЕСА_4 та

- земельна ділянка, кадастровий номер 3222485901:01:033:0043, площею 0,1 га., призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Житловий будинок належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 16.07.2018 року Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, за реєстровим номером № 2758.

Право власності на житловий будинок зареєстроване за іпетекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 27060978, що підтверджується Витягом (індексний номер 131027037), виданим 16.07.2018 Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, (реєстраційний номер об'єкта 1557248932224).

Земельна ділянка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 16.07.2018 року Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, за реєстровим номером № 2759.

Право власності на земельну ділянку зареєстроване за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 27060999, що підтверджується Витягом (індексний номер 131027182), виданим 16.07.2018 Верповською О.В., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, (реєстраційний номер об'єкта 1557009132224).

Позивач зазначає, що сумлінно виконувала умови кредитного та іпотечного договорів, а коли виникали труднощі з внесенням чергового платежу завжди повідомляла про це Банк. Жодних листів від Банку щодо невиконання умов кредитного або іпотечного договорів на адресу ОСОБА_1 не надходило, жодних повідомлень про заборгованість з Банку також не надходило.

В той час, на початку січня 2024 року позивачу стало відомо, що її будинок та земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.10.2020.

Однак, позивач вказує, що не знає ОСОБА_2 , не укладала з даною особою жодних правочинів та не надавала вказаній особі прав та доручень на вчинення будь-яких дій.

У свою чергу, відповідач вказує, що він є добросовісним власником спірного майна на підставі укладених 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_9. за № 2159 та № 2160.

При цьому, у поданому відповідачем відзиві вказано, що 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор) укладено договір №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018.

ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" на момент укладення договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки було включене до Державного реєстру фінансових установ (дата реєстрації 22.03.2017) та мало ліцензію на здійснення факторингових операцій від 09.06.2017 (розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.06.2017 № 2444).

Як про це вказано у відзиві, на момент проведення позасудового врегулювання шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем в порядку, передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", у позивача була наявна прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 344 719 грн. 43 коп.

За твердженнями відповідача, 09.09.2020 ОСОБА_1 отримано вимогу про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку"), про що залишила особистий запис рукою на 3 сторінці даного документа, зазначивши наступне:

"Вимогу отримала особисто, суму боргу визнаю, з текстом вимоги ознайомлена особисто, проти звернення стягнення ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не заперечую. ОСОБА_1 , підпис, 09.09.2020".

В подальшому, як стверджує відповідач, ОСОБА_1 надала ТОВ "ФК "Інвестандарт" заяву від 09.10.2020, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. за реєстровим номером № 2049, в якій зазначила наступне:

" ОСОБА_5 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу як фізичного так і морального, добровільно, без будь-якого тиску з боку інших осіб цією заявою стверджую, що мною 09 вересня 2020 року була отримана вимога про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт", код ЄДРПОУ 41228141, місцезнаходженням якого є: 03056, м. Київ, провулок Індустріальний, будинок 23, офіс 301, в особі Директора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 16 червня 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО: НОМЕР_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .

Також цією заявою стверджую, що не заперечую проти звернення стягнення за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. 22 грудня 2018 року за реєстровим № 1503 на предмет іпотеки, земельну ділянку площею 0.1 га кадастровий номер земельної ділянки: 3222485901:01:033:0043, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та розташований на ній житловий будинок під номером АДРЕСА_2 житловою площею 146.0 кв.м загальною площею 389,5 кв.м., Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестстандарт", згідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку"".

12.10.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" було зареєстровано право власності на предмет іпотеки (вказане підтверджується п. 2 договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, укладених 16.10.2020 між ТОВ "ФК "Інвестстандарт" та ОСОБА_2 ).

Так, з огляду на викладене, в ході розгляду даної справи підлягають встановленню або ж спростуванню обставини вибуття спірного майна з володіння позивача не з її волі, правомірність набуття права власності ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор, іпотекодердатель) спірного майна та відповідно наявність правових підстав для подальшого його відчуження ОСОБА_2

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (статті 15, 16 ЦК України).

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб у межах заявлених ними вимог.

У частині другій статті 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з'ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При зверненні до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19 лютого 2009 року справі "Марченко М. В. проти України", заява № 4063/04) у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо "права" як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; мова повинна йти про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи є відповідні позовні вимоги у справі.

Фактично спірні правовідносини виникли з приводу того, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем укладеного з банком кредитного договору утворилася заборгованість, вимоги за яким в подальшому були відступлені. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором новий кредитор звернув стягнення на предмет іпотеки, та в подальшому відчужив майно третій особі (відповідачу).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

При цьому у статті 575 ЦК України наведено окремі види застав та вказано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Отже, іпотека є особливим видом застави, за яким виконання зобов'язань забезпечується виключно нерухомим майном. Іпотека регулюється не лише загальним законодавством - ЦК України, Законом України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу", а й спеціальним - Законом № 898-ІV.

Так, згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор) укладено договір №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, відповідно до додатку № 1 до договору (реєстр договорів, Права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договором) договір про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, позичальник/боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості, на день підписання договору становить 2 712 579, 97 грн.

Також, 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" укладено договір №1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. за реєстровим номером 1072. Відповідно до додатку № 1 до договору (реєстр договорів, Права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договором) іпотечний договір 22.12.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. за реєстровим номером 1503.

Відтак, з 07.09.2020 кредитором за кредитним договором та договором іпотеки є ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону).

Як про це вказувалося вище, та що у свою чергу встановлено судом, 22.12.2018 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. за реєстровим номером 1503.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають із договору про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, а також всіх майбутніх додаткових договорів та угод до них, укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до умов якого іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит в сумі 2 300 000,00 грн, в строк до 21 грудня 2028 року, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 24 % річних, або у розмірі 27 % річних у разі невиконання іпотекодавцем п. 5.17 кредитного договору, можливі пені та штрафи, комісії та інші платежі у розмірах та на умовах, визначених Кредитним договором.

В пункті 2.1. договору визначені права іпотекодержателя, зокрема:

- пп. 2.1.7 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право відступати права за цим договором третім особам без отримання згоди іпотекодавця та права вимоги за кредитним договором, письмово повідомивши іпотекодавця у п'ятиденний строк про такі відступлення.

Правочин про відступлення прав за цим договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

- у випадку виникнення права звернення стягнення (у тому числі достроково) на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до чинного законодавства України та цього договору (пп. 2.1.10.);

- звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобов'язання (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору, забезпеченого іпотекою за цим договором), воно не буде виконане та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та кредитним договором (пп. 2.1.12.);

- застосувати способи позасудового врегулювання в порядку, передбаченому чинним законодавство України (у тому числі згідно зі ст. 37 та ст. 38 Закону України "Про іпотеку") (пп. 2.1.13.).

Підпунктом 2.2.1. п. 2.2. договору передбачено, що іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити іпотекодавця про відступлення прав за цим договором і за кредитним договором, передбачене пп. 2.1.7 п. 2.1. цього договору.

В той час, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення іпотекодержателем - ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" іпотекодавця - ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за цим договором третім особам в даному випадку ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" про таке відступлення, як це визначено пп. 2.2.1. п. 2.2 та пп. 2.1.7 п. 2.1. договору іпотеки, що є порушенням погоджених сторонами умов договору.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Натомість, судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" в порушення імперативної норми ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" не було надіслано письмову вимогу іпотекодавцю - ОСОБА_1 .

За твердженнями відповідача така вимога про усунення порушення, а саме, сплату простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 344 719 грн. 43 коп. (в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку"), 09.09.2020 отримана ОСОБА_1 особисто, про що на вказаній вимозі міститься напис із підписом.

Більш того, як стверджує відповідач, в подальшому ОСОБА_1 надала ТОВ "ФК "Інвестандарт" заяву від 09.10.2020, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. за реєстровим номером № 2049, в якій зазначено, що ОСОБА_1 не заперечує щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

У свою чергу, суд критично оцінює означені вище вимогу та заяву, з огляду на наступне.

Укладаючи 07.09.2020 між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (новий кредитор) договір №1К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за договором про споживчий кредит, в додатку № 1 до договору (реєстр договорів, Права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договором) договір про споживчий кредит Готівка 50/50 №РЕФ/44/СК/12 від 22.12.2018, позичальник/боржник ОСОБА_1 , було визначено, що загальна сума заборгованості, на день підписання договору становить 2 712 579, 97 грн.

В той час, у вимозі датованій 09.09.2020, тобто, 2 днями пізніше, заборгованість за кредитним договором уже становить 3 344 719, 43 грн.

Більш того, 09.10.2020, тобто, через 30 днів сама ОСОБА_1 надала ТОВ "ФК "Інвестандарт" заяву посвідчену саме приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. (13.06.2025 до суду нотаріуса надійшли пояснення із доданою копією реєстру для реєстрації нотаріальних даних, в яких зазначено, що особу ОСОБА_1 нею було встановлено).

При тому, саме приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. 16.10.2020 посвідчено укладені між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" та ОСОБА_2 16.10.2020 договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки.

Крім того, слід також відзначити, що у підготовчих засіданнях під час розгляду клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, судом з'ясовувалась наявність у сторін оригіналів даних вимоги та заяви, на що представник відповідача - адвокат ОСОБА_10 повідомив про наявність оригіналів даних вимоги та заяви.

У підготовчому засіданні 31.07.2025 позивач - ОСОБА_1 під фіксацію заявила, що походження даних вимоги та заяви їй не відоме, підписи на них позивач не вчиняла.

Суд вказує, що уповноважений представник ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" жодного разу у підготовчі засідання не з'являвся, правом на подання письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення щодо позову Товариство не скористалося, оригіналів вимоги та заяви, які витребовувались неодноразово ухвалами суду ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" надано не було. Більше того, пояснень про передачу оригіналів відповідних документів відповідачу третьою особою-1 також надано не було. Всі ухвали суду, які направлялися ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" поверталися неврученими із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі, щоб свідчив би про передачу ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" ОСОБА_2 оригіналу вимоги про усунення порушень від імені ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" з надписом здійсненим ОСОБА_1 про отримання такої вимоги від 09.09.2020 року та оригіналу заяви про згоду на звернення стягнення на майно написаної від імені ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 09.10.2020 року засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

В той час, тільки після того, як ухвалою від 31.07.2025 поміж іншого було витребувано у ОСОБА_2 докази здійснення оплати на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" за придбане майно за договором купівлі-продажу будинку від 16.10.2020 та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2020, а також, докази (акт, тощо)/пояснення наявності у ОСОБА_2 оригіналу вимоги від 09.09.2020 року та оригіналу заяви про згоду на зверненні стягнення на майно від 09.10.2020 року, 13.08.2025 від представник відповідача адвоката Ігоря Ліщишина надійшли пояснення, в яких вказано, що вищевказані документи були добровільно надані продавцем (ТОВ "ФК "Інвестстандарт") покупцю ( ОСОБА_2 ) на прохання останнього після виникнення спору у даній справі, оскільки, задоволення спору у даній справі нестиме несприятливі наслідки і для, ТОВ "ФК "Інвестстандарт". Вказані оригінали документів підлягають поверненню ТОВ "ФК "Інвестстандарт" після набрання законної сили рішенням у даній справі. До пояснень була також додана копія довідки ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 12.08.2025 та копія оборотно-сальдової відомості від 12.08.2025 щодо здійснення ОСОБА_2 оплати за договорами купівлі-продажу.

У підготовчому засіданні 14.08.2025 представник відповідача адвокат ОСОБА_10 під фіксацію повідомив, що означені документи отримав особисто в офісі ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", та в судовому засіданні 04.09.2025 вказав, що документи йому передав особисто директор ОСОБА_6 .

Разом з тим, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 16.10.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) були укладені договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_9. за № 2159 та № 2160.

Відповідно до пункту 2 договорів:

- відчужуваний житловий будинок - розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить продавцю на праві власності, на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідченого 27 вересня 2020 року Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1072, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, номер запису про право власності 38635009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557248932224, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 жовтня 2020 року, індексний номер витягу: 227892734;

- відчужувана земельна ділянка площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Польова, земельна ділянка 18, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, належить продавцю на праві власності, на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідченого 27 вересня 2020 року Черленюк Л.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за р. № 1072, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, номер запису про право власності 38635229, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557009132224, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 жовтня 2020 року, індексний номер витягу: 227894284.

В той час, суд вказує, що договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги укладений між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 07.09.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Черленюх Л.В. також 07.09.2020, а не 27 вересня 2020 року, як вказано у договорах купівлі-продажу.

Таким чином, незрозумілим залишається про який саме договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27 вересня 2020 вказано у договорах купівлі-продажу будинку та земельної ділянки укладених 16.10.2020 та які були посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_9. за № 2159 та № 2160.

При тому, суд вказує, що жодних уточнень, змін, пояснень, додаткових договорів, стосовно дати укладення договору в матеріалах справи не міститься.

Приписами ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Разом з тим, маючи сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав та виконанні обов'язків щодо доказів, з метою повного та всебічного розгляду даної справи та встановлення об'єктивної істини, ухвалами суду від 26.06.2025 та від 31.07.2025 було витребувано у приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 (оскільки, так було вказано в п. 2 договорів купівлі продажу від 16.10.2020, посвідчених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_9.) всі наявні документи реєстраційної справи на підставі яких за ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" (03189, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок, 73а, інше, приміщення 1,2; ідентифікаційний код: 41228141), було зареєстровано право власності на житловий будинок - розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Польова, буд. 18 та земельну ділянку площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Польова, земельна ділянка 18, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, зокрема:

- зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, номер запису про право власності 38635009, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557248932224;

- зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 12 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, номер запису про право власності 38635229, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1557009132224.

08.08.2025 від приватного нотаріуса ОСОБА_7, Обухівський районний нотаріальний округ Київської обласні на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2025 надійшла відповідь, в якій повідомлено, що для реєстрації права власності на земельну ділянку та житловий будинок, що на ній знаходиться заявником були надані оригінали документів, а саме: договір № 1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги посвідчений 07.09.2020, документи на ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", паспорт директора ОСОБА_4 . Також, зазначено, що по протоколу оригінали документів, які подавали для реєстрації майна не залишаються в реєстратора, а скануються в ДРРП та повертаються власнику.

Натомість, повторно витребовуючи ухвалою від 31.07.2025 документи, у даній ухвалі судом було вказано наступне:

"У підготовчому засіданні 31.07.2025 судом оголошено про надходження від приватного нотаріуса ОСОБА_7 на виконання вимог суду листа, в якому повідомлено про неможливість надання витребуваних судом документів, оскільки, вони були вилучені на підставі ухвали Печерського районного суду у справі № 757/13940/23 від 12.04.2023, копію відповідної ухвали та копію протоколу обшуку від 05.05.2023 було долучено до даного листа.

Додатково у судовому засіданні було досліджено копію протоколу обшуку від 05.05.2023 та зазначено, що із вказаного протоколу не вбачається можливим встановити, що були вилучені саме ті документи, які витребовувались судом, адже, право власності на житловий будинок та земельну ділянку були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" 12 жовтня 2020 року, натомість, у наданому протоколі документів з такою датою не міститься.

Разом з тим, судом відзначено, що біля п. 5 даного протоколу було здійснено відповідні відмітки. Із даного п. 5 протоколу вбачається, що була вилучена: заява ОСОБА_4 від 12.10.2022 № 41924667 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на 2 арк., натомість, суд витребовував документи датовані 12.10.2020.".

У свою чергу 04.09.2025 від приватного нотаріуса ОСОБА_7 надійшла заява, в якій вказано:

"Мною, приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, на запит суду згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі №910/6310/24 (369/2813/24) була надана інформація, зокрема, листом від 05 серпня 2025 року.

Вважаю за необхідне повідомити суд, що інформація, зазначена у вищевказаному листі була неповною в частині переліку документів, наданих заявником, а саме ТОВ "ФК "Інвестстандарт", для проведення державних реєстрацій права власності на житловий будинок та земельну ділянку.

В свою чергу, повідомляю, що заявником ТОВ "ФК Інвестстандарт" було подано в оригіналах та засвідчених іпотекодержателем копіях повний перелік документів, що вимагається для проведення відповідних державних реєстрацій права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції на момент вчинення відповідних реєстраційних дій), з врахуванням вимог Закону України "Про іпотеку"".

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон № 1952-IV, у частині другій статті 18 якого зазначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Приписами п. 1, 2, 9 ч. 3 ст. 10 Закон № 1952-IV (в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційних дій) визначено, що державний реєстратор поміж іншого:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- формує реєстраційні справи у паперовій формі;

У пункті 6, 7 Порядку № 1127 (в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційних дій) передбачено, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком. У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно пунктів 18, 23 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

В той час, суд вказує, що залишається незрозумілим, який саме "повний перелік документів" був наданий приватному нотаріусу ОСОБА_7 для реєстрації права власності на земельну ділянку та житловий будинок, де зберігаються копії цього повного пакету документів, адже, з протоколу обшуку від 05.05.2023 не вбачається, вилучення копій/оригіналів цього "повного пакету документів".

Більш того, приватний нотаріус ОСОБА_7 не повідомив суд про неможливість надання копій "повного пакету документів" тобто, копій реєстраційної справи, у зв'язку із переданням їх на зберігання до іншої нотаріального контори, чи до інших установ, які відповідно до чинного законодавства наділені правом на здійснення реєстраційних дій та зберігання відповідних копій реєстраційних справ. В той час, як п. 9 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV(в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційних дій) визначено, що державний реєстратор зобов'язаний формувати реєстраційні справи у паперовій формі.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Ухвалою Печерського районного суду у справі № 757/13940/23-к від 12.04.2023 в межах кримінального провадження № 12022000000000707 надано дозвіл слідчим групи слідчих з розслідування цього кримінального провадження на проведення обшуку за місцем професійної діяльності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, вилучення оригіналів та копій наступних речей та документів.

Разом з тим, маючи доступ до державних реєстрів, судом також встановлено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/25640/23-к від 22.06.2023 в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022 продовжено строк застосування до підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 , у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, до 24.07.2023 року включно.

Також, ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/45942/23-к від 18.10.2023 було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Ліщишина І.В. в інтересах ТОВ "Фінансва компанія "Інвестстандарт" (код ЄДРПОУ 41228141) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022 року.

Крім того, судом також встановлено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/5493/23-к від 10.02.2023 у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки AUDI A7, д.н.з. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, вилучення оригіналів та копій наступних речей та документів відповідно до вказано переліку.

В дій ухвалі встановлено наступне: "В ході перевірки в Єдиному реєстрі адвокатів встановлено, що ОСОБА_10 було видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6642/10 Радою адвокатів Київської області від 26.04.2018. В ході проведення НСРД встановлено, що ОСОБА_10 являється родичем ОСОБА_4 та виконує його вказівки щодо юридичного тиску на громадян.".

З огляду на що у судовому засіданні 04.09.2025 під час дослідження доказів суд уточний у представника відповідача, щодо отримання довідки ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" від 12.08.2025 та копії відомостей від 12.08.2025 щодо здійснення відповідачем оплати за договорами купівлі-продажу.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_10 під фіксацію повідомив, що означені документи йому передав особисто директор ТОВ "ФК Інвестстандарт" ОСОБА_6.

У зв'язку з чим, суд з'ясовував чи знайомий адвокат ОСОБА_10. із ОСОБА_11 , представник зазначив, що звісно знайомий.

На питання суду в яких відносинах перебуває адвокат ОСОБА_10. із ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , представник зазначив, що в родинних зв'язках не перебуває.

Суд зацитував ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/5493/23-к від 10.02.2023, якій встановлено, що ОСОБА_10 являється родичем ОСОБА_4 .

У свою чергу представник третьої особи-1 - ТОВ "ФК Інвестстандарт" адвокат Ванін Валерій Валерійович зазначив цитата: "як на заборі написано".

Представник відповідача ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_4 є чоловіком його сестри.

Так, суд обізнаний про презумпцію невинуватості, в той час, з огляду на всі викладені вище обставини, суд не може не враховувати "дивні збіги", які були встановлені судом в ході розгляду даної справи, які зокрема, були викладені вище, починаючи із наявності вимоги та заяви, яким приватним нотаріусом посвідчені заява від 09.10.2020 та укладені 16.10.2020 договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, та відповідно наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707, в яких є ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", ОСОБА_4 , приватні нотаріуси ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а також, адвокат ОСОБА_10., який був представник ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт", а в даній справі є представником відповідача - ОСОБА_2 , з чужого незаконного володіння якого позивач ОСОБА_1 й просить витребувати майно (житловий будинок та земельну ділянку).

Крім того, судом встановлено, що приписами абз. 1 п. 5.1. договору іпотеки передбачено, що у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов договору та/або порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 5.2. договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 5.3. договору іпотеки, договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 (дев'яносто) відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відтак, з огляду на погоджені сторонами умови іпотечного договору, судом встановлено, що в даному іпотечному договорі відсутнє іпотечне застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого можливо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

В той час, п. 5.3. договору встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" є три різні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса та договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно частин першої та другої статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Отже, з огляду на викладене вище, суд презюмує, що станом на час реєстрації права власності іпотекодержателя - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" на нерухоме майно (земельну ділянку та житловий будинок), що є предметом іпотеки, здійсненого 12.10.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_7, Обухівський районний нотаріальний округ, Київської області, було відсутнє, як рішення суду, так й виконавчий напис нотаріуса, а тим паче, договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, як це передбачено п. 5.2. договору іпотеки від 22.12.2018.

Зважаючи на викладене вище, проведена 12.10.2020 (номер запису 38635009; 38635229) приватним нотаріусом ОСОБА_7, Обухівський районний нотаріальний округ, Київської області перереєстрація права власності житлового будинку - розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, які належали ОСОБА_1 за ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" на підставі договору № 1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.09.2020, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54549861 від 13.10.2020, є незаконним здійсненним в порушення умов договору іпотеки від 22.12.2018 та Закону України "Про іпотеку".

При тому, суд відзначає, що договір № 1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги укладений не 27.09.2020, а 07.09.2020.

Релевантна правова позиція щодо незаконності прийнятого приватним нотаріусом рішення про державну реєстрацію права власності предмету іпотеки за іпотекодержателем викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 554/14813/15-ц.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (див. постанову Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17).

Таким чином, право на витребування майна у добросовісного набувача має саме власник або інший титульний володілець майна і в тому випадку, коли майно перебувало безпосередньо у його володінні або особи, якій він передав майно у володіння, та вибуло з такого їх володіння не з їхньої волі.

Предмет доказування у справах за віндикаційним позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача не з його волі, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Отже, на підтвердження наявності у нього суб'єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач за віндикаційним позовом повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його права титульного володільця на зазначене майно, факт вибуття такого майна з його володіння поза його волею, наявність майна в натурі у володінні відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Відтак, оскільки судом з ході розгляду даної справи встановлено, що проведена 12.10.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_7 перереєстрація права власності житлового будинку та земельної ділянки, які належали ОСОБА_1 за ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" здійснених на підставі договору № 1і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.09.2020, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54549861 від 13.10.2020, є незаконною, здійсненною в порушення умов договору іпотеки від 22.12.2018 та Закону України "Про іпотеку", то за таких обставин, спірне майно вибуло із володіння власника ОСОБА_1 поза її волею.

У зв'язку з чим, суд презюмує, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" не було належним власником спірного майна та відповідно не мало права на подальше його відчуження.

Захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції, відповідно до статті 1 якого визначено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися "згідно із законом", воно повинне мати "легітимну мету" та бути "необхідним у демократичному суспільстві". Якраз "необхідність у демократичному суспільстві" і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу, мають бути "відповідними і достатніми"; для такого втручання має бути "нагальна суспільна потреба", а втручання - пропорційним легітимній меті.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно вимог статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном, з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України. До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та багатьох інших.

Отже, у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні висновки викладені також і в інших постановах, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) та у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 462/5804/16-ц (провадження № 61-39342св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 263/16124/17 (провадження № 61-5121св19), від 08 липня 2020 року у справі № 462/5536/16-ц (провадження № 61-34501св18), від 01 грудня 2021 року у справі № 463/2340/17 (провадження № 61-16441св20).

Крім того, у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) за позовом про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності, Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то ефективним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для відновлення його права. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Відповідно до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/8412/19 (провадження № 61-10353св22) зазначено, що при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17 (провадження № 61-29040св18)).

Таким чином, право на витребування майна від добросовісного набувача має саме власник або інший титульний володілець майна і в тому випадку, коли майно перебувало безпосередньо у його володінні або особи, якій він передав майно у володіння, та вибуло з такого їх володіння не з їхньої волі.

Відтак, оскільки судом в ході розгляду даної справи було встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестстандарт" не було належним власником спірного майна та відповідно не мало права на подальше його відчуження, то за таких обставин суд вбачає наявність правових підстав для витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Що стосується вимоги позивача про скасування в Державну реєстрацію прав ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме щодо: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , то суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV право власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог та витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житлового будинку та земельної ділянки.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав відповідь на питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; паспорт: НОМЕР_3 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222485901:01:033:0043, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; паспорт: НОМЕР_3 , виданий Балаклійським РВ ГУ МВС України в Харківській області) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області) судовий збір в сумі 7 570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) грн 00 коп.

4. В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 08.09.2025

Суддя Сергій СТАСЮК

Попередній документ

130060595

Наступний документ

130060597

Інформація про рішення:

№ рішення:	130060596
№ справи:	910/6310/24
Дата рішення:	04.09.2025
Дата публікації:	10.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (23.10.2025)
Дата надходження:	23.05.2024
Предмет позову:	неплатоспроможність фізичної особи

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

13.06.2024 16:00	Господарський суд міста Києва
15.08.2024 11:20	Господарський суд міста Києва
26.09.2024 15:50	Господарський суд міста Києва
07.11.2024 11:00	Господарський суд міста Києва
26.12.2024 11:30	Господарський суд міста Києва
06.02.2025 12:30	Господарський суд міста Києва
15.05.2025 11:30	Господарський суд міста Києва
22.05.2025 15:10	Господарський суд міста Києва
26.06.2025 16:00	Господарський суд міста Києва
17.07.2025 11:20	Господарський суд міста Києва
31.07.2025 15:20	Господарський суд міста Києва
14.08.2025 15:20	Господарський суд міста Києва
28.08.2025 11:30	Господарський суд міста Києва
04.09.2025 10:40	Господарський суд міста Києва
23.10.2025 11:50	Господарський суд міста Києва

Заплановані засідання (2)

13.11.2025 12:30	Господарський суд міста Києва
18.11.2025 14:15	Північний апеляційний господарський суд