ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/6337/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Лоли Володимира Анатолійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна»
про стягнення 997000 грн
Без виклику представників сторін
Фізична особа-підприємейць Лола Володимир Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» про стягнення 997000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про надання юридичних послуг від 01.06.2022 в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 997000 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач визнав заявлену до стягнення заборгованість у розмірі 997000 грн.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.06.2022 між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) укладено Договір про надання юридичних послуг (далі - Договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги, а Замовник зобов'язується оплатити надані юридичні послуги. (п.1. Договору)
Відповідно до п.5.1. Договору сторони узгодили, що вартість юридичних послуг за Договором визначається за домовленістю сторін і фіксується в Актах прийому-передачі наданих послуг.
Згідно з п.5.2. Договору оплата наданих юридичних послуг Виконавцю здійснюється Замовником протягом 5 календарних днів з дня підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На виконання умов Договору відповідачу було надано послуги на загальну суму 997000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.10.2024 на суму 252000 грн; №2 від 20.11.2024 на суму 690000 грн; №3 від 12.12.2024 на суму 55000 грн, які підписані позивачем та відповідачем.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд зазначає, що строк виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг, є таким, що настав.
В той же, час доказів оплати зазначених послуг матеріали справи не містять, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 997000 грн.
Вказана заборгованість також підтверджується підписаним між сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу претензію від 03.02.2025 у якій вимагав сплати заборгованості у розмірі 997000 грн.
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Вищевикладені обставини не заперечуються відповідачем та вимоги позивача визнаються відповідачем.
Пунктом 1) частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).
У суду відсутні підстави для висновку, що дії представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» з визнання позову суперечать інтересам особи відповідача, а відтак у суду відсутні підстави для неприйняття визнання позову відповідачем.
Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 997000 грн.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами частини 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що в своїй першій заяві по суті спору (відзиві) на стадії підготовчого провадження ТОВ «Промагролізинг-Україна» було визнано позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 997000 грн, суд на підставі ч.1 ст.130 ГПК України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме 5982 грн.
Інша частина витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків (5982 грн) покладається на відповідача в повному обсязі у відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» (03110, м. Київ, вул. Григорія Кочура, буд. 19, корп. 4; ідентифікаційний код 37768114) на користь фізичної особи-підприємця Лоли Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 997000 (дев'ятсот дев'яносто сім тисяч) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5982 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн.
Повернути фізичній особі-підприємцю Лолі Володимиру Анатолійовичу ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5982 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №0.0.4379686486.1 від 20.05.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 08.09.2025.
Суддя Я.В. Маринченко