Справа № 128/3103/25
09.09.2025 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
12.07.2025 приблизно о 22-05 год. в с. Михайлівка Вінницького району Вінницької області по вул. Коцюбинського, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Сузукі», б/н, не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України і за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
ПОГ ВП №5 ВРУП УГНП у Вінницькій області Тонкошкуром М.А. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином та завчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов'язковою.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З на вказане, суд вважає можливим розглянути адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП без його участі, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких суд вважає достатніми для прийняття рішення у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому орган (посадова особа) за змістом статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується відомостями, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №320360 від 12.07.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , розпискою ОСОБА_2 , яка отримала від працівників транспортний засіб марки «Сузукі», б/н, яким керував її неповнолітній син ОСОБА_1 , та який вона зобов'язалася зберігати до вирішення справи по суті, фототаблицею.
Окрім того, в судовому засіданні було оглянутодиск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якої працівником поліції було запинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення вимог ПДР, а саме керування мопедом без відповідного номерного знаку та без мотошолома. Під час спілкування із ОСОБА_1 було встановлено, що останній не отримував посвідчення водія відповідної категорії в силу того, що не досяг відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, крім іншого, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Таким чином, оцінивши та дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, який є неповнолітнім, визнанням ним вини, доведеність його вини матеріалами справи, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень необхідним та достатнім адміністративним стягненням буде захід впливу у виді попередження.
Керуючись ст. ст. 13, 23, 24-1, 27, 33, 221, 276, 283, 284, 287, 289, 294 КпАП України, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України та застосувати до нього захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Суддя Л.П. Шевчук