ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/7879/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібозавод № 5»
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»
про стягнення 150 409,56 грн. (181 397,48 грн.)
Товариство з додатковою відповідальністю «Запорізький хлібозавод № 5» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про стягнення 181 397,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором про закупівлю від 11.04.2024 № 29/04-24-ХП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору.
Позивачем 01.07.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про зміну найменування якою повідомлено суд про зміну назви позивача на Товариства з додатковою відповідальністю «Ейчді Бейкері ІСТ».
Суд зазначає, що сама лише зміна найменування юридичної особи не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування. Разом із тим, зазначені вище обставини є підставою для зміни назви позивача у справі.
Відповідачем 09.07.2025 сформовано у системі «Електронний суд» відзив на позов, яким позовні вимоги заперечено повністю та заяву про закриття провадження у справі на підставі пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи дану заяву відповідач посилається на відсутність між сторонами спору про право, з огляду на недолучення позивачем доказів порушення відповідачем умов договору.
Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У даній справі предметом спору (позову) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 181 397,48 грн. за поставлений на підставі договору товар. Доказів сплати зазначеної заборгованості до матеріалів справи відповідачем не надано.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що оцінка доказів на предмет правомірності заявлення позивачем вимог про стягнення заборгованості оцінюється судом виключно під час вирішення спору по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.
Відповідачем 10.07.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про здійснення розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Статтею 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті судової влади України, крім випадків, установлених законом.
Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим рішенням суду може бути видалена із зали судового засідання.
Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.
Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 8, 9 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
З поданої відповідачем заяви та доданих до справи доказів не вбачається жодних обставин, які б обґрунтовували необхідність розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, виникла за поставлені позивачем хлібобулочні вироби та матеріали справи не містять жодних відомостей про географічні координати місць розташування військових об'єктів в районах виконання бойових (спеціальних); відомостей щодо кількості озброєння та бойової техніки, матеріальнотехнічних засобів, їх стан та місця зберігання. Інформація щодо розміщення військових частин також не підлягає дослідженню судом.
З огляду на наведене, заява відповідача не підлягає задоволенню.
Позивачем 14.07.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заперечення на заяву про закриття провадження у справі та відповідь на відзив.
Позивач 21.07.2025 сформував у системі «Електронний суд» заяву про зменшення позовних вимог, якою повідомив про часткову сплату відповідачем заборгованості у розмірі 30 987,92 грн., у зв'язку з чим зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 150 409,56 грн.
Судом розглянуто та прийнято заяву позивача. Подальший розгляд справи відбувається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Також, 21.07.2025 позивачем сформовано у системі «Електронний суд» додаткові письмові пояснення.
Відповідачем 22.07.2025 сформовано у системі «Електронний суд» відзив на позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Позивачем 25.07.2025 сформовано у системі «Електронний суд» клопотання про залучення до участі у справі Військову частину в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Відповідачем 28.07.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заперечення на дане клопотання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Єдиною підставою для залучення третьої особи до участі у справі позивач визначає підтвердження його позовних вимог (факту здійснення ним поставки товару та отримання товару отримувачем), тобто фактично, позивач хоче залучити третю особу, в якості доказу у справі.
У той час, як необхідність залучення третьої особи до участі у справі виникає виключно у разі коли рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки.
Враховуючи, що договірні відносини у позивача виникли безпосередньо з відповідачем та саме відповідач є особою, яка за умовами договору несе обов'язки зі здійснення оплати поставленого позивачем товару та з огляду на відсутність заявлених інших підстав у поданій заяві, суд відмовляє у її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Сторонами у справі 11.04.2024 укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 296/04-24-ХП, за умовами пункту 1.1. якого позивач зобов'язався поставити хліб та хлібобулочні вироби (товар), а відповідач - прийняти та оплатити їх вартість.
Згідно з пунктом 1.2 договору, отримувачами товару є військові частини.
Відповідно до пункту 2.1. договору, валютою договору є національна валюта України гривня. Загальна ціна договору та вартість товару визначається у Специфікації (додаток № 1).
Ціна договору становить 14 422 315,68 грн. (пункт 3 додатку № 1 до договору).
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 договору, розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідачем коштів на поточний банківський рахунок позивача, вказаний у розділі 15 договору. Розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений в Специфікації (додаток №1), після його фактичного приймання отримувачем на підставі належним чином оформлених актів приймання товару за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку відповідача та/або отримувача. Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку відповідача.
Умовами пункту 4 додатку № 1 до договору (у редакції до 28.06.2024) встановлено, що оплата вартості поставленого товару здійснюється відповідачем помісячно, а саме протягом 20 календарних днів з дня наступного за місяцем, протягом якого поставлено товар, на підставі отриманих і підписаних до 10 числа місяця, наступного за звітним, сторонами та отримувачем відповідних актів приймання товару. Оплата вартості поставленого товару, акти приймання якого отримано і підписано після 10 числа місяця, наступного за звітним, здійснюється відповідачем протягом 20 календарних днів у наступному місяці.
Умовами пункту 4 додатку № 1 до договору (у редакції додаткової угоди № 5 від 28.06.2024) встановлено, що відповідно до пунктів 3.1 та 5.9 договору оплата вартості поставленого товару здійснюється відповідачем протягом 10 банківських днів з дня отримання підписаних сторонами та отримувачем відповідних актів приймання товару.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.7, 4.8 та 4.10 договору, поставка товару здійснюється позивачем окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару. Поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP - склади отримувачів. Право власності на товар переходить від позивача до отримувача після прийняття отримувачем товару та підписання всіх документів згідно з розділом 5 договору.
Згідно з пунктом 5.7 договору, разом з товаром позивач надає отримувачу наступні документи: 3 оригінали товарно-транспортної накладної, затвердженої форми № 1-ТТН (хліб) (по 1 екземпляру для кожної із сторін та отримувача); 3 оригінали видаткових накладних, що викладені українською мовою та містять опис поставленого товару (номенклатуру), дані про його кількість, ціни за одиницю товару, загальної суми, кратності упаковки, кількості упаковок, графи для кількості фактично прийнятого товару, відомості про особу, відповідальну за складання видаткової накладної, та підпис такої особи (для кожної зі сторін та отримувача), за наявності технічної можливості - замовлена кількість; 1 оригінал документу, що підтверджує безпечність та якість товару.
Після завершення звітного тижня позивач надає отримувачу 3 оригінали акта приймання товару, що підтверджує одержання отримувачем товару відповідної кількості та якості, що відповідає вимогам договору, складені за формою, визначеною у додатку №3 до договору за період 7 календарних днів для кожної із сторін та отримувача; або інший період за домовленістю сторін.
Пунктом 5.10 договору передбачено, що після здійснення перевірки товару та у разі відсутності зауважень отримувача до товару позивач та отримувач підписують товарно-транспортну накладну, затвердженої форми № 1-ТТН (хліб) та видаткову накладну. Після завершення звітного періоду позивач та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує одержання отримувачем товару відповідної кількості та якості, що відповідає вимогам договору, складений за формою, визначеною у додатку №3 до договору. Позивач протягом 7 календарних днів з дня підписання передає (відправляє) відповідачу підписаний між позивачем та отримувачем акт приймання товару на підпис відповідачу разом з оригіналами підписаних отримувачем товарнотранспортних накладних та видаткових накладних. Відповідач має право повернути наданий позивачем пакет документів без підписання у разі відсутності будь-якого з передбачених документів. У разі відсутності зауважень відповідач підписує та передає (відправляє) належні екземпляри акта приймання товару позивачу та отримувачу протягом 7 календарних днів з дня підписання у спосіб, узгоджений сторонами.
Відповідно до пунктів 12.1 та 12.2, договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та діє протягом строку, вказаного у специфікації (додаток № 1). Дія договору може бути подовжена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Згідно з пунктом 7 додатка №1 (у редакції додаткової угоди № 8), договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі в частині нарахування та сплати штрафних санкцій та поставки товару - до повного виконання.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Судом враховано, що строк його дії встановлено сторонами до 31.12.2024, проте у частині виконання сторонами своїх зобов'язань він дії до повного виконання.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар за спірний період на суму 150 282,30 грн. Товарно-транспортні накладні та видаткові накладні підписано та скріплено печатками з боку позивача та отримувача без зауважень та заперечень (копії наявні у матеріалах справи).
Одночасно, судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 150 409,56 грн. Разом із тим, при дослідженні наявних у матеріалах справи видаткових накладних, судом встановлено, що видаткова накладна від 22.06.2025 № 23725 на суму127,26 грн. не містить підпису та печатки отримувача.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідачем оплату поставленого товару не здійснено. Протилежного суду не доведено, доказів оплати відповідачем до суду не подано.
Судом враховані заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов'язку, станом на дату звернення позивачем із даним позовом до суду, здійснити оплату за товар, з огляду на невиконання позивачем умов договору щодо направлення позивачу актів прийому-передачі товару для підпису.
Суд відхиляє зазначені твердження, з огляду на наступне.
Позивачем доведено наявними у справі видатковими накладним, поза розумним сумнівом, факт постачання товару отримувачу на загальну суму 150 282,30 грн. При цьому, відповідачем не надано заперечень щодо самого факту такого постачання та, відповідно, факту отримання військовою частиною - отримувачем спірного товару.
Крім того, відповідачем долучено до відзиву на позов (сформований 22.07.2025) супровідний лист позивача від 09.07.2025 № 09-07/1, направлений відповідачу, до якого долучено оригінали актів приймання спірного товару. За твердженнями відповідача зазначені документи ним отримано 15.07.2025.
Таким чином, станом на 15.07.2025 відповідач отримав від позивача оригінали актів приймання товару, відсутність яких на його переконання була підставою для нездійснення оплати за поставлений спірний товар.
Умовами пункту 5.10 договору визначено, що у разі відсутності зауважень відповідач підписує та передає (відправляє) належні екземпляри акта приймання товару позивачу та отримувачу протягом 7 календарних днів з дня підписання у спосіб, узгоджений сторонами.
Відповідно до пункту 5.11 договору, при виявлені невідповідності або обґрунтованої підозри щодо невідповідності, фактично поставленого товару або його частини отримувачем та відповідачем (у разі присутності) складається акт про порушення із зазначенням виявлених порушень за участі представника позивача, а у разі його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб отримувача та/або відповідача) та засвідчується їх підписами. Акт про порушення із зазначеними виявленими порушеннями та належними доказами факту наявності порушень складається у трьох примірниках: один примірник залишається у отримувача, другий примірник протягом 24 годин надсилається отримувачем за допомогою системи електронного документообігу відповідачу (у разі його відсутності при складанні акта), третій примірник надається позивачу під підпис або надсилається відповідачем засобами електронної пошти у порядку, визначеному договором.
Станом на дату прийняття судом рішення, у справі відсутні складені відповідачем акти про порушення із зазначенням виявлених порушень щодо спірного товару (його кількості тощо).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з статтею 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
З огляду на вказане, дії відповідача щодо непідписання актів приймання отриманого товару після фактичного його приймання за видатковими накладними отримувачем (які є первинними бухгалтерськими документами), так само, як і не здійснення оплати отриманого отримувачем товару є недобросовісними.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені у розмірі 150 282,30 грн., тому підлягають задоволенню у цій частині.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 13/24; ідентифікаційний номер 44830311) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Ейчді Бейкері ІСТ» (04070, місто Київ, вулиця Ігорівська, 11, літера Б; ідентифікаційний номер 05465672) 150 282,30 грн. основного боргу та 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк