Справа № 2-364/2010
04 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання НогаД.А.,
за участі:
скаржника (боржника) ОСОБА_1 ,
представника скаржника (боржника) ОСОБА_1 - адвоката Крейдіна В.О.,
державного виконавця Фролової Л.М.,
заінтересованої особи (стагувачки) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Крейдіна В.О. на дії державного виконавця Тиврівського районного відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Флорової Л.М. щодо розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, -
Представника скаржника (боржника) ОСОБА_1 - адвокат Крейдін В.О. звернувся до суду з вищезазначеною скаргою.
Скаргу мотивовано тим, що 17.05.2010 Вінницьким районним судом Вінницької області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти по 1/4 частці на дитину з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 04.01.2010, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення кожною дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення судом 17.10.2010 видано виконавчий лист. У відповідь на адвокатський запит щодо заборгованості ОСОБА_1 Тиврівський ВДВС повідомив, що станом на 27.03.2025 заборгованість по аліментам становить 306035,55 грн.. Також, повідомив, що з моменту відкриття виконавчого провадження жодних документів про сплату аліментів боржником до відділу ДВС не надано, а також, надано розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 .. Станом на 06.06.2025 надано новий розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, де на травень 2025 заборгованість складає 293586,81 грн.. ОСОБА_1 не погоджується з існуванням заборгованості по аліментам в такій сумі. Від державного виконавця Фоміч А.А. дізнався, що усі виконавчі документі йому надсилалися на адресу вказану у виконавчому листі ( АДРЕСА_1 , а не на адресу: АДРЕСА_1 , яка вказана у його паспорті і де він фактично проживає. Коли ОСОБА_1 перевірив у сусіда, який 3 роки тому помер і за тією адресою ніхто не проживає, поштову скриньку, то виявив конверт з усією документацією, що надсилалася йому із ДВС, в тому числі постанови про застосування усіх видів обмежень. ОСОБА_1 з квітня 2020 перебував на військовій службі, звільнився лише у вересні 2021. Окрім того, з початку війни був мобілізований та звільнився в червні 2022. Відповідно до довідки УПЗСН Вінницької РДА Тиврівського відділення №8 від 15.08.2023 №35-12/8-980 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та отримує соціальну допомогу, яка у період з січня по грудень 2019 складала 1500,00 грн. З моменту мобілізації ОСОБА_1 на військову службу в період з квітня 2020 по червень 2022 отримував військову заробітну плату, з якої відраховувалися кошти в рахунок погашення аліментів. Також, з 01.11.2023 з його пенсії проводиться утримання в розмір 50% загального розміру пенсії у розмірі більше 7000,00 грн. щомісячно, що підтверджується листом ПФ України від 24.04.2024 №0200-0214-8/40169. Вказані обставини спростовують факт ухиляння ОСОБА_1 від сплати аліментів. Окрім того, рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.10.2018 (справа №145/1002/18 ОСОБА_2 (стягувач) за період з 01.01.2012 по 31.05.2018 отримала тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів на суму 76989,39 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 до Державного бюджету України. Тобто, за період з січня 2012 по травень 2018 аліменти були сплачені. Таким чином, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість по сплаті аліментів.
На підставі вищевикладеного, просив зобов'язати державного виконавця Тиврівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) Фролову Л.М. здійснити перерахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 63926369.
В судовому засіданні скаржник (боржник) ОСОБА_1 та його представник - адвокат Крейдін В.О. скаргу підтримали за викладених у ній обставин та просили її задовольнити. Додатково ОСОБА_1 вказав, що у його власності перебував автомобіль та коли він на ньому в нічну пору рухався, його було зупинено, а автомобіль доставлено до арешт майданчика. Даний автомобіль під час його примусової реалізації було оцінено не по ринковій вартості, яка складає приблизно 206 тис. грн. - 208 тис. грн., а у розмірі 173 тис. грн.. До того ж, його було реалізовано приблизно місяць тому, навіть, не за ціною його оцінки, а за кошти в сумі 80 тис. грн.. Весь цей час, з серпня 2023 року автомобіль перебував на арешт майданчику. Після цього він вернувся до державного виконавця, надав йому довідки про свої доходи, той провів розрахунок заборгованості по аліментах та повідомив про суму боргу, яка дорівнює 444 тис. грн.. Він не погоджується із такою сумою заборгованості, оскільки ним було надано державному виконавцю докази отримання ним заробітної плати у військовій частині та довідки про доходи отримані в той час, як він був приватним підприємцем. У нього вийшла сума 375 тис. грн., яку він перерахував через органи Пенсійного Фонду України. Він неодноразово просив державного виконавця здійснити перерахунок боргу по аліментах, проте, отримував відмову. З 2018 року по 2020 рік він перебував на 2 групі інвалідності, в цей час з нього здійснювалися відрахування. Окрім того, з його пенсії відраховувалися кошти. Вважає, що стягувачка отримує кошти від держави та він нього. Тобто, отримує подвійну суму. Щодо адреси проживання, то зазначив, що раніше у нього була адреса: АДРЕСА_2 , потім змінилася на АДРЕСА_3 . В будинку АДРЕСА_1 проживав його сусід. Коли сусід помер та його племінник прийняв спадщину, то звернувся до нього, аби той віддав йому всі документи, що надходили на його ім'я. Також вказав, що раніше у них на вулиці була загальна поштова скринька, куди складали всю кореспонденцію і кожен забирав свою. Отже так і вийшло, що сусід забрав і його кореспонденцію, оскільки була вказана його адреса. Також, державним виконавцем не враховано рішення Тиврівського районного суду від 12.10.2018 по справі №145/1002/18.
Державний виконавець Тиврівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) Фролова Л.М. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення скарги, вважає, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів складений вірно та відповідає дійсності. Додатково вказала, що у ОСОБА_1 був борг по сплаті аліментів. Державним виконавцем було здійснено всі заходи щодо встановлення наявності у боржника рухомого і нерухомого майна, джерела доходів. Встановивши, що боржник ОСОБА_1 має у власності автомобіль, даний автомобіль було оголошено в розшук. Також зазначила, що всі документи надсилаються сторонам виконавчого провадження, докази цього в матеріали виконавчого провадження не долучаються, а реєструються в спеціальному журналі. ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця з приводу перерахунку заборгованості по сплаті аліментів, на його звернення було здійснено розрахунок за весь період, тобто з 2010 року, та надано боржнику довідку у вигляді таблиці. Проте, боржнику не подобається дана сума боргу. Під час обчислення суми боргу було враховано всі надані боржником довідки. Також зазначила, що здійснюючи власний розрахунок заборгованості, боржник порахував 1/4 частку, яка з нього стягнута за рішенням суду, проте, він не врахував того, що в разі коли 1/4 частка його доходу менша від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то обраховується саме ця частка. Стягувач не отримувала подвійної суми через органи ДВС. УПСЗН здійснювало виплати стягувачу коштів, оскільки боржник не платив аліментів. Також роз'яснила, що коли УПСЗН здійснювало виплати стягувачу, то у боржника борг, всерівно, залишається, оскільки у державного виконавця відсутні підстави для зменшення суми боргу на суму, що виплачена стягувачу від УПСЗН. Окрім того, ДВС не отримувало будь-якого підтвердження, що боржник ОСОБА_1 сплатив УПСЗН суму коштів, що була виплачена стягувачу. Також вказала, що в разі отримання виконавцем інформацію про місце роботи (служби) боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається за місцем роботи (служби) боржника, де вказується сума аліментів, яка підлягає стягненню - 50% доходу боржника, з якої частина йде на погашення заборгованості, а частина на сплату аліментів. Також вказала, що з 2020 року, коли було відкрито виконавче провадження, здійснюється погашення всіє суми заборгованості по сплаті аліментів з часу ухвалення рішення суду.
Заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення скарги, просила в її задоволенні відмовити. Додаткового вказала, що боржник кругом, зокрема й у справі щодо поділу майна подружжя, надавав довідки, згідно яких від проживає по АДРЕСА_1 , а не по іншій адресі. Окрім того, ОСОБА_1 знав про борг, йому надходить кореспонденція, адже, він проживає в селі і листоноша знає хто і де проживає та віддає кореспонденцію адресату, попри можливу помилку в адресі. У справі про поділ майна ОСОБА_1 за рішенням суду зобов'язаний їй сплатити кошти в сумі 30 тис. грн. в якості компенсації. Боржник ОСОБА_1 в 2010 році сплатив їй через «Ощадбанк» кошти в сумі 15 тис. грн. та вказав, що це в рахунок сплати аліментів. Спочатку виконавче провадження було відкрито в 2010 році, але через те, що ОСОБА_1 не сплачував аліменти вона написала заяву про закриття виконавчого провадження. Потім вона отримувала кошти на дітей від держави та в 2020 повторно пред'явила виконавчий документ до ДВС. Лише з листа від 17.10.2023 вона дізналася про отримання від боржника аліментів. До того часу боржник жодного разу не сплачував аліменти. До цього вона отримувала кошти на дітей від держави. Також зазначила, що жоден державний орган не зацікавлений в тому аби вона отримала аліменти у подвійному розмірі. Тобто, отримавши кошти на дітей від держави, виконавча служба не нарахувала би їй за цей же період аліменти, адже вона регулярно подає декларації і в них все відображається.
Вислухавши пояснення учасників розгляду скарги, дослідившискаргу, додані документи, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17.05.2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/4 частини всіх видій його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.01.2010 і до досягнення кожним із дітей повноліття (а.с. 32).
Суд зазначає, що звертаючись до суду із даним позовом позивачка ОСОБА_2 вказала адресу відповідача ОСОБА_1 як: АДРЕСА_1 .
Судом за вказаною адресою здійснювався виклик відповідача, проте, направлена поштова кореспонденція повернулася до суду не врученою відповідача ОСОБА_1 із відміткою «адресат за зазначеною адресою не проживає». Внаслідок чого виклик відповідача було здійснено шляхом розміщення відповідного оголошення в газеті «Вінниччина».
14.06.2010 Вінницьким районним судом Вінницької області було видано виконавчий лист по справі (а.с. 64).
Постановою головного державного виконавця Тиврівського РВ ДВС ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький) Фроловою Л.М. від 15.12.2020 відкрито виконавче провадження №63926569 за виконавчим листом №2-364/2010 виданим 14.06.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1/4 частини всіх видій його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.01.2010 і до досягнення кожним із дітей повноліття.
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження, вся кореспонденція надсилалася боржнику за адресою: АДРЕСА_1 , а лише після звернення до державного виконавця боржника та надходження кореспонденції із суду, де розглядалося питання оскарження арешту майна боржника, останньому кореспонденція надсилається за вірною адресою.
З копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №674122, 29.08.2023 ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності строком до 01.09.2024.
Відповідно до копії довідки УПСЗН Вінницької РВА Вінницької області №35-12-8/1233 від 04.10.2023 ОСОБА_1 на обліку в відділі не перебуває, ніяких видів соціальних допомог, компенсацій йому не нараховується та не виплачується.
Згідно копії рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.10.2018 (справа №145/1002/18) з ОСОБА_1 стягнуто кошти в сумі 76989,39 грн., що виплачені з Державного бюджету у вигляді тимчасової державної допомоги на користь УПСЗН Вінницької РВА.
Відповідно до інформації Пенсійного фонду України ОСОБА_1 у 2002, 2009, 2011, 2020, 2021, 2022 працював та з нього здійснювалися відрахування до ПФ України.
Згідно копії довідки УПСЗН Вінницької РВА Тиврівське відділення №8 ОСОБА_1 у період з січня 2019 по грудень 2019 перебував на обліку та отримував державну соціальну допомогу інвалідам 2 групи на загальну суму 18440,00 грн.
З копій виписок АТ КБ «Приватбанк» по картковому рахунку боржника ОСОБА_1 за період з 2020 року по 2022 рік вбачається, що він регулярно на картку АТ КБ «Приватбанк» отримував виплати Соціального фонду.
Відповідно до копії листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.04.2024, з 01.11.2023 з пенсії ОСОБА_1 , згідно постанови про звернення стягнення на пенсію боржника у ВП №63926569 від 25.09.2023, виданої Тиврівським відділом ДВС проводилося утримання з пенсії у розмірі 50% загального розміру пенсії (з низ 25% - поточні аліменти на утримання дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 до повноліття,25% - погашення заборгованості, яка становила 437211,13 грн.. Загальна сума відрахувань по поточних аліментах з 01.11.2023 по 03.03.2024 складає 14726,19 грн.; загальна сума відрахувань по заборгованості складає 29883,15 грн.
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.06.2024 за період з листопада 2023 по травень 2024 з ОСОБА_1 відраховано по аліментах кошти в сумі 14726,19 грн. та 37847,00 грн. боргу.
Відповідно до листа Тиврівського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) №1192 від 27.03.2025, що наданий у відповідь на адвокатський запит представника скаржника (боржника) ОСОБА_1 - адвоката Крейдіна В.О., станом на 27.03.2025 заборгованість по аліментах становить 306035,55 грн.. З моменту відкриття виконавчого провадження, жодних підтверджуючих документів (квитанцій) про самостійну сплату аліментів ОСОБА_1 до Тиврівського ВДВС не надано. В серпні 2023 боржником на рахунок Тиврівського ВДВС ОСОБА_1 було сплачено аліменти в сумі 9000,00 грн., які було перераховано ОСОБА_2 .. Борг по аліментах, а також стягнення поточних аліментів почали сплачуватися з пенсії ОСОБА_1 тільки після відкриття справи та направлення постанови державного виконавця до ПФУ.
Відповідно до копії розрахунку аліментів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 за період з січня 20210 по лютий 2018 заборгованість по сплаті аліментів становила 139996,95 грн.
Згідно копії розрахунку заборгованості по сплаті аліментів - боржник ОСОБА_1 , за період з березня 2018 по лютий 2024, станом на лютий 2018 сума заборгованості становила 142753,45 грн., а станом на лютий 2024 сума заборгованості становила 396605,11 грн..
Відповідно до копії розрахунку аліментів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 за період з березня 2024 року по лютий 2025 року ОСОБА_1 сплачено аліментів на загальну суму 91067,93 грн., заборгованість по сплаті аліментів станом на березень 2025 року становить 306035,55 грн.
Згідно копії розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за період з березня 2025 по травень 2025 сума заборгованості становила 293586,81 грн..
З довідок про доходи №6507 5354 0273 1517/284, № НОМЕР_1 виданих ГУ ПФ України у Вінницькій області ОСОБА_1 за період з вересня 2021 по листопад 2023 отримав пенсію на загальну суму 209037,04 грн., а за період з січня 2024 по квітень 2024 отримав пенсію на загальну суму 38232,37 грн..
З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за період з березня 2025 по липень 2025 вбачається, що станом на липень 2025 сума заборгованості становить 199999,92 грн..
З матеріалів ВП №63926569, копію якого долучено до матеріалі справи, вбачається, що відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за період з березня 2025 по серпень 2025, сума заборгованості по сплаті аліментів станом на серпень 2025 становить 193775,55 грн.. Окрім того, в липні 2025 в рахунок погашення заборгованості по сплаті аліментів було зараховано кошти в сумі 87362,52 грн., що отримані від реалізації майна боржника - автомобіля.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 81 СК України).
За загальним правилом, передбаченим статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України (згідно із частиною першою статті 192 СК України).
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (частина перша статті 195 СК України).
Відповідно до частини другої статті 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
З матеріалів справи та виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження було відкрито 15.12.2020, боржник ОСОБА_1 отримував пенсію, заробітну плату, як військовослужбовець. Державним виконавцем, після відкриття виконавчого провадження, було здійснено розрахунок заборгованості за період з січня 2010, без врахування того, що у період з 01.01.2012 по 31.05.2018 стягувачка, перебуваючи на обліку у УПСЗН Вінницької РДА отримала 76989,39 грн. тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів та рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.10.2018 (справа №145/1002/18) вказану суму стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави.
Проте, під час складання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів даний факт державним виконавцем не враховано. При цьому, суд не погоджується із позицією державного виконавця Фролової Л.М., що висловлена нею у судовому засіданні, що немає підстав для зменшення суми заборгованості на суму грошових коштів, а також те, що відсутні відомості про сплату боржником цієї суми на користь держави (не враховано рішення Тиврівського районного суду від 12.10.2018 по справі №145/1002/18), адже, у такому випадку, ОСОБА_2 , отримавши від УПСЗН тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, та аліменти від боржника, стягувачка отримає подвійну суму.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Також ч. 3 ст. 56 вказаного вище Закону визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фроловою Л.М. під час здійснення розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів не було враховано всіх істотних обставин справи, а тому, скарга є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Крейдіна В.О. на дії державного виконавця Тиврівського районного відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Флорової Л.М. щодо розрахунку заборгованості по сплаті аліментів - задовольнити.
Зобов'язати державного виконавця Тиврівського районного відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Флорову Людмилу Миколаївну здійснити перерахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №63926569, що відкрите на підставі виконавчого листа №2-364/2010, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області 14.06.2010, відповідно до положень чинного законодавства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали суду складжено 09 веренся 2025 року.
Суддя Л.П. Шевчук