номер провадження справи 19/91/25
25.08.2025 Справа № 908/1891/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали у справі
за позовом: Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури (26500, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., смт. Голованівськ, вул. Паркова, 13 ідентифікаційний код 02910025) в інтересах держави в особі Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (26600, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., смт. Вільшанка, вул. Центральна, 15 , ідентифікаційний код
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11А, каб. 8, ідентифікаційний код 40308189)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Вільшанський ліцей Вільшанської селищної ради (26600, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., с-ще. Вільшанка, вул. Миру, 37, ідентифікаційний код 22224444)
про стягнення 385 020,00 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2055/08-07/25 від 19.06.2025) Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» про стягнення 385 020,00 грн заборгованості за Договором поставки №155 від 07.11.2024.
Позов обґрунтовано приписами ст. ст. 509, 526, 610, 611, 625, 670, 693 ЦК України, ст. ст. 23, 23 Закону України «Про прокуратуру» та мотивовано невиконанням відповідачем умов договору поставки №155 від 05.11.2024, в частині відпуску оплаченого товару.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.06.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1891/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Оскільки, предметом спору у даній справі є зокрема стягнення з відповідача суми в розмірі 385 020,00 грн, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, дана справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.06.2025 позовну заяву Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» про стягнення 385 020,00 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1891/25, присвоєно справі номер провадження 19/91/25, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вільшанський ліцей Вільшанської селищної ради, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; запропоновано відповідачу подати до суду не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи (з описом вкладення). Суд також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/1891/25 від 24.06.2025, до електронного кабінету відповідача 25.06.2025, 03:40.
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи №908/1891/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.08.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
05.11.2024 між Вільшанським ліцеєм Вільшанської селищної ради (позивач, покупець/ замовник) та ТОВ «Інкам Фінанс» (відповідач, продавець/постачальник) укладено договір поставки № 155 (далі Договір).
Закупівля проводиться згідно з Законом України “Про публічні закупівлі» з урахуванням Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі мінами та іншого чинного законодавства України (п. 1.3 Договору).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Подавець/Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю/Замовнику картки/талони для отримання товару/пального у визначений специфікацією (додаток №1) договору номенклатурі та кількості, а Покупець/Замовник зобов'язується прийняти й оплатити й оплатити товар/пальне на умовах, викладених у Договорі.
Згідно з п.1.2 Договору, факт приймання-передачі карток/талонів на отримання Товару документально оформляється видатковою накладною та/або актом приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін.
Відповідно до п.2.1 -2.2 Договору, ціна за одиницю виміру товару є договірною і визначається в видаткових накладних на підставі п.1.1 даного Договору. Загальна вартість Договору складає 465 000,00 грн, в тому числі ПДВ 77 5000,00 грн.
Джерело фінансування: Місцевий бюджет (п.2.5 Договору).
Згідно з п.3.1 Договору,Продавець зобов'язується поставити Покупцю Товар у кількості та строки встановлені цим Договором.
Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що з метою належного виконання своїх зобов'язань щодо фактичної передачі Товару Покупцю, Постачальник забезпечує необхідну кількість третіх осіб-підприємств/Емітентів Карток(талонів), які мають відповідні права на експлуатацію АЗС і на виконання договірних відносин з Постачальником, забезпечує фактичну передачу товару Покупцю, за умови пред'явлення останнім діючих Талонів/Карток на Пальне. Товар, отриманий Покупцем від таких залучених Продавцем третіх осіб /Емітентів Карток (Талонів) вважається фактично оставленим Постачальником Покупцю згідно умов цього Договору.
Відповідно до п. 3.5 Договору, Продавець зобов'язується фактично передати Покупцю Товар протягом терміну (строку)дії Талонів/Карток, у строки визначені цим Договором.
Згідно з п.4.1 Договору, оплата за поставлений Товар/Талони/Картки/Дозвільні Документи проводиться Покупцем протягом 5 (п'яти) календарних днів, на підставі наданих Продавцем належним чином оформлених видаткових накладних шляхом перерахування грошових коштів на вказані у видатковій накладній реквізити Постачальника.
Пальне поставляється Постачальником Замовнику повністю або партіями, за домовленістю Сторін, шляхом передачі/надсилання Талонів/Карток. Під партією Товару розуміється його частина від загальної кількості, визначеної у Специфікації додаток 1) до Договору.
Відповідно до п. 5.10 Договору, Продавець зобов'язаний забезпечити зберігання придбаного Покупцем Товару/Талонів/Карт. Видача Товару зі зберігання здійснюється на АЗС (автозаправній станції) згідно переліку АЗС, який доводиться до відома Покупця шляхом розміщення та оновлення (змінюється в односторонньому порядку) Продавцем шляхом надання в письмовій формі актуального переліку, чинного на дату вимоги.
Для отримання Товарів зі зберігання, Покупець зобов'язаний пред'явити відповідні Дозвільні документи/Картка/Талон, що підтверджують право отримати Товар та технічні засоби для його отримання.
Згідно з п. 5.12 Договору, кінцевий строк, до якого Покупець може отримати пальне за Талоном, вказаний на самому талоні або узгоджується сторонами окремо. При необхідності після сплину терміну дії кожного з талонів їх переоформлення відбувається з перерахунком кількості Палива, відповідно до актуальної ринкової вартості.
Відповідно до п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. У випадку, якщо на момент закінчення строку дії Договору не проведений взаєморозрахунок Сторін, строк дії Договору продовжується до остаточного взаєморозрахунку Сторін.
Сторонами складено Специфікацію до договору, відповідно до якої узгоджено поставку товару - Дизельне паливо (Євро 5) 10000 літрів, ціна 46,50 за літр, загальна вартість 45 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.
Покупець здійснив оплату за паливно-мастильні матеріали, що підтверджується платіжною інструкцією № 490 від 11.11.2024 на суму 465 000,00 грн, в т.ч ПДВ 77 500,00 грн.
Відповідачем складено та видаткову накладну №0008/0002159 від 07.11.2024 та специфікацію № 0008/0002299-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти до видаткової накладної №0008/0002299 від 21.11.2024 на 10000 дизпалива, у 500 картках по 20 літрів.
Позивачем товар за договором був отриманий лише частково у кількості 1720 літрів дизпалива.
Через відсутність палива на АЗС відповідача Позивач не використав скретч-картки на 8280 літрів дизельного палива на суму 385 020,00 грн.
Копії невикористаних скретч-карток наявні в матеріалах справи.
На час звернення позивача до суду товар у кількості 8280 літрів дизпалива на загальну суму 385 020,00 грн відповідачем позивачу не надано.
З метою фіксації фактів необґрунтованої відмови в заправленні (передачі палива) автомобілів Покупця, останнім було складено акти про відмову видачі пального на АЗС, розташованої за адресою: вул.Героїв Небесної Сотні, 40-А, с.Вільшанка, Голованівський район, Кіровоградська область від 18.04.2025, від 21.04.2025, від 22.04.2025.
Наведені акти підписані співробітниками Вільшанського ліцею Доброва О, Драндалуш О., Задонний П.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов відпуску нафтопродуктів за талонами, Вільшанський ліцей Вільшанської селищної ради, з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу претензію вих. № 01-35/06 від 23.01.2025 про передачу товару -дизпалива за талонами, № 01-35/33 від 25.02.2025, №01-35/107 від 14.03.2025, №01-35/147 від 29.05.2025.
Відповідач, листом від 27.01.2025 повідомив позивача про тимчасову відсутність можливості виконати зобов'язання за договором, решта вимог залишені відповідачем без реагування, зобов'язання щодо надання товару не виконано.
Отже відповідач, висунуті вимоги позивача не задовольнив - товар не надав, що стало підставою звернення позивача до суду з даними вимогами про стягнення 385020,00грн.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).
Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (приписи якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин сторін) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського Договору поставки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (зі змінами) затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (АЗС), абзац 2 п. 3 Правил.
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери, п. п. 10.3.3.1; заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП, п.п.10.3.3.2.
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, то покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже у розумінні приписів наведеної норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передплати за непоставлений товар. Право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання - повернути кошти.
Відповідачем з урахуванням ст. ст. 73, 76, 77, 80 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів повного виконання умов договорів поставки, доводи та докази наведені позивачем в обґрунтування позову не спростовані.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови поставки товару в повному обсязі, оскільки позивачем не отримано товару на 385 020,00 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 385 020,00 грн за пальне, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем попередньо оплачено товар, однак відповідач товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 385 020,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача розмірі 5775,30 грн.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11А, каб.8, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь місцевого бюджету в особі Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (26600, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Вільшанка, вул. Центральна, 15, ідентифікаційний код юридичної особи 04365595, розрахунковий рахунок UА 38820172034436000214444, банк отримувача: ГУК у Кіровоградській області/тг с ще Вільш/01995114) заборгованість в розмірі 385020,00 грн (триста вісімдесят п'ять тисяч двадцять гривень 00 коп.).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд. 11А, каб.8, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 5 775,30 (п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять гривень 30 коп.).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, рішення складено та підписано 09.09.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.