номер провадження справи 3/92/25
03.09.2025 Справа №908/1700/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №908/1700/25
за позовом: ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (вулиця Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227)
до відповідача:АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)
про стягнення коштів у розмірі 71 663 750,30 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Батовська Тетяна Іванівна, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП 002205 від 11.06.2019, довіреність №20/11-55 від 20.11.2024;
від відповідача: Капуста Арсен Володимирович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №979 від 05.07.2012, довіреність №209 від 20.05.2025;
РУХ СПРАВИ.
04.06.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (скорочене найменування - НЕК «УКРЕНЕРГО») до відповідача Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (скорочене найменування - АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО») про стягнення заборгованості заборгованість у розмірі 71 663 750,30 грн, в тому числі суму основного боргу в розмірі 71 353 141,53 грн, 3% річних в розмірі 310 608,77 грн. Судові витрати у справі у вигляді судового збору просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025 справу №908/1700/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
09.06.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №АУ-4247 від 05.06.2025 про сплату судового збору за позовом НЕК «УКРЕНЕРГО» до Господарського суду Запорізької області у розмірі 847 840,00 грн, а також розрахунок заборгованості та нарахувань.
Ухвалою суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі №908/1700/25; присвоєно справі номер провадження 3/92/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 02.07.2025 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
26.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкладено підготовче засідання до 28.07.2025 о 12:00 год.
14.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
18.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшло заперечення, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні позовних вимог НЕК «Укренерго» щодо стягнення з АТ «Запоріжжяобленерго» 71 663 750,30 грн заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0503-03041-ПД, в тому числі 71 353 141,53 грн основного боргу за надані послуги, 310 608,77 грн 3 % річних відмовити та зменшити заявлений до стягнення Позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
Ухвалою суду від 28.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.09.2025.
У судовому засіданні 03.09.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві.
У судовому засіданні 03.09.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 03.09.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між НЕК «УКРЕНЕРГО» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» Договір з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0503-03041-ПД, який є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
За період березня - квітня 2025 року Позивачем надано Відповідачу Послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 71 353 141,53 грн.
Відповідач протягом заявленого періоду березня - квітня 2025 року не здійснював а ні поетапної оплати, згідно рахунків, виставлених Позивачем відповідно до п.3.5. Договору, а ні оплат на підставі отриманих Актів надання Послуги.
Посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача основну заборгованість за Договорами у розмірі 71 353 141,53 грн та 3 % річних у розмірі 310 608,77 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, Відповідач не погоджується з обсягами наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, заявленими Позивачем у позовній заяві.
На даний час між Позивачем та Відповідачем існує спір щодо обсягів наданих послуг за березень-квітень 2025 р. по Договору.
Сума наявної основної заборгованості АТ «Запоріжжяобленерго» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго», вказана у позовній заяві від 03.06.2025, в розмірі 71 353 141 53 грн за розрахункові періоди березень - квітень 2025 року включає Неузгоджений Акт з боку АТ «Запоріжжяобленерго», а саме:
За вищезазначеними вимогами позивача ПрАТ «НЕК «Укренерго» до АТ «Запоріжжяобленерго» існує спірне питання по Акту коригування від 12 березня 2025р. коригування № ДУА_К-0003403 до Акту надання Послуги № ДУА-0004752 від 29 лютого 2024 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0503-03041-ПД (з урахуванням акту коригування № ДУА_К-0001858 від 13 червня 2024 р.).
У зв'язку із отриманням від НЕК Укренерго» листа №01/9436 від 14.02.2024 існує розбіжність по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖИ ММХ», ТОВ «Біогаз України», та ТОВ «НАФТОГАЗ АВТОМАТИЗАЦІЯ» загальний обсяг коригування - 16 296 кВт.год., які самі завантажують свої данні до платформи Датахаб.
Оскільки Відповідач не погоджується з обсягом послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, отже вважаємо безпідставним нарахування Позивачем 3% річних у сумі 310 608,77 грн
Відповідач посилається на Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-3315 щодо неможливості з 01 серпня 2022 року виконання зобов'язань по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління №0503-03041 від 27.05.2019 на територіях, на яких велися (ведуться) бойові дії, або тимчасово окупованих територіях.
Станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, 30.09.2024 у ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» наявні ознаки критичної неплатоспроможності (що підтверджується висновком ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України № 003-СНЮ/24 від 17.01.2025) у зв'язку з чим просить зменшити заявлені до стягнення Позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ (стислий виклад).
Позивач, 11.07.2025, надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що належних та допустимих доказів оскарження Відповідачем даних комерційного обліку, з якими він не погоджується, та неправомірного формування АКО даних комерційного обліку, на підставі яких сформовано первинну документацію (спірні акти) щодо обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, до Відзиву на позовну заяву не додано.
Виходячи із умов укладеного між сторонами та обов'язкового до виконання, в силу норм ст. 629 ЦК України, Договору, не підписання Відповідачем акта, а також наявність суперечки не свідчить про відсутність у нього зобов'язання по оплаті.
Також вказує, що відповідальність за порушення Відповідачем свого зобов'язання по оплаті послуги за спірним Договором передбачена п. 7.1. Договору у вигляді пені та штрафу, до нього не застосовується.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат не відповідає чинному законодавству, природі 3% річних, висновкам Верховного суду та є таким, що не підлягає задоволенню.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА (стислий виклад).
Відповідач, 17.07.2025, надав свої заперечення, в яких вказав, що Відповідач не зобов'язаний ініціювати саме суперечку в порядку п. 10.1.1., 10.2.1 ККОЕЕ. Дії Відповідача відповідають умовам укладеного Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 року №0503-03041-ПД.
Обсяги відображені в акті коригування № ПРА_К-0008724 та № ДУА_К-0003403 від 12.03.2025 не відповідають завантаженим даним на платформах UA ENERGY DATAHUB та MMS.
Посилається на судову практику у справі №910/10475/21 щодо зменшення стягнення з відповідача 3% річних.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за Договором з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041-ПД від 01.01.2024 у розмірі 71 353 141,53 грн та 3 % річних у розмірі 310 608,77 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були надані позивачем послуги з диспетчерського (оперативно технологічного) управління , на яку суму; в які строки і якому розмірі послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були оплачені послуги з диспетчерського (оперативно технологічного) управління), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником(чи правомірно нараховані штрафні санкції).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач, НЕК «Укренерго»/ОСП) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «УКРЕНЕРГО» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 ЦК України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго» (публічно доступний за адресою: https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» НЕК «УКРЕНЕРГО» виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
Відповідно до ЗАЯВИ-ПРИЄДНАННЯ до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, ПУБЛИЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО(далі - Відповідач, Користувач) 12.12.2023, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (кваліфікований електронний підпис щодо підписаних сторонами документів в рамках позову, надалі скорочено - КЕП) та повідомлення НЕК «Укренерго» від 12.12.2023 №01/68270 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, між Відповідачем та Позивачем укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за № 0503-03041-ПД, дата акцептування 01.01.2024 (далі - Договір).
Укладений між НЕК «УКРЕНЕРГО» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» Договір з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0503-03041-ПД є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго» за мережевим посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiyauchasnykivrynku/dogovory/. З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі (далі - КСП), Користувач набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, КСП та чинним законодавством України
16.05.2025 Відповідачем змінено назву з Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».
Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління (далі - Послуга), а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки. а Користувач (Відповідач) зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Під час виконання вимог цього Договору, а також питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавства України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (п. 2.3 Договору).
Згідно пункту 3.1. Договору ціна цього Договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої нею методики (порядку) та оприлюднюється OCП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. (п. 3.2 Договору).
За змістом пунктів 3.3 - 3.4 Договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі. Планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 3.5. Договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах поетапної оплати планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом в розмірі планової вартості послуги наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідно до п.3.6 Договору плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО (адміністратора комерційного обліку) за кожну декаду розрахункового періоду.
Пунктом 3.7. Договору встановлено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуг в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
За умовами п. 3.8 Договору Користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувач надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Черговість зарахування коштів для оплати послуг за Договором визначена п. 3.9 Договору.
Згідно із п. 4.1 Договору обов'язки Оператора системи передачі (ОСП), зокрема, передбачають:
- своєчасно та професійно надавати послугу (п. 4.1.1);
- складати та передавати Користувачу акти про надання послуг (п. 4.1.15);
- здійснювати розрахунки за надані послуги (п. 4.1.16).
У відповідності до п. 4.2 Договору Користувач зобов'язаний, зокрема:
- своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором (п. 4.2.1);
- підписувати зі своєї сторони акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги. Акти звірки розрахунків наданої послуги та повертати ОСП у випадках, передбачених цим Договором (п. 4.2.4);
- надавати Оператору системи передачі (ОСП) свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передачі (п. 4.2.19).
Пунктом 4.3 Договору визначені права Оператора системи передачі (ОСП), Виконавця, в тому числі, - своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу (п. 4.3.2).
Пунктом 7.2 Договору закріплено, що сторони несуть відповідальність за достовірність даних, що надаються.
Пунктом 7.8 Договору обумовлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до пункту 8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин.
Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за цим Договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України. (п., п. 8.3, 8.4 Договору).
Пунктом 11.3 Договору визначено, що акти надання/коригування послуги, акти звірки розрахунків, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Пунктом 12.2 Договору сторони обумовили, що наявність спору, що виникає у зв'язку з цим Договором, не звільняє сторони від виконання їх зобов'язань відповідно до умов цього Договору.
У випадках, не передбачених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України ( п. 12.4 Договору).
У відповідності до п. 13.1 Договору він набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, в якому акцептована заява-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору у спірному періоді суду не надано.
Позивачем протягом березня 2025-квітня 2025 року оформлено та направлено Відповідачу з застосуванням Сервісу наступні Акти надання Послуги, а саме:
- акт коригування № ДУА_К-0003086 від 10.03.2025 до Акту надання Послуги №ДУА-0003987 від 31.01.2024 на суму збільшення 21 592,03 грн;
- акт коригування № ДУА_К-0003403 від 12.03.2025 до Акту надання Послуги №ДУА-0004752 від 29.02.2024 на суму збільшення 20 254,87 грн;
- акт надання Послуги № ДУА-0014765 за березень 2025 року від 31.03.2025 на суму 37 128 669,37 грн;
- акт надання Послуги № ДУА-0015535 за квітень 2025 року від 30.04.2025 на суму 34 182 625,26 грн (а.с. 80-89).
Акт коригування № ДУА_К-0003086 від 10.03.2025, акт надання Послуги №ДУА-0014765 за березень 2025 року від 31.03.2025 та акт надання Послуги № ДУА-0015535 за квітень 2025 року від 30.04.2025 підписані Електронним цифровим підписом представниками позивача та відповідача.
Акт коригування № ДУА_К-0003403 від 12.03.2025 до Акту надання Послуги №ДУА-0004752 від 29.02.2024 підписаний лише з боку позивача.
Як з'ясовано судом в ході судового вирішення спору, позивачем у період з березня по квітень 2025 року були виставлені відповідачу рахунки-фактури за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які направлялися відповідачу за допомогою Сервісу, а саме:
-№ ДУ-0055448/0503-03041-ПД від 14.03.2025 на суму 12 135 032,24 грн за березень 2025р.;
-№ ДУ-0056185/0503-03041-ПД від 25.03.2025 на суму 12 136 954,32 грн за березень 2025р.;
-№ ДУ-0056924/0503-03041-ПД від 04.04.2025 на суму 12 870 122,26 грн за березень 2025р.;
-№ ДУ-0058415/0503-03041-ПД від 15.04.2025 на суму 11 547 832,50 грн за квітень 2025р.;
-№ ДУ-0059149/0503-03041-ПД від 24.04.2025 на суму 11 825 432,20 грн за квітень 2025р.;
-№ ДУ-0059886/0503-03041-ПД від 05.05.2025 на суму 10 819 190,06 грн за квітень 2025р. (а.с. 73-79),
та рахунки-фактури:
-№ ДУ-0057676/0503-03041-ПД від 11.04.2025 на суму 37 128 669,37 грн за березень 2025р.;
-№ ДУ-0060631/0503-03041-ПД від 12.05.2025 на суму 34 182 625,26 грн за квітень 2025р. (а.с. 87-88).
Відповідач протягом заявленого періоду березня - квітня 2025 року не здійснював а ні поетапної оплати, згідно рахунків, виставлених Позивачем відповідно до п.3.5. Договору, а ні оплат на підставі отриманих Актів надання Послуги.
Докази протилежного у справі відсутні.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо суми основного боргу.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з п., п. 51, 55 ч. 1 ст. 1 цього Закону об'єднана енергетична система України (далі ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. Оператор системи передачі юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
В п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що диспетчерське управління це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії» в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі.
Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії.
Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Згідно з пунктом 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі оперативно- технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.
Відповідно до п., п. 1.1-1.5 глави 1 розділу VІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0503-03041-ПД, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до положень статті 901 глави 63 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України)
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з п. 12.3 Договору спірні питання між Користувачем та оператором системи передачі (ОСП) розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕКП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та судом.
Зі змісту п.п. 3.3-3.7 Договору слідує, що планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих позивачем або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Акти надання послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, відповідач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або Акта надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Таким чином, сума трьох грошових зобов'язань щодо здійснення оплат планової вартості послуги розрахункового періоду (відповідно до умов п. 3.5 Договору), яким є календарний місяць, змінюється та з моменту отримання Акту надання послуги перетворюється на одне грошове зобов'язання, що становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця, зазначеною в Акті надання послуги, та сумою сплачених планових оплат вартості Послуги (у разі їх здійснення) відповідного розрахункового періоду (місяця).
В силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом вище на підставі наданих позивачем доказів, згідно з умовами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0503-03041-ПД НЕК «УКРЕНЕРГО» надало АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується відповідними актами наданих послуг за березень-квітень 2025 року включно та Актами коригування складеними у спірний період.
Відповідач надані послуги за спірний період не оплатив.
Як зазначив позивач, з чотирьох актів Відповідачем не підписаний тільки акт коригування № ДУА_К-0003403 від 12.03.2025 до Акту надання Послуги № ДУА-0004752 від 29.02.2024 на суму збільшення 20 254,87 грн. Інші акти про надання послуги у січні 2024 року, березні-квітні 2025 року підписані Відповідачем.
Твердження відповідача щодо незгоди з обсягом наданої послуги, про що, на думку відповідача, свідчить відмова від підписання з боку АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» Акту коригування № ДУА_К-0003403 від 12.03.2025, судом оцінюються критично, виходячи з наступного.
Як вже зазначалося судом вище, умовами п. 3.8 Договору сторонами чітко встановлено, що у разі непогодження з обсягами та/або вартістю послуги відповідач протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги має надати позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей. Протягом цих же 5 днів відповідач має розпочати процедуру оскарження шляхом направлення повідомлення Оператору системі передач (Адміністратору комерційного обліку) та Постачальнику послуги комерційного обліку. Якщо відповідач не надає позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуг, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Суд вважає, що звернення по електронній пошті (а.с. 122) не є письмовою вимогою керівника або іншої уповноваженої особи з підписом такої особи та не є письмовим повідомленням в розумінні п. 3.8.
Крім того, як визначено пунктом 3.8. Договору процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін.
Оскільки відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, що ним відповідно до п. 3.8 Договору дотримано процедуру оскарження Акту коригування № ДУА_К-0003403 від 12.03.2025, то цей Акт вважається прийнятим без розбіжностей.
З наведеного слідує, що рахунки на оплату, акти надання послуг та акти коригування за спірний період за своїм змістом засвідчують факт отримання споживачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та зобов'язують останнього сплатити грошові кошти за отримані послуги відповідно до укладеного договору.
З урахуванням умов договору, викладених в пункті 3.5., 3.7 договору, суд висновує, що строк оплати планової вартості Послуги настав 18, 28 розрахункового періоду та 08 числі місяця наступного за розрахунковим; строк оплати за фактичний обсяг послуги настав 15 числа місяця наступного за розрахунковим; строк оплати послуги після коригування обсягів та вартості послуги настав 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано Акт коригування.
Відповідно до умов п. 3.7. договору оплата за фактичний обсяг послуги здійснюється на підставі рахунків та Актів наданих послуг, а оплата вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг здійснюється на підставі Акту коригування, незалежно від надсилання рахунку на оплату.
Отже факт надання позивачем послуг за вказаний період березень-квітень 2025 року в рамках Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0503-03041-ПД є доведеним та відповідачем не спростований.
Докази здійснення відповідачем оплати вартості наданих послуг за спірний період, у строки визначені Договором, в матеріалах справи відсутні.
Щодо посилань відповідача про дію форс-мажорних обставин, як на підставу в задоволенні позову, суд зазначає наступне:
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на отримання 21 липня 2023 року Сертифікату Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-3315 щодо неможливості з 01 серпня 2022 року виконання зобов'язань по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно технічного) управління №0503-03041 від 27.05.2019 року на територіях, на яких велися (ведуться) бойові дії, або тимчасово окупованих територіях.
Вказаний сертифікат відповідачем не надано до матеріалів справи, у зв'язку з чим суд не надає оцінку вказаному сертифікату.
Щодо загальних посилань відповідача на дію форс-мажорних обставин у зв'язку з військовою агресією Російської Федерацією проти України, то суд зазначає, що введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1
При цьому, чинним законодавством та умовами Договору (п.7.1) передбачено звільнення саме від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили, а не від виконання зобов'язання в цілому.
Відповідальність за порушення Відповідачем свого зобов'язання по оплаті послуги за спірним Договором, передбачена п. 7.1. Договору у вигляді пені та штрафу, позивачем не заявлялася до стягнення та не є предметом судового розгляду.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг у спірний період суду не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.
Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 71 353 141,53 грн за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період березень-квітень 2025 рок, належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 71 353 141,53 грн.
Щодо нарахування 3% річних.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення3 % річних у розмірі 310 608,77 грн, які розраховані за загальний період з 16.04.2025 по 04.06.2025.
При аналізі розрахунку інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що позивач нараховує інфляційні втрати та 3% річних на планові платежі відповідно до виставлених відповідачем рахунків в березні-квітні 2023 року, які не були оплачені відповідачем, а також на фактичний обсяг наданих послуг, які не були оплачені відповідачем (за кожен період окремо).
За умовами договору при розрахунку за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах поетапної оплати планової вартості послуги протягом розрахункового місяця відповідно до пункту 3.5. договору, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць
На підстав планових обсягів послуг позивачем були сформовані та виставлені відповідачеві рахунки на оплату, які з моменту настання строку на оплату, який передбачений пунктом 3.5 договору, вважаються грошовим зобов'язанням відповідача, у зв'язку з несвоєчасною оплатою якого застосовуються настають наслідки передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач правомірно нараховує 3 % річних.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних відсотків, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 310 608,77 грн є доведеними та обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення судом розміру трьох процентів річних суд враховує правовий висновок, викладений у пунктах 134-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від д 02.07.2025 у справі № 903/602/24, відповідно до якого:
« 134. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) викладено висновок про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
135. З огляду на наведені у цій постанові висновки, для забезпечення передбачуваності правозастосовчої практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом».
Тому, враховуючи, що позивачем нараховані проценти річних у законодавчо встановленому мінімальному розмірі процентів, а саме три проценти річних, з огляду на наведений правовий висновок, суд констатує відсутність правових підстав для зменшення розмірі нарахованих позивачем трьох процентів річних.
Інші аргументи та посилання відповідача суд визнає такими, що не мають істотного значення для вирішення справи.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041-ПДвід 01.01.2024 (а.с 29-67), заявою-приєднанням (а.с. 68-70), повідомленням про приєднання до договору (а.с. 71- 72), рахунками-фактурами (а.с 73 - 79, 87-88), актами-коригування (а.с. 80-83), Актами надання послуги ( а.с. 84 - 86), доказами направлення актів і рахунків відповідачу (а.с. 89-90), фінансовою звітністю позивача (а.с. 207-208).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться скріншотом з електронної пошти - прохання надати роз'яснення(а.с. 122), актом коригування від 122.03.2025 (а.с. 123), довідками АТ «Запоріжжяобленерго» (а.с. 139 - 153), Висновком експерта (а.с. 154-184).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (вулиця Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) суму 71 353 141,53 грн (сімдесят один мільйон триста п'ятдесят три тисячі сто сорок одна гривня п'ятдесят три копійки) основного боргу, 310 608,77 грн (триста десять тисяч шістсот вісім гривень сімдесят сім копійок) трьох процентів річних. Видати наказ.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (вулиця Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) суму 847 840,00 грн (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 09.09.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич