номер провадження справи 19/63/25
13.08.2025 Справа № 908/1536/25
м.Запоріжжя Запорізької області
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засідання Литвинюк А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПОРТХАУС 20» (69001, м. Запоріжжя, вул. Героїв Крут (до перейменування -12 Квітня), буд. 2, ідентифікаційний код 43831031)
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості за договором оренди землі
представники сторін
від позивача: Гусельников М.О., ордер АР №1245143 від 10.06.2025
від відповідача: не з'явився;
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1674/08-07/25 від 23.05.2025) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТХАУС 20» про розірвання договору оренди землі від 27.07.2021 № 202105000100061, повернення земельної ділянки площею 0,5421 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0198 та земельної ділянки площею 0,5606 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0200 за адресою: м. Запоріжжя, вул.Героїв Крут (до перейменування - 12 Квітня), буд. 2, у придатному для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі, стягнення заборгованість за договором оренди землі від 27.07.2021 № 202105000100061 за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 в розмірі 4 802 657,28 грн.
Позов обґрунтовано приписами ст.ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 651, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 283 ГК України, ст.ст. 83, 120, 141, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 24, 25, 31, 32, 34 Закону України «Про оренду землі» та мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди землі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1536/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 28.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1536/25, присвоєно справі номер провадження 19/63/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом представників сторін, та призначено підготовче судове засідання на 12.06.2025.
Ухвалою суду від 28.05.2025 запропоновано відповідачу подати до суду не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи (з описом вкладення). Суд також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 28.05.2025, яка надсилалась відповідачу до електронного кабінету.
В матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі 28.05.2025 до електронного кабінету відповідача 28.05.2025, 20:54.
Отже останнім днем строку для подання відзиву, встановленим в ухвалі суду про відкриття провадження, є 16.06.2025 (враховуючи, що 14.06.2025 вихідний день субота).
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.
Ухвалою суду від 12.06.2025 підготовче засідання відкладено на 08.07.2025.
Враховуючи неможливість проведення судового засідання, призначеного на 08.07.2025, у зв'язку з перебуванням суді на лікарняному, судове засідання було призначене на 15.07.2025.
Ухвалою суду від 15.07.2025 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 13.08.2025.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 13.08.2025 заслухано вступне слово представника позивача.
Позивач позов підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі, розірвати укладений договір оренди та зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про час та місце огляду справи повідомлявся належним чином.
В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.
У судовому засіданні 13.08.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.
Представник позивача в судових дебатах підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
27.07.2021 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОРТХАУС 20» (Орендар) укладено Договір оренди землі № 202105000100061 (Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець відповідно до рішення п'ятдесят третьої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №44/151 від 30.09.2020 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для розташування торгово-розважального центру, що знаходиться : м. Запоріжжя, вул.12 Квітня, 2.
Пунктом 3 Договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 1,1026 га, у тому числі: - земельна ділянка площею 0,5421 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0198; - земельна ділянка, площею 0,5606 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0200.
На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: споруди орендаря та (або) інші об'єкти, що не відносяться до нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з спорудами орендаря (п. 5 Договору).
Орендодавець передав Орендарю земельні ділянки загальною площею 1,1026 га, в тому числі: - земельна ділянка площею 0,5421 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0198; - земельна ділянка, площею 0,5606 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0200, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки за Договором.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, щодо вказаної земельної ділянки, Договір оренди землі зареєстровано 29.07.2015 за № 21076162623101.
Згідно з п. 11 Договору сторонами погоджено, що Договір укладено до 24.06.2039.
Відповідно до п. 12 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 1851 080,95 грн, з якої розмір орендної плати земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198 становить 856 477,88 грн, з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200 становить 994 603,07 грн, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2021 року
За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.
Згідно з п. 34.6 Договору, Орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати, відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.14 Договору,орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету наведений в договорі.
Згідно з п. 38.2Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання з рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків , передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами п. 39 Договору розірвання договору оренди допускається в односторонньому порядку .
Несплата, несвоєчасна та/або неповна сплата орендарем орендної плати протягом 6-ти місяців (п.39.1 Договору).
Згідно з листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради вих. №06.1-14/928 від 02.05.2025 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів, через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, відповідачем до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» протягом 2022 сплачено 154 294,25 грн, протягом 2023-2025(станом на 01.04.2025) оплат не здійснювалось.
Позивач посилався на те, що сума заборгованості відповідача за оренду землі за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 складає 4 802 657,28 грн.
У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати позивач надіслав відповідачу 31.03.2025 претензію вих. №01/02-11/0530 від 31.03.2024 про сплату заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 4 802 657,28 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб'єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.
Згідно з п.п. 288.1-288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Як встановлено судом, згідно з п. 6 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198 становить 28 549 262,19 грн, з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200 становить 33 153 435,52грн.
Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 1 851 080,95, з якої розмір орендної плати земельної ділянки з кадастровим номером 231010000:05:004:0198 становить 856 477,88 грн, з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200 становить 994 603,07 грн, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2021 року.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 14 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідний розрахунковий рахунок місцевого бюджету.
Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п. 34.4 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
За таких умов у відповідача виник обов'язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату в грошовій формі в 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2021 року, проіндексованої на коефіцієнти індексації, визначені законодавством, на відповідний період.
Відповідно до п. 31.4 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати.
За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.
Виходячи зі змісту ст. 289.2, 289.3 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Пунктом 34.6 Договору встановлено, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок складає за 2021 рік 1,1, за 2022 рік 1,15, за 2023 рік 1,051.
Таким чином, розмір річної орендної плати за 2023 рік становить:
- по земельній ділянці 2310100000:05:004:0198 - 28 549 262,82 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2021 року) * 1,1 (коефіцієнт індексації 2021р.) *1,15 (коефіцієнт індексації 2022 р) * 3% = 28 549 262,82 грн*1,265 *3%=36 114817,40 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) * 3% = 1 083 444,52 грн.- орендна плата за період з 01.01.2023 по 31.12.2023;
- по земельній ділянці 2310100000:05:004:0200 - 33 153 435,52 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2021 року) * 1,1 (коефіцієнт індексації 2021р.) *1,15 (коефіцієнт індексації 2022 р) * 3% = 33 153 435,22 грн * 1,265 *3% = 41 939 095,90 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) * 3% = 1 258 172,88 грн- орендна плата за період з 01.01.2023 по 31.12.2023;
За 2024 рік:
- по земельній ділянці 2310100000:05:004:0198 - 36 114 817,40 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) *1,051 (коефіцієнт індексації 2023 р) * 3% = 1 138 700,19 грн - орендна плата за період з 01.01.2024 по 31.12.2024;
- по земельній ділянці 2310100000:05:004:0200 - 41 939 095,90 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) * 1,051 (коефіцієнт індексації 2023 р) * 3% = 1 322 339,96 грн - орендна плата за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.
Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 становить: 4 802 657,28 грн (1083444,52грн + 1258172,88 грн + 1138700,19 грн +1322339,96 грн)
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендної плати за спірний період.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача: 4 802 657,28 грн орендної плати за землю за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 37.3 Договору встановлено, що дія договору припиняється в разі розірвання договору оренди землі згідно з п. 38, 39.
За умовами п.п. 39, 39.1 Договору, розірвання договору оренди землі допускається в односторонньому порядку. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата, несвоєчасна та/або неповна сплата орендарем орендної плати протягом 6-ти місяців.
Враховуючи викладене, у зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за Договором за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 4 802 657,28 грн, судом задоволено позовну вимогу про розірвання Договору оренди землі № 202105000100061 від 27.07.2021, укладеного сторонами.
Відповідно до п. 34.11 Договору, після закінчення строку договору орендар зобов'язаний договір поновити або повернути земельну ділянку орендодавцю за його вимогою в належному стані в порядку, встановленому договором.
Пунктом 24 Договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
За приписами ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Доказів повернення земельної ділянки відповідачем позивачу матеріали справи не містять та сторонами не подано.
Враховуючи задоволення судом позовної вимоги про розірвання Договору та наявність у відповідача обов'язку повернути земельну ділянку після припинення Договору оренди землі, позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТХАУС 20» повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку загальною площею 0,5421 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198, та земельну ділянку площею 0,5606 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0200, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Крут (до перейменування - 12 Квітня), буд.2, у придатному для подальшого використання стані, шляхом складання акту приймання-передачі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди землі № 202105000100061 від 27.07.2021, укладений Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОРТХАУС 20».
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “СПОРТХАУС 20» повернути на користь Запорізької міської ради земельні ділянки: площею 0,5421 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0198, площею 0,5606 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0200 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Крут, буд. 2, у придатному для подальшого використання стані шляхом складання акту приймання-передачі
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПОРТХАУС 20» (69001, м. Запоріжжя, вул. Героїв Крут, буд. 2, ідентифікаційний код 43831031) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди землі від 27.07.2021 № 202105000100061 за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 в розмірі 4 802 657,28 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПОРТХАУС 20» (69001, м. Запоріжжя, вул. Героїв Крут, буд. 2, ідентифікаційний код 43831031) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в розмірі 62 476,69 грн.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, рішення складено та підписано 09.09.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.