вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"09" вересня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/469/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 44732579, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б,
до відповідача - 1: Приватного підприємства "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, 90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, місто Хуст, вул. Хмельницького Б., будинок 1, приміщення 3Б,
про стягнення коштів,
Секретар судового засідання - Мельник І.В.,
Учасники справи не з'явилися,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 44732579, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача - 1: Приватного підприємства "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, та до відповідача - 2: Фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з позовними вимогами стягнення збитків з відповідачів 360 000.00 грн. солідарно на свою користь.
Ухвалою суду від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 29.05.2025, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 07.05.2025 задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти відповідача ПП “Приватна фірма "Камертон".
Ухвалою суду від 29.05.2025 за заявою позивача залишено без розгляду позовну вимогу позивача в частині солідарного стягнення коштів з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 задоволено заяву позивача про зміну предмета позову та виключення ОСОБА_1 з числа відповідачів.
Ухвалою суду від 17.06.2025 задоволено клопотання позивача про скасування заходів забезпечення позову, оскільки представник позивача висловив припущення, що сторонами спірне питання може бути вирішено добровільно.
В той же час у підготовче засідання 17.06.2025 учасники справи не з'явилися, представник позивача подав заяву про подальший розгляд справи без його участі.
Ухвалою суду від 17.06.2025 судом без участі представника позивача було завершено та закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд по суті.
В судове засідання 15.08.2025 учасники справи також повторно не з'явилися, що унеможливило розгляд справи по суті, позивач не повідомив про подальші відносини між сторонами щодо предмету спору. В ухвалі від 15.08.2025 господарський зазначив, що за наявних у цій справі обставин справи суд не може розглянути справу без участі представників сторін, зокрема позивача, участь якого є обов'язковою.
В судове засідання 09.09.2025 представник позивача втретє не з'явився, про причини не повідомив, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі, уточнення позовних вимог до двох співвідповідачів з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Позивач не надав суду доказів неможливості брати участь в судових засіданнях, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд доходить висновку, що повторна неявка позивача в засідання для розгляду справи по суті без повідомлення причин свідчить про його відповідне ставлення до вирішення справи.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне залишити цей позов без розгляду.
Керуючись ст. 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 44732579, до відповідача Приватного підприємства "Приватна фірма "Камертон", код ЄДРПОУ - 22174433, - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, які передбачені ст. 255 - 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2024 року.
Суддя П.Д. Пригуза