майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"05" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/670/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"
до Фізичної особи-підприємця Дустова Андрія Субхоновича
про стягнення 301086,20 грн.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підпиємця Дустова Андрія Субхоновича про стягнення заборгованості, яка виникла за договором про надання кредиту (електронна форма) №456701-КС-003 від 10.01.2023, з урахуванням додаткової угоди №1 від 21.02.2023 та додаткової угоди №2 від 04.04.2024 до цього договору, у розмірі 301086,20 грн, з яких 60127,50 грн прострочених платежів за тілом кредиту та 240958,70 грн прострочених платежів за процентами.
Окрім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та для належного встановлення і підтвердження усіх обставин справи витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" документи з інформацією про підтвердження чи спростування, що держателем банківської картки (особою, на чиє ім'я було емітовано банківську картку) № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", є або був Дустов Андрій Субхонович (якщо банківська картка вже не обслуговується станом на даний момент, то зазначити період часу, коли вона була активна та використовувалась її держателем); прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", на яку на виконання умов договору від 10.01.2023 (одним платежем в розмірі 67000,00 грн) були перераховані грошові кошти в загальному розмірі 67000,00 грн (сума кредиту); виписку(и) про рух коштів по банківському рахунку, який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", за період з 10.01.2023 (видача кредиту) по 17.01.2023.
Ухвалою суду від 27.05.025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.06.2025; клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково, витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" документи, які містять інформацію, зазначену в п.2 резолютивної частини цієї ухвали, а саме: документи, які підтверджують чи спростовують інформацію про те, що держателем карти № НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", є Дустов Андрій Субхонович (РНОКПП НОМЕР_2 ) як фізична особа чи фізична особа-підприємець; документи, які містять інформацію про надходження коштів на карту № НОМЕР_1 за період з 10.01.2023 по 17.01.2023 включно від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ 41084239) згідно платіжного доручення №34312 від 10.01.2023 з призначенням платежу "Перерах. коштів Дустов А.С.. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №456701-КС-003 від 10.01.2023 Без ПДВ". Якщо держателем картки є не Дустов Андрій Субхонович, а інша особа, - надати інформацію про отримувача (прізвище, ім'я та по-батькові) грошових коштів, перерахованих 10.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" однією сумою у розмірі 67000,00 грн на карту № НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 26.06.2025 продовжено строк розгляду справи на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено розгляд справи по суті на 05.09.2025 та повторно витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" документи, які містять інформацію, зазначену в п.2 резолютивної частини ухвали від 27.05.025 у справі №906/670/25.
22.07.2025 на виконання вимог ухвал суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшов лист від 16.07.2025 №20.1.0.0.0/7-250708/36381-БТ, у якому повідомлено, що на ім'я Дустов Андрій Субхонович в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_3 ). До листа додано виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період 10.01.2023-17.01.2023, яка містить зарахування на суму 67000,00 грн (а.с.72-74).
Сторони повноважних представників у судове засідання не направили, будь-яких заяв із зазначенням причин їхньої неявки, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без їхньої участі не подали, хоча про дату, час та місце цього засідання повідомлялися завчасно та належним чином шляхом надіслання ухвали суду від 26.06.2025 позивачу - в електронній формі до електронного кабінету юридичної особи та її представника, відповідачу - за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу електронної пошти, зазначену у позовній заяві та додатках до неї (а.с.63, 64).
Кореспонденція щодо розгляду даної справи, яка надсилалася відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , повернулася суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.57-60, 75-77).
Заяв про зміну місцезнаходження відповідача під час розгляду справи не надходило. Будь-які інші адреси відповідача, окрім вищевказаної, суду не відомі; зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС ФОП Дустов А.С. не має.
Виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17).
Суд також враховує, що відповідач мав об'єктивну можливість ознайомитися з ухвалами суду у справі №906/670/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".
Окрім того, суд приймає до уваги те, що у березні 2025 року позивач звертався до Господарського суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з відповідача спірної суми заборгованості у наказному провадженні (справа №906/327/25), однак представник боржника - ФОП Дустова А.С. подав заяву про скасування судового наказу, оскільки боржник не погоджується з вимогами стягувача (див. ухвалу суду від 30.04.2025 у справі №906/327/25). Тобто відповідач обізнаний із наявністю даного спору та його підставами.
Відзив відповідача на позовну заяву у даній справі до суду не надходив.
Судом в межах наданих йому повноважень були створені всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).
Оскільки явка представників сторін, які належним чином повідомлялися про розгляд даної справи, в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а їхня неявка та неподання відповідачем відзиву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.
У засіданні 05.09.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без проголошення, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з викладених у позовній заяві обставин та матеріалів справи, 10.01.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - позивач, кредитодавець, свідоцтво Нацкомфінпослуг про реєстрацію фінансової установи серії ФК №880 від 06.04.2017 (а.с.51)) та ФОП Дустовим А.С. (далі - відповідач, позичальник) укладено договір про надання кредиту №456701-КС-003 від 10.01.2023 в електронній формі через особистий кабінет позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця на сайті https://bizpozyka.com/ (а.с.14-15) (далі - договір).
Детальна послідовність дій сторін щодо укладення договору відображена у візуальній формі (а.с.11).
За поясненнями позивача, до укладення кредитного договору Дустов Андрій Субхонович був належним чином ідентифікований/верифікований шляхом повідомлення за допомогою відеоверифікації ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свого фінансового номера телефону та паспорта громадянина України (47-49, відеофайл на оптичному диску а.с.49 на звороті).
Відповідно до п.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 67000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Також у п.1 договору визначено умови кредитування, а саме:
- тип кредиту: кредит;
- строк кредиту: 16 тижнів;
- стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована;
- знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15990299, фіксована;
- комісія за надання кредиту (далі - комісія): 10050,00 грн;
- загальний розмір наданого кредиту: 67000,00 грн;
- термін дії договору до 02.05.2023;
- орієнтовна загальна вартість наданого кредиту : 140720,00 грн;
- цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
Згідно з п.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховується за ставкою, вказаною у п.1 договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3 договору, і розраховується в порядку, описаному у п.п.2.1, 2.2.
Так, п.2.1 договору передбачено, що у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіка платежів, що наведений в п.3 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.1 договору.
У п.2.2 договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3 договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.1 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3 до договору, та до закінчення терміну дії договору. У випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з урахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі, не є зміною істотних умов цього договору.
У п.3 договору сторони встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. У графіку передбачено 8 обов'язкових платежів по 17590,00 грн, починаючи з 24.01.2023 до 02.05.2023. Загальна сума платежів становить 140720,00 грн, з яких: 67000,00 грн - частковий платіж основної суми, 63670,00 грн - проценти за користування кредитом, 10050,00 грн - комісія за надання кредиту.
10.01.2023 позивач перерахував на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , номер якої зазначено останнім в особистому кабінеті на сайті кредитодавця, кошти у розмірі 67000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція №34312 від 10.01.2023 з призначенням платежу "НОМЕР_1 Перерахування коштів Дустов А.В. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №456701-КС-003 від 10.01.2023 Без ПДВ" (а.с.19).
Той факт, що держателем банківської картки № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_3 ), на яку 10.01.2023 перераховано вищевказану суму коштів, є Дустов А.В., підтверджується інформацією АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та банківською випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 за період 10.01.2023-17.01.2023 (а.с.72-73).
Отже позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, перерахувавши на рахунок відповідача кошти у загальному розмірі 67000,00 грн.
21.01.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ФОП Дустовим А.С. укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту №456701-КС-003 від 10.01.2023 в електронній формі через особистий кабінет позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця на сайті https://bizpozyka.com/ (далі - додаткова угода №1) (а.с.16).
Відповідно до п.1, п.3 додаткової угоди №1, позичальник підписанням цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 21.02.2023, в розмірі 74865,90 грн, що включає: суму кредиту - 64407,06 грн; проценти за користування кредитом - 10458,84 грн; комісія за надання кредиту - 0 грн.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, в частині заборгованості, що вказана в п.3 додаткової угоди, становить: 182934,42 грн (п.4 додаткової угоди №1).
У п.5 додаткової угоди №1 сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом в наступному розмірі: з 21.02.2023 до 18.04.2023 (включно) діє пільгова ставка 0,8699272% в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 18.04.2023 (включно) процентна ставка становитиме 1,15990299% в день; з 19.04.2023 - 1,15990299% в день.
Відповідно до п.п.6, 7 додаткової угоди №1, сторони збільшили термін дії договору до 05.09.2023. Строк кредиту: 239 днів.
Також у п.8 додаткової угоди №1 сторони встановили новий графік платежів для погашення заборгованості позичальника, яким передбачено 14 обов'язкових платежів по 4397,50 грн з 07.03.2023 до 18.04.2023, по 17590,00 грн з 02.05.2023 до 22.08.2023 і 7034,42 грн 05.09.2023. Загальна сума платежів становить 182934,42 грн.
У подальшому 04.04.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ФОП Дустовим А.С. укладено додаткову угоду №2 до договору про надання кредиту №456701-КС-003 від 10.01.2023 в електронній формі через особистий кабінет позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця на сайті https://bizpozyka.com/ (далі - додаткова угода №2) (а.с.17-18).
Відповідно до п.1, п.3 додаткової угоди №2, позичальник підписанням цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 04.04.2024, в розмірі 118710,78 грн, що включає: суму кредиту 60127,50 грн; проценти за користування кредитом - 58583,28 грн; комісія за надання кредиту 0 грн.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, в частині заборгованості, що вказана в п.3 додаткової угоди, становить: 270514,60 грн (п.4 додаткової угоди №2).
У п.5 додаткової угоди №2 сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом в наступному розмірі: з 04.04.2024 до 30.05.2024 (включно) діє пільгова ставка 0,8699272% в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 30.05.2024 (включно) процентна ставка становитиме 1,15990299% в день; з 31.05.2024 - 1,15990299% в день.
Відповідно до п.п.6, 7 додаткової угоди №2, сторони збільшили термін дії договору до 26.12.2024. Строк кредиту: 717 днів.
Також у п.8 додаткової угоди №2 сторони встановили новий графік платежів для погашення заборгованості позичальника, яким передбачено 19 обов'язкових платежів по 4397,50 грн з 18.04.2024 до 30.05.2024, по 17590,00 грн з 13.06.2024 до 12.12.2024 і 6664,60 грн 26.12.2024. Загальна сума платежів становить 270514,60 грн.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань здійснив часткову оплату за кредитним договором на суму 123229,28 грн (а.с.20-30), про що свідчать інформаційні довідки від 10.02.2024, сформовані технологічним оператором платіжних послуг ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», який надає послуги позивачу на підставі договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020 (а.с.36-40), а також дані АТ «ТАСКОМБАНК» про підтвердження оплати, надані в рамках договору інтернет-еквайрингу №205 від 11.11.2020 з позивачем (а.с.31-35).
Відтак, за розрахунком позивача, за відповідачем утворилась заборгованість на суму прострочених платежів за тілом кредиту у розмірі 60127,50 грн та прострочених платежів за процентами у розмірі 240958,70 грн (а.с.41-45).
З огляду на викладені обставини, з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивач змушений був звернутися з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулює Закон України «Про електронну комерцію».
Згідно з визначеннями термінів, наведеними у ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Суд встановив, що між сторонами укладено кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Детальна послідовність дій сторін щодо укладення кредитного договору та додаткових угод до нього відображена у візуальних формах (а.с.11-13).
Доказів, які спростовували б зазначені обставини, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Частинами 1, 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст.ст.526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Слід відзначити, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №334/3056/15 (61-8803св22) від 30.11.2022).
Факт виконання банком (фінансовою установою) свого зобов'язання щодо надання кредитних коштів може підтверджуватися меморіальним ордером, платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку боржника (аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/2764/14, від 14.11.2018 у справі №910/2535/18, від 27.11.2018 у справі №910/25395/13, від 11.12.2018 у справі №910/21156/16, від 29.08.2019 у справі №921/38/16-г/3, від 02.07.2020 у справі №916/2387/19).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно та у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 67000,00 грн.
Натомість відповідач, здійснивши часткову оплату на загальну суму 123229,28 грн, порушив взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість на суму прострочених платежів за тілом кредиту у розмірі 60127,50 грн та прострочених платежів за процентами у розмірі 240958,70 грн.
Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 у справі №913/618/21 зазначив, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Жодних документально обґрунтованих заперечень на спростування наведених позивачем підстав позову та заявлених вимог відповідач не надав, власного контррозрахунку суду не представив.
Суд враховує, що, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц, де зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом (а.с.41-45), суд встановив, що нарахування по тілу кредиту та процентах за користування кредитними коштами проведено відповідно до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 60127,50 грн прострочених платежів за тілом кредиту та 240958,70 грн прострочених платежів за процентами є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорій стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зазначено, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
З огляду на викладене, враховуючи підтвердження матеріалами справи факту надання відповідачу кредиту та відсутність доказів повернення кредитних коштів і сплати процентів у порядку, розмірі та терміни, передбачені кредитним договором та додатковими угодами до нього, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Враховуючи приписи п.2 ч.1 ст.129 ГПК України та висновок суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 3613,03 грн (з урахуванням передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору у зв'язку з поданням позовної заяви в електронній формі з використанням ЄСІКС).
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дустова Андрія Субхоновича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) 60127,50 грн прострочених платежів за тілом кредиту, 240958,70 грн прострочених платежів за процентами та 3613,03 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 09.09.25
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу;
- позивачу, його представнику (до ел.каб.);
2 - відповідачу (рек.) + на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1