вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.09.2025м. ДніпроСправа № 5005/3187/2011
За заявою: Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро
про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення до виконання
У справі:
за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповдальністю "Де Віладж", м. Дніпро
про стягнення 22 865,00грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від заявника: Оніщенко В.М., самопредставництво
Від позивача: не з'явився
Від відповідача (боржника): не з'явився
18 серпня 2025 року від Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до господарського суду надійшла заява, в якій просить:
- змінити найменування Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (пр. О.Поля, 2, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037) у справі №5005/3187/2011 на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи 20306037; 49101, м. Дніпро, пр. О. Поля, будинок 2);
- відновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 у справі №5005/3187/2011 до виконання;
- видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 №5005/3187/2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Де Віладж" в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державного казначейства за місцем реєстрації ТОВ "Де Віладж", як платника податків, за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" суми 17000,00грн штрафу, 17000,00грн пені.
В обґрунтування заяви посилається на те, що наказ господарського суду був пред'явлений до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
06.07.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття провадження №51552267 з примусового виконання наказу суду від 27.05.2011 №5005/3187/2011.
22.12.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа.
Листами від 13.03.2017 №627/28/02-17 та від 18.11.2019 №54-02/2525 відділення звернулося до відділу державної виконавчої служби про надсилання постанови та надання інформації щодо виконання наказу.
Листами від 27.01.2022 № 54-02/405 та від 21.03.2023 № 54-02/569 відділення звернулося до відділу державної виконавчої служби про надання інформації про хід виконавчого провадження.
Станом на 18.08.2025 відділення не отримало відповіді та судовий наказ №5005/3187/2011 від 27.05.2011, а тому вважає, що його було втрачено.
Також, заявник зазначає, що відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 №23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету" (зі змінами), Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України змінено найменування на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 15 червня 2020 року.
Зміна найменування відбулася у зв'язку із початком виконання функцій покладених Положенням про територіальне відділення, що були віднесені до компетенції Запорізького та Кіровоградського обласних територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2025 №329 у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. № 35769/25 справи 5005/3187/2011.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 справу №5005/3187/2011 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Матеріали справи №5005/3187/2011 отримано судом з архіву суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 08.09.2024.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили.
Неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку (ч. 2 ст. 329 ГПК України).
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 позов задоволено:
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Де Віладж" в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державного казначейства за місцем реєстрації ТОВ "Де Віладж", як платника податків, за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" суму 17000,00грн штрафу, 17000,00грн пені;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Де Віладж" в доход Державного бюджету України суму 340,00грн державного мита, 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
27 травня 2011 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011, яке набрало законної сили 27.05.2011, видано накази №5005/3187/2011.
Накази господарського суду були чинними для пред'явлення до виконання протягом одного року до 28 травня 2012 року.
Зазначений в наказах господарського суду строк пред'явлення до виконання протягом одного року відповідав положенням частин першої та другої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (в редакції, яка була чинною на момент видачі наказів).
За твердженнями стягувача, наказ господарського суду про стягнення штрафу та пені був пред'явлений до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
17.06.2011 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №27151518 з примусового виконання судового наказу від 27.05.2011 №5005/3187/2011.
02.07.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".
Листом від 31.08.2012 №3422/43/02-12 відділення повторно пред'явило наказ на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу стягувач не отримав.
Листом від 10.02.2014 №365/28/02-14 стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби про надсилання постанови та надання інформації щодо виконання наказу.
У відповідь на лист державна виконавча служба повідомила, що документи помилково направлені не на ту адресу. Постанову та виконавчий документ направлено на дійсну адресу стягувача.
Так, 27.12.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".
Лист №4934/24 від 20.02.2014 та постанову від 27.12.2012 відділення отримало 25.02.2014 (а.с. 119).
Листом від 27.02.2014 №551/28/02-14 відділення повторно пред'явило наказ на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
04.03.2014 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №42357564 з примусового виконання судового наказу від 27.05.2011 №5005/3187/2011 (а.с. 122 на звороті).
Листами від 19.10.2015 №2798/28/02-15, від 20.01.2016 №123/28/02-16 стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби про надання інформації щодо виконання наказу.
У відповідь на листи державна виконавча служба повідомила, що 29.09.2015 державним виконавцем виконавче провадження завершено відповідно до п. 2 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 133).
Листом від 16.05.2016 №1179/28/02-16 стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби та просив у разі втрати виконавчого листа звернутись до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу.
У червні 2016 року Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу № 5005/3187/2011 від 27.05.2011, про стягнення з ТОВ "Де Віладж" на користь держави суми боргу у загальному розмірі 34 000,00грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 по справі №5005/3187/2011 задоволено; постановлено видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 по справі №5005/3187/2011.
06.07.2016 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №51552267 з примусового виконання судового наказу від 27.05.2011 №5005/3187/2011 (а.с. 140 на звороті).
Листами від 13.03.2017 №627/28/02-17, від 18.11.2019 №54-02/2525, від 27.01.2022 №54-02/405, від 21.03.2023 №54-02/569 стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби про надання інформації щодо виконання наказу.
Відповіді на зазначені листи матеріали справи не містять.
Заявник зазначає, що за результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП 11.11.2019 дізналось про те, що №51552267 завершено.
Так, 22.12.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".
Виконавчий документ стягувачу не повертався, з наведеного слідує, що виконавчий документ втрачений відділом ДВС в ході виконавчого провадження.
Враховуючи викладені обставини, Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить видати дублікат наказу від 27.05.2011 та відновити строк для пред'явлення його до виконання.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Як, вбачається із матеріалів справи наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 №5005/3187/2011 пред'явлено позивачем до виконання в межах визначеного статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" строку.
Заявник посилається на те, що оригінал наказу господарського суду по справі №5005/3187/2011 не перебуває на виконані у відділі ДВС, а також не повернутий на адресу стягувача.
Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини першої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999 №606-ХІV, чинній на момент видачі наказу від 27.05.2011), строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 2, 3 статті 23 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 08.03.2011 №606-XIV).
Строк пред'явлення наказу №5005/3187/2011, виданого 27.05.2011, перервався у зв'язку з пред'явленням останнього до виконання - виконавче провадження №27151518.
02.07.2012 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Дерило В.Г., на підставі п.5 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" постановлено про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 06.05.2012 №606-ХІV, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.07.2012) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 06.05.2012 №606-ХІV).
Листом від 31.08.2012 №3422/43/02-12 відділення повторно пред'явило наказ на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Строк пред'явлення наказу №5005/3187/2011, виданого 27.05.2011, перервався у зв'язку з пред'явленням останнього до виконання - виконавче провадження №34290525.
27.12.2012 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Ковтун Д.М., на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" постановлено про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 01.12.2012 №606-ХІV, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2012) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Листом від 27.02.2014 №551/28/02-14 відділення повторно пред'явило наказ на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Строк пред'явлення наказу №5005/3187/2011, виданого 27.05.2011, перервався у зв'язку з пред'явленням останнього до виконання - виконавче провадження №42357564.
Листами від 19.10.2015 №2798/28/02-15, від 20.01.2016 №123/28/02-16 стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби про надання інформації щодо виконання наказу.
У відповідь на листи державна виконавча служба повідомила, що 29.09.2015 державним виконавцем виконавче провадження завершено відповідно до п. 2 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 133).
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 06.06.2015 №606-ХІV, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.09.2015) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У червні 2016 року Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до суду із заявою про видачу дубліката наказу № 5005/3187/2011 від 27.05.2011, про стягнення з ТОВ "Де Віладж" на користь держави суми боргу у загальному розмірі 34 000,00грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 по справі №5005/3187/2011 задоволено; постановлено видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 по справі №5005/3187/2011.
06.07.2016 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №51552267 з примусового виконання судового наказу від 27.05.2011 №5005/3187/2011 (а.с. 140 на звороті).
Строк пред'явлення наказу №5005/3187/2011, виданого 27.05.2011, перервався у зв'язку з пред'явленням останнього до виконання - виконавче провадження №51552267.
Листами від 13.03.2017 №627/28/02-17, від 18.11.2019 №54-02/2525, від 27.01.2022 №54-02/405, від 21.03.2023 №54-02/569 стягувач звернувся до відділу державної виконавчої служби про надання інформації щодо виконання наказу.
Відповіді на зазначені листи матеріали справи не містять.
Стягувач зазначає, що за результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП 11.11.2019 дізналось про те, що №51552267 завершено.
22.12.2017 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ясюкевичем О.В., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" постановлено про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 15.12.2017 №1404-VІІІ, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.2017) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 15.12.2017 №1404-VІІІ).
Згідно частини першої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 15.12.2017 №1404-VІІІ) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення (ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 15.12.2017 №1404-VІІІ).
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 15.12.2017 №1404-VІІІ).
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання (ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 15.12.2017 №1404-VІІІ).
За приписами статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення, а в разі необхідності здійснює їх реорганізацію чи ліквідацію. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
З огляду на те, що позивач (стягувач) є державним органом, законом встановлено спеціальний тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У зв'язку з тим, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена державним виконавцем 22.12.2017 - спеціальний тримісячний строк пред'явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 №5005/3187/2011 закінчився 23.03.2018.
З огляду на встановлені обставини справи, стягувач із поважних, незалежних від нього причин, пропустив встановлений строк пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим останній, у відповідності до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, підлягає поновленню.
Вирішуючи питання щодо поновлення стягувачу строку пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу, суд враховує, що положення статей 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Тобто, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Наразі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2011 у справі №5005/3187/2011, яке набрало законної сили 27.05.2011, на виконання якого видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 у справі №5005/3187/2011, не виконано. Наказ після його повторного направлення ДВС заявнику не повернувся.
Враховуючи вищевикладене та те, що у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, якими у сукупності підтверджується наявність поважних причин для відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання, факт втрати спірного наказу, суд приходить до висновку про наявність передбачених статтею 329 та п. 19.4 частини першої Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України правових підстав для задоволення заяви про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення.
Крім того, суд зазначає, що встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі дату видачі наказу, в частині найменування сторін, обов'язкових реквізитів тощо, станом на момент його первісної видачі - 27.05.2011.
Щодо зміни найменування Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів справи убачається, що позивачем (стягувачем) у справі №5005/3187/2011 є Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України" (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 07.05.2020 № 5-рп) відповідно до статей 104, 105, 106 та 107 Цивільного кодексу України, ст. 6, 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", зокрема постановлено змінити з 02 червня 2020 року найменування Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (п. 7.5) (а.с. 166).
Зміна найменування відбулася у зв'язку із початком виконання функцій покладених Положенням про територіальне відділення, що були віднесені до компетенції Запорізького та Кіровоградського обласних територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
Згідно приписів частини першої ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1ст. 89 ЦК України).
Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування (ч. 1 ст. 90 ЦК України).
Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 ЦК України).
Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи (ч. 3, 5 ст. 90 ЦК України)
Частиною четвертою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститься відомості щодо місцезнаходження юридичної особи (адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.04.2024, за кодом 20306037 міститься наступна інформація: найменування юридичної особи: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, місцезнаходження: Україна, 49004, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, просп. Олександра Поля, будинок 2.
Інформація про зміну найменування стягувача (заявника) внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 15.06.2020, номер запису 12241050016026342.
Суд зазначає, що сама лише зміна найменування юридичної особи не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/14944/13).
Оскільки інша юридична особа не утворювалася, відповідно зміна найменування сторони у справі не є реорганізацією, тобто не свідчить про правонаступництво в розумінні статей 52, 334 ГПК України.
Враховуючи викладене, заява Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 234, 235, 329, п. 19.4 частини першої Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про видачу дубліката судового наказу та поновлення строку для пред'явлення до виконання - задовольнити.
2. Змінити найменування сторони (позивача, стягувача) у справі №5005/3187/2011 з Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
3. Відновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 у справі №5005/3187/2011.
4. Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011 у справі №5005/3187/2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Де Віладж" (49000, вул. Сімферопольська, 17, м. Дніпропетровськ) в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державного казначейства за місцем реєстрації ТОВ "Де Віладж", як платника податків, за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" (р/р 31110106700022, код ЄДРПОУ 24237505, МФО 805012, Жовтневий район ГУДКУ у Дніпропетровській області) суму 17000 (сімнадцять тисяч) грн штрафу, 17000 (сімнадцять тисяч) грн пені.
Ухвала набирає законної сили - 08.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена - 09.09.2025.
Суддя Н.М. Євстигнеєва