09 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/356/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Стойка О.В.,
без виклику учасників справи,
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ульянов і Чернявський", м. Кременчук Полтавської області (вх. №1246 П/2),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 (повне рішення складено 08.05.2025) у справі № 917/356/25 (суддя Тимощенко О.М),
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ульянов і Чернявський", м. Кременчук Полтавської області,
про стягнення 158369,83грн заборгованості,
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ульянов і Чернявський" (далі - ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський") про стягнення заборгованості у розмірі 158369,83грн, з яких: 135997,64грн основного боргу; 655,88грн пені; 5027,88грн 3% річних та 16688,43грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Індивідуальним договором №4799 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2022 в частині повної та своєчасної оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період 01.11.2022 по 30.11.2024.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі №917/356/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 135997,64грн основного боргу; 655,09грн пені; 5024,26грн 3% річних та 16688,43грн інфляційних втрат та 2422,33грн судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанції виходив з наступного:
- договір про надання послуги з постачання теплової енергії між сторонами було укладено шляхом мовчазної згоди (прийняття оферти позивача укласти індивідуальний договір, умови якого розміщено на офіційному сайті позивача) в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";
- факт отримання послуги з постачання теплової енергії наданої ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до житлового будинку вул. Софіївська, 2/50, м. Кременчук позивачем підтверджено належними та достовірними доказами, а також загальнодоступною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті позивача;
- обов'язок здійснити оплату за спожиті послуги у відповідача виникає в силу самого факту споживання теплової енергії на підставі публічного договору, а не на підставі виставленого рахунку;
- тарифи, які встановлювались Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", що діяли протягом спірного періоду, протиправними та нечинними не визнавались, тому вони в силу приписів законодавства є обов'язковими до застосування.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 30.11.2024 у загальному розмірі 135997,64грн, а також позивачем правомірно нараховано суми пені, інфляційних втрат та відсотків річних (за вирахуванням вихідних днів, що не було враховано позивачем у наведеному в позові розрахунку).
Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі №917/356/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на помилковість здійсненого позивачем розрахунку вартості спожитої теплової енергії саме на підставі тарифів, встановлених рішеннями Полтавської обласної ради, оскільки положення абз. 7 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" виключать право органу місцевого самоврядування встановлювати тарифи на теплову енергію, яка була вироблена на теплоелектроцентралях. Враховуючи, що для споживачів лівобережної частини м. Кременчука теплова енергія виробляється на Кременчуцькій ТЕЦ (тобто теплоелектроцентралі), тому позивачем не доведено правомірності застосування тарифів, які встановлювались цим органом місцевого самоврядування саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".
Апелянт наголошує на тому, що суб'єктом встановлення такого тарифу на теплову енергію, яка вироблена на ТЕЦ має бути саме НКРЕКП, а не Полтавська обласна рада. Оскільки з наявних матеріалів справи не вбачається будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач у спірний період виробляв теплову енергію у м. Кременчуці саме на теплоелектроцентралях, то зазначені обставини відповідно до абз. 7 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" виключають з компетенції органів місцевого самоврядування право встановлювати тарифи на теплову енергію для споживачів на лівобережній частині м. Кременчука.
Також апелянт вважає безпідставними нараховані позивачем суми пені, 3% річних та інфляційних збитків, мотивуючи свою позицію відсутністю зі свого боку будь-яких винних дій у простроченні оплати, з огляду на те, що ним не було отримано рахунки на оплату, а відтак у нього була відсутня інформація про суму, строк та порядок здійснення платежів.
З урахуванням наведеного, апелянт вважає, що строк оплати у даному випадку не був встановлений, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 520 ЦК України він має визначатися моментом пред'явлення вимоги, однак таких вимог відповідач не отримував, що є додатковим підтвердженням відсутності факту прострочення зобов'язання.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Юридична фірма "Ульянов і Чернявський" на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі № 917/356/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до суду: докази сплати судового збору у сумі 3633,60грн.
У строк, визначений судом, скаржник надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків (вх. №7060 від 04.06.2025), до якої додано квитанцію про сплату АТ "Таскомбанк" №2609-9810-6215-3916 від 04.06.2025 на суму 3633,60грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі №917/356/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі №917/356/25 буде розглядатися за правилами, встановленими ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.230- 232 т. 1).
11.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надійшов відзив (вх.№7254 від 11.06.2025) на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін.
В обґрунтування своєї позиції позивач вказує наступне:
- умовами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії чітко встановлений строк оплати, який відповідач пропустив, а отже він має нести відповідальність за невиконання умов Договору.
- щодо вартості спожитої теплової енергії позивач наголошує на тому, що, по-перше, тариф ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів теплової енергії Полтавської області і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні, а, по-друге, тарифи на постачання теплової енергії встановлюються Полтавською обласною радою і позивач жодним чином не може впливати на них.
24.06.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
За приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що ціна позову у даній справі (158 369,83грн) є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що основним напрямком діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м.Полтави та районів Полтавської області.
ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб'єктом природної монополії (суміжного ринку) та діє на підставі виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.
Основним напрямком господарської діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води споживачам категорії населення, які відповідно до норм чинного законодавства віднесені до комунальних.
ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" забезпечує послугою з постачання теплової енергії житловий будинок по вул. Софійській 2/50, м. Кременчук, в якому розташоване нежитлове приміщення (вбудований офіс) відповідача, площею 96,9 кв.м.
Зазначене нежитлове приміщення приєднане до централізованої системи опалення зазначеного будинку по вул. Софіївській, 2/50, що оснащене вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ). Тобто, система опалення та гарячого водопостачання є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання житлового будинку, в якому розташоване нежитлове приміщення ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський".
Доказів того, що зазначений будинок не було приєднано або від'єднано від централізованої системи теплопостачання теплової енергії або нежитлове приміщення, яке належить відповідачу, було обладнано індивідуальною системою опалення матеріали справи не містять і відповідачем зазначені обставини не заперечуються.
01.11.2022 відповідач направив на адресу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" лист з інформацією щодо опалювального об'єкту - нежитлового приміщення (вбудованого офісу) площею 96,9 м2 за адресою: вул.Софіївська, 2/50, кв. 10, м. Кременчук, Полтавська область, 39605.
Площа на загальнобудинкові потреби опалення будинку складає 855,46 м2, площа житлових /нежитлових приміщень, підключених до централізованої системи опалення (далі - ЦСО) будинку - 855,46 м2.
Як вбачається з матеріалів справи, в будинку за адресою вул. Софіївська, 2/50, кв. 10, м. Кременчук, Полтавська область встановлено теплолічильник SKS-3 DN 15, заводський номер 0055288 (виробник АВ "Axis Industries", Литва). За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 1434 по класу 2 (а.с. 35).
Позивач вказує, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" забезпечує вказаний житловий будинок послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов'язані сплачувати за їх обсяг.
01.12.2021 ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, на офіційному веб-сайті підприємства ttp://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dogovr-pro-nadannya-poslug/ було проінформовано споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опубліковано публічний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії та публічний договір приєднання про надання послуги з постачання гарячої води.
Відповідно до п. 2 вказаних договорів вони є публічними договорами приєднання, які набирають чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Згідно з положеннями п.4 вищезазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Зважаючи на те, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення ним будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, а також те, що приміщення відповідача підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення багатоквартирного житлового будинку, яке оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ), враховуючи обставини відсутності рішення співвласників багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Софіївська (Чапаєва), 2/50 в м. Кременчук про вибір моделі договірних відносин протягом 30-деного строку з моменту опублікування відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, взаємовідносини між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" та ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" врегульовано Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання та опублікований на офіційному сайті підприємства. Договору присвоєно номер №4799.
Відповідно до умов п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).
Місцевим господарським судом встановлено, що факт надання послуги позивачем та отримання послуги відповідачем у період з 01.11.2022 по 30.11.2024 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів готовності будинку до опалювального періоду, рішеннями міського голови Кременчуцької міської ради про початок опалювального сезону/про відключення опалення, розрахунків заборгованості за надані послуги, розрахунків споживання тепла за показниками лічильника, розрахунків споживання теплової енергії на опалення, актів приймання вузла обліку теплової енергії, актів зняття показників вузла комерційного обліку.
При цьому, у справі відсутні докази відповідача на підтвердження фактів як відсутності постачання теплової енергії до багатоквартирного будинку №2/50 по вул. Софіївська у м. Кременчуці, так і доказів того, що постачання теплової енергії здійснювалося будь-яким іншим постачальником, у т.ч. Кременчуцькою ТЕЦ.
Як також встановлено, впродовж спірного періоду (з листопада 2022 року по листопад 2024 року включно) надання послуг з постачання теплової енергії позивачем здійснювалося відповідно до тарифів, затверджених рішеннями Полтавської обласної ради "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", а саме: рішення №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023, №687 від 26.09.2023 та №854 від 30.08.2024.
Зазначені рішення приймалися в межах компетенції Полтавської обласної ради та розміщені у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ради та сайті підприємства.
Також матеріалами справи підтверджується, що протягом спірного періоду 01.11.2022 по 30.11.2024 на юридичну адресу за місцем реєстрації ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" позивачем направлялися рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії, які наявні у матеріалах справи. Крім того, у матеріалах справи містяться реєстри листів, направленої позивачем на адресу відповідача поштової кореспонденції (а.с.106-121 т.1).
Враховуючи, що відповідач фактично споживав теплову енергію на підставі вищезазначеного договору постачання теплової енергії, однак належним чином не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з даним позовом, в якому просив стягнути з ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" на свою користь 135997,64грн основної заборгованості за період з листопада 2022 року по листопад 2024 року, а також 655,88грн пені, 5027,8грн 3% річних, 16688,43грн інфляційних втрат.
За результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області 08.05.2025 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/365/25, яким позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 135997,64грн основного боргу; 655,09грн пені; 5024,26грн 3% річних та 16688,43грн інфляційних втрат.
Господарський суд виходив з того, що індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води від 01.11.2021 є укладеним між позивачем (як теплопостачальною організацією) та відповідачем (як споживачем) в силу вимог закону та набрав чинності з 01.11.2021, у зв'язку з чим він є обов'язковим для виконання сторонами, у тому числі і щодо своєчасної та повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг.
Також судом встановлено, що тарифи, застосовані позивачем, затверджені уповноваженим органом Полтавською обласною радою, є чинними, обов'язковими до виконання і не були визнані протиправними у судовому порядку.
З огляду на надані позивачем докази обсягів спожитих послуг та проведених нарахувань, а також враховуючи відсутність належних доказів погашення заборгованості з боку відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Окремо суд першої інстанції зазначив, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснено позивачем відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг. Враховуючи прострочення виконання відповідачем зобов'язань у визначений договором строк, суд визнав обґрунтованими та правомірними здійснені позивачем нарахування, однак здійснив власний перерахунок заявлених до стягнення сум, виключивши з періоду прострочення останні дні, які припадають на вихідні.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.
Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога щодо стягнення з ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський" на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" заборгованості за споживання послуги з постачання теплової енергії за Договором №4799 за період з листопада 2022 року по листопад 2024 року та нарахованих на цю суму пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VІІІ від 09.11.2017), який введено в дію з 01.05.2019 та він є чинним.
Вищевказаним законом регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону №2189-VІІІ законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 14 Закону (п. 13 Правил).
Досліджуючи правову природу спірних правовідносин, які склалися між учасниками цього спору, колегія суддів виходить із наступного.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) повинна вчинити на користь другої (кредитора) певну дію або утриматися від її вчинення, а кредитор має право вимагати виконання цього обов'язку. Такі зобов'язання виникають, зокрема, з підстав, визначених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними у виборі контрагента, укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.
Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а також обов'язкові умови, встановлені актами цивільного законодавства.
При цьому, за ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 630 ЦК України, договором може бути передбачено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду.
Частина 1 ст. 633 ЦК України передбачає, що публічним є договір, в якому підприємець бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг кожному, хто до нього звернеться, а умови такого договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім осіб, яким законом надано пільги. При цьому зміна умов публічного договору приєднання для окремого споживача не допускається, оскільки це призводило б до порушення принципу рівності прав інших учасників таких відносин.
Відповідно до ч. 6 ст. 633 ЦК України, умови публічного договору, які суперечать обов'язковим для сторін правилам укладення і виконання такого договору, є нікчемними. Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України). Істотними є умови про предмет договору, умови, визначені законом, а також ті, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або стандартних формах і можуть бути прийняті іншою стороною лише шляхом приєднання до договору в цілому без права на внесення змін до його змісту.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавство у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, які регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належить затвердження правил надання комунальних послуг (крім газу та електроенергії), типових договорів про надання таких послуг, а також послуг з управління багатоквартирними будинками.
Виконуючи зазначені повноваження, Кабінет Міністрів України постановою від 21.08.2019 №830 затвердив "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії", які набули чинності 04.09.2019. Зазначені Правила регулюють відносини між виконавцем послуги суб'єктом господарювання, що здійснює постачання теплової енергії, та споживачем, який отримує або має намір отримати таку послугу. Вони визначають вимоги до якості послуги, порядок обліку спожитої теплової енергії та порядок її оплати.
Послуги з постачання теплової енергії надаються виключно на договірних засадах. При цьому договір укладається на основі типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до ст. 14 Закону №2189-VIII (п. 13 Правил).
Правовідносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ст. 14 зазначеного закону, співвласники багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг: укладення індивідуальних договорів кожним співвласником; укладення колективного договору через управителя або уповноважену особу; або укладення договору об'єднанням співвласників як колективним споживачем.
У разі якщо протягом встановленого строку співвласники не визначилися з моделлю договірних відносин, індивідуальні договори вважаються укладеними автоматично з кожним співвласником за фактом отримання послуг, згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (у редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021).
Згідно з цими Правилами, індивідуальний договір набуває чинності через 30 днів з моменту його публікації на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування або виконавця послуг, якщо співвласники не прийняли рішення про іншу модель договірних відносин. Фактом приєднання до такого договору є вчинення споживачем дій, які свідчать про його волю укласти договір, зокрема отримання послуги.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність до моменту укладення договорів за новими правилами. У разі бездіяльності співвласників щодо визначення моделі договірних відносин, законодавець передбачив обов'язок виконавця ініціювати укладення індивідуальних договорів напряму з кожним співвласником.
Така правова конструкція знайшла своє підтвердження у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23, де визначено, що відсутність волевиявлення співвласників не звільняє їх від обов'язку оплачувати отримані комунальні послуги за умовами публічного договору приєднання.
Правовідносини між сторонами у цій справі регулюються умовами публічного договору приєднання на надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022.
Розміщення позивачем на своєму офіційному веб-сайті тексту типового договору та форми заяви-приєднання відповідає вимогам законодавства і є офертою, яка підлягає акцептування споживачем.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на офіційному сайті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (ttp://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dogovr-pro-nadannya-poslug/) була опублікована інформація щодо затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 типового публічного договору приєднання, текст типового індивідуального договору про послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а також форму заяви до нього.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач протягом 30 днів з моменту опублікування такої оферти не скористався правом вибору іншої моделі договірних відносин, чим висловив мовчазну згоду на укладення індивідуального договору відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Судом встановлено фактичне отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії, який підтверджено належними доказами, зокрема, показами засобів обліку, актами перевірок, документами щодо підключення системи теплопостачання (рішеннями міського голови Кременчуцької міської ради "Про початок опалювального сезону 2022-2023", "Про початок опалювального сезону 2023-2024" та "Про початок опалювального сезону 2024-2025" (які є загальнодоступними та наявні в Інтернеті), актами зняття показників теплового лічильника за період з листопада 2022 по листопад 2024). Зазначені обставини підтверджують факт приєднання споживача (ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський") до умов договору, тобто його акцептування, а отже, укладення такого правочину за принципом мовчазної згоди.
Тож, відсутність саме письмового договору не впливає на обов'язок відповідача оплатити фактично спожиту теплову енергію.
У свою чергу, відповідачем в ході судового розгляду справи не було доведено та підтверджено належними та достовірними доказами тих обставин, що житловий будинок по вул. Софійській 2/50, м. Кременчук, в якому розташоване нежитлове приміщення (вбудований офіс) ТОВ "ЮФ "Ульянов і Чернявський", площею 96,9 кв.м., не було приєднано до єдиної централізованої системи м. Кременчука та внутрішньобудинкової мережі постачання теплової енергії, або ж приміщення відповідача було обладнано індивідуальною системою опалення.
Доказів відсутності опалення чи від'єднання відповідача від внутрішньобудинокої централізованої системи теплопостачання, постачання теплової енергії будь-яким іншим постачальником (окрім позивача), судом не встановлено та відповідачем у встановленому законом порядку не доведено.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що позивач не мав права обраховувати заборгованість за спожиту теплову енергію за тарифом, який був встановлений рішеннями Полтавської обласної ради, а мав застосувати до зазначеного тепла тариф, який був встановлений НКРЕКП, зважаючи на наступне.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що НКРЕКП встановлює тарифи лише для суб'єктів господарювання, які є її ліцензіатами.
Як встановлено судом, станом на момент виникнення та упродовж дії спірних правовідносин ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не було ліцензіатом НКРЕКП з виробництва теплової енергії, транспортування та постачання теплової енергії, відповідно, у НКРЕКП не було повноважень для встановлення тарифів.
Також колегія суддів зазначає, що оскільки Кременчуцька ТЕЦ передана у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, то формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб'єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад, для встановлення їх уповноваженим органом на економічно обґрунтованому рівні здійснюється в єдиному розмірі.
Відтак, діючі тарифи були сформовані ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у єдиному розмірі та застосовуються до усіх споживачів підприємства, у тому числі і для споживачів на лівобережній частині міста Кременчука.
Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання", до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Однак, відповідачем в ході судового розгляду справи не було надано суду жодних доказів та не підтверджено того, що теплова енергія, яка постачалася ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у спірний період була вироблена саме на теплоелектроцентралях, зокрема, як він зазначає на Кременчуцькій ТЕЦ.
Відповідачем також не підтверджено того, що він не отримував теплову енергію від позивача або був підключений до іншого теплопостачальника.
При розгляді даної справи колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 917/1122/23, правовідносини в якій є подібними до цієї справи.
Зокрема, у вказаній справі Верховний Суд зробив висновок про те, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб'єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, а, отже, з урахуванням п. 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, відповідач не зобов'язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука; тариф КП "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні".
Стосовно доводів апелянта про неправомірність застосування до нього тарифу на послуги з постачання теплової енергії, судова колегія зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, які відповідають вимогам Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, плата за послугу складається з умовно-змінної та умовно-постійної частин тарифу, а також плати за абонентське обслуговування. Така структура тарифу прямо передбачена законодавством та застосовується до всіх споживачів відповідної категорії.
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" http://te.pl.ua/ в розділі "Тарифи", далі "Тарифи для потреб інших споживачів" (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potrebnshih- spozhivachv/).
Протягом спірного періоду тарифи на теплову енергію були встановлені рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023, №687 від 26.09.2023 та №854 від 30.08.2024, які є чинними та обов'язковими для виконання, а їх правомірність не була оскаржена у судовому порядку. Інформація про зазначені тарифи є відкритою та загальнодоступною на офіційних ресурсах органу місцевого самоврядування та підприємства-постачальника.
Запровадження двоставкового тарифу не потребує індивідуального погодження з кожним споживачем, оскільки є нормативно затвердженим механізмом тарифоутворення, передбаченим чинним законодавством.
У свою чергу, відсутність з боку відповідача згоди на застосування саме двоставкового тарифу не враховує публічно-правову природу тарифного регулювання, при якому суб'єкти господарювання зобов'язані дотримуватися рішень уповноважених органів у сфері встановлення тарифів.
Доводи апелянта не спростовують факту дотримання позивачем порядку нарахувань відповідно до чинного законодавства, умов договору та прийнятих органами місцевого самоврядування рішень.
Що стосується доводів скаржника про не отримання ним рахунків на оплату, колегія суддів зазначає, що такі обставини не є підставою для звільнення відповідача від виконання грошового зобов'язання. Суд апеляційної інстанції враховує, що обов'язок відповідача здійснити оплату за надані послуги виникає у зв'язку з фактичним отриманням послуги (споживанням теплової енергії) за укладеним договором, і у будь-якому випадку не залежить від факту вручення рахунку чи підписання акту виконаних робіт.
У постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №920/1343/21 зроблено висновок, що рахунок на оплату має інформаційний характер і сам по собі не є первинним документом, який засвідчує господарську операцію. Відсутність рахунку або акту не звільняє споживача від обов'язку оплатити фактично отриману послугу, оскільки ненадання рахунку не є відкладальною умовою (ст. 212 ЦК України) та не свідчить про прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України).
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.08.2023 у справі №910/14570/21, факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими належними доказами в їх сукупності, які свідчать про фактичне надання послуг. Основною ознакою наявності господарської операції є її реальність, а належним чином оформлені первинні документи є лише похідним підтвердженням.
При цьому непідписання актів приймання-передачі без надання вмотивованої відмови від їх підписання у встановлені строки не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати отриманих послуг. Господарські наслідки створює реальна фактична передача послуг, а не документальне оформлення актів.
Враховуючи встановлені судом обставини щодо фактичного отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача щодо ненаправлення рахунків необґрунтованими і такими, що не впливають на обов'язок відповідача сплатити вартість отриманих послуг у повному обсязі.
При цьому судова колегія враховує, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснює діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі відповідних ліцензій та є виконавцем послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до законодавства та ліцензійних умов, позивач зобов'язаний постачати теплову енергію за тарифами, що встановлюються уповноваженим органом.
Оскільки засновником та власником підприємства є Полтавська обласна рада, тому питання встановлення тарифів на теплову енергію належать до виключної компетенції цього органу відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вказані рішення обласної ради є обов'язковими до виконання підприємством та не визнавались протиправними у встановленому порядку, тому позивач зобов'язаний їх застосовувати. Повноваження щодо встановлення тарифів на послуги ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у НКРЕКП відсутні.
Наведеним спростовується доводи апеляційної скарги відповідача про те, що у спірних правовідносинах тарифи на теплову енергію має встановлюватись саме НКРЕКП, а не Полтавською обласною радою.
Судова колегія також зазначає, що в силу вимог ст. 20 ГПК України перевірка правомірності прийняття рішень Полтавської обласної ради щодо встановлення тарифів не належить до юрисдикції господарських судів, а відноситься до публічно-правової сфери та юрисдикції адміністративних судів, а тому твердження відповідача про неправомірність застосування позивачем затверджених тарифів відхиляється колегією суддів за безпідставністю.
Суд зауважує, що у спірний період для позивача рішенням Полтавської обласної ради було встановлено тариф, що є єдиним для всіх споживачів цього постачальника у Полтавській області, у т.ч. для відповідача, який є споживачем відповідних послуг. Тому альтернативні варіанти його застосування були би протиправним втручанням у господарську діяльність позивача та виходили за межі його повноважень.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що тарифи, застосовані ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" протягом спірного періоду до відповідача, є обґрунтованими та застосовані на підставі рішень компетентного органу - Полтавської обласної ради, а розрахунок вартості фактично спожитої відповідачем теплової енергії здійснений правомірно.
Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 30.11.2024 у розмірі 135997,64грн, і апелянтом зазначених обставин в ході судового розгляду справи не було спростовано належними та допустимими доказами.
Судова колегія зазначає, що зобов'язання сторін за договором про надання послуг виникають з моменту укладення такого договору та підлягають обов'язковому виконанню належним чином відповідно до його умов. Вартість послуг, строки та порядок їх оплати визначаються договором і є обов'язковими для сторін. Одностороння відмова від виконання договірних зобов'язань або зміна їх умов не допускається, якщо інше прямо не передбачено законом або договором.
З урахуванням викладеного, обов'язок відповідача з оплати вартості отриманої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 по 30.11.2024 є таким, що настав. Доказів сплати наявної заборгованості відповідачем суду не надано.
За оцінкою апеляційного суду, позивач належним чином підтвердив та довів обґрунтованість розрахунків, які здійснювались відповідно до фактичної площі об'єкта відповідача, за адресою: вул. Софіївська, 2/50 у м. Кременчуці, враховуючи витрати теплової енергії на функціонування внутрішньо-будинкових систем, а також прямі витрати на опалення приміщення.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а нарахована до сплати сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 135997,64грн відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства.
У свою чергу, неналежне виконання відповідачем договірного грошового зобов'язання є підставою для застосування передбачених договором та законом наслідків, зокрема стягнення з відповідача суми пені, інфляційних втрат і трьох відсотків річних, які відповідно до чинного законодавства (ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України), є формою компенсації втрат кредитора від знецінення грошових коштів та способом захисту майнового інтересу позивача.
Умовами п. 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Таким чином, наведеними положеннями договору чітко встановлений граничний строк оплати, а саме, останній день місяця, наступного за розрахунковим, і цей строк не пов'язаний будь-яким чином від обставин отримання чи не отримання відповідачем рахунків на оплату.
Відповідальність сторін за невиконання умов цього договору передбачена у п.п. 44 - 50 договору та Законі України "Про житлово-комунальні послуги".
Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для їх часткового задоволення, оскільки позивачем було допущено помилку при визначенні початкової дати виникнення прострочення зобов'язання (не враховано вихідні дні), що є підставою для задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача на користь позивача 655,09грн пені, 5024,26грн 3% річних та 16688,43грн інфляційних втрат.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів належного виконання своїх обов'язків щодо своєчасної та в повному обсязі сплати вартості житлово-комунальних послуг, не спростовано розмір заборгованості за отримані послуги, не надано доказів ненадання або неналежного надання позивачем житлово-комунальних послуг, як і не надано власного контррозрахунку заборгованості, підтвердженого відповідними доказами.
Доводи апеляційної скарги відповідача наведених висновків суду не спростовують та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.
Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Юридична фірма "Ульянов і Чернявський" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі №917/356/25 слід залишити без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ульянов і Чернявський" на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі №917/356/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 08.05.2025 у справі №917/356/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Стойка