04 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/1092/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй", с. Попівка Полтавської області (вх.1410П)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 (повний текст складено 09.06.2025) у справі №917/1092/25 (суддя Байдуж Ю.С.)
за позовом Приватного підприємства фірма "Юкон Агро", с. Наталине Харківської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй", с. Попівка Полтавської області
про cтягнення 3128914,67 грн
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25:
- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Агро" від 02.06.2025 про забезпечення позову задоволено;
- накладено арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" та знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" в межах суми стягнення в розмірі 3128914,67 грн до набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/1092/25.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми стягнення в розмірі 3128914,67 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обмежився лише наведенням мотивів, викладених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову та посиланням на загальні норми ГПК України, однак не встановив наявність будь-яких доказів, які б підтверджували наведені позивачем у заяві обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у цій справі;
- вимоги заявника, наведені в заяві про забезпечення позову, щодо накладення арешту на майно відповідача не є співмірними із позовними вимогами останнього та не співвідносяться з предметом позову;
- зі змісту заяви позивача про забезпечення позову не вбачається реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки жодного документального підтвердження та інформації щодо того, що відповідачем здійснюються дії спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо;
- позивачем не вказано жодних обставин, які переконливо свідчили б про негативні фінансові показники і потенційну неможливість виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, а також про те, що грошові кошти або майно, які належать відповідача на момент пред'явлення позову у даній справі, може зникнути або зменшитися за кількістю настільки, що це могло б істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2025: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою "Агро Ел-Строй" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати: докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн; надати довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
У зв'язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2025, зокрема: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25; призначено справу до розгляду на "04" вересня 2025 р. о 11:45 годині.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 27.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, яка була розглянута та задоволена судом.
Позивач та відповідач в судове засідання 04.09.2025 не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Приватне підприємство фірма "Юкон Агро" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" про стягнення 3128914,67 грн заборгованості за договором поставки від 19.06.2024 №19062024-О, в тому числі: 2615916,00 грн суми попередньої оплати, 253016,09 грн інфляційних втрат, 53904,44 грн 3% річних та 206078,14 грн пені.
Крім того, Приватне підприємство фірма "Юкон Агро" подало заяву в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй", які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ЕЛ-СТРОЙ», інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми стягнення в розмірі 3 128 914,67 грн.
Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Агро" від 02.06.2025 про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" та знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" в межах суми стягнення в розмірі 3128914,67 грн до набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/1092/25.
При перегляді вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18).
Згідно ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).
У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Отже, виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом наявних в матеріалах справи документів, в обґрунтування своєї заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що в проміжок часу між відкриттям провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй" та скасуванням ухвали господарського суду про відкриття провадження від 13.02.2025 по справі №917/2135/24, ТОВ "Агро Ел-Строй" набуло стійкі ознаки неплатоспроможності перед своїми кредиторами, а саме: перед органом ДПС у Полтавській області на суму 353 379,84грн; Фермерським господарством “Тренд Агро» на суму 5 396 400,00 грн; ПАТ АК “Укргазбанк» на суму 7 170 801,26 грн; TOB “AB Метал Груп» на суму 200 302,80 грн; ТОВ “Вітязь Охорона» на суму 293 334,80 грн; ОСОБА_1 на суму 70 901,53 грн.
Також заявник обґрунтовує свою заяву занедбаним станом майна ТОВ "Агро Ел-Строй" - нежитлових будівель загальною площею 6392,8 кв.м, що розташовані за адресою: Полтавська обл., Карлівський р., с. Федорівка, вулиця Заводська, будинок 1, які передані в іпотеку, а також наявністю чинних виконавчих проваджень, відкритих відносно відповідача у справі, а саме: № АСВП: 76979431 (Стягувач: TOB “AB Метал Груп»); №АСВП: 77055305 (Стягувач: ТОВ “ВІТЯЗЬ ОХОРОНА"; АСВП: 77342822 (Стягувач: ТОВ “Метал Холдинг Трейд»); АСВП: 77365411, (стягувач: ОСОБА_1 ); АСВП: 77819040 (Стягувач: ГУ ДПС у Полтавській області).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Оцінивши викладені Приватним підприємством фірма "Юкон Агро" у справі, критерії застосування заходів до забезпечення позову, судом апеляційної інстанції встановлено існування прямого зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову.
Так, згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
При цьому, за приписом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майном згідно із статтею 139 Господарського кодексу України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Як вже зазначалось вище, предметом позову є стягнення з відповідача 3128914,67 грн.
Приймаючи до уваги те, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову стосуються коштів відповідача (накладення арешту на такі кошти), колегія суддів зауважує, що, відповідні заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі №905/448/22 зроблено наступний правовий висновок: "У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін".
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 року у cправі №905/448/22 також зауважено про те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, може унеможливити ефективний захист та поновлення прав заявника, у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення його прав.
При цьому, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача
Також судова колегія зауважує, що в разі невжиття запропонованого заявником заходу забезпечення позову (накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах ціни позову), відповідач матиме можливість безперешкодно розпорядитися вказаними коштами, здійснювати їх відчуження під час розгляду спору в даній справі, що може реально істотно утруднити захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача та призвести до невиконання відповідного судового рішення.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, слід відзначити, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, на забезпечення яких вони вживаються, оскільки арешт накладається на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог. Такий захід цілком відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення арешту на грошові кошти - це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідних грошових коштів, а отже не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у його володінні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та як наслідок про правомірність висновку суду першої інстанції щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи апелянта були спростовані в даній постанові, крім того судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.06.2025 у справі №917/1092/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 09.09.2025 року