вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" вересня 2025 р. Справа №910/1562/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
учасники справи:
ОСОБА_1 (особисто)
представник позивача: Дідик І.М.
представник відповідача: Божко А.В.
представник третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 (повний текст складено 09.06.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 (повний текст складено 24.07.2025)
у справі №910/1562/25 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська Рів'єра"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Ганна Володимирівна
про визнання недійсними рішень (протоколів), скасування реєстраційної дії та поновлення на посаді
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська Рів'єра" (далі - ОСББ "Дніпровська Рів'єра") про визнання недійсним рішення (протокол) засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" від 24.07.2024 №6, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Ганною Володимирівною 08.08.2024, визнання недійсним рішення (протокол) засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" від 24.07.2024 №4, скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дії від 09.08.2024 №1000651070004030568, яка вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Г.В., а також поновлення на посаді Голови Правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не повідомлявся про проведення засідань правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра", які відбулись 24.07.2024 та затверджені рішеннями (протоколами) №4 та №6, у зв'язку з чим вважає їх незаконними, протиправними та такими, що порушують його права, як члена правління, на участь в управлінні та прийнятті рішень виконавчого органу відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 відкрито провадження у справі №910/1562/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончар Г.В.
Крім того, до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСББ "Дніпровська Рів'єра" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1562/25 щодо стягнення з позивача на користь відповідача 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання недійсними рішень засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" від 24.07.2024 №4 та №6. При цьому, оскільки позовні вимоги про скасування реєстраційної дії від 09.08.2024 №1000651070004030568 та поновлення позивача на посаді Голови Правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" є похідними від вимоги про визнання недійсними рішень засідання правління відповідача від 24.07.2024 №4 та №6, в позові в цій частині також відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Дніпровська Рів'єра" 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції встановивши, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання відповідачу та оплати ним правової допомоги на погоджену між клієнтом та адвокатом суму у розмірі 9 000,00 грн, дійшов висновку про відповідність заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені статтею 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з чим витрати відповідача на правову допомогу поклав на позивача повністю в сумі 9 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини, які викликають сумнів, а саме два засідання правління ОСББ в один день з різним порядком денним. На думку скаржника, місцевий господарський суд порушив діючі норми законів та Конституції України.
08.07.2025 позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду уточнену апеляційну скаргу, в якій також просив продовжити строк на її подання посилаючись на необхідність отримання додаткових доказів у справі, які потребували певний час, та шаленим психологічним тиском і булінгом в соціальних мережах пов'язаних з образами та погрозами з боку відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Таким чином, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що за приписами статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.
З огляду на наведене, вищенаведені доводи позивача щодо пропуску терміну на подання уточненої апеляційної скарги відхиляються колегією суддів, оскільки вказані обставини не є поважними, в розумінні статті 119 ГПК України.
Частиною 1 статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами 1, 2 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналіз змісту частини 1 статті 266 та статті 118 ГПК України дозволяє зробити висновок про запровадження законодавцем процесуального імперативу стосовно залишення без розгляду судом доповнення чи зміни апеляційної скарги, поданих поза межами строку на апеляційне оскарження. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.01.2022 у справі №920/617/19.
Зважаючи на те, що подані позивачем доповнення апеляційної скарги (уточнена апеляційна скарга), подані поза межами законодавчо визначеного строку на апеляційне оскарження та не містять вмотивованого клопотання про поновлення строку на їх подання, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення без врахування зазначених доповнень.
Оскільки апеляційна інстанція дійшла висновку про залишення доповнень без розгляду, то подані на його обґрунтування нові докази також не підлягають врахуванню.
Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у стягненні 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Так, скаржник зазначає, що додаткове рішення місцевого господарського суду у справі №910/1562/25 є необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та без урахування висновків Верховного Суду в аналогічних справах.
Позивач вважає, що ухвалений до відшкодування судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним: зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для ОСББ "Дніпровська Рів'єра".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2025. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень 04.08.2025.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25. Об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25 в одне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2025. Учасникам справи надано строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.08.2025.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 витребувано матеріали справи №910/1562/25 з Господарського суду міста Києва.
25.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1562/25.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги
Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України, скориставшись своїм правом подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Так, на думку відповідача, в апеляційній скарзі не наведені правові підстави та не надані належні та достовірні докази, які б підтверджували незаконність прийнятих правлінням ОСББ рішень, оформлених протоколами, що вказує на безпідставність його позовних вимог.
Також, відповідач вважає, що апелянт пропустив місячний строк для звернення до суду з позовними вимогами в даній справі, зокрема, про визнання недійсним протоколу №6 та про поновлення апелянта на посаді Голови Правління відповідача, визначений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.
22.08.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25, у якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення - без змін.
Так, у відзиві відповідач зазначає, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є співмірним, підтвердженим належними та допустимими доказами, в розумінні ГПК України, що залишилося поза увагою скаржника.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
22.08.2025 позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про витребування доказів та письмові пояснення по суті спору.
Колегія суддів, розглянувши вищенаведені клопотання та письмові пояснення, дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на таке.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25 та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 04.08.2025. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України.
Таким чином, клопотання про витребування доказів та письмові пояснення подані позивачем з пропуском строку на їх подачу, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 у справі №910/1562/25.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 04.09.2025 з'явилися позивач та представники сторін.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/1562/25 розглядається за її відсутності.
Позивач та його представник у судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали, з викладених у них підстав та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
06.05.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано юридичну особу - ОСББ "Дніпровська Рів'єра". Номер запису 10651020000030568.
17.05.2024 відбулись загальні збори співвласників ОСББ "Дніпровська Рів'єра", оформлене протоколом №1, на яких, серед іншого, обрано членів правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" у складі 7 (семи) осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
19.05.2024 відбулось засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра", оформлене протоколом №1, на якому, серед іншого, вирішено звільнити Голову ОСББ "Дніпровська Рів'єра" ОСОБА_8 та обрати Головою ОСББ "Дніпровська Рів'єра" ОСОБА_1 .
24.07.2024 відбулось засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра", яке оформлене протоколом №4, за участю членів правління: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .
Порядком денним були наступні питання:
1. Затвердження порядку проплат бухгалтером з всіх рахунків ОСББ "Дніпровська Рів'єра". Питання для обговорення: складання звіту проплат на майбутній тиждень, обов'язкове погодження всіх проплат з членами правління, визначення платіжних днів, процедура екстрених проплат.
2. Звітність бухгалтера перед членами правління всіх фінансових надходжень на рахунки ОСББ "Дніпровська Рів'єра".
3. З'ясування зарплат всім працівникам разом з податками. Надання нової звітності по заробітній платі всіх працівників ОСББ "Дніпровська Рів'єра".
4. Відповідальність сторін.
5. Обрання відповідального члена правління для створення Telegram-групи для комунікації.
24.07.2024 відбулось ще одне засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра", яке оформлене протоколом №6, за участю членів правління: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .
Порядком денного якого були наступні питання:
1. Вибрати Голову засідання Правління та уповноважити його підписати цей протокол.
2. Припинення повноваження Голови Правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням статей діючого статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
3. Членам правління, зі свого складу, обрати нового Голову правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра".
За результатами розгляду другого питання вирішено припинити повноваження Голови Правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" ОСОБА_1 з 08.08.2024, у зв'язку з порушенням статей діючого статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а саме:
- розпорядження коштами Об'єднання без погодження з членами діючого Правлінням;
- виграти поза Кошторисом на 2024 рік;
- нецільове використання коштів Об'єднання;
- самовільне введення в штат нової посади: бухгалтер (штатна одиниця) без погодження з членами правління, що призвело до порушення фінансової дисципліни.
За результатами розгляду третього питання вирішено обрати зі складу членів правління, нового Голову Правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" ОСОБА_4 та призначити її на цю посаду з 09.08.2024.
У наведеному протоколі зазначено, що член правління ОСОБА_6 та голова правління ОСОБА_1 відмовилися брати участь у зборах без поважної причини.
09.08.2024 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, номер запису 1000651070004030568, зокрема зміна відомостей про керівника юридичної особи, вказавши керівником ОСОБА_4 .
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що збори правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра", які оформлені протоколами від 24.07.2024 №4 та №6, є такими, що проведені з порушенням законодавства, що є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах, підставою для скасування реєстраційної дії від 09.08.2024 №1000651070004030568 та поновлення позивача на посаді Голови Правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.
За приписами частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Таким чином, якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, а саме Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об'єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання; статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов'язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ статуту ОСББ "Дніпровська Рів'єра" метою об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними їхніх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Разом із тим, згідно з пунктами 14-16 розділу ІІІ статуту ОСББ "Дніпровська Рів'єра" до компетенції правління належить, зокрема, затвердження штатного розкладу відповідача, прийняття рішень про прийом на роботу та звільнення працівників об'єднання.
Засідання правління проводиться не менше, ніж один раз на три місяці, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів.
Кожен член правління має на засіданні правління один голос та не має права передоручати своє право брати участь у засіданнях та голосувати іншим особам.
Рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів об'єднання.
Засідання правління скликається його головою або не меш як третиною членів правління.
Засідання правління веде його голова, а в разі його відсутності - заступник голови правління. У разі відсутності голови правління та його заступника, засідання правління веде один із членів правління, обраний головуючим простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів правління.
Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним із членів правління результату свого голосування ("за" або "проти"), засвідченого власноручним підписом.
Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника.
Правління своїм рішенням вправі у будь-який час припинити повноваження голови правління за звільнити його з цієї посади.
Отже, як вбачається з положень статуту ОСББ, "Дніпровська Рів'єра" ним не визначено саме порядок скликання засідання правління (у який спосіб та терміни).
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" також не містить положень щодо порядку скликання засідання правління об'єднання.
Разом з цим, позивач єдиною підставою порушення законодавства при проведенні засідань правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра", оформлених спірними протоколами, вказує на те, що він не повідомлявся про їх проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, за час існування ОСББ "Дніпровська Рів'єра" засідання правління проводилось неодноразово. Проте, позивачем не подано жодного доказу, що вони скликались в інший спосіб, ніж оспорювані засідання правління.
Під час оцінки доводів позивача, на які він посилається як на підставу своїх вимог про визнання недійсними рішень зборів правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра", оформлених протоколами від 24.07.2024 №4 та №6, колегією суддів, як і судом першої інстанції, не встановлено факту недотримання вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту ОСББ "Дніпровська Рів'єра", в частині здійснення повідомлення позивача про проведення таких засідань. Жодних інших порушень, як таких, що є підставою для визнання рішень недійсними, так і тих, що можуть свідчити про невідповідність спірних рішень вимогам закону та/або статуту об'єднання, чи прийняття їх з порушенням порядку голосування, судом не встановлено.
Крім цього, відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, виходячи з наведеного, на момент звернення з тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, оспорені або не визнані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених, оспорених або не визнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже цих прав або законних інтересів позивача.
Як слушно зазначив суд першої інстанції, для визнання недійсними спірних рішень зборів правління, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як Голови Правління оспорюваними рішенням зборів. Тобто суду необхідно з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням зборів правління.
ОСОБА_1 у позові стверджує про порушення його права на участь в управлінні об'єднанням.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений права на участь в управлінні об'єднання, оскільки він залишився членом правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання недійсними рішень засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" від 24.07.2024 №4 та №6.
При цьому, оскільки позовні вимоги про скасування реєстраційної дії від 09.08.2024 №1000651070004030568 та поновлення позивача на посаді Голови Правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" є похідними від вимоги про визнання недійсними рішень засідання правління ОСББ "Дніпровська Рів'єра" від 24.07.2024 №4 та №6, в позові в цій частині також не підлягає задоволенню.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, відповідно до статті 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2025 між адвокатом Божком Андрієм Володимировичем (адвокат) та ОСББ "Дніпровська Рів'єра" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №100/27022025, відповідно до умов пункту 1.1 якого адвокат зобов'язується:
- надати клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва під час розгляду ним господарської справи №910/13699/24;
- надавати клієнту консультації з питань цивільного, господарського, податкового та кримінального права;
- організовувати ведення претензійно-позовної роботи за матеріалами, підготовленими клієнтом;
- представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист за окремою домовленістю між адвокатом та клієнтом в судах будь-якої інстанції (в тому числі в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах) по всіх категоріях справ з усіма правами, які надано законом позивачу відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику та потерпілому, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах досудового розслідування, прокуратури та інших правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед юридичними та фізичними особами (ведення справи).
18.04.2025 адвокатом, на представництво ОСББ "Дніпровська Рів'єра", видано ордер серії АА №1567874.
Підтвердженням того, що Божко А.В. є адвокатом свідчить витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, згідно з яким адвокат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 10.06.2019 №000539.
18.04.2025 між клієнтом та адвокатом укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно з пунктом 1 якої сторони дійшли згоди доповнити пункт 1.1 договору підпунктом 1.1.5 в наступній редакції: "1.1.5. надати Клієнту правову допомогу щодо, представництва інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва під час розгляду господарської справи №910/1562/25.".
Порядок оплати послуг адвоката передбачений у розділі 4 договору.
Додатковою угодою №1 від 18.04.2025 до договору сторони дійшли згоди доповнити пункт 4.1 договору підпунктом 4.1.3 в наступній редакції: "за послуги, визначені в підпункті 1.1.5 пункту 1.1 договору, в наступному розмірі:
а) за ознайомлення з позовною заявою та підготовку відзиву Клієнта на позовну заяву - 4 000,00 грн;
б) за ознайомлення з відповіддю позивача на відзив Клієнта на позовну заяву та підготовку заперечень Клієнта (на відповідь позивача на відзив) - 1 000,00 грн;
в) за ознайомлення з матеріалами господарської справи №910/1562/25, підготовку письмових заяв та/або клопотань, та/або пояснень Клієнта з процесуальних питань під час розгляду Господарським судом міста Києва господарської справи №910/1562/25 - 2 000,00 грн;
г) за участь та представництво інтересів Клієнта під час підготовчих та судових засідань Господарського суду міста Києва по господарській справі №910/1562/25 - з розрахунку 1 000,00 грн за 1 (одне) підготовче або судове засідання суду першої інстанції.".
Згідно з пунктом 1.2 договору клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу (надані адвокатські послуги) та компенсувати фактичні витрати на її (їх) надання в обсязі та на умовах, визначених договором.
Відповідно до пункту 4.2.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 18.04.2025, клієнт сплачує 100% вартості адвокатських послуг, визначеної в підпункті 4.1.3 пункту 4.1 договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня виставлення адвокатом відповідного рахунку.
18.04.2025 адвокатом виставлено клієнту рахунок №2/100/27022025 на оплату правової допомоги в сумі 10 000,00 грн у строк до 25.04.2025 включно.
18.04.2025 відповідачем перераховано адвокату кошти за надання правової допомоги в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.04.2025 №485.
06.06.2025 між клієнтом та адвокатом складено акт про надання адвокатських послуг №2, яким засвідчено надання адвокатом позивачу послуг, передбачених договором, а саме:
а) ознайомлення з уточненою позовною заявою ОСОБА_1., на підставі якої Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі №910/1562/25, та підготовка відзиву на позовну заяву від 02.05.2025 у справі №910/1562/25 - 4 000,00 грн;
б) ознайомлення з матеріалами господарської справи №910/1562/25, підготовка письмових клопотань клієнта з процесуальних питань під час розгляду судом справи №910/1562/25 - 2 000,00 грн;
в) участь та представництво інтересів клієнта під час підготовчого засідання суду 22.04.2025 та судових засіданнях 27.05.2025 та 03.06.2025 у справі №910/1562/25 - 3 000,00 грн (1 000,00 грн х 3 судових засідання).
Вартість вищезазначених адвокатських послуг (гонорар адвоката), з урахуванням положень підпункту 4.1.3 пункту 4.1 договору, складає 9 000,00 грн. Клієнт сплатив гонорар Адвокату, відповідно до пункту 4.2 договору.
Згідно з частинами 5, 6 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката не подано, неспівмірність витрат не доведено.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання відповідачу та оплати ним правової допомоги на погоджену між клієнтом та адвокатом суму у розмірі 9 000,00 грн.
Враховуючи те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що відповідно до статті 129 ГПК України, витрати відповідача на правову допомогу покладаються на позивача в сумі 9 000,00 грн.
Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та задоволення заяви ОСББ "Дніпровська Рів'єра" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Оскільки апеляційний господарський суд за наслідками апеляційного провадження дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25, а останній звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону, то розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції не здійснюється.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/1562/25 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 у справі №910/1562/25 залишити без змін.
4. Матеріали справи №910/1562/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 09.09.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак