вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" серпня 2025 р. Справа№ 910/796/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.08.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Корсар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 (повний текст складено та підписано 10.06.2025)
у справі №910/796/25 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Приватного малого підприємства «Корсар» (позивач-1)
Фізичної особи-підприємця Моргун Олега Васильовича (позивач-2)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Бесарабія» (позивач-3)
до Одеської обласної державної адміністрації (відповідач-1)
Оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (відповідач-2)
Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-3)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Головного управління Національної поліції в Одеській області
про визнання протиправним та скасування наказу та про витребування майна,-
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/796/25 позов Приватного малого підприємства «Корсар», фізичної особи-підприємця Моргун Олега Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Бесарабія» залишено без розгляду.
Ухвала обґрунтована тим, що позивачі двічі не з'явились у підготовчі засідання (08.05.2025 та 20.05.2025) та у судове засідання 10.06.2025, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, а їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач-1 25.06.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.
06.05.2025 до суду надійшло повідомлення про припинення повноважень адвоката Кокарєва А.П. щодо представництва інтересів позивачів у справі.
У зв'язку з викладеним неявка представника позивачів до судових засідань зумовлена припиненням повноважень адвоката Кокарєва А.П. Підготовка нових представників вимагала часу, що унеможливило належне представництво у визначені дати.
10.06.2025 була перша неявка під час судового розгляду, і суд дійшов передчасного висновку, що причина неявки є неповажною, оскільки адвокат Чернієнко О.В. знаходився у службовому відрядженні з 03.06.2025 по 19.06.2025 за кордоном, і не мав можливості доступу до Електронного суду для завчасного подання відповідного клопотання до суду щодо перенесення судового розгляду.
Суд не врахував обставини, пов'язані зі зміною представництва, та не забезпечив реалізацію принципу змагальності й рівності сторін, залишивши позов без розгляду без надання позивачам реальної можливості реалізувати право на доступ до правосуддя.
Вказана ухвала перешкоджає подальшому розгляду спору по суті та фактично позбавляє апелянтів права на судовий захист, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача-1 заперечує доводи апелянта, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги разом з додатками або до електронних кабінетів відповідача-2 - Оперативно-стратегічного угрупування військ «Одеса» та третьої особи - Головного управління Національної поліції в Одеській області в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС або в паперовій формі листами з описами вкладення.
10.07.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 09.07.2025) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію №6632-9459-8564-1749 від 09.07.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2422,40 грн та докази надсилання копій апеляційної скарги відповідачу-2 - Оперативно-стратегічному угрупуванню військ «Одеса» та третій особі - Головному управлінню Національної поліції в Одеській області в паперовій формі листами з описами вкладення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 поновлено Приватному малому підприємству «Корсар» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/796/25, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного малого підприємства «Корсар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/796/25, справу призначено до розгляду на 18.08.2025.
Явка представників сторін
Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.08.2025 підтримав відзив на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представники позивачів, відповідачів 2 та 3, третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 18.08.2025 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивачів, відповідачів 2 та 3, третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 18.08.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
06.03.2025, 18.03.2025, 08.04.2025, 22.04.2025, 06.05.2025, 08.05.2025 та 20.05.2025 відбулись підготовчі засідання. 20.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2025.
06.05.2025 до суду надійшло повідомлення про припинення повноважень адвоката Кокарєва А.П. щодо представництва інтересів позивачів у справі.
Позивачі належним чином повідомлені про час і місце підготовчих засідань 08.05.2025 та 20.05.2025, проте в підготовчі засідання не з'явились, уповноваженого представника не направили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали.
У судове засідання 10.06.2025 позивачі також не з'явились, повноважного представника не направили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали.
Враховуючи, що позивачі двічі не з'явились у підготовчі засідання (08.05.2025 та 20.05.2025) та у судове 10.06.2025, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, а їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, позов залишено без розгляду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/796/25 за позовом Приватного малого підприємства «Корсар», фізичної особи-підприємця Моргун Олега Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Бесарабія» до Одеської обласної державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та про витребування майна.
06.05.2025 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення про припинення повноважень адвоката Кокарєва А.П. щодо представництва інтересів позивачів у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
08.05.2025 ухвалою Господарського суду м. Києва було відкладено підготовче засідання на 20.05.2025 о 12:00, у тому числі, у зв'язку з необхідністю забезпечення належного представництва позивачів.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 08.05.2025 позивачі були належним чином повідомлені про судове засідання на 20.05.2025, також від них не надходило жодних клопотань, заяв щодо відкладення судового засідання та про причини неявки.
У зв'язку з чим, ухвалою від 20.05.2025 судом правомірно закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.06.2025 о 15:00.
Даною ухвалою, судом належним чином було повідомлено Позивачів про наступне судове засідання та повідомлено Позивачів про необхідність самопредставництва чи заміни представника по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В період з 06.05.2025 по 20.06.2025 у позивача було достатньо часу належної заміни їх представника.
Позивачі не скористалися даною можливістю, ніхто з Позивачів жодного разу не з'явився до судових засідань - 08.05.2025, 20.05.2025, 10.06.2025, за весь цей час до суду не надходило від Позивачів жодних заяв щодо відкладення судового засідання або щодо необхідності додаткового часу для заміни та залучення нового представника, їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку для залишення позову без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Посилання представника апелянта на те, що підготовка нових представників вимагала часу, що унеможливило належне представництво у визначені дати, колегією суддів оцінюється критично, оскільки починаючи з моменту подачі заяви про припинення повноважень адвоката Кокарєва А.П. (06.05.2025) до першого судового засідання по суті (10.06.2025), пройшло більше одного місця, що є достатнім часом для залучення нового представника.
Апелянт вважає, що фактично перша неявка Позивачів була 10.06.2025 під час судового розгляду і суд дійшов передчасного висновку про неповажність причини неявки, оскільки адвокат Чернієнко О.В. знаходився у службовому відрядженні з 03.06.2025 по 19.06.2025 за кордоном, і не мав можливості доступу до Електронного суду для завчасно подання відповідного клопотання до суду щодо перенесення судового розгляду.
Як вбачається з ордеру серії ВН № 1465177 від 25.06.2025, долученого до матеріалів апеляційної скарги, останній виданий на підставі укладеного між адвокатом Чернієнко О.В. та Приватним малим підприємством «Корсар» договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги від 27.06.2023.
Відповідно до матеріалів справи, першою неявкою Позивачів була неявка в підготовче судове засідання - 06.05.2025, яке було відкладено на 20.05.2025, у тому числі з необхідністю забезпечення належного представництва Позивачів.
Ні ч. 4 ст. 202 ГПК України, ні п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачено кількість разів нез'явлення позивача до судового засідання, при якій позов підлягатиме залишенню без розгляду.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено право суду залишити позов без розгляду як при нез'явленні позивача (його представника) без поважних причин у підготовче засідання, так і у судове засідання.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, долучені до апеляційної скарги копії квитків не підтверджують неможливість доступу адвоката Чернієнко О.В. до системи «Електронний суд» в період з 04.06.2025 по 10.06.2025, договір про надання правничої допомоги датований 27.06.2023, а представником Позивача (апелянта) не надано належних доказів, які б підтверджували відсутність можливості з'явитися на підготовчі судові засідання та не надано належних доказів відсутності у Позивача (представника) можливості надати до 03.06.2025 заяву про відкладення судового засідання та повідомити про причини неявки.
Виходячи з матеріалів справи, Позивачем-1 не повідомлено суду про заміну представника у справі або вступу до розгляду справи нового представника, ні учасники справи, ні суд не були обізнані про те, що інтереси Приватного малого підприємства «Корсар» буде представляти новий адвокат, з огляду на що посилання апелянта на передчасність висновків суду щодо поважних причин неявки є необґрунтованими.
Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що адвокат Чернієнко О.В. представляє інтереси лише Позивача-1 - Приватного малого підприємства «Корсар», апеляційна скарга подана в інтересах лише одного позивача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції у справі відсутні будь-які відомості про причини неявки в судові засідання інших позивачів - Фізичної особи-підприємця Моргун Олега Васильовича та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Бесарабія», які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, відповідні докази містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань та посадових осіб.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium, рішення від 17 січня 1970 року, заява № 2689/65) висловлено позицію про те, що в демократичному суспільстві, у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 04 грудня 1995 року в справі «Беллет проти Франції» (Bellet V., France, рішення від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94), в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватися таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що " право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).
За практикою Європейського Суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачі двічі не з'явились у підготовчі засідання (08.05.2025 та 20.05.2025) та у судове засідання 10.06.2025, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, а їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного малого підприємства «Корсар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/796/25 підлягає залишенню без задоволення, оскаржувана ухвала - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Корсар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/796/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/796/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне мале підприємство «Корсар».
4. Матеріали справи №910/796/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 09.09.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко