вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" вересня 2025 р. Справа№ 910/6148/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи,
апеляційну скаргу в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2025
у справі № 910/6148/25 (суддя Капцова Т.П.)
за позовом в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі
1. Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради
2. Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті»
про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 242 850,16 грн,
В.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новодонецької селищної ради та Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» про визнання додаткових угод № 1 від 08.06.2021, № 2 від 02.09.2021, № 3 від 02.09.2021, № 4 від 19.10.2021, № 5 від 20.10.2021, № 6 від 21.10.2021, № 7 від 22.11.2021, № 8 від 23.11.2021 та № 9 від 08.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 26 від 30.03.2021 недійсними та стягнення 242 850,16 грн безпідставно отриманих коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що оспорювані додаткові угоди, за якими зменшено обсяги постачання електричної енергії при збільшенні її ціни, укладені сторонами всупереч інтересам держави, за відсутності на це підстав: без жодного обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору і на момент внесення до нього змін та із перевищенням десятивідсоткового порогу збільшення ціни, що є порушенням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 розгляд справи № 910/6148/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження . Зупинено провадження у справі № 910/6148/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвалюючи вказану ухвалу та вказавши на мету зупинення - дотримання єдності судової практики -, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що предмет та підстави позову, нормативно-правове регулювання у справі № 910/6148/25 та у справі № 920/19/24 є подібними, а правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 (стосовно наявності/відсутності підстав для відступу від правової позиції, викладеної у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування, зокрема пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), можуть мати суттєве значення для правильного вирішення даної справи, у тому числі стосовно застосування приписів норм права, які регулюють визнання недійсними правочинів, укладених на виконання Закону України «Про публічні закупівлі».
Не погоджуючись із зупиненням провадження у справі , в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 у справі № 910/6148/25 в частині зупинення провадження у справі та направити справу для продовження її розгляду до місцевого господарського суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку апелянта, зупинення провадження у справі призведе до затягування строків її розгляду, а учасники процесу перебуватимуть у стані невизначеності, що є недопустимим; висновок суду про подібність правовідносин у справі №920/19/24, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, і у справі , що розглядається місцевим господарським судом є помилковим, оскільки на розгляд Великої Палати винесено питання щодо можливості неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків (в редакції закону, що діяв на момент здійснення оскаржуваних правочинів), тоді як позовна заява прокуратури обґрунтована відсутністю належного підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 матеріали апеляційної скарги в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області у судовій справі № 910/6148/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкрито апеляційне провадження та вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6148/25.
02.07.2025 ТОВ «Промгаз Сіті» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що оскаржувані додаткові угоди укладені з порушенням Договору та вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», адже їх укладення призвело до перевищення допустимих меж збільшення ціни за одиницю товару (10%) від ціни одиниці товару, яка визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі. При цьому прокурор посилається на правову позицію щодо питання застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2311/22. Натомість підставою зупинення провадження у даній справі є саме перегляд висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2311/22, та необхідністю відступлення (шляхом уточнення) від попередніх правових позицій Великої Палати Верховного Суду.
16.07.2025 в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області подано заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечується подібність правовідносин даної справи зі справою №920/19/24, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт.
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими .
Згадані вище правові висновки сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 .
Як встановлено судом першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.01.2025 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн.
Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити (шляхом уточнення) від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, які врахували суди попередніх інстанцій. Так, колегія суддів зазначала, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).
З огляду на викладене, колегія суддів у справі № 920/19/24 зазначила, що у цьому випадку підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:
- зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції із змінами, внесеними Законом № 1530-IX від 03.06.2021;
- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09.04.2024 прийняла справу № 920/19/24 до розгляду.
У справі № 910/6148/25, серед іншого, оскаржуючи додаткові угоди, прокурор посилається на порушенням Договору та вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», адже їх укладення призвело до перевищення допустимих меж збільшення ціни за одиницю товару (10%) від ціни одиниці товару, яка визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі.
А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про подібність правовідносин у справі № 910/6148/25 та у справі №920/19/24 з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.
При цьому доводи апелянта щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі, колегією суддів визнаються неспроможними, оскільки спростовуються матеріалами позовної заяви, підписантом якої є апелянт.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу - слід залишити без змін.
Понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті за загальними правилами, передбаченими ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 у справі № 910/6148/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 у справі № 910/6148/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/6148/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням колегії суддів у щорічній основній відпустці з 28.07.2025 по 29.08.2025, повний текст постанови складено та підписано 08.09.2025.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко